- •Суть комплексної задачі та порядок її рішення
- •Оформлення текстових документів
- •Розміри та приклад оформлення основного напису текстового конструкторського документу (аркуш 1)
- •Розміри та приклад оформлення основного напису текстового конструкторського документу (аркуш 2, 3, ...)
- •Розміри форми специфікацій
- •Оформлення графічних документів
- •Розміри основного напису складального та робочого креслень
- •Приклад оформлення основного напису складального креслення
- •Приклад оформлення основного напису робочого креслення
- •Розміри таблиці параметрів зубчастих (черв’ячних) вінців
- •1.Послідовність кінематичного і силового розрахунків привода
- •1.1. Вихідна кінематична схема привода та дані для його розрахунків.
- •Кінематична схема привода
- •1.2. Вибір двигуна.
- •1.3. Загальне дійсне передаточне число привода і розбивка його по ступенях.
- •1.4. Силові і кінематичні параметри привода.
- •Результати кінематичного і силового розрахунків привода
- •2 Послідовність розрахунку плоскопасових передач
- •2.1 Вихідна кінематична схема передачі та вихідні дані для її розрахунку.
- •Кінематична схема передачі
- •2.2 Розрахунок геометричних розмірів.
- •2.3. Розрахунок розмірів поперечного перерізу паса.
- •2.4. Розрахунок передачі на довговічність.
- •К онструкція та основні розміри шківа
- •3 Послідовність розрахунку клинопасових передач
- •3.1 Вихідна кінематична схема передачі та вихідні дані для її розрахунку.
- •Кінематична схема передачі
- •3.2 Вибір типу та розмірів поперечного перерізу паса.
- •С хема поперечного перерізу клинового паса
- •3.3. Розрахунок геометричних розмірів.
- •3.7. Розрахунок шківів.
- •Конструкція та основні розміри шківа
- •4. Послідовність розрахунку ланцюгових передач
- •Кінематична схема передачі
- •С хеми ланцюгів
- •Поперечний переріз та профіль зубців зірочок
- •5. Послідовність розрахунку зубчастих циліндричних передач
- •5.1. Вихідна кінематична схема передачі та вихідні дані для її розрахунку.
- •Кінематична схема передачі
- •5.2. Вибір матеріалів зубчастих коліс і визначення допустимих напружень.
- •Геометричні розміри циліндричної передачі
- •6. Послідовність розрахунку зубчастих конічних передач
- •Кінематична схема передачі
- •6.2. Вибір матеріалів зубчастих коліс і визначення допустимих напружень.
- •Г еометричні розміри конічної передачі
- •7. Послідовність розрахунку черв’ячних передач
- •7.1. Вихідна кінематична схема передачі та вихідні дані для її розрахунку.
- •Кінематична схема передачі
- •Матеріали черв’яка та колеса
- •Геометричні розміри червя’чної передачі
- •С хема сил в зачепленні
- •Розрахункова схема черв’яка
- •Розрахункова схема
- •8. Послідовність складання схеми сил, які діють у приводі
- •9.2. Умовний розрахунок вала.
- •Епюри швидкохідного вала конічно-циліндричного редуктора
- •10. Послідовність розрахунку підшипників кочення
- •10.1. Вихідна схема та дані для розрахунків підшипників кочення.
- •С а) б) хеми розміщення підшипників
- •Схеми навантаження підшипників
- •11. Послідовність вибору та перевірочного розрахунку муфт
- •Муфта пружна втулково-пальцева
- •Муфта кулачково-дискова (муфта Ольдгема)
- •Муфта зубчаста
- •12. Послідовність розрахунку шпонкових та шліЦьоВих з’єднань
- •12.1. Послідовність розрахунку шпонкового з’єднання клиновою шпонкою.
- •Шпонкове з’єднання клиновою шпонкою
- •12.2. Послідовність розрахунку шпонкового з’єднання призматичною або сегментною шпонкою.
- •Шпонкове з’єднання призматичною шпонкою
- •Шпонкове з’єднання сегментною шпонкою
- •Шліцьове з’єднання
- •13. Послідовність розрахуноку різьбових з’єднань
- •13.1. Послідовність розрахунку ненапруженого різьбового з’єднання.
- •14. Послідовність розрахунку зварних з’єднань
- •14.1. Послідовність розрахунку стикового зварного з’єднання.
- •14.2. Послідовність розрахунку напусткового зварного з’єднання.
- •15. Послідовність розрахунку заклепкових з’єднань
- •15.1. Послідовність розрахунку стикового заклепкового з’єднання.
- •15.2. Послідовність розрахунку напусткового зварного з’єднання.
