- •1. Зародження економіко-теоретичних знань.
- •Економія.
- •Політекономія.
- •Економікс.
- •2. Сучасні економічні теорії.
- •Предмет економічної теорії.
- •4. Методи економічної теорії.
- •5. Економічні закони та економічні категорії, їхня сутність та види.
- •6. Функції економічної теорії
- •7. Форми економічних зв’язків і виробництва.
- •8. Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси. Технологічні можливості суспільства.
- •9. Зміст економічної системи.
- •10. Продуктивні сили суспільства.
- •11. Економічне зростання та його типи.
- •12. Власність в економічній системі.
- •13. Типи економічних систем. Моделі ринкової економіки.
- •14. Товар та його властивості.
- •15. Сутність грошей та їх функції.
- •17. Ринок: його сутність та умови функціонування.
- •18. Попит та його детермінанти, зміна величини попиту, зміна його кривої.
- •19. Пропозиція: її детермінанти, зміна величини пропозиції, зміна її кривої.
- •6)Очікування підприємців.
- •Крива пропозиції
- •20. Структура та інфраструктура ринку.
- •За об’єктами обміну:
- •Залежно від умов, в яких діють суб’єкти господарювання:
- •Фінансово-кредитна:
- •Державно-регулятивна, законодавча:
- •Науково-дослідне та інформаційне забезпечення:
- •21. Конкуренція як спосіб регулювання ринкової економіки.
- •22. Ринок праці: чинники та специфіка.
- •23. Організація оплати праці.
- •24. Організаційно – правові форми підприємницької діяльності.
- •25. Підприємство: суть та форми.
- •26. Капітал як матеріальна основа підприємницької діяльності.
- •За сферами застосування.
- •За джерелами формування.
- •27. Кругооборот капіталу, його стадії та функціональні форми.
- •28. Основний капітал. Оборотний капітал.
- •29. Фізичне та моральне зношування основного капіталу.
- •31. Економічні функції держави в ринковій економіці
- •32. Кейнсіанська та неолібералістична концепції державного регулювання економіки.
- •33. Методи державного регулювання економіки
- •35. Суть і види витрат виробництва
- •37. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.
- •38. Поняття прибутку. Його сутність та функції.
- •39. Поняття та зміст прехідної економіки
- •40. Роздержавлення власності в перехідній економіці, її особливості в Україні.
- •41. Національна економіка: суть, критерії визначення.
- •42. Грошовий вимір суспільного продукту
- •43. Додана вартість. Проблема подвійного рахунку.
- •44. Методи обчислення ввп
- •45 Система національних рахунків
- •46 Циклічність розвитку економіки .Теорії циклів
- •47.Безробіття .
- •48. Сутність і причини інфляції.
- •50. Регулювання інфляції.Крива Філіпса
- •52 Форми та фактори міжнародної економічної інтеграції.
- •53 Міжнародна торгівля,протекціоністська політика
- •54 Міжнародний поділ праці
- •55 Міжнародний рух капіталу
- •56 Міжнародна міграція робочої сили
- •57. Міжнародні науково-технічні зв'язки
- •58. Спільне підприємництво :суть та форми
1. Зародження економіко-теоретичних знань.
Поняття економіка нині застосовується у 4 значеннях:
1) народне господарство певної країни, групи країн або всього світу,
2) сфера госп діяльності людини, у якій створюються, розподіляються і споживаються життєві блага,
3) економ наука, що вивчає різноманітні економ явища і процеси, які відбуваються в суспільстві,
4) сукупність економ відносин між людьми у сфері виробництва, розподілу, обміну і споживання продукції, що утворюють певну економ систему.
Економіка – об’єкт вивчення економічної науки (- сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони принципи розвитку реальної економ. діяльності).
Економічна наука пройшла 3 етапи еволюції:
Економія.
Цей термін ввели в обіг давньогрец. мислителі Ксенофонт і Арістотель. Але ксенофонт ввів лише поняття, що з грец. означає «мистецтво ведення домашнього господарства»(«ойкос» - дім, «номос» - закон). Арістотель ввів цей термін як систему знань. У своїй праці «Нікомахова етика» він виділяє 2 поняття:
Хремастика – ведення господарства з метою збагачення,
Економія – ведення господ. з метою самозабезпечення.
Засуджує хремастику, тому що це збагачення завдяки обігу грошей(тобто лихварство, що є аморальним). Приклад: сучасна кредитна система.
Політекономія.
Вже у 1615 р. у часи великих географічних відкриттів у праці «Трактат політичної економії» Антуан де Монкрентьен (фр. меркантиліст) застосовує термін «політична економія» (ведення господ в межах міста або суспільства).
З’являються різні школи:
Школа меркантилістів (з іспан. - купець), основним положенням якої було те, що джерело багатства – це торгівля(накопичення грошей - золота). Пройшла 2 етапи: 1)вивіз ресурсів за кордон, 2)вивіз лише товарів, а не ресурсів.
Школа фізіократів(Франсуа Кене). Основні положення:
- джерело багатства – праця, але лише в сіл господарстві,
- промисловість, транспорт, торгівля – неприбуткові для суспільства, вони лише перетворюють одну форму в іншу.
3) Потім з’явилася Класична політична економія, засновники – Вільям Петті, Адам Сміт(батько ринкової економіки). Праця «дослідження про природу та причини багатства народів». Основні положення:
- праця – основа багатства незалежно від сфери її застосування,
- теорія трудової вартості. Вартість = витрати праці.
Суперечності в середині класичної школи призвили до розколу на 2 течії:
1) немаркиська політекономія(маржиналізм), основним положенням якої є те, що при визначенні вартості товару поєднуються 2 критерії: витрати вир-ва + гранична корисність,
2) марксиська, засновники – Карл Маркс (найголовніша праця протягом 40 років «Капітал») і Фрідріх Енгельс. Основні положення:
- експлуатація найманої праці зумовлена приватною власністю на засоби виробництва,
- теорія трудової вартості удосконалена,
- запропонував теорію додаткової праці (ґрунтується на найманій праці, тобто експлуатації її),
- соціальна революція запропонована як вихід (Великий переворот),
Висновок: ця течія звузила рамки, обмежила розгляд політекономії лише матеріальною сферою вир-ва.