Програма курсу „Основи дефектології”
Аномальні діти. Загальна характеристика. Предмет і завдання дефектології. Загальні закономірності психічного дизонтогенезу. Захворювання нервової системи. Взаємозв'язок відхилень у функціонуванні психічних процесів та особистісному розвитку дитини.
Діти з порушенням інтелектуального розвитку. Підготовка розумово відсталих дітей до самостійного життя.
Діти із затримкою психічного розвитку. Особливості навчання дітей із затримкою психічного розвитку.
Діти з порушенням слухового аналізатору. Індивідуальний підхід і соціальна допомога дітям з незначними вадами слуху.
Діти з порушенням зорового аналізатору. Особливості логопедичної роботи при порушенні слуху і зору.
Клініко-педагогічна характеристика дітей з порушенням мовлення. Організація логопедичної роботи із дітьми з мовленнєвими вадами. Клініко-педагогічна характеристика дітей з порушенням мовлення. Організація логопедичної роботи з дітьми з порушеннями мовлення.
Діти з порушеннями опорно-рухового апарату, поведінки, реактивними станами та конфліктними переживаннями.
Сліпоглухонімі діти. Основні принципи організації системи навчання. Особливості розвитку дітей з реактивними станами і конфліктними переживаннями. Провідні напрями корекційно-виховної роботи при різних видах психопатії.
Тести
Основи дефектології
Змістовий модуль 1
Науково-теоретичні засади нормального та аномального розвитку
1.Об'єктом корекційної педагогіки є:
а) спеціальна освіта осіб з особливими освітніми потребами;
б) виховання як свідомий і цілеспрямований процес;
в) дитина, яка має відхилення у розвитку;
г) методика організації корекційно-розвивального впливу на особу, яка має порушення у розвитку.
2. Дефектологія пов’язана з такими науками, як:
а) педіатрією, олігофренопедагогікою, психологією;
б) невропатологією, педіатрією, патопсихологією;
в) логопедією, невропатологією,генетикою;
г) фізичною культурою, невропатологією, логопедією;
3. Засновником дефектології як науки є :
а) Е. Сеген;
б) Г. Сухарева;
в) Л. Виготський;
г) С. Рубінштейн.
4. Гетерохронність – це:
а) нерівномірність;
б) викривленість;
в) уповільнення;
г) патологія.
5. Теорію системної будови дефекту висунув:
а) А. Адлер;
б) Л. Виготський;
в) С. Рубинштейн;
г) О. Лурія.
6. Виберіть із запропонованих термінів синонім поняття „аномалія розвитку”:
а) анемія;
б) дизонтогенія;
г) дисплазія;
д) астенія.
7. Як називається галузь дефектології яка вивчає порушення мовленнєвого розвитку:
а) педіатрія;
б) психолінгвістика;
в) логодидактика;
г) логопедія.
8. До дисгармонійного варіанту психічного дизонтогенезу входять такі порушення :
а) порушення слуху та зору;
б) порушення інтелектуального розвитку;
в) порушення опорно-рухового апарату;
г) розлади поведінки.
9. Для дизонтогенезу за типом загального стійкого недорозвитку найбільш характерне наступне:
а) ранній час ураження, коли має місце виражена незрілість мозкових структур;
б) затриманий темп формування пізнавальної та емоційної сфер з їхньою тимчасовою фіксацією на більш ранніх вікових етапах;
в) більш пізній (після 2-3 років)патологічний вплив на мозок;
г) наявність тяжких порушень окремих аналізаторних систем.
10. Назвіть галузь, яка не входить до структури дефектології:
а) сурдопедагогіка;
б) логопедія;
в) патопсихологія;
г) тифлопедагогіка.
11. За часом впливу усі патогенні фактори поділяються на:
а) екзогенні, ендогенні;
б) пренатальні , екзогенні , ендогенні;
в) пренатальні, натальні , постнатальні;
г) зовнішні, внутрішні.
12. До екзогенних патогенних факторів відносять:
а) внутрішньоутробна гіпоксія, черепно-мозкові пологові травми, асфіксія;
б) асфіксія, резус-конфлікт, інтоксикація матері;
в) соматичні захворювання матері, нейроінфекції дитини, порушення обіну речовин матері;
г) нейроінфекції дитини, черепно-мозкові пологові травми; медикаментозна інтоксикація матері.
