- •Основи інженерно-педагогічної творчості
- •Основи інженерно-педагогічної творчості
- •Практичне заняття №1 Система творчої діяльності План
- •Практичне завдання
- •Висновки
- •Практичні заняття №2, 3, 4 План
- •Первинні|початкові| відомості про методи проведення наукових досліджень в процесі творчої і винахідницької діяльності
- •Порівняння і вимірювання
- •Індукція і дедукція
- •Аналіз і синтез
- •Наукові ідеї і гіпотези
- •Абстракції і узагальнення
- •Аналогії. Аналоги і прототипи
- •Система і системний аналіз
- •Відомості про форми мислення і закони логіки
- •Практична частина заняття
- •Практичне заняття №5 План
- •Об'єкти творчої і винахідницької діяльності
- •Поняття технічних об'єктів, технічних систем і технологій
- •Основи патентознавства
- •Складання заявок на винахід і корисні моделі
- •Теми доповідей щодо підготовки до практичних семінарів.
- •Висновок
- •Практичні заняття №6, 7 План
- •Робота з матеріалом лекціїй №6, 7 (бесіда)
- •Практична частина заняття
- •Висновки
- •Тлумачний словник
- •Список літератури
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ
УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
Н.А. Несторук
Основи інженерно-педагогічної творчості
Методичні рекомендації для практичних занять
студентів спеціальностей
6.010104.05
6.010104.36
6.010104.18
6.010104.30
6.010104.34
6.010104.01
6.010104.29
Артемівськ, 2011 г.
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ
УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОНАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН
Н.А. Несторук
Основи інженерно-педагогічної творчості
Методичні рекомендації для практичних занять
студентів спеціальностей
6.010104.05
6.010104.36
6.010104.18
6.010104.30
6.010104.34
6.010104.01
6.010104.29
Затверджено
Навчально-методичною Радою
Українскої інженерно-педагогічної
академії
Протокол № ___ від____________
Артемівськ 2011 г.
Методичні рекомендації для практичних занять з дисципліни «Основи інженерно-педагогічної творчості» для студентів спеціальностей 6.010104.05, 6.010104.30, 6.010104.36, 6.010104.18, 6.010104.34 6.010104.01, 6.010104.29 денної та заочної форм навчання/ Упор.: Н.А. Несторук.-Артемовск: УИПА, 2011. – 31с.
Данні методичні рекомендації є допоміжним матеріалом при проведенні практичних занять з курсу «Основи інженерно-педагогічної творчості».
Методичні рекомендації містять практичні вправи та творчі завдання, питання до практичних семінарів, словник термінів.
Рецензент: к.т.н. Лізан І.Я.
Відповідальний за выпуск: Пушкова О.П.
© Н.А. Несторук
© УІПА, 2011
Практичне заняття №1 Система творчої діяльності План
Вступна частина.
Робота з матеріалом лекції №1 (бесіда).
Особливості української інженерно-педагогічної освіти|утворення|.
Основні поняття та визначення.
Практичне завдання.
Висновки.
Вступ
Підготовка сучасного спеціаліста у вищій школі потребує не тільки формування в нього спеціальних і світоглядних знань, а й обов’язкового вироблення відповідних творчих навичок та умінь.
Наука більшою мірою, чим інші форми пізнання, орієнтована на те, щоб бути втіленою в практиці, в техніці, бути «керівництвом до дії» із зміни навколишньої дійсності і управління реальними процесами.
Характерна межа сучасного суспільного розвитку — все більш міцніючий зв'язок і взаємодія науки, техніки і виробництва, все більш глибоке перетворення науки на безпосередню продуктивну силу суспільства. При цьому наука все більшою мірою орієнтується не на одну тільки практику і техніку, але перш за все на саму людину, на безмежний розвиток його інтелекту, його творчих здібностей, культури мислення, на створення матеріальних і духовних передумов для його всестороннього, цілісного розвитку.
У теорії характерною межею людського суспільства (її розвиненій частині) є все більш міцніючий зв'язок і взаємодія науки, техніки і виробництва, все більш глибоке перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Це виявляється в наступному:
- наука не просто слідує за розвитком техніки, а обганяє її, стає силою матеріального виробництва;
- відбулася еволюція науки від ізольованого соціального інституту до стрижня змісту всіх сфер суспільного життя;
- наука сьогодні орієнтована вже не просто на техніку, а на людину, на безмежний розвиток його інтелекту і творчих здібностей.
Що ж до студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, то в них необхідність формування творчих умінь і навичок пов’язана ще й з тим, що праця сучасного викладача - це по суті нескінченний пошук нових форм і методів удосконалення навчального процесу та постановки педагогічних експериментів, нескінченний ланцюг спроб на шляху формування пізнавальної активності учнів.
Розвитку саме таких творчих рис особистості студента й має допомогти курс " Основи інженерно-педагогічної творчості ".
