- •КЗ «ОДЕСЬКЕ ОБЛАСНЕ БАЗОВЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ»
- •«Антибактеріальні хіміотерапевтичні засоби»
- •План
- •Зміст теми
- •1.Лікування слід починати якомога раніше
- •Класифікація хіміотерапевтичних засобів: І.По спектру дії:
- •Антибіотики – це хіміотерапевтичні засоби мікробного або тваринного походження, їх напівсинтетичні й синтетичні
- •В 1928 році шотландській мікробіолог А.Флемінг відкрив перший антибіотик – пеніцилін.
- •В 1942 в СРСР був одержаний З.В.Єрмольєвою.
- •Спектр дії
- ••Класифікація антибіотиків
- ••3.Тетрацикліни – тетрацикліну гідрохлорид, метацикліну гідрохлорид(рондоміцин), доксицикліну гідрохлорид(вібраміцин).
- •Класифікація пеніцилінів
- •Спектр дії біосинтетичних пеніцилінів
- •Ускладнення при застосуванні біосинтетичних пеніцилінів
- •oАмпіцилін вважається антибіотиком
- ••Застосовується препарат
- •Комбіновані преперати
- ••Призначають при інфекціях дихальних шляхів і легенів (бронхіти, пневмонії та ін.), при ангінах,
- •Аугментин
- •Цефалоспорини
- •Цефалоспорини
- •Цефалоспорини
- ••Цефалоспорини ІІ
- •Цефалоспорини
- •Цефалоспорини
- •Цефалоспорини
- •Цефалоспорини
- •Цефалоспорини
- ••Активність цефалоспоринів ІV генерації зростає відносно ентеробактерій, псевдомонад та грампозитивних коків. Вони мають
- •Цефалоспорини
- •Ускладнення, які викликають цефалоспорини
- •Цефалоспорини
- •Макроліди
- ••Азитроміцин – напівситетичний антибіотик ІІ покоління, має широкий спектр, проявляє бактерицидну дію, призначаеться
- •Тетрацикліни
- •Тетрацикліни
- •Тетрацикліни
- •Хлорамфеніколи
- •Аміноглікозиди
- ••Аміноглікозиди застосовуються переважно при важких системних інфекціях, що викликані аеробними грамнегативними бактеріями та
- •Стрептоміцину сульфат
- •Аміноглікозиди
- •Аміноглікозиди
- •Аміноглікозиди
- •Аміноглікозиди
- •Глікопептидні
- •Лінкозаміди
- •Лінкозаміди проявляють вузький спектр дії і переважно діють на грампозитивні мікроорганізми: стафілококи, стрептококи,
- •Фторхінолони
- ••Фторхінолони застосовуються при інфекціях, викликаних чутливими до них мікроорганізмами.
- •Побічна дія фторхінолонів
- •Сульфаніламідні
- •Сульфаніламідні препарати
- •Механізм дії: конкурентний антагонізм з ПАБК. Сульфаніламіди близькі за хімічного будовою до ПАБК,
- •Класифікація сульфаніламідних препаратів
- •Показання до застосування
- •Сульфаніламідні препарати
- •Сульфаніламідні препарати
- •Сульфаніламідні препарати
- •Сульфаніламідні препарати
- •Сульфаніламідні препарати
- •Сульфаніламідні препарати
- ••Існують також сульфаніламіди для інгаляційного застосування, зокрема “Інгаліпт" до складу якого входять стрептоцид
- •Сульфаніламідні препарати
- •Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної будови
- •Похідні нітрофурану
- •Похідні нітрофурану
- •Похідні 8-оксихіноліну
- •Похідні 8-оксихіноліну
- •Похідні нафтиридину
- •ГЛОССАРІЙ
- •МАТЕРІАЛИ АКТИВІЗАЦІЇ СТУДЕНТІВ
- •Запитання
- •Виписати в рецептах:
- •Домашнє завдання
- •Матеріали для самопідготовки
Макроліди
•Вони проявляють бактеріостатичну дію, пов’язану з гальмуванням синтезу білків мікробної клітини.
