- •7. Страхування відповідальності
- •7.1. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Моторне ( транспортне) страхове бюро України та його функції. Міжнародна система “Зелена картка»
- •7.2. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції
- •7.3. Страхування професійної відповідальності
- •7.4. Страхування відповідальності за забруднення довкілля
- •7.5. Інші види страхування відповідальності
- •8. Перестрахування і співстрахування.
- •8.1. Необхідність і сутність перестрахування, стан і перспективи його розвитку
- •8.2. Суб’єкти перестрахування
- •8.3. Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування
- •9. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •9. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •9.1. Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів
- •9.2. Витрати страховика: склад та економічний зміст. Собівартість страхової послуги. Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії
- •9.3. Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку.
- •9.4. Оподаткування страховиків.
- •10. Страхові посередники.
- •11. Фінансова надійність страхової компанії.
- •11.1. Поняття фінансової надійності страховика та її значення. Тарифнаполітика. Формування збалансованого страхового портфеля. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності
- •11.2. Платоспроможність страховика, умови її забезпечення. Власні коштистраховика. Фактичний і нормативний запаси платоспроможності, порядок їх обчислення. Технічні резерви, їх склад
7. Страхування відповідальності
Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Моторне ( транспортне) страхове бюро України та його функції. Міжнародна система “Зелена картка».Страхування відповідальності власників інших видів транспорту. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції. Страхування професійної відповідальності. Страхуваннявідповідальності за забруднення довкілля. Інші види страхування відповідальності.
7.1. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Моторне ( транспортне) страхове бюро України та його функції. Міжнародна система “Зелена картка»
Об‘єктом страхування відповідальності виступає відповідальність перед третіми особами, які можуть зазнати збитків внаслідок будь-якої дії чи бездіяльності страхувальника. Договір страхуваннязахищає насамперед інтереси страхувальника від фінансових витрат, які можуть бути накладені на нього законом або судом у зв‘язку із спричиненням збитків третій особі. З іншого боку системастрахування відповідальності захищає інтереси третіх осіб, оскільки винна у заподіянні шкоди особа може виявитися неплатоспроможною – тоді страховик бере на себе виплату страхового відшкодування.
Особливості страхування відповідальності:
Третьою особою виступають необумовлені наперед у договорі особи
Попередньо не встановлюється страхова сума та застрахований
Структура страхування відповідальності:
I. Страхування цивільної відповідальності власників джерел підвищеної небезпеки
II. Страхування професійної відповідальності
III. Страхування відповідальності підприємця або господарських суб‘єктів.
Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів відноситься до обов’язкових видів страхування.
Суб‘єкти: страховики – страхові компанії, які отримали ліцензію на проведення цього видустрахування; Моторне (транспортне) страху вальне бюро (М(т)СБ), метою якого є забезпечення платоспроможності страховиків та здатності їх виконувати свої зобов‘язання передстрахувальниками; страхувальники - власники ТЗ; юридичні та фізичні особи, яким заподіяна шкода внаслідок ДТП.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) забезпечує формування за рахунок внесків страхових компаній-членів МТСБУ двох централізованих страхових резервних фондів: фонду страхових гарантій (для забезпечення врегулювання претензій за договорами страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів за межами країни) і фонду допомоги потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах (для забезпечення відповідних потреб всередині країни). Усі компанії, що є повними членами Моторного бюро, мають сплачувати щомісячні внески в обидва ці фонди за встановленими Урядом нормативами відрахувань від страхових премій, що надходять зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів в Україні та за її межами. Асоційовані члени Моторного бюро сплачують внески лише до фонду допомоги потерпілим в дорожньо-транспортних пригодах. Результатом взаємних розрахунків міжстраховиками і МТСБУ може бути повернення певному страховикові коштів із зазначених фондів.
Страховий випадок – ДТП, що сталась з участю ТЗ страхувальника, внаслідок якого настає його відповідальність за заподіяну шкоду життю, здоров‘ю, майну 3х осіб.
Страхова сума та розмір страхових платежів (залежать від класу авто і строку страхування) встановлюються Кабміном і можуть змінюватись не пізніше як за 2 місяці до початку нового календарного року за поданням Укрстрахнаглядом. Плата за даний поліс розраховується шляхом множенням базового платежу на відповідні коефіцієнти та залежить від об'єму двигуна, території переважного використання транспортного засобу, сфери використання автомобіля та ін. чинників.
Відшкодуванню підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху ТЗ (при встановленні причинно-наслідкового зв‘язку). Виплата відшкодування здійснюється 3-ій особі або спадкоємцям протягом 15днів. Відшкодування збитків страховою компанією здійснюється в межах лімітів - за шкоду, заподіяну майну потерпілих/
Для захисту потерпілих від ДТП за кордоном застосовується система «Зелена картка», що дозволяє пересуватися автомобільними дорогами Європи без необхідності страхувати цивільну відповідальність на кожному кордоні.
Така система мала насамперед запровадити механізм гарантованих виплат компенсацій потерпілим з вини автовласників інших країн. Це забезпечується виконанням певних умов країнами - членами системи «Зелена картка». По-перше, у таких країнах має здійснюватись обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. По-друге, у кожній країні має бути єдина організація, що забезпечує врегулювання збитків, заподіяних автовласниками цієї країни на території інших держав, а також єдина організація, що врегульовує збитки автовласників-нерезидентів на території свого перебування. По-третє, держава - член системи «Зелена картка», не повинна здійснювати перешкод при трансфері вільно конвертованої валюти, що спрямовується на страхові виплати. Збитки у країнах - членах системи «Зелена картка» врегульовуються, як правило, через уповноважену національну організацію (моторне страхове бюро), яке переадресовує матеріальні претензії, висунуті до автовласника-резидента іншої країни, на відповідне моторне страхове бюро цієї країни. При цьому перше моторне страхове бюро розглядається як бюро-регулювальник збитків, а друге - як бюро-платник.
Відносини між моторними страховими бюро країн-членів системи «Зелена картка» регулюються двосторонніми угодами, що укладаються за уніфікованою формою. Отже, якщо автовласник є резидентом країни - членом системи «Зелена картка», він безперешкодно може проїжджати територіями всіх країн - членів цієї системи без укладення додаткового договору обов'язкового страхування на умовах країни відвідання. Функціонування цієї міжнародної системи довело її ефективність, насамперед-як механізму захисту потерпілих від транспортних засобів, що задіяні в міжнародних сполученнях.