- •1) Поняття про конфлікт. Функції конфлікту.
- •2) Динаміка конфлікту.
- •3) Форми протікання конфліктів.
- •4) Психологічні особливості міжособистісних конфліктів. Основні причини їх виникнення.
- •5) Психологічна характеристика внутрішньоособистісного конфлікту.
- •6.Конфліктність особистості. Типи конфліктних особистостей.
- •8.Психологічна характеристика міжособистісно-групового конфлікту.
- •9.Поняття про міжгрупові конфлікти та особливості їх виникнення.
- •10) Конфлікти в сім’ях: психологічна хар-ка, причини виникнення особливості попередження і розв’язання.
- •5 Груп чинників через яки виникають конфлікти між батьками і дітьми:
- •11.Конфлікти в організаціях:психологічна характеристика,основні види,причини винекнення,особливості попередження і розвязання.
- •13 Основні напрями управління конфліктом
- •14.Стратегії поведінки опонентів у конфліктних ситуаціях.Особливості їх використання.
1) Поняття про конфлікт. Функції конфлікту.
Конфлікт – це зіткнення протилежних поглядів, ідей, інтересів і дій окремих людей та груп що супроводжується емоційною напругою.
Конфлікт виникає за наявності 4-х умов:
Наявність як мінімум двох сторін які стають учасниками конфлікту.
Біполярність позиції.
Значущість проблеми.
Активність хоча б одного опонента у вирішенні проблеми, яка призводить до протидії.
Негативні функції конфлікту:
Ускладнення соц. – псих. клімату в колективі.
Погіршення або руйнування міжособистісних стосунків.
Зниження рівня співробітництва
Погіршення відповідальності до виконання своїх обов’язків.
Неадекватність у сприйманні проблеми і учасників конфлікту.
Зростання конфронтації втягування нових людей в боротьбу.
Можуть формуватися стереотипи і руйнівні форми самореалізації.
Збільшення емоційних і матеріальних витрат на вирішення конфлікту.
Позитивні функції:
1. Сигнальна функція може сигналізувати про об’єктивні суперечності в стосунках між людьми і групами і дають можливість виправити їх і уникнути згубних наслідків.
2. Інформаційна – стимулює краще пізнання.
3. Структурування соц. організацій в результаті конфлікту можуть викликати зміни в структурі організації і структури влади.
4. Функція стимулювання особистісного зростання – усвідомлюючи відповідальність, шукати варіанти вирішення конфлікту, здобуваючи досвід.
5. Функція згуртування однодумців і цілого колективу під час або внаслідок конфлікту.
6. Психотерапевтична: за умов позитивного вирішення конфлікту знімає підсвідому напругу, тривогу, хронічні непорозуміння, дозволяє розрядити внутрішню напругу між опонентами і оздоровити ці відносини.
2) Динаміка конфлікту.
Динаміка конфлікту – це раптова або поступова зміна стосунків між взаємодіючими сторонами, яка залежить від особливостей їх поведінки, стосунків між ними, індивідуальних особливостей опонентів.
Основні стадії (етапу) розвитку:
1. Латентна (конфлікт, ситуація) хар – ся виникненням суперечностей в інтересах, потребах діях та цілях сторін. Найхарактерніші ознаки : поява дискомфорту, напруги, невдоволення, непорозумінь, фізичної чи словесної образи, негативні різки зміни в стосунках, факти ухилення від виконання своїх обов’язків.
Опоненти на цій стадії не бажають з`ясовувати стосунки, а роблять вигляд що все в порядку.
Інцидент – навмисна чи випадкова дія спрямована на виникнення конфлікту.
В цей час один із опонентів діє на шкоду іншому, а той відповідає тим самим.
3. Ескалація – на цій стадії наростає напруга та конфліктна активність опонентів, які вже не приховують суперечності, а навіть наголошують на них.
Зростає рівень тривожності, стреси, фрустрація, а це в свою чергу може відобразитися на процеси формування мотивів. Кожна сторона намагається попередити дії іншої, підготувати контр. захист – все це відбувається за умов протидії.
4. Кульмінація – момент найвищої емоційної напруги сторін. Це пік конфлікту.
5. Розв`язання конфлікту хар – ся спадом напруги та зниження конф. активності, зусилля опонентів спрямовані вже на вирішення проблеми. Відбувається розв’язування конфлікту і прийняття рішення.
Роз`язування конфлікту може бути ПОВНИМ або ЧАСТКОМИМ, РЕАЛЬМИМ і УЯВНИМ.
6. Пост. конфліктна – результат конфлікту.
При повному розв’язанні конф. відбувається відновлення актуальних стосунків, гармонізація внутрішнього стану.
При частковому – ситуація розрядилася, але кожен залишився при своїй думці. Результатом може бути тимчасове пристосування до прийнятого рішення що призводить до нових суперечностей чи повторного загострення старих.