МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Харківський національний педагогічний університет
імені Г.С. Сковороди
Кафедра соціальної педагогіки
Програма організаційно-виховної практики
Харків – 2012
І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Серед різноманітних форм підготовки студентів до соціально-педагогічної діяльності чільне місце посідає організаційно-виховна практика в літній період. Це перші самостійні кроки в житті майбутнього соціального педагога. Вони вимагають мобілізації всіх отриманих у вищому педагогічному навчальному закладі психолого-педагогічних знань, особистої високої відповідальності та особливої добросовісності. Ось чому підготовка до такого виду практики повинна носити системний характер.
Елементами системи підготовки майбутніх соціальних педагогів до роботи з дітьми в літній період є:
теоретична підготовка (лекції, семінарські заняття);
практична підготовка (сюжетно-рольові ігри, нетрадиційні форми виховного впливу, проведення інструктивно-методичного збору);
добре продуманий зміст літньої практики та оперативне керівництво нею;
своєчасний та глибокий аналіз узагальнених результатів літньої організаційно-виховної практики.
Обовя’зковим є підбиття підсумків літньої організаційно-виховної практики. Основною формою підбиття підсумків практики є конференція, яка проводиться у вересні місяці.
Мета практики: допомогти студентам, педагогам-організаторам, вихователям збагатитися знаннями, вміннями щодо організації зайнятості дітей в умовах табірного літа; сприяти налагодженню тісного взаєморозуміння; виявляти й реалізовувати здібності дітей в процесі спільної творчої праці, розвиваючи при цьому власну педагогічну майстерність.
Основними завданнями практики є формування знань про: виховання як складову соціально-педагогічної діяльності; методи і форми виховання; виховання особистості в колективі; особливості роботи майбутнього соціального педагога в ДОТ з дітьми, що мають відхилення у психофізіологічному розвитку; віковий підхід в організації виховного процесу в літньому таборі; ігрову діяльність та дозвілля дітей в ДОТ.
Іі. Практика передбачає:
Оволодіння студентами такими професійними вміннями та навичками:
комунікативні;
організаторські;
діагностичні;
прогностичні;
дидактичні;
проектувальні.
Розвиток професійних особистісних якостей:
гуманістичні;
психолого-педагогічні;
аналітичні.
Практичне оволодіння професійно-навчальними функціями:
попереджувально-профілактична;
корекційно-реабілітаційна;
соціально-виховна.
По закінченні практики студенти подають звітну документацію:
Звіт про проходження організаційно-виховної практики, який включає:
загальну характеристику табору, педагогічного колективу, дитячого колективу, загону;
основні питання змісту, форм і методів роботи в загоні;
як використовувалися під час проходження практики теоретичні знання з соціальної педагогіки, психології, шкільної гігієни, матеріали семінарів з підготовки до практики;
чому навчили дітей і чому навчилися самі, що з цього знадобиться в житті, в майбутній соціально-педагогічній діяльності в школі, в роботі з дітьми за місцем проживання;
з якими труднощами зустрілися та які можливі шляхи їх уникнення;
висновки та пропозиції щодо покращення соціально-виховної роботи в таборі, в підготовці до літньої організаційно-виховної практики, в організації та методах керівництва практикою: план роботи на зміну; методичний сценарій заходу; форма проведення (збір, пізнавальна гра, вікторина); місце дії; назва заходу; необхідне обладнання для проведення заходу (технічні , наочні засоби); необхідне оформлення (плакати, стіннівки, стенди).
Педагогічний щоденник вожатого.
Методична розробка залікового виховного заходу.
Характеристика практиканта за підписом керівника табору, завірена гербовою печаткою.
На основі наданих документів і характеристики студент одержує диференційований залік.
Результати організаційно-виховної практики оцінюються за чотирма рівнями: досконалий («відмінно»); достатній («добре»); початковий («задовільно»); недостатній («незадовільно»).
Ііі. Зміст практики
Блок – 1. Роль і місце літнього відпочинку в системі виховання школярів:
поняття про табірну зміну, її роль у житті дитини;
тимчасово створені дитячі літні колективи;
виховний захід, його особливості в умовах ДОТ. Предметний та виховний результати виховного заходу. Технологія підготовки та проведення виховного заходу. Недоліки у підготовці (організації) та проведенні виховних заходів у ДОТ;
нетрадиційні форми виховних заходів в умовах ДОТ, їх роль у формуванні й розвиткові у дітей комплексу позитивних ділових якостей;
технологічна карта спільної творчої справи;
організаційний, виховний та заключний періоди табірної зміни, їх мета, завдання та характерні особливості. Основні завдання педагога-організатора на кожному з етапів.
Блок – 2. Особливості організації праці педагога-організатора. Планування та облік роботи у літніх оздоровчих таборах:
особливості роботи педагога-організатора в умовах ДОТ;
вимоги, що висуваються до особистості педагога-організатора ДОТ та його роботи;
поняття про робочий план-мережу;
особистий план роботи педагога-організатора;
план-щоденник як одна з форм особистого плану педагога-організатора, їх різновиди;
оптимальні умови для забезпечення ефективності планування роботи педагога-організатора;
створення сталих та тимчасових органів учнівського керівництва в умовах табірного літа; форми залучення дітей до планування роботи в таборі.
