4 Охорона праці і навколишнього середовища
Охорона праці – система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікарняно-профілактичних заходів, які забезпечують безпеку, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Рівень вирішення проблем, забезпечення безпеки життєдіяльності людини в будь-якій сучасній державі може служити найбільш достовірним і комплексним критерієм для оцінки як ступеня економічного розвитку та стабільності цієї держави, так і для оцінки морального стану суспільства.
У системі забезпечення безпеки життя і здоров’я працівників в процесі їх трудової діяльності основна роль належить правовим і нормативним основам охорони праці на підприємстві: Конституція України [1], Кодекс законів про працю, Закон України «Про охорону праці» [2], постанови Верховної Ради і кабінету Міністрів України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці. Закон України «Про охорону праці» зобов’язує керівників виробництв створювати безпечні і нешкідливі умови праці (ст. 153); вводити сучасні засоби техніки безпеки, попереджаючи виробничий травматизм і забезпечити санітарно-гігієнічні умови, попереджаючи появу професіональних захворювань робітників і службовців (ст. 158).
Бакалаврська робота присвячена дослідженню явища поширення при прокатці в системі калібрів «овал – круг». Дослідження виконані у лабораторії кафедри обробки металів тиском НМетАУ. Технологічні процеси і устаткування в дипломній роботі відповідають вимогам ГОСТ 12.0003-83 ССБТ [3]. У даному розділі роботи розглянуті основні шкідливі і небезпечні фактори лабораторії кафедри ОМТ НМетАУ, розроблені заходи щодо їхнього зниження, узагальнені питання пожежної профілактики.
4.1 Вибір і характеристика будівельного майданчика
У зв’язку з тим, що тема бакалаврської роботи є дослідження фактору прокатки, яке не веде до зміни класу виробництва, ширина санітарно-захищеної зони залишається незмінною, тому вибір будівельного майданчика не виконувався.
4.2 Основні шкідливі та небезпечні фактори лабораторії кафедри
Робота в лабораторії відноситься до категорії I, а відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [4], загальні енерговитрати організму становлять менш 172 Дж/с (150 кКал/год). Дослідницька лабораторія відноситься до приміщень із нормальними умовами середовища: сухе приміщення, у якому відсутні ознаки приміщень з підвищеною температурою, хімічноактивним або органічним середовищем. На самопочуття і працездатність впливають вібрація, шум і шкідливе випаровування. Порівняльна характеристика фактичних і нормативних значень параметрів мікроклімату наведена в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Характеристика мікроклімату лабораторії
№ п/п |
Параметри |
Фактичне значення |
Нормативне значення |
|
Допустиме |
Оптимальне |
|||
1 |
Температура повітря, °С - теплий період - холодний період |
23-26 21-23 |
22-28 21 -25 |
23-25 22-24 |
2 |
Відносна вологість, % |
55-65 |
55-75 |
40-60 |
3 |
Швидкість руху повітря, м/с |
0,1-0,15 |
0,1-0,2 |
0,1 |
У лабораторії є загальнообмінна приточно-витяжна вентиляційна система. Мінімальна кількість зовнішнього повітря, що подається в приміщення становить 20 м3/год, а максимальна кількість 60 м3/год.
Роботи згідно СНіП II-4-79/85 [5] відносяться до розряду зорової роботи III - В. Природне освітлення лабораторії здійснюється бічним світлом – через вікна. Штучне освітлення лабораторного приміщення здійснюється освітлювальною системою, в якій використовуються лампи типу ЛДЦ денного світла.
У лабораторії має місце виробничий шум, що являє собою безладне сполучення звуків різної інтенсивності та частоти, і створюється працюючими у лабораторії установками. Допустимі рівні звукового тиску приведені у табл. 4.2.
Таблиця 4.2 - Допустимі рівні звукового тиску, дБ на робочих місцях
Приміщення |
Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц |
Рівні звуку і еквівалентні рівні звуку, дБ (А) |
||||||||||
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
|||||
Фактич-ний |
Норма |
|
||||||||||
Для розміщення устаткування |
94 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
70 |
70 |
80 |
|
|
Для персоналу, який експлуатує ПЕОМ |
71 |
61 |
54 |
49 |
45 |
42 |
40 |
38 |
45 |
50 |
|
Згідно СНіП 2.09.04-87 [6] для дослідницької лабораторії передбачені приміщення для розміщення обладнання для обробки металів тиском і дослідницька апаратура (виробниче приміщення); приміщення для персоналу що здійснює технічне обслуговування, обладнання для обробки металів тиском і ПЕОМ (камеральне приміщення); передбачено також наявність умивальників і туалетів. При цьому всі основні приміщення лабораторії розташовують в безпосередній близькості один від одного. Вони обладнані загальнообмінною вентиляцією і штучним освітленням. Допустимі і фактичні параметри електромагнітного неполяризованого випромінювання і електростатичного поля (згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98 [7]) наведені в табл. 4.3.
