- •Місце металургійного комплексу в економіці держави
- •Значення металургійного комплексу у розвитку держави:
- •2. Особливості розвитку та розміщення підприємств чорної металургії
- •Фактори розміщення феросплавних підприємств::
- •Іі. Основне металургійне виробництво
- •Фактори розміщення підприємств переробної металургії є:
- •Фактори, які визначають розміщення металургійного виробництва, є:
- •Принципи розміщення підприємств чорної металургії у світі:
- •Розміщення підприємств чорної металургії в Україні
- •Донецький металургійний район
- •Приазовський металургійний район
- •Сучасний стан розвитку чорної металургії (основні проблеми)
- •Особливості розвитку та розміщення підприємств кольорової металургії
- •Особливості кольорової металургії:
- •Руди кольорових металів мають декілька особливостей:
- •Особливість розміщення підприємств кольорової металургії
- •Алюмінієва промисловість
- •Титано-магнієва промисловість
- •Ртутна промисловість
- •Цинкова промисловість
- •Нікелева промисловість
- •Золоторудна промисловість
- •Територіальне розміщення підприємств кольорової металургії
- •Кольорова металургія включає
-
Металургійний комплекс: регіональні особливості розвитку і розміщення.
-
Місце металургійного комплексу в економіці держави
-
Особливості розвитку та розміщення підприємств чорної металургії
-
Особливості розвитку та розміщення підприємств кольорової металургії
-
Місце металургійного комплексу в економіці держави
Металургійний комплекс - сукупність галузей добувної і обробної промисловості, підприємства якої видобувають руди чорних і кольорових металів, виробляють чавун, сталь, прокат, труби, електроферосплави, кольорові метали, кокс, вогнетриви, нерудну сировину для металургії та оброблюють метал.
Металургійний комплекс є базовою галуззю економіки України і має провідне значення для розвитку держави. За наявними потужностями металургійний комплекс України знаходиться на п'ятому місці у світі після Японії, США, Китаю та Росії. Металургійний комплекс впливає на розвиток всіх галузей господарства і є основним споживачем палива, електроенергії і води.
Значення металургійного комплексу у розвитку держави:
-
Джерело надходжень до господарського обігу конструкційних матеріалів;
-
Основа розвитку машинобудування, металообробки та будівництва;
-
Джерело валютних надходжень до бюджету держави від продажу металопродукції на зовнішніх ринках;
- Районоутворююче значення: (створення - пром вузлів, пром районів, тер-пр компл)
- створюються сприятливі умови для розвитку виробництв, які споживають багато металу (підприємства важкого, енергетичного, транспортного машинобудування, автомобілебудування, сільськогосподарського машинобудування);
- супутніми до металургії є галузі хімічної промисловості, підприємства якої використовують відходи доменного виробництва і побічні продукти коксування вугілля (бензол, феноли, кам'яновугільна смола);
- виключно чоловіча зайнятість на підприємствах металургійного комплексу зумовлює розвиток у металургійних районах галузей, де використовується праця жінок: легкої, харчової промисловості, сфери послуг.
Металургійний комплекс визначає не тільки економічну, а й політичну незалежність держави і тому в багатьох країнах світу користується значною державною підтримкою в галузі фінансів, кредитів і податкових пільг.
Галузева структура комплексу:
-
чорна металургія - 91,9 %,
-
кольорова металургія - 8,1 %.
Металургійний комплекс налічує 623 підприємства, включаючи малі (з них 255 підприємств на самостійному балансі), на яких працюють понад 536 тис. осіб.
-
2. Особливості розвитку та розміщення підприємств чорної металургії
-
Основою металургійного комплексу є чорна металургія. У 2000 р. продукція чорної металургії становила 27,3 % промислової продукції, в галузі було зайнято 12,2 % чисельності працівників, зайнятих у промисловості країни.
Сучасне виробництво чорних металів базується на вилученні заліза із залізних руд з отриманням первинного металу — доменного чавуну, подальшій переробці його в сталь, а останньої - в прокат шляхом механічної (переважно пластичної) обробки сталевих зливків і заготовок.
Для виробництва 1 т чавуну потрібно 1,6-3 т сирої залізної руди, 1,2-1,3 т коксівного вугілля, 0,5 флюсових вапняків, 10-20-30 м 3 води
Структура чорної металургії (галузь важкої промисловості), в яку входить:
-
Сировинна частина комплексу чорної металургії;
-
Основне металургійне виробництво;
-
Переробна металургія.
