- •Тема3 : Організація позамашинної інформаційної бази. План
- •1. Сутність інформаційного забезпечення, його структура.
- •2. Поняття позамашинної інформаційної бази, характеристика основних її груп.
- •3. Носії інформації – сутність та їх класифікація.
- •4. Проектування форм носіїв первинної інформації.
- •5. Проектування форм виводу результатної інформації.
Тема3 : Організація позамашинної інформаційної бази. План
Сутність інформаційного забезпечення, його структура.
Поняття позамашинної інформаційної бази, характеристика основних її груп.
Носії інформації:
а) класифікація носіїв інформації;
б) основні характеристики носіїв інформації.
Проектування форм носіїв первинної інформації.
Проектування форм виводу результатної інформації.
1. Сутність інформаційного забезпечення, його структура.
Організація розв’язування будь-якої економічної задачі базується на інформаційному забезпеченні (ІЗ), під яким розуміють сукупність рішень за обсягами, розміщенням і формами організації інформації. Рішення стосується систем класифікації та кодування інформації, уніфікованих систем документації і файлів даних. Перераховані компоненти інформаційного забезпечення організуються у вигляді інформаційної бази – сукупності упорядкованої інформації, яка використовуються при функціонуванні ІС.
Структурно Інформаційне забезпечення можна зобразити наступним чином:
Інформаційне
забезпечення
Інформаційна
база
Система
класифікації та кодування
Методичні та
інструктивні документи
Машинна
ІБ
Позамашинна
ІБ
Інформаційні
масиви
Інформаційні
документи
Організаційні
документи
Рис. 1 Структура інформаційного забезпечення
Інформаційне забезпечення містить методичні та інструктивні документи, системи класифікації та кодування та інформаційну базу.
2. Поняття позамашинної інформаційної бази, характеристика основних її груп.
І
Позамашинна
ІБ
Організаційні
документи
Інформаційні
документи
Стандарти
Методи класифікації
і кодування
Інструкції з
ведення документів
З умовно-постіною
інформацією
З опера-
тивною інформацією
З резуль-
татною інформацією
Конструктурсько-технологічні
Планові
Нормативні
Прейскуранти
цін
Довідкові
Рис. 2 Структура позамашинної інформаційної бази
Позамашинна інформаційна база містить усі документи, які використовуються у системі управління. Їх можна розділити на дві групи:
організаційні;
інформаційні.
До складу першої групи входять стандарти, методи та інструкції з класифікації та кодування економічної інформації, інструкції із заповнення та коригування документів.
Класифікація – це поділ множини об’єктів на підмножини за їх схожістю або згідно з певними методами. Сукупність методів і правил класифікації та її результати становлять систему класифікації.
Об’єкт класифікації – це елемент класифікаційної множини, що має ті чи інші властивості, так звані ознаки класифікації, за якими класифікуються об’єкти.
Код – це знак або сукупність знаків, застосовуваних для позначення об’єктів класифікації та їх класифікаційних угрупувань. Сукупність методів і правил кодування класифікаційних угрупувань і об’єктів класифікації даної множини становить систему кодування.
Кожний код характеризується алфавітом, основою і структурою.
Алфавіт коду – це сукупність знаків, використовуваних для його створення.
Основа коду – це число знаків у цьому алфавіті.
Структура коду визначає його склад і послідовність розміщення знаків у ньому.
Друга група містить документацію з умовно-постійною, оперативною (в ній фіксуються всі операції з виробничо-господарської діяльності) та результатною інформацією.
Умовно-постійна інформація знаходиться у конструктурсько-технологічній, плановій і нормативній документації, а також у прейскурантах цін.
Решта документів, що циркулюють у системі управління підприємством, становлять оперативну інформацію (накладні, наряди, акти, рахунки тощо).
До результатних належать відомості, таблиці, графіки та діаграми, які одержують у результаті розв’язування задачі.
Під час створення позамашинної інформаційної бази комп’ютерної системи виконуються такі дії:
формалізація даних;
вибір форм первинних документів і машинних носіїв;
вибір способів і засобів фіксування інформації у первинних документах і на машинних носіях;
розробка форм вихідних документів;
визначення та розробка логічної структури бази даних;
вибір системою керування базою даних (СКБД);
організація раціонального документообігу тощо.