Таблиця 4.3 – Допустимі і фактичні параметри електромагнітного неполяризованого випромінювання і електростатичного поля
Параметри поля |
Параметри поля |
Поверхнева щільність потоку енергії, Вт/м2 |
||
Напруга електромагнітного поля 60 кГц - 3 МГц |
Допустимі |
Фактичні |
Допустима |
Фактична |
50 |
38 |
10,0 |
8,0 |
Дослідження велися на лабораторному стані «150», швидкість обертання валків регулювалася зміною напруги, у такий спосіб при дотику до струмоведучих частин установки, ізоляція яких ушкоджена, а також при дотику до механічних частин устаткування, які можуть знаходитися під напругою, виникає небезпека поразки електричним струмом. При проходженні електричного струму через організм відбувається ушкодження тканин організму і порушення основних фізіологічних функцій: дихання, кровообігу, роботи серця.
Джерелами шкідливих речовин в робочій зоні лабораторії є компоненти досліджуваних металів, зокрема свинець [8], який займає перше місце серед причин промислових отруєнь. Отруєння свинцем – являє собою приклад найбільш частого захворювання (табл. 4.4). Існує гостра і хронічна форма хвороби. Гостра форма виникає при попаданні значних його доз через шлунково-кишковий тракт або при вдиханні пари свинцю. Виділення свинцю з організму відбувається повільно, протягом декількох місяців, і навіть років. У дорослих симптомами отруєння свинцем можуть бути: підвищення артеріального тиску, болі, оніміння або колення в кінцівках, м’язові болі, головний біль, спастичні болі в животі, зниження пам’яті, погіршення потенції. Дія свинцю порушує жіночу і чоловічу репродуктивну систему, знижує імунітет і викликає недокрів’я. При тривалій дії розвивається енцефалопатія, поліневропатія, токсичне ураження печінки і нирок. Свинець спричиняє виведенню з організму життєвонеобхідних елементів: кальцію, магнію, фосфору. Засоби респіраторного захисту, що застосовуються, повинні відповідати вимогам для конкретного користувача і виконуваних робіт, видам шкідливих речовин і їх робочим концентраціям.
Таблиця 4.4 – Вплив свинцю на здоров’я людей
Короткострокові захворювання |
Хронічні захворювання |
Розвиток вломлення Спазми шлунку, запори Біль в м’язах Втрата апетиту |
Периферійна моторна невропатія Малокрів’я |
Враховуючи показники вологості і температури в лабораторії, її слід віднести по класу електробезпеки до приміщень з підвищеною небезпекою [9].
Для захисту від електростатичного і низькочастотного електромагнітного поля (промислової частоти), а також електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону використовуються вбудовані в монітори фільтри напруги електромагнітного поля. У камеральному приміщенні лабораторії, де розташовані комп’ютери додержуються вимог до приміщень з відеодисплейними терміналами і ПЕОМ. Під технологічними підлогами приміщень лабораторії проходить розгалужена мережа кабелів. З метою протипожежної безпеки вони прокладені в сталевих трубках-конденсаторах діаметром 1,5', таким чином, забезпечується підведення електронапруги до кожної одиниці обладнання обробки тиском у кожному комп’ютері. Електричні розетки встановлені на спеціальних стійках біля кожного комп’ютера по чотири розетки на один комп’ютер.
Розрізняють два види ушкоджень організму під дією струму: електротравми (струм від 25 до 30 мА): місцеве ушкодження організму у вигляді опіків, металізація шкіри, ураження очей випромінюванням електричної дуги; електричні удари (струм більше 50 мА): ураження внутрішніх органів, серцево-судинної і нервової системи. З метою захисту від ураження електричним струмом у лабораторії застосовують такі технічні захисні засоби: електричне розділення мережі, контроль і профілактика пошкодженої ізоляції, захисне заземлення, подвійна ізоляція.