- •16. Послідовність розрахунку передачі гвинт-гайка
- •Вихідні дані для розрахунку передачі гвинт-гайка
- •Розрахункова схема
- •Розрахункова схема гвинта
- •Розрахункова схема гайки
- •16.5.Розрахунок рукоятки.
- •16.6. Визначення к.К.Д. Передачі гвинт-гайка
- •17. Послідовність розрахунку підшипників ковзання
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО
ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
В.М.Стрілець, І.Т.Шинкаренко, І.О.Похильчук
ПРАКТИКУМ
з курсу
«ДЕТАЛІ МАШИН»
РІВНЕ 2007
У
ББК 34.42 Я7
С83
Затверджено вченою радою НУВГП. Протокол № від 2007 р.
Рецензенти:
Кравець С.В., доктор технічних наук, професор Національного університету водного господарства та природокористування;
Малащенко В.О., доктор технічних наук, професор Національного університету «Львівська політехніка»;
Марчук М.М., кандидат технічних наук, професор Національного університету водного господарства та природокористування.
В.М.Стрілець, І.Т.Шинкаренко, І.О.Похильчук.
С83 Практикум з курсу «Деталі машин» Навч. посібник – Рівне: НУВГП, 2007. – 192 с.
У практикумі розглянуто зміст, послідовність та приклади виконання практичних занять. Наведено тематику та обсяг курсового проектування, оформлення розрахунково-пояснювальної записки і креслень.
Призначений для підготовки бакалаврів за напрямом 6.050502 «Інженерна механіка».
Іл. 109. Табл. 67. Бібліогр.: 11 назв.
УДК 621.01(075.8)
ББК 34.4 Я7
© Стрілець В.М, Шинкаренко І.Т., Похильчук І.О., 2007
© Національний університет водного господарства та природокористування, 2007
З М І С Т
|
ВСТУП.......................................................................................................... |
4 |
|
СУТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ЗАДАЧІ ТА ПОРЯДОК ЇЇ РІШЕННЯ............... |
4 |
|
ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ........................................ |
6 |
|
ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ........................................ |
12 |
1. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ КІНЕМАТИЧНОГО І СИЛОВОГО РОЗРАХУНКІВ ПРИВОДА.................................................................................................... |
15 |
2. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ПЛОСКОПАСОВИХ ПЕРЕДАЧ..... |
19 |
3. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ КЛИНОПАСОВИХ ПЕРЕДАЧ........ |
29 |
4. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЛАНЦЮГОВИХ ПЕРЕДАЧ............. |
37 |
5. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЗУБЧАСТИХ ЦИЛІНДРИЧНИХ ПЕРЕДАЧ.................................................................................................... |
45 |
6. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЗУБЧАСТИХ КОНІЧНИХ ПЕРЕДАЧ. |
54 |
7. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЧЕРВ’ЯЧНИХ ПЕРЕДАЧ................ |
63 |
8. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ СКЛАДАННЯ СХЕМИ СИЛ, ЯКІ ДІЮТЬ У ПРИВОДІ.............................................................................................................. |
73 |
9. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ВАЛІВ................................................ |
77 |
10. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ПІДШИПНИКІВ КОЧЕННЯ........... |
85 |
11. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИБОРУ ТА ПЕРЕВІРОЧНОГО РОЗРАХУНКУ МУФТ........................................................................................................... |
89 |
12. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ШПОНКОВИХ ТА ШЛІЦЬОВИХ З’ЄДНАНЬ................................................................................................... |
92 |
13. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ РІЗЬБОВИХ З’ЄДНАНЬ.................. |
96 |
14. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЗВАРНИХ З’ЄДНАНЬ...................... |
105 |
15. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ЗАКЛЕПКОВИХ З’ЄДНАНЬ........... |
107 |
16. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ПЕРЕДАЧІ ГВИНТ-ГАЙКА............. |
110 |
17. |
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ ПІДШИПНИКІВ КОВЗАННЯ......... |
116 |
|
ЛІТЕРАТУРА................................................................................................ |
118 |
|
ДОДАТКИ..................................................................................................... |
119 |
|
ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ............................... |
134 |
В С Т У П
«Деталі машин» як окрема дисципліна викладається у вищих навчальних закладах впродовж останнього сторіччя, а окремі її розділи і ще раніше. Тому можна вважати, що «Деталі машин» – класична, сформована і завершена загальнотехнічна дисципліна. Її вивчають майбутні фахівці усіх механічних і значна кількість немеханічних спеціальностей на лекціях, практичних та лабораторних заняттях, при виконанні розрахунково-графічних робіт і курсового проекту. Ця дисципліна формує у студентів основи проектування і конструювання деталей машин загального призначення, тобто таких, які використовуються у всій існуючій техніці. У Національному університеті водного господарства та природокористування «Деталі машин» вивчають студенти напряму підготовки бакалаврів 6.050502 «Інженерна механіка».
