- •Тема 2. Інтернет у системі джерел банківської, фінансової і підприємницької інформації
- •1. Світовий ринок інформаційних технологій у фінансовій сфері.
- •2. Джерела банківської, фінансової та підприємницької інформації, їх структура, характеристика, вимоги.
- •3. Переваги та недоліки Інтернету як джерела банківської, фінансової та підприємницької інформації.
- •4. Служби ftp та www як засоби доступу до банківської, фінансової та підприємницької інформації.
- •5. Банківська, фінансова й підприємницька інформація у складі телеконференцій і форумів.
Тема 2. Інтернет у системі джерел банківської, фінансової і підприємницької інформації
1. Світовий ринок інформаційних технологій у фінансовій сфері.
Розглянемо результати і перспективи розвитку ринку інформаційних технологій та нові тенденції. Слід відмітити, що вітчизняних систематичних даних про стан на ринках технологій, на жаль, не існує, відсутні відомості про кількість і типи обчислювальної, комунікаційної техніки, офісного обладнання і програмного забезпечення. Для цих цілей використовуємо статистичні дані за 1995 р., приведені в оглядах “Європейські інформаційні технології – 95”, періодичних виданнях Computer, ComputerWorld, Communication of the ACM та інші.
За об’ємом виробництва цей сектор займає другу позицію в переліку найбільших галузей світової промисловості (рис. 1) після галузі туризму. Це свідчить про високий потенціал інформаційних технологій і можливої привабливості для потенційних інвесторів.
Рівень розвитку ІКТ тісно пов’язаний з виробництвом ВВП і інвестиціями в кожній окремій країні. Розглянемо світові тенденції співвідношення ВВП, інвестицій, ІТ та ІКТ по відношенню до розвинених країн. Дані, приведені на рис 2, дозволяють узагальнити наступні тенденції: лише США зберігають стійке зростання за цими показниками; серед країн Західної Європи лише Великобританія зберігає позитивне співвідношення ВВП, інвестицій ІТ.
Вдосконалення мікроелектронної основи обчислювальної техніки, периферійних пристроїв і програмного забезпечення викликає зміни в сферах їх використання. Аналіз даних дозволяє виділити дві основні тенденції із збереженням основних співвідношень в традиційних сферах (контроль процесів, управління базами даних, моделювання і інженерне проектування).
Перша тенденція – різке збільшення застосування ВТ в таких сферах, як професійна підтримка, комунікації, експертні системи, розробка суперкомп’ютерів і роботів. Цей зріст зумовлюється проведенням досліджень щодо подальшого розвитку інтелектуальної продукції, виробництво якої залежить від якості і кількості спеціалістів, а не від присутності природних ресурсів.
Друга тенденція – зниження продуктивності в таких областях як статистичний аналіз, наукові та інженерні розрахунки, створення програмного забезпечення. Це зумовлюється передачею багатьох функцій експертним системам, що забезпечує скорочення обчислювального процесу, зниження об’ємів інформації і т.д.
Слід відмітити ще одну тенденцію – зменшення ринкової частки постачальників технічного забезпечення в загальному об’ємі поставок програмних продуктів і надання професійних послуг. В результаті частка незалежних постачальників програмного забезпечення на ринку програмних продуктів збільшилась з 57% в 1991 до 61% в 1995 році.
Ще більша частка (84-85%) характеризує участь незалежних постачальників програмних продуктів в забезпеченні професійних послуг.
Для характеристики світового ринку ІКТ використовуємо дані рис. 3 та рис. 3. Вони свідчать про стійкий зріст ринку технологій (за виключенням Японії, у якої відмічалося зниження темпів зросту по ІТ в 1992 на 7,1%, в 1993 – на 3,8%, по ІКТ в 1992 – на 0,8%).