Напередодні війни
Тема: Напередодні війни. [Програма. Тема 61]. Мета (очікувані результати уроку). Після цього уроку учні зможуть: називати дату утворення Полтавської області та вистачати її адміністративно-територіальний склад; характеризувати основні напрямки суспільно-політичного життя, економічного та культурного розвитку області напередодні війни; визначати ступінь підготовки області до війни в процесі мілітаризації усіх сфер суспільного життя; показувати на карті межі новоствореної області; тлумачити поняття: «мілітаризація», «кадрова політика», «соціалістичне змагання», «сталінізм»; аргументувати власну думку щодо призначення новозбудованої за роки довоєнних п'ятирічок «матеріально-технічної бази соціалізму» (для воєнних або суспільних цілей); доводити факт неминучості війни. Основні поняття й терміни: мілітаризація, кадрова політика, соціалістичне змагання, сталінізм.
Навчально-методичне забезпечення: підручник «Новітня історія Полтавщини (її половина XX століття)» Білоусько О.А., Киридон ГІ.В., ІІустовіт Т.П., Реве гук В.Я., карта Полтавської області.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу. Форма проведення: урок-бесіда «За круглим столом».
Структура уроку:
Організаційний момент (2 хв).
Актуалізація опорних знань (3 хв).
Вивчення
1Утворення Полтавської' області як адміністративно- територіальної одиниці У краї н и.
Суспільно-політичне життя.
3Промисловий розвиток і стан сільського господарства.
« Новий зміст культур» і побут населення.
5 Процес мілітаризації та врахування підготовки до війни
Висновок (5 хв).
Закріплення набутих знань (3 хв). МІ. Оцінювання знань учнів (2 хв). VIII. Домашнє завдання (2 хв).
.
Хід уроку
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань
Вступна бесіда.
1Охарактеризуйте .міжнародні відносини в Європі 30-ті роки.
2Пригадайте, через які випробування Сталін провів радянське сус-во протягом 30-X років і до яких результатів це призвело?
Я. Яке місце зайняла Україна у здійсненні радянської модернізації СРСР?
Напередодні війни 1
Тема: Напередодні війни. [Програма. Тема 61]. Мета (очікувані результати уроку). Після цього уроку учні зможуть: називати дату утворення Полтавської області та вистачати її адміністративно-територіальний склад; характеризувати основні напрямки суспільно-політичного життя, економічного та культурного розвитку області напередодні війни; визначати ступінь підготовки області до війни в процесі мілітаризації усіх сфер суспільного життя; показувати на карті межі новоствореної області; тлумачити поняття: «мілітаризація», «кадрова політика», «соціалістичне змагання», «сталінізм»; аргументувати власну думку щодо призначення новозбудованої за роки довоєнних п'ятирічок «матеріально-технічної бази соціалізму» (для воєнних або суспільних цілей); доводити факт неминучості війни. Основні поняття й терміни: мілітаризація, кадрова політика, соціалістичне змагання, сталінізм. 1
1. Організаційний момент 1
2. Актуалізація опорних знань 1
IV. Дискусія 4
Тести 6
Початок віййи 9
Полтавський паровозоремонтний завод. У числі реконструйованих промислових об'єктів були заводи: Полтавський машинобудівний № 11, Крюківський вагонобудівний, Карлівський машинобудівний, Кременчуцький імені Й. Сталіна, Лубенський «Комунар»; фабрики: прядильна й поліграфічна в Полтаві, суконна в Кременчуці. В області було збудовано 28 нових підприємств, серед них - найбільший у Радянському Союзі Лохвицький цукрозавод імені Й. Сталіна, збудований і зданий в експлуатацію за один рік. На кінець другої п'ятирічки на Полтавщині налічувалось 224 державних промислових і 313 кустарно-кооперативних підприємств. (схеми 61.4-61.5 на с. 12—13, таблицю 61.2 на с. 12 ).
На Полтавщині поширювався рух за ударну працю соціалістичні змагання. Тисячі робітників брали участь у стахановському русі («Рух багатоверстатників», «Рух швидкісників»). (8-9 на с. 13, фото на с. 12-13).
На підприємствах у 1940 р. перша в світі «країна соціалізму» запровадила драконівське трудове законодавство (свідчення № 10 на с. 14).
На виробництво сотнями тисяч погнали підлітків, мобілізувавши їх на примусове навчання в школи ФЗН. Із жовтня 1940 р. увели плату за навчання в старших класах і вузах (свідчення А? 14 на с. 15).
У сільському господарстві було колективізовано 95,8 % господарств і 99,6 % посівних площ. Врожаї с/г культур залишалися низькими. У 1939 р. було зібрано надзвичайно низький врожай цукрових буряків: 90,6 ц із гектара порівняно з 136 ц у 1938 р.
У тваринництві також не були виконані плани розвитку, але напередодні війни становище в цій галузі поліпшилося. Прагнучи забезпечити постійний контроль тоталітарного режиму над приватним і виробничим життям колгоспників, влада ліквідувала хутори, пропагуючи переваги колгоспного ладу. (фото на с. 16-17, схеми 613-61.10 нас.16-17). Керівництво держави щедро відзначало колгоспників- стахановців. Орденами й медалями були нагороджені 92 передовики. Працівники сільського господарства демонстрували свої досягнення на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві. Учасниками виставки були 90 господарств, 6 тис. передовиків краю. (Учні переглядають історичну довідку про Лисенка Т.Д. на с. 19 та свідчення №18 на с. 19, фото нас. 18).
