- •1.1. Система екологічних норм
- •1.2. Методики проведення екологічного
- •1.3. Нормативна база охорони нпс
- •3. Еколого-економічні та соціально-екологічні норми.
- •1.4. Державна система екологічного нормування
- •1.4.1. Санітарно-гігієнічне нормування
- •1.4.2. Екологічне нормування
- •1.2.3. Науково технічне нормування
- •1.4.4. Нормування розмірів санітарно-захисної зони
- •1.2. Розміри санітарно-захисних зон
- •1.3. Межі санітарно-захисних зон вздовж траси леп
- •1.4. Розміри водоохоронних зон та прибережних водоохоронних смуг
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Вимоги до написання курсової роботи
- •2.3. Структура курсової роботи
- •2.4. Приклади орієнтованої тематики курсових робіт
- •2.5. Підготовка курсової роботи для захисту
- •3 .1. Розрахункові роботи
- •Робота № 1
- •Теоретичні відомості
- •1.1. Середня концентрація забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу, мг/м3
- •Теоретичні відомості
- •Безрозмірна константа αі
- •1.2. Класи небезпечності нормованих речовин
- •0,17 М(с2·град.).
- •2.1. Дані для виконання розрахунків
- •Теоретичні відомості
- •Задача 2.3. Визначити розміри санітарно-захисної зони котельні. Дані для розрахунків використовуються з задачі 2.2. Теоретичні відомості
- •2.2. Напрям вітру за даними метеостанції м. Житомира
- •Теоретичні відомості
- •3.1. Шкала забруднення ґрунтів за сумарним показником Zc
- •Задача 3.2. Визначити концентрацію розчиненого пестициду на заданій глибині, градієнт концентрації, величину потоку розчиненого пестициду, напрямок потоку. Дані для виконання розрахунків:
- •Теоретичні відомості
- •3.2. Нормативи оцінок пестицидного забруднення ґрунтів
- •3.3. Коефіцієнт молекулярної дифузії ґрунтових фаз
- •Теоретичні відомості
- •Теоретичні відомості
- •Висновок. Оцінка сумарного ефекту більша одиниці, сумарна дія цих речовин у зазначених концентраціях є небезпечною. Це зумов-лює необхідність у додатковій очистці стічних вод. Робота № 5
- •Теоретичні відомості
- •2. Визначаємо коефіцієнт кв за формулою (5.2)
- •Робота № 6
- •6.1. Фактичні і затверджені склад і скиди деяких речовин у зворотних водах (скиди № 5,7) Теоретичні відомості
- •6.2. Коефіцієнт шорсткості нижньої поверхні льоду
- •6.3. Коефіцієнти не консервативності для речовин при температурі 20 оС
- •6.4. Значення гдс
- •Теоретичні відомості
- •6.5. Вихідні дані для виконання розрахунків
- •Теоретичні відомості
- •Розрахунково- графічна робота №7
- •7.1. Вихідні дані для виконання розрахункової роботи
- •Теоретичні відомості
- •Теоретичні відомості
- •7.3. Розрахункові дані активності 32р від часу
- •Теоретичні відомості
- •8.1. Рівень звукового тиску в певній октавній смуг
- •8.2. Значення корекції (nfi) для середньо геометричних частот
- •Висновок. Шумове навантаження, яке одержує робітник протягом зміни задовольняє допустимим рівням звукового тиску див. Табл. 8.1.
- •9.1. Дані дя розрахунків
- •Теоретичні відомості
- •9.2. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
- •Робота № 10
- •10.1. Дані для виконання розрахунків
- •Теоретичні відомості
- •10.2. Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації
- •1. Визначаємо, яку дозу опромінення отримали робітники та службовці механічного цеху за 1 годину
- •Тема роботи: Екологічна оцінка якості (екологічного стану) території міста
- •Теоретичні відомості
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць
- •Коефіцієнт шорсткості для природних водотоків (Чоу)
- •Приблизна архітектоніка пояснювальної записки курсової роботи
- •Літературні джерела
ПЕРЕДМОВА
В останні роки у зв’язку з різким погіршенням стану навколиш-нього природного середовища екологічні проблеми співставляються з важливими соціальними та економічними проблемами альтернативних варіантів немає.
Необхідно вибрати таку стратегію і тактику природокористу-вання, при якій людина у своїй господарській діяльності буде всесторонньо враховувати закони розвитку природи. Курс дисципліни “Нормування антропогенного навантаження на природне середовище” вивчає форми і методи оцінки якості природного середовища та ступеню його забруднення, критерії якості природного середовища, систему управління станом довкілля.
Екологічне регулювання антропогенних впливів включає насам-перед визначення допустимих впливів і навантажень на екосистеми і природне середовище на різних рівнях.
У процесі нормування дуже важливим є розробка критеріїв, які направлені на обмеження джерел шкідливих викидів.
Чітке дотримання величин нормативних допустимих викидів забруднюючих речовин є сьогодні одним з найбільш діючих засобів охорони повітря, води, ґрунту. Тому сьогодні Україна потребує спеціалістів високої свідомості, нового екологічного мислення, які вільно орієнтуються у різних напрямках науки, розуміються на економічних, соціальних, правових аспектах взаємодії суспільства та природного середовища. Саме дисципліна “Нормування антропоген-ного навантаження на природне середовище” дозволяє розглянути ці аспекти.
Метою дисципліни є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для роботи у державних та відомчих виробничих підрозділах, що здійснюють нормування антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище.
Основа дисципліни – існуюча в Україні нормативна база, що регулює природокористування та антропогенне навантаження на природні компоненти і комплекси довкілля.
Нормування антропогенного навантаження є однією з провідних дисциплін професійної підготовки фахівців екологів спеціальності “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування».
Основною задачею курсу дисципліни є ознайомлення студентів з комплексом нормативного забезпечення, який дозволяє отримати реальну інформацію про стан довкілля, а звідси розробляти та впроваджувати заходи щодо поліпшення його стану. Цьому буде сприяти виконання запланованої курсової роботи. Курсова робота передбачає практичне закріплення отриманих теоретичних та практич-них знань з дисципліни “Нормування антропогенного навантаження на природне середовище ”.
У зв’язку з цим виникла потреба у розробці та написанні методичних порад з виконання курсової роботи для студентів, які навчаються за спеціальністю “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ” вищих аграрних навчальних закладів.
Методичні поради складаються з двох розділів. У першому роз-ділі представлена методика виконання курсової роботи та приклади орієнтованої тематики курсових робіт, а в другому – допоміжні матеріали для виконання курсових робіт, які містять розрахункові роботи з прикладами їх виконання, а також табличний матеріал з ГДК забруднюючих речовин складових довкілля.
Вимоги до оформлення курсової роботи, форма завдання на курсову роботу та приблизна архітектоніка пояснювальної записки курсової роботи містяться відповідно у додатках 1,2 та 3.
Розділ 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ПОКАЗНИКИ НОРМУВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
Нормування якості навколишнього середовища – це діяльність по встановленню гранично допустимих впливів людини на природу. Зрозуміло, що вплив людини ширший від забруднення: виробництво ресурсів, знищення природних екосистем, порушення стандартів на якість