13. Первинним механізмом виникнення відхилень у ЦНС при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії є:
а) затримка або уповільнення розвитку нервових клітин;
б) загибель або розпад нервових клітин;
в) спотворений або аномальний розвиток нервових клітин;
г) дисгармонійний розвиток нервових клітин.
14. Первинним механізмом виникнення відхилень у ЦНС при пологових черепно-мозкових травмах є:
а) затримка або уповільнений розвиток нервових клітин;
б) загибель або розпад нервових клітин;
в) спотворений або аномальний розвиток нервових клітин;
г) дисгармонійний розвиток нервових клітин.
15. Нормою розвитку індивіда вважають:
а) сукупність рис особистосі, які дають їй можливість повноцінно задовольнити свої потреби;
б) індивідуальна траєкторія розвитку і відповідність їй;
в) поєднання особистості та соціуму, коли вона продуктивно виконує свою провідну діяльність, задовольняє свої основні потреби, при цьому відповідаючи вимогам суспільства відповідно її віку, статі, психосоціальному розвитку;
г) поєднання фізичного та пихічного розвитку, яке забезпечує життєдіяльність людини.
16. Під „дефектом” розуміють:
а) психічний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини;
б) психічний фізичний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини;
в) психічний або (та) фізичний недолік, який викликає відхилення у соціальному розвитку людини;
г) психічний або (та) фізичний недолік, який викликає відхилення у нормальному розвитку людини.
17. Етіологічні фактори, які призводять до порушень психофізичного розвитку у період від зачаття до пологів, називаються:
а) перинатальні;
б) натальні;
в) пренатальні;
г) постнатальні.
18. За вченням Л.Виготського першопричиною в структурі дефекту(аномального розвитку) є
а) соціальна дезадаптація;
б) функціональні розлади нервової системи;
в) психологічні або психічні розлади;
г) органічні або тяжкі функціональні порушення нервової системи.
19. Возміщення недорозвинених або порушених функцій визначається як:
а) корекція;
б) компенсація;
в) реабілітація;
г) абілітація.
20. Порушення психічного або (та) фізичного розвитку можуть мати локальний та загальний характер. До одного з видів порушень загального характеру відносять:
а) порушення слухового аналізатора;
б) порушення зорового аналізатора;
в) порушення мовлення;
г) розумову відсталість.
21. Регресом у розвитку функції є:
а) припинення розвитку;
б) уповільнення розвитку;
в) випередження розвитку;
г) повернення функції на більш ранній віковий період.
22. Біологічним фактором, що просуває розвиток аномальної дитини є:
а) стан здоров’я дитини;
б) родинний вплив;
в) власна психічна активність дитини;
г) організоване навчання дитини.
23. Які параметри визначають тип дизонтогенезу:
а) вплив патогенного фактора, стан здоров’я матері та дитини, розповсюдженість патологічного процесу, умови виховання та навчання аномальної дитини;
б) вік матері, стан її здоров’я, час впливу патогенного фактору, родинний вплив, психічна активність дитини, здатність дитини до навчання;
в) час і тривалість впливу патогенного фактора, тип патогенного фактора, локалізація та розповсюдженість патологічного процесу;
г) стан здоров’я дитини, адекватність соціального оточення, тип патогенного агента, локалізація патологічного процесу в ЦНС.
24. Обсяг знань, умінь і навичок, якими дитина вже володіє називається …
а) зоною внутрішнього розвитку; б) зоною актуального розвитку; в) зоною наближеного розвитку; г) зоною актуалізованого розвитку.
25. До постнатальних причин порушення психофізичного розвитку належать:
а) несумісність крові матері і дитини за резус-фактором;
б) черепно-мозкові травми;
в) пологові травми;
г) інфекційні захворювання матері.
26. Дати визначення: аномальна дитина – це … .
27. Дати визначення: дефектологія – це … .
28. Предмет сучасної дефектології.
29. Дайте визначення: абілітація – це … .
30. Закономірності психічного дизонтогенезу.