Існують різні підходи і технології у вивченні цієї дисципліни. У пропонованому навчальному виданні вперше систематизований матеріал щодо вивчення деталей машин на практичних заняттях на прикладах рішення комплексної задачі, який успішно впродовж тривалого часу застосовується на кафедрі теплоенергетики та машинознавства.
Використання даної методики вивчення дисципліни «Деталі машин» на практичних заняттях дозволяє закріпити знання, одержані при вивченні теоретичного курсу, активізувати роботу кожного студента, розвивати навики самостійного користування довідковою літературою, виконувати постановки задач технічних розрахунків, аналізувати їх результати і вибирати раціональні варіанти конструкцій. Це сприяє накопиченню матеріалів для курсового проектування, всебічному пізнанню єдності та цілостності проблем при проектуванні машин.
Навчальне видання відповідає ОКХ і ОПП підготовки бакалаврів напряму 6.050502 «Інженерна механіка».
Автори висловлюють щиру подяку прфесорам Кравцю С.В., Малащенку В.О., Марчуку М.М. за цінні зауваження при підготовці навчального видання і студенту механіко-енергетичного факультету Стрільцю О. за комп’ютерний набір тексту, графічних матеріалів, таблиць і наведений приклад виконання курсового проекту.
Суть комплексної задачі та порядок її рішення
На першому практичному занятті кожний студент отримує індивідуальне завдання на комплексну задачу, яке складається з кінематичної схеми привода та вихідних даних для розрахунків. Послідовність рішення цієї задачі погоджена з робочою програмою вивчення дисципліни «Деталі машин» на практичних заняттях.
Першими виконуються кінематичний і силовий розрахунки привода, де визначаються потужності, кутові швидкості та крутні моменти на всіх валах привода, загальне передаточне число і передаточні числа передач, які входять до складу привода. Результати кінематичного і силового розрахунків подаються у вигляді таблиці і являються вихідними даними для рішення всіх наступних задач. Тому кінематичному і силовому розрахункам необхідно приділяти особливу увагу.
Далі виконують розрахунки передач гнучким зв’язком – пасових і ланцюгових. Якщо в індивідуальному завданні студента в кінематичній схемі задана плоскопасова передача, тоді на її вихідних даних розраховуються плоскопасова, клинопасова і ланцюгова передачі. Коли в кінематичній схемі задана клинопасова передача, тоді на її вихідних даних розраховуються плоскопасова, клинопасова і ланцюгова передачі. Коли в кінематичній схемі задана ланцюгова передача, тоді на її вихідних даних розраховуються плоскопасова, клинопасова і ланцюгова передачі. Тут виконують постановку задачі – викреслюють кінематичну схему передачі: плоскопасової, або клинопасової, або ланцюгової і складають вихідні дані у вигляді таблиці. Вихідні дані вибирають із таблиці результатів кінематичного і силового розрахунків.
Після вивчення передач гнучким зв’язком переходять до розрахунків передач безпосереднім зачепленням – зубчастих (циліндричних і конічних) і черв’ячних. З цією метою, як і при розрахунках передач гнучким зв’язком, виконують постановку задач – викреслюють кінематичні схеми передач циліндричної, конічної, черв’ячної і складають вихідні дані у вигляді таблиць. Вихідні дані вибирають із таблиці результатів кінематичного і силового розрахунків. Для тих схем приводів, де відсутня черв’ячна передача пропонується поступати так. Заміняємо двохступінчастий циліндричний або конічно-циліндричний редуктор черв’ячною передачою з тими ж вхідними і вихідними даними.
Наступним етапом розвязання комплексної задачі є розрахунок валів і підшипників. Цим розрахункам передує наступне: викреслюють кінематичну схему привода і в просторовій системі координат, з врахуванням напрямку обертання валів, прикладають сили, які діють у відповідних точках передач. Постановку задачі для розрахунку будь-якого вала привода обумовлює розрахункова схема, яку вибирають з кінематичної схеми з прикладеними силами, доповнюють її реакціями в опорах і відстанями між точками прикладання сил і реакцій. Цю розрахункову схему і результати розрахунку валів використовують в розрахунках підшипників.
У кінці проводять вибір і розрахунок муфти (декілька варіантів), шпонкових і шліцьових, різьбових, зварних і заклепкових з’єднань.
Для успішного проведення занять за даною методикою, студенти мають бути завчасно ознайомлені з порядком вивчення тем і метою занять, підготовлені в теоретичних питаннях.