- •9.1. Сутність, призначення і види фінансового посередництва
- •9.2. Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва
- •9.3. Сутність, принципи побудови і функції банківської системи. Банківська система України,
- •9.4. Небанківські фінансово-кредитні установи
- •Небанківські фінансово-кредитні установи Договірні фінансово-кредитні установи Інвестиційні фінансово-кредитні установи
TEMA 9. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ГРОШОВОГО РИНКУ
9.1. Сутність, призначення і види фінансового посередництва
Як розглядалося раніше, грошовий ринок включає такі сектори ринку, як сектор прямого фінансування і сектор непрямого фінансування.
У секторі непрямого фінансування переміщення коштів здійснюється за допомогою економічних посередників.
Фінансове посередництво - діяльність по акумуляції вільного грошового капіталу і розміщення його серед позичальників.
Фінансові посередники діють на ринку від свого імені і за свій рахунок, тим самим, створюючи власні зобов'язання і власні вимоги.
Прибуток фінансових посередників формується як різниця доходів від розміщення акумульованих засобів і витрат, зв'язаних з їхнім залученням.
Загальна схема фінансового посередництва представлена на рис. 22.
|
Гроші |
Фінансові посередники |
Гроші |
|
Кредитори |
■ ► |
w ^ |
Позичальники |
|
|
■< Вимоги |
Вимоги |
|
Рис. 22. Загальна схема фінансового посередництва
Фінансові посередники відіграють важливу роль у функціонуванні грошового ринку і всієї грошової системи в цілому. їхнє існування в економіці дозволяє спростити процеси взаїмообміну коштами між позичальниками і кредиторами.
У якості як кредиторів, так і позичальників коштів у схемі фінансового посередництва можуть виступати фірми, домапгні господарства, держава, нерезиденти країни і т.ін.
Основні переваги фінансового посередництва полягають у наступному:
можливість для кожного кредитора оперативно розмістити вільні грошові кошти в
дохідні активи, а для позичальника - оперативно мобілізувати додаткові засоби,
необхідні для вирішення комерційних проблем; ^> скорочення витрат часу, сил і грошей з боку суб'єктів грошового ринку при розміщенні
вільних коштів у дохідні активи, а також при запозиченні додаткових засобів; ^> зниження фінансових ризиків суб'єктів ринку завдяки наявності спеціальних систем
страхування і захисту від фінансових ризиків у фінансових посередників; ^ збільшення прибутковості позичкових капіталів завдяки зменшенню фінансових ризиків,
скороченню витрат на здійснення фінансових операцій і можливостей доступу в
високоприбутковий бізнес; ^ можливість розширити відносини між кредиторами і позичальниками шляхом надання
додаткових послуг, що беруть на себе фінансові посередники (страхове, пенсійне
забезпечення і т. ін.).
Таким чином, фінансові посередники позитивно впливають на кругообіг капіталу в процесі розширеного відтворення, розвитку торгівлі і т. ін.
Виділяються наступні групи фінансових посередників:
^> банки;
^ небанківські фінансово-кредитні установи.
9.2. Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва
Серед фінансових посередників ключову роль відіграють банки. Це пояснюється наступними факторами:
^ банки здійснюють найбільшу частину операцій по перерозподілу позикових капіталів; ^ банки беруть участь у формуванні пропозиції грошей і можуть впливати на ринкову
кон'юнктуру й економічне зростання в країні; Ч> банки можуть пропонувати економічним суб'єктам найбільш широкий асортимент
різних послуг;
^ банки можуть регулювати пропозицію грошей шляхом використання депозитних грошей у процесі грошово-кредитної мультиплікації.
Сучасний банк у правовому аспекті - це фінансовий посередник грошового рику, що виконує одну або кілька операцій, віднесених законом до банківської діяльності.
Банк в економічному аспекті - фінансовий посередник, що виконує комплекс трьох базових операцій - депозитних, кредитних і розрахункових.
Виділяються наступні функції банку: ^> трансформаційна; Ч> емісійна.
Трансформаційна функція полягає в трансформації таких характеристик грошових потоків, що проходять через банк, як рівень ризиків, терміновість, обсяги і спрямованість. > зв'язку з цим виділяються такі напрямки цієї функції:
трансформація ризиків - виконується шляхом створення резервів, страхування депозитів і т. ін.;
трансформація термінів - виконується шляхом акумуляції капіталів багатьох суб'єктів економіки, що дозволяють варіювати терміни їхнього подальшого розміщення і використання;
трансформація обсягів - виконується шляхом мобілізації значних за обсягом капіталів із дрібних і середніх внесків;
просторова трансформація - полягає в акумуляції і розміщенню коштів по різних регіонах і країнам.
Емісійна функція полягає в тім, що тільки банки можуть створювати грошові платіжні засоби та спрямовувати них в оборот, збільшуючи пропозицію грошей, а також вилучати них з обороту, зменшуючи пропозицію.
Сучасні універсальні банки виконують широкий спектр операцій на ринку, основними з яких є наступні:
надання кредитів;
депозитні операції;
операції по залученню коштів;
розрахунково-касові операції;
лізингові операції;
страхові послуги;
консультативні послуги;
керування потоками готівки;
валютні операції;
брокерські послуги;
трастові послуги;
інвестиційні операції.