Радянська влада цілеспрямовано руйнувала український побут, ліквідовуючи храми, духівництво, не визнаючи релігійних свят, обрядів: старі замінювалися новими, але прищеплювалися погано. Комуністична пропаганда «стирала відмінності між містом і селом», у передвоєнні роки зразковими селами були: Котельва, Бреусівка, Чапаївка (свідчення № 21-22 на с. 20, № 23 на с. 21, № ЗО на с. 22). Рівень культури селянства в цілому підвищився. Влада впливала на життя колгоспників і контролювала його. Змінився зовнішній вигляд українського села, але житло селян залишалося таким же, як і сотні років тому. Побутові умови робітників та інтелігенції були не набагато кращі. (фото на с. 20-21). Матеріальний рівень життя трудящих значно погіршився. Пересічна зарплата становила 350 крб. на місяць, значну частину зароблених грошей викачували оборонними позиками, зростали ціни на продовольчі та промислові товари. (на с. 21). Оплата праці селян-колгоспників не перевищувала 40 крб. на місяць, у більшості господарств була виключно натуральною (0,5 кг зерна на трудодень) (свідчення №27 на с. 21-22). Ненабагато краще жила «трудова» інтелігенція (свідчення №°28, с. 22). Партійна і радянська еліта перебувала у найкращому становищі, вона надзвичайно далеко стояла від народу, з якого, в більшості, вийшла (свідчення №і 31-32 на с. 22, № 33 на с.23).
За роки великого перелому були досягнуті вагомі результати в ліквідації неписьменності та підвищенні загального освітнього рівня народу.
Почався процес русифікації. Напередодні радянсько- німецької війни на Полтавщині працювали: 6 вузів, 2 науково-дослідних інститути, 44 технікуми, 7 робітфаків, 1735 шкіл, у тому числі 258 середніх. У школах навчалося 325 тис. 600 учнів і працювало 14 тис. 440 вчителів ( на с. 23, схема 61.11 нас. 24).
У культурі та мистецтві передвоєнних років продовжували наростати суперечливі та трагічні явища. Новий тип культурної свідомості пов'язувався виключно з «соціалістичним реалізмом». Незважаючи на демагогічне оспівування трудящих — «будівників світлого майбутнього», заперечувалося право людини на свободу духу, власне бачення світу, сумнів. Насаджувався «культ особи», з'являлися численні твори про «вождя, учителя і друга», «головуючого» на з'їздах, незліченні портрети «вождя народів». У психології радянських людей формується дух колективізму, який виявився у праці, військовій підготовці, спорті. (Учні розглядають фото на с. 25, читають свідчення № 38 на с. 36, знайомляться з біографією видатного радянського композитора І. Дунаєвського на с. 26, слухають запис одного з творів митця ).
Сталінський режим відкрито готував людей до війни. Доросле населення примусово відвідувало заняття з протиповітряної та протихімічної оборони. Створювалися численні військово-патріотичні організації на підприємствах, установах, у колгоспах («Тсоавіахім», 1927 р.). Найпоширенішою формою роботи ставали гуртки військових знань, у яких юнаки й дівчата отримували основні теоретичні й практичні навички окремих військових професій: кулеметників, гранатометників, шоферів, кавалеристів, саперів, парашутистів. Товариство Червоного Хреста УРСР готувало донорів та медсестер. Скрізь відкривалися військово-навчальні пункти, аероклуби, тири, парашутні вишки. Одна з таких вишок (висока дерев'яна башта) була встановлена в Корпусному саду м. Полтави. З метою вивчення стрілецької справи в області було утворено 1352 гуртки, які відвідувало майже 28 тис. осіб. У їхньому розпорядженні було 104 стрілецьких тири. Кращі гуртківці й спортсмени одержували значки ГІТО («Готовий до праці й оборони»), ГСО («Готовий до санітарної оборони»), ГПІІХО («Готовий до протиповітряної та хімічної оборони»), ВС («Ворошиловський стрілець»).
У війнах 1939—1940 рр. десятеро наших земляків стали першими в історії краю Героями Радянського Союзу: 1.1. Бронець і В.П. Луговий - у боях із Японією, II.О. Вовна, В.Н. Кашуба, І.Я. Кравченко, Г.І. Кулик, М.О. Лисенко, МЛО. Матвієнко, А.І. Нефьодов, А.Г. Ткаченко - під час радянсько-фінської кампанії. Офіційний реєстр загиблих у цій війні полтавців уключає понад 300 чоловік. (Учні розглядають ілюстративний матеріал (с. 27—29), знайомляться зі свідченнями Лі? 45-49 на с. 29).
Події, які відбувалися в країні в II половині 30-х рр. свідчили про форсування підготовки до війни з боку двох тоталітарних режимів.
Завдання:
Учням пропонується ознайомитись зі свідченнями № 54- 55 на с. 32-33 і дати відповідь на запитання: «Якими були плани керівників Німеччини та СРСР щодо світового панування та форсованої підготовки до війни?»