І. Сировинна частина чорної металургії складається з таких галузей:
1. Гірничорудна промисловість. До неї належать підприємства, які видобувають, збагачують і переробляють залізорудну і марганцеворудну сировину.
Основний фактор розміщення: наявність сировини.
Можна виділити такі етапи:
-
видобування рудної сировини підземним способом (у шахтах) і відкритим (кар'єрним);
-
збагачення сировини на ГЗК (підвищується концентрація заліза і марганцю і знижується вміст шкідливих домішок, зокрема сірки). Продукт збагачувальних фабрик - рудний концентрат (вміст заліза 62%).
Україна повністю забезпечена залізорудною сировиною. Основна частина залізних руд України зосереджена в чотирьох районах:
Криворізький залізорудний басейн (Дніпропетровська обл.), один з найбільших у світі, містить близько 80% розвіданих запасів залізних руд України. Видобуток багатої залізної руди здійснюється підземним (шахтним) способом. Бідна руда видобувається відкритим способом у кар'єрах. Є 5 діючих ГЗК: Північний, Центральний, Південний, Інгулецький, новозбудований Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд.
Кременчуцький залізорудний район (Полтавська обл., на схід від Кременчука). Цей район є продовженням Криворізького басейну. Залізні руди залягають вузькою смугою, витягнутою на 50 км на північ від Дніпра. Руди залягають на глибинах до 500 м.
Білозерський залізорудний район (Запорізька обл. біля с. Велика Білозерна). Виявлені у 1955 р. родовища багатих руд (вміст заліза 70%), глибина залягання - 1000 м.
Керченський залізорудний басейн (Керченський пів-ов АР Крим). Розроблялися до середини 1990-х р. відкритим способом і споживалися на Маріупольському комбінаті «Азовсталь». Сьогодні родовище не розробляється.
Марганцева руда є важливим компонентом сировинної бази чорної металургії. Вона необхідна для виробництва феросплавів, які містять марганець. Марганець є важливим легуючим елементом для сталей і чавунів, він використовується також у кольоровій металургії та інших галузях промисловості.
Металургійний комплекс повністю забезпечений марганцеворудною сировиною (за іншими джерелами – не повністю). На території України є два родовища марганцевих руд: Нікопольське (Дніпропетровська область) і Велико-Токмацьке (Запорізька область). Перспективним є Інгулецьке родовище (Дніпропетровська обл.).
2. Коксохімічна промисловість охоплює спеціалізовані заводи та цехи вуглезбагачування. Основна мета їх роботи – отримання металургійного коксу (це основне паливо, для виплавлення чавуну, а коксівний газ – висококалорійне паливо для металургійних агрегатів і сировина для хімічної промисловості). Основний фактор розміщення: наявність сировини (коксівного вугілля).
Україна має власну сировинну базу для виробництва коксу. Запаси коксівного вугілля становлять 29,8 % від запасів кам'яного вугілля України.
Коксівне вугілля видобувають переважно в центральній частині Донецької області (в районі Єнакієве, Горлівки, Макіївки, Донецька, Красноармійська…).
Більше половини коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де діють 13 із 18 коксохімічних підприємств.
3. Нерудна промисловість охоплює підприємства, пов'язані з добуванням флюсових вапняків, доломітів та вогнетривкої сировини з подальшим її збагачуванням.
Промисловість вогнетривких матеріалів включає підприємства, а також цехи в складі металургійних заводів, які виробляють вогнетриви, призначені для теплового та хімічного захисту плавильних агрегатів та розливних ковшів від дії високої температури рідкого металу (вогнетривкі глини, флюсові вапняки, доломіти).
Вогнетривкі глини застосовують для виробництва вогнетривкої цегли (для будівництва домн) їх видобуваються в Донецькій обл., флюсові вапняки (використовують для виплавки металу і вилучення шкідливих сполук із залізної руди) і доломіти – в Донецькій, Дніпропетровській обл. і АР Крим.
4. Феросплавна промисловість. Входять підприємства з виплавки у потужних печах електроферосплавів, які є легуючими матеріалами для одержання різних марок сталі у металургійному та ливарному виробництвах.
Ligo (лат.) – повязую (введення добавок в метали) для надання йому певних властивостей.