- •1. Основи психології і педагогіки як складові соціально-гуманітарної та психолого-педагогічної підготовки економістів і банкірів в Україні.
- •2. Структура, фази, засоби спілкування.
- •3. Що означає поняття «біхевіоризм»?
- •4. Що означає поняття «сурдопедагогіка»?
- •1. Роль психології та педагогіки у майбутній професійній діяльності фахівця фінансово-економічного спрямування.
- •2. Педагогічні ідеї я. А. Коменського.
- •3. Що означає поняття «самовиховання»?
- •Що означає поняття «дидактика»?
- •1. Основні категорії (поняття) психології. Галузі психології.
- •2. Функції спілкування.
- •3. Що означає поняття «психіка»?
- •4. Що означає поняття «освіта»?
- •1. Основні напрямки психології у хх ст.
- •2. Засоби спілкування.
- •3. Що означає поняття «свідомість»?
- •4. Що означає поняття «педагогіка»?
- •1. Педагогіка як наука та історія її розвитку. Основні етапи розвитку педагогіки як науки
- •2. Мистецтво ведення переговорів.
- •Що означає поняття «самоосвіта»? Самоосвіта - самостійний спосіб отримання знань в певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла. Шляхи самоосвіти
- •1. Вплив спадковості і середовища на формування особистості.
- •2. Школа і педагогічна думка в епоху середньовіччя та Відродження.
- •3. Що означає поняття «соціалізація»?
- •4. Що означає поняття «навички»?
- •1. Мозок, його будова і функції.
- •[Ред.]Стовбур мозку
- •[Ред.]Оболонки головного мозку
- •[Ред.]Структурні частини мозку
- •2. Освіта України хvі – початку хх ст.
- •3. Що означає поняття «особистість»?
- •4. Що означає поняття «гуманізм»?
- •1. Психіка, перша та друга сигнальні системи, поведінка людини.
- •2. Культурний та освітній розквіт Київської Русі.
- •Пам'ятки педагогічної думки Київської Русі
- •3. Що означає поняття «біхевіоризм»?попередній варіант
- •4. Що означає поняття «адаптація»?
- •Поняття про мислення. Особливості розвитку творчого мислення.
- •2. Система освіти в незалежній Україні.
- •3. Що означає поняття «когнітивна психологія»?
- •4. Що означає поняття «гуманізм»?
- •Значення мовлення у житті людини.
- •2. Психологія формування особистої кар’єри.
- •2. Історичні організаційні форми навчання та їх трансформації в сучасні вітчизняні.
- •1. Пізнавальні процеси та комунікативні процеси.
- •2. Вимоги до написання резюме:
- •2. Система освіти в незалежній Україні.
- •2. Мета та основні завдання
- •2. Вимоги до написання резюме:
- •1. Поняття про творчість.
- •2. Педагогічні ідеї я.-а. Коменського.
- •3. Що означає поняття «комунікація»?
- •1. Психологія як наука, історія розвитку, основні категорії.
- •2. Вимоги до написання резюме.
- •3. Що означає поняття «біхевіоризм»?
- •4. Що означає поняття «педагогіка»?
- •1. Психологічна структура особистості.
- •Фізіологічні потреби
- •Потреби безпеки та захисту.
- •Потреби приналежності і любові.
- •Потреби самоповаги.
- •Потреби самоактуалізації.
- •2 Діяльність як форма активності особистості. Діяльність та увага
- •4. Що означає поняття «навчання»?
- •3. Що означає поняття «толерантність»?
- •1. Формування «я-концепції» особистості.
- •2. Психологія формування особистої кар’єри.
- •3. Що означає поняття «ейфорія»?
- •4. Що означає поняття «навички»?
- •Загальна уява про здібності. Поняття обдарованості
- •2. Учасники Болонського процесу
- •3. Що означає поняття «ієрархія»?
- •4. Що означає поняття «темперамент»?
- •1. Діяльність як форма активності особистості. Діяльність та увага.
- •2. Система потреб особистості за а. Маслоу.
- •3. Що означає поняття «онтогенез»?
- •1. Знання, уміння та навички як структурні елементи діяльності.
Відповіді до модуля з психології
Варіант 1
1. Основи психології і педагогіки як складові соціально-гуманітарної та психолого-педагогічної підготовки економістів і банкірів в Україні.
Психологія — наука про сукупність психологічних явищ та поведінку людини, вищих тварин, яка пояснюється на основі цих явищ[2]. Отже, об'єктом науки є людина, істота наділена свідомістю та внутрішнім суб'єктивним світом (вивчення тваринної психіки належить, головне, біологічним наукам і в психології такі знання використовуються в якості матеріалу для порівняння). Найкоротшим визначенням предмету науки могло бути «психіка» або «психічне», однак це було б невірним, надто обширним. Категорія психічного розглядається філософською онтологією, а з такими продуктами психіки як людські стосунки, творчість мають справу соціологія та мистецтвознавство. Специфічним для психології є дослідження психічних явищ, які керують діяльностями та відносинами людини.
Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική — майстерність виховання) — наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини — про зміст, форми і методи виховання, освіту і навчання. Основними категоріями педагогіки є: формування особиcтості, виховання, освіта, навчання. Під формуванням особи мають на увазі процес розвитку людини як залежно від цілеспрямованих впливів, так і різноманітних впливів навколишнього середовища. У сучасній зарубіжній педагогіці перша група дій на людину часто позначається терміном «інтенціональне виховання», друга — «функціональне виховання».
Педагогічна технологія — сукупність форм, методів, способів, прийомів навчальних та виховних засобів, системно використовуваних в освітньому процесі, на основі декларованих педагогічних для психолого-педагогічних установок.
2. Структура, фази, засоби спілкування.
Функції спілкування. Мова йде про підхід, що виділяє три основні класи таких функцій: інформаційно-комунікативну, регулятивно-комунікативну та афективно-комунікативну.
Інформаційно-комунікативна функція спілкування охоплює все, що має відношення до передачі та прийому інформації людиною. Йдеться не лише про готову інформацію, а також й про інформацію, яка створюється.
Регулятивно-комунікативна функція спілкування забезпечує не лише пізнання, а й регуляцію поведінки суб'єктів спілкування. З цією функцією пов'язані і способи впливу людей одне на одного: переконання, навіювання, наслідування, зараження, тощо.
Афективно-комунікативна функція спілкування відноситься до емоційної сфери особистості, визначає її ставлення до явищ навколишнього світу.
Структура спілкування. Структура спілкування має взаємопов'язані сторони: комунікативну, інтерактивну, перцептивну.
Комунікативна сторона спілкування пов'язана із виявленням специфіки обміну інформацією між людьми як активними суб'єктами спілкування, т. т. із врахуванням тих знань, якими обмінюються люди. Засобами комунікативного процесу є різні знакові системи: мова (або вербальне спілкування) та жести, міміка, інтонації (або невербальне спілкування).
Інтерактивна сторона спілкування: організація суб'єктами спілкування спільної стратегії взаємодії. Розрізняють різні програми взаємодії між людьми (від співробітництва аж до конкуренції). Цей же бік спілкування містить в собі таку значущу змінну, як визначення між партнерами статусу у спілкуванні тобто хто із них домінує, а хто повинен підлаштовуватись.
Перцептивна сторона спілкування містить в собі процес взаємного сприймання і розуміння співрозмовниками одне одного. Перцепція, це перш за все, процес формування образу іншої людини в свідомості співрозмовника. Це досягається за рахунок «прочитання» по зовнішності партнера його психологічних рис та можливих особливостей його поведінки. Основними механізмами пізнання іншої людини є ідентифікація (ототожнення) та рефлексія (усвідомлення того, як сприймають суб'єкта спілкування інші люди).
Виходячи із опису структури спілкування, розглянемо модель міжособистісного спілкування, що була розроблена О. Цукановою.
Схема структурної моделі комунікативного акту представлена у вигляді спіралі, в якій кожний наступний виток (комунікативний акт) синхронізується із попереднім через проміжні результати спілкування. В динаміці комунікативного процесу виділяються три періоди: орієнтування, реалізація, контроль.
На етапі орієнтування виділяють фази:
• орієнтування в макроструктурі спілкування (в партнері, в соціально-психологічній ситуації, в можливості обрати адекватні засоби спілкування);
• формулювання комунікативної задачі (К-задачі) з врахуванням кожного з основних параметрів спілкування та вироблення на цьому підґрунті спільної програми спілкування - тобто формування так званого «сукупного» суб'єкта спілкування.
На етапі реалізації:
• реалізація плану спільних дій; здійснення К-задачі, спільної стратегії спілкування; поступове розгортання комунікативних циклів.
На етапі контролю:
• оцінюється результативність та ефективність всього комунікативного процесу, контроль виступає у формі зворотного зв'язку на К-задачу, що була сформульована на першому етапі комунікативного процесу.
Підіб'ємо деякі підсумки.
Спілкування - важлива умова людського буття. Воно є одночасно і об'єктивним, зовнішнім фактором впливу на людину і, в той же час, формою існування її індивідуального-психологічного буття.
Спілкування не є процесом «накладання» одна на одну двох та більше комунікативних стратегій учасників взаємодії.
Спілкування, це перш за все взаємодія суб'єктів, що вступають в нього як рівноправні партнери з метою досягнення результату, який влаштовує обидві переговорні сторони.