Блок – 3. Проблеми самовираження та самовизначення школярів в умовах табірного літа.
Саморозвиток особистості як процес, що передбачає:
реалізацію її активності, самостійності та ініціативи;
самоствердження в процесі фізкультурно-оздоровчої, предметно-практичної, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної та цілісно-орієнтаційної діяльності.
Створення умов для продовження цілеспрямованого розвитку людини як суб’єкта діяльності, як непересічної особистості – основна мета педагогічної діяльності влітку.
Вимоги до майбутнього соціального педагога, котрий вирішує проблеми само актуалізації підростаючого покоління в умовах табірного літа. Вміння, якими він повинен володіти.
Формування творчої особистості як найвища мета процесу організації майбутнього дитини, спрямованого на її особистісне самовираження, самовизначення й самореалізацію.
Типи взаємовпливу людей (за Р. Ольшанським):
взаємне полегшення;
взаємне ускладнення;
однобічне полегшення;
однобічне ускладнення;
незалежність.
Ситуація успіху як необхідна умова самоствердження особистості. Ситуації успіху. Технологія створення майбутнім соціальним педагогом в ДОТ ситуації успіху для дітей, що мають відхилення у психофізіологічному розвитку. Технологія спонукання дітей з девіантною поведінкою до саморозвитку та самовиховання.
Особливості процесу формування системи соціальних взаємин школярів різного віку з оточуючим світом в умовах табірного літа. Роль і місце організованого дозвілля у процесі вирішення проблеми самовираження школярів різних вікових категорій в ДОТ.
Рольові ігри як спосіб розвитку самодіяльності учнів молодшого шкільного віку. Виховні заходи, що формують самостійність та афективну самооцінку дитини, пробуджують в неї піднесений, бадьорий настрій, прагнення активної співпраці з оточуючими – засіб вирішення проблеми самовираження й самовизначення особистості школяра в ДОТ.
Організація та проведення виховних заходів для дітей старшого шкільного віку з урахуванням їх позиції у суспільстві, їх романтичного настрою та потреби у плідній діяльності й творчості – шлях до вирішення проблем самовираження та самовизначення юнаків і дівчат в ДОТ.
Роль діагностики у роботі майбутнього соціального педагога з вирішення проблем самоактуалізації дітей, тобто визначення:
індивідуального становища кожної дитини у системі особистісних взаємин у тимчасово створеному колективі в ДОТ;
статусної структури всього загону;
психологічних особливостей кожної дитини;
психологічного клімату в колективі.
Блок – 4. Технологія спілкування з дітьми різного віку в умовах ДОТ.
Процес спілкування як складний психологічний акт, складовими якого є: раціональний, вольовий, емоційний та практичний компоненти.
Емпатія. Шляхи оволодіння емпатією. Соціально-педагогічна технологія розуміння особистості дитини. Педагогічний стиль спілкування. Стилі спілкування педагога-організатора; їх основні ознаки за:
характером міжособистісних взаємин;
ступенем орієнтації на особу;
інтенсивністю контролю;
способом стимулювання до діяльності;
формою подання вимог.
Оптимальні умови налагодження майбутнім соціальним педагогом максимально безконфліктного процесу спілкування з дітьми різного віку в ДОТ:
Знання психології дітей; їх вікових та індивідуальних особливостей; рівнів емоційної виразності дітей (гіпертрофовано-експресивний тип, «артистичний » тип, адекватно-експресивний тип, неадекватно-експресивний тип, занижено-експресивний тип).
Розуміння закономірностей розвитку дітей; процесу формування суспільної спрямованості особистості дитини в ДОТ; володіння педагогом-організатором різними способами взаєморозуміння (переконанням, наслідуванням, навіюванням); використанням прийомів ефективного слухання у роботі майбутнього соціального педагога; техніка привертання уваги – невід’ємний компонент майстерності майбутнього соціального педагога.
Вміння створити необхідні умови для творчої діяльності тимчасових дитячих об’єднань.
Механізми, що лежать в основі формування міжособистісних взаємин («бумеранг», «еталон», «емоційне відлуння», «співпереживання», «краса», «упорядкування», «пізнавальний інтерес», «адаптація», «сприяння»).
Конфліктна ситуація та конфлікт. Способи врегулювання конфліктів.
Основні типи реакцій дітей на різні ситуації. Реакції: опозиції; компенсації; емансипації; захоплення.
Блок – 5. Організація фізкультурно-оздоровчої роботи та загартування школярів в умовах літнього табору.
Форми залучення школярів до спортивно-масових заходів в умовах літнього табору. Завдання фізичного виховання та загартування у літньому оздоровчому таборі. Найсуттєвіші вимоги до організації й методики проведення фізкультурної роботи. Ранкова гігієнічна гімнастика як початок дня та комплекс нескладних фізичних вправ у поєднанні з за гартувальними процедурами. Роль ранкової гімнастики у житті людини. Послідовність виконання вправ комплексу ранкової гімнастики. Основні вимоги до виконання вправ. Ігрова зарядка. Примірні комплекси ігрової зарядки для дітей з відхиленням у психофізіологічному розвитку.
Види за гартувальних процедур:
повітряні й сонячні ванни;
загартування водою (обтирання, обливання, душ, купання в прохолодній воді).