- •0910 “Електронні апарати” усіх форм навчання
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 5 базові схеми підсилюючих каскадів
- •1 Короткі теоретичні відомості
- •Класифікація підсилювачів електричних коливань
- •Література
- •1.2 Основні параметри і характеристики підсилювача
- •7 Контрольні питання
- •Властивості підсилюючих каскадів при різних схемах включення транзистора
- •5 Порядок виконання роботи
- •Л абораторне завдання
- •Опис лабораторної установки
- •2 Домашнє завдання
- •Амплітудно-частотна характеристика підсилюючого каскаду при різних схемах включення транзистора
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторної роботи № 5
БАЗОВІ СХЕМИ ПІДСИЛЮЮЧИХ КАСКАДІВ
з дисципліни
“ОСНОВИ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ”
для студентів за професійним спрямуванням
0910 “Електронні апарати” усіх форм навчання
2001
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи № 5 “Базові схеми підсилюючих каскадів” з дисципліни “Основи радіоелектроніки” для студентів за професійним спрямуванням 0910 “Електронні апарати”/ Уклад. Е.М. Шинкаренко. – Запоріжжя: ЗДТУ, 2001. – 24 с.
Укладач: Шинкаренко Едуард Миколайович, ст. викладач
Рецензент: Притула Анатолій Вікторович, канд.техн.наук, доцент,
Петрищев Олексій Олександрович, канд.техн.наук, доцент,
Перегрін Генадій Ростиславович, канд.техн.наук, доцент.
Відповідальний за випуск: Крищук Володимир Миколайович, канд.техн. наук, доцент
Затверджено
на засіданні кафедри КВР
Протокол № 3
від 27. 12. 2000 р.
Загальні методичні вказівки
Основна мета лабораторних робіт: вивчити принципи побудови і функціювання аналогових електронних схем РЕЗ.
Перед початком виконання будь-якої лабораторної роботи кожен студент виконує вимоги розділу “Підготовка до роботи” методичних вказівок. Студенти, не підготовлені до роботи, до занять не допускаються.
У процесі виконання роботи студенти вносять результати вимірювань і випробувань в протокол і по закінченні роботи представляють викладачеві на підпис.
Для отримання заліку по роботі кожен студент пред’являє викладачеві звіт, оформлений відповідно до вимог, перерахованих в методичних вказівках до роботи, і проходить співбесіду з викладачем.
Студент, що не здав попередньої роботи, не може бути допущений до виконання наступної.
Лабораторна робота № 5 базові схеми підсилюючих каскадів
Мета роботи - вивчити принцип роботи і дослідити параметри і характеристики базових підсилюючих каскадів на біполярних транзисторах.
Студент повинен знати:
призначення, основні параметри і характеристики підсилюючого каскаду;
призначення всіх елементів, що входять в підсилюючий каскад;
значення основних параметрів підсилюючого каскаду в залежності від схеми включення біполярного транзистора;
про вплив конструкції підсилюючого каскаду на його параметри.
Студент повинен уміти:
визначити спосіб включення біполярного транзистора в принциповій схемі радіоелектронного пристрою;
вибрати спосіб включення транзистора в залежності від необхідних параметрів, що пред'являються до базових підсилюючих каскадів на біполярних транзисторах;
розрахувати основні параметри підсилюючого каскаду в залежності від схеми включення транзистора (Rвх, Rвих, Кu, Кі, Кр, fн, fв );
проводити вимірювання основних параметрів базових підсилюючих каскадів (Rвх, Rвих, Кu, fн, fв)
1 Короткі теоретичні відомості
Класифікація підсилювачів електричних коливань
Підсилювач електричних коливань (ПЕК) – пристрій, що призначений для збільшення інтенсивності електричних коливань із збереженням їх частотного спектра і фазових співвідношень, за рахунок енергії джерел постійного струму (джерел живлення).
Збільшення інтенсивності виражається в підсиленні коливань напруги, струму або потужності.
ПЕК широко використовуються в телевізійній, радіолокаційній техніці, в апаратурі радіозв'язку, запису і відтворення інформації, в пристроях автоматики, вимірювальної і обчислювальної техніки.
Мінімальну частину ПЕК, що зберігає здатність підсилювати сигнали, називають каскадом підсилювача. Каскад підсилювача складається з підсилюючого елемента і кіл, що забезпечують заданий режим і узгодження підсилюючого елемента з джерелом сигналу і навантаженням.
За типом підсилюючих елементів підсилювачі поділяються на лампові, транзисторні, параметричні, магнітні, квантові, підсилювачі на клістронах і лампах бігучої хвилі (ЛБХ).
У сучасній радіоелектронній апаратурі переважно використовуються транзисторні підсилювачі, виконані у вигляді мікрозбірок, гібридних і інтегральних схем.
За потужністю коливань, що підсилюються розрізнюють каскади підсилення слабких сигналів і каскади підсилення потужності.
За діапазоном частот сигналів, що підсилюються підсилювачі поділяються на підсилювачі низької (звукової), високої і надвисокої частоти. Якщо нижня частота смуги пропускання підсилювача дорівнює нулю, то такий підсилювач є підсилювачем постійного струму (ППС).
ППС використовуються в приладах вимірювальної техніки і автоматики, а також в аналогових обчислювальних пристроях як операційні підсилювачі.
За шириною смуги пропускання підсилювачі поділяються на селективні (вузькосмугові) та аперіодичні (широкосмугові).
До селективних відносяться, наприклад, підсилювачі високої і проміжної частоти в радіоприймачах. До аперіодичних відносяться підсилювачі звукової частоти, відеопідсилювачі (імпульсні підсилювачі).
Розрізнюють також диференціальні підсилювачі, підсилювачі на складових транзисторах (схема Дарлінгтона), операційні підсилювачі.
У диференціальному підсилювачі вихідний сигнал пропорційний різниці сигналів на його вході. Застосовується як змішувач, модулятор, помножувач частоти; часто входить до складу операційного підсилювача.
Підсилювач на складовому транзисторі має дуже великий коефіцієнт підсилення струму. Використовується в транзисторній логіці, підсилювачах низької частоти, генераторах, стабілізаторах напруги.
Операційний підсилювач (ОП) являє собою ППС з великим коефіцієнтом підсилення напруги (104…106), що забезпечує високу точність виконання лінійних та нелінійних перетворень або формування аналогових сигналів. ОП є основним елементом сучасних електронних пристроїв. Використовується в аналоговій обчислювальній техніці для виконання математичних операцій: підсумовування, диференціювання, інтегрування і інш.
7.10 Коли потрібно застосовувати підсилюючі каскади з ЗЕ, ЗБ та ЗК? Наведіть приклади.
7.11 Чи впливає конструкція підсилюючого каскаду на його електричні параметри?