•Спектр дії макролідів: стафіло-,стрепто-,гонококи,анаероб ні коки, ентеробактерії,
внутрішньоклітинно розміщені збудники мікопл хламідії.
•Азитроміцин – напівситетичний антибіотик ІІ покоління, має широкий спектр, проявляє бактерицидну дію, призначаеться 1 раз на добу при захворюваннях дихальний шляхів, сечових шляхів.
•Побічна дія: алергія, диспепсія, нефротоксичність.
•У макролідів та азалідів – антагонізм з пеніцилінами, цефалоспоринами, лінкозамідами.
Побічна дія
макролідів
Найчастішими побічними ефектами макролідів є алергічні реакції (висипання на шкірі, кропивниця, фотодерматоз, набряк Квінке, синдром Стівенса- Джонсона, синдром Лаєлла). Частими побічними ефектами є побічна дія з боку шлунково-кишкової системи (нудота, блювання, холестаз, діарея, псевдомембранозний коліт), які частіше спостерігаються при застосуванні еритроміцину та олеандоміцину, що мають структурну подібність із природнім
Тетрацикліни
•Проявляють бактеріостатичну дію, пов’язану з гальмуванням синтезу білків мікробних клітин.
•Застосовують для лікування хламідіозу, урогенітальних інфекцій, гонореї, бруцельозу, чуми, трахомі
•Препарати І покоління короткої дії: Тетрациклін та Тетрацикліну гідрохлорид(природні). Призначають 3 рази на день після їжі
•Препарати ІІ покоління: напівсинтетичні: Метацикліна
Тетрацикліни
Побічна дія: -дизбактеріоз
-фотодерматози: гіперемія, набряк шкіри під дією сонячних променів
-ураження печінки -накопичення в тканинах зубів -кандидоз Протипоказання:
-дітям до 8 років -вагітним -під час лактації
-захворювання печінки
Несумісні: з молоком, молочними продуктами, антацидами.
Тетрацикліни
Хлорамфеніколи
•Представником антибіотиків групи хлорамфеніколів є левоміцетин. Препарат діє бактеріостатично. Проявляє активність відносно Гр(+) та Гр(-) бактерій, кишкової палички, сальмонел.
•Він показаний при черевному тифі, паратифах, дизентерії,бруцельозі, туляремії, висипному тифі.
Застосовується при трахомі, пневмонії, менінгіті, сепсисі, остеомієліті.
•Левоміцетин спричинює розвиток дисбактеріозу, суперінфекції, токсичного гепатиту, порушення функції ЦНС.
•Протипоказання: вагітність, новонароджені діти та діти до 3 років.
Аміноглікозиди
Аміноглікозиди діють бактерицидно, порушуючи синтез білка в бактеріальних клітинах.
Аміноглікозиди поділяються на чотири покоління:
I покоління — Стрептоміцин, Неоміцин, Канаміцин, Мономіцин.
II покоління — Гентаміцин.
III покоління — Тобраміцин, Сизоміцин, Амікацин, Нетилміцин.
IV покоління — Ізепаміцин.
•Аміноглікозиди застосовуються переважно при важких системних інфекціях, що викликані аеробними грамнегативними бактеріями та стафілококами: сепсисі, септичному ендокардиті, остеомієліті, перитоніті, інфекціях органів малого тазу, септичному артриті, госпітальних пневмоніях, лихоманці у хворих з нейтропенією, менінгіти.
•Побічна дія
•При застосуванні аміноглікозидів найчастішими побічними ефектами є дія на центральну нервову систему та органи чуттів — зниження слуху, неврит слухового нерва з імовірністю розвитку глухоти, вестибулярні розлади, порушення нервово-м'язової передачі, парестезії.
Стрептоміцину сульфат
раніше широко використовувався для лікування туберкульозу. Препарат має широкий спектр антимікробної дії. Впливає на більшість грамнегативних мікроорганізмів, менш активний відносно стрепто- і пневмококів. Препарат застосовують в основному для лікування вперше виявленого туберкульозу легень та інших органів. Призначають також стрептоміцину сульфат при гнійно-запальних процесах різної локалізації, які