Кожна людина має можливість|спроможність| підвищити і активізувати| свої творчі здібності, залучитися до одній з|із| захоплюючих| сфер інтелектуальної діяльності| людини - до творчості і винахідництва;
- кожній молодій людині, незалежно від того, ким|КТО| вона мріє або планує|планерує| в майбутньому бути: інженером або техніком, лікарем|лікаркою| або педагогом, юристом або економістом|, менеджером або штурманом космічного корабля - корисно навчитися творчо мислити, оскільки розвинені творчі здібності полегшують, збагачують і прикрашають життя людини не тільки|не лише| на роботі і в навчанні, але і в домашніх| справах|речах|, на відпочинку, та і в будь-яких, найнесподіваніших ситуациіях|, в яких вона може виявитися волею долі або випадку.
Спершу|для початку| ознайомимося з|із| тим, що розуміється під словом| «творчість» в енциклопедичній літературі. От як воно трактується в одному з останніх видань «Радянського енциклопедичного словника»:
«Творчість - діяльність, що породжує щось якісне нове і що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчість специфічна для людини, оскільки завжди припускає творця - суб'єкта творчої діяльності; у природі відбувається процес розвитку, але не творчості».
Таким чином, творчість - це особливий вид інтелектуальної діяльності людини, направленої на створення якісно нових цінностей.
Існує велике число і інших визначень творчості|, з|із| яких нам більше всього|найбільше| імпонує визначення психолога Фромма:
«Творчість - це здатність дивуватися і пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це націленість на відкриття нового і здібність до глибокого усвідомлення свого досвіду». З цього формулювання ясно, що критерієм творчості є не якість результату специфічної діяльності людини, а характеристики і процеси, які активізують його творчу продуктивність.
Дуже влучне і красиве визначення творчості дав відомий вчений|учений| фахівець з теорії і методів конструювання| П. Хилл: «Творчість можна визначити як успішний політ думки|гадки| за межі відомого. Воно доповнює| знання, сприяючи створенню|створінню| речей, які не були відомі раніше». Правда, іноді|інколи| творчо сконструйовані| технічні пристрої|устрої| бувають побудовані|спорудити| з|із| відомих елементів або засновані на відомих принципах|, що поєднуються|сполучають| яким-небудь новим, оригінальним способом|.
Творчий процес, особливо винахідництво, пов'язаний з активним пошуком і генеруванням| нових ідей, з|із| аналізом вже відомих і вибором альтернативних ідей. Практика інженерного проектування| показує, що для створення|створіння| нових виробів, що мають великий попит і здатні|здібних| приносити прибуток, треба мати 55-60 добрих|добрих| ідей.
Ідея - це форма віддзеркалення в думці явищ об'єктивної реальності. Ідеї включають свідомість цілей подальшого пізнання і практичного перетворення миру, задоволення виниклих нових потреб людини, створення нових технічних пристроїв і технологій, нових речовин і матеріалів, а також їх нових застосувань.
Винахідництво - одна з форм творчої діяльності людини. Кожна освічена людина має право на цю діяльність, і тому вона повинна випробувати себе в цій області інтелектуальної праці, щоб дізнатися, чи не тут виявляється її обдарованість. Адже справжня мета освіти - дати людині можливість розкрити свої можливості, пізнати себе. Як тут не пригадати слова Сократа: «...Важчє всього - пізнати самого себе». Винахідництво - одне з найбільших задоволень, відомих людині, оскільки ця творча робота вимагає інтелектуальних і емоційних зусиль і умінь робити багато що своїми власними руками, наприклад, створювати фізичні моделі і зразки, випробовувати їх, проводити на них експерименти.
Помилки і сумніви деяких філософів, психологів| і педагогів в можливості|спроможності| навчання|вчення| творчості і винахідництву| виникали з|із| того, що одні з них вважали|лічили|, що талант дається людині один раз і назавжди Богом, другі - що талант творчості закладається|заставляє| в мозок людини самою природою, треті - що творчий інтелект має генетичний початок і передається дітям від їх батьків і предків. Навіть такі теоретики винахідництва, як професора| англійських коледжів Мередіт Трінг і Ерік Лей-туейт, вважали|лічили|, що «творчості навчитися не можна, проте|однак| творчими здібностями наділено вражаюче|дивовижно| багато людей, і ці люди можуть навчитися ефективно застосовувати свій талант до рішення поставленої задачі».
У зв'язку з цим вченим і педагогам, що працюють в галузі| інженерно-педагогічної творчості, доводилося|припадало| і доводиться| щє і щє раз говорити і доводити, що це зовсім не так. Відомий французький філософ, математик, фізик| і фізіолог Рене Декарт ще триста років тому призивав| вчити|вчити| дітей винахідництву так само, як їх учать|вчать| музиці, живопису, танцю|танку|. Вже в наші часи англійский| вчений-фізик, автор основоположних робіт по науковеденню | Джон Бернал переконливо показав, що творчості|, «...як і всьому іншому, можна навчитися».