- •2) Припущення буд мех
- •1) Будівельна мех. Як наука
- •8. Миттєво змінювані системи
- •5 КІнематичний аналіз кількісний і якісний аналізи
- •5 Кількісний етап кінематичного аналізу
- •6 Способи утворення геометрично незмынюваних систем
- •7 Аналіз геометричної структури споруди
- •10 Спосіб вирізання вузлів при розрахунку плоских ферм
- •11 Спосіб наскрізних перерізів при розрхунку плоских ферм
- •13 Розрахунок тришарнірних арок на вертикальне навантаження
- •9)Зв'язок способів визначення реакцій у зєднаннях
2) Припущення буд мех
Гіпотеза суцільності − тіло вважається суцільним, таким, що неперервне заповнює свій
об’єм. На цій підставі деформації і переміщення точок елемента можуть вважатися неперер-
вними функціями координат.
Гіпотеза однорідності та ізотропності: властивості матеріалу однакові в усіх точках і по усіх
напрямках.
Гіпотеза ідеальної пружності: матеріал конструкцій вважається ідеально пружним. Це
означає, що після зняття навантаження деформація усувається, споруда сповна поновлює фор-
му, яку мала до початку навантаження і повертає енергію, яку було витрачено на її
деформацію.
Гіпотеза лінійної залежності між деформаціями і напруженнями: вважається, що між
напруженнями і деформаціями в усіх точках зберігається лінійна залежність (закон Гука).
Завдяки цій гіпотезі, разом з попередніми, пружні властивості матеріалу в усіх точках тіла
Гіпотеза малих переміщень: переміщення точок системи, які зумовлені пружними деформа-
ціями, є малими, тобто такими, що допускають лінійну залежність між деформаціями і перемі-
щеннями в рівняннях геометричного аспекту задачі, а також складання рівнянь рівноваги для
недеформованого стану.
Гіпотеза природного ненапруженого стану: початкові напруження в тілі вважаються
такими, що дорівнюють нулю. Це означає, що напруження і зусилля, які визначаються в
результаті розрахунку, становлять лише їхній приріст над тими, що були спочатку
1) Будівельна мех. Як наука
В процесі експлуатації на конструкції і споруди діють зовнішні навантаження і впливи,
внаслідок чого їхні елементи деформуються і набувають деяких переміщень у просторі. Ці
переміщення можуть спотворити зовнішній вигляд споруди або взагалі зробити її непридатною
до експлуатації. Перевірка умов жорсткості − це порівняння деформацій споруди з тими, що
припускаються.
Виконання зазначених умов повинно передбачатися в процесі проектування конструкцій або
споруд, тобто під час розрахунку їх на зовнішні впливи і навантаження. Будівельна механіка −
це наука, що розробляє методи розрахунку інженерних конструкцій і споруд на міцність,
жорсткість і стійкість.
З огляду на викладене сформулюємо основні завдання, що стоять перед будівельною
механікою:
1. Дослідження та утворення раціональних форм споруд.
2. Обчислення внутрішніх зусиль в усіх елементах конструкції або споруди, тобто
визначення напруженого стану об’єкта, що вивчається.
3. Аналіз переміщень, які виникають в споруді (дослідження деформованого стану) під зов-
нішніми діями
4. Дослідження стійкості споруди.
3)Класифікація розрахункових схем
При розрахунку споруд на міцність, жорсткість і стійкість звичайно розглядають не реальну
споруду, а її спрощену схему, яка називається розрахунковою схемою. Це пов’язано з тим, що
елементи, з яких складається більшість споруд, має складну структуру. Тому для розрахунку
доводиться спрощувати систему, яка розраховується, свідомо відмовляючись від багатьох менш
суттєвих факторів. Отже, розрахункова схема −це спрощене зображення споруди, яке одер-
жується за рахунок ігнорування другорядних факторів
Геометрично незмінюваними розрахунковими схемами є такі, що не змінюють свого
положення та форми, якщо припустити, що їхні елементи виготовлені з абсолютно твердого
матеріалу (такого, що не деформується).
Геометрично змінюваними розрахунковими схемами називаються такі, що можуть істотно
змінити свою форму, якщо навіть припустити, що їх елементи виготовлено з абсолютно твердого
матеріалу. До миттєво змінюваних відносять такі розрахункові схеми, точки яких здатні переміщуватись без зміни геометричних розмірів їх елементів з точністю до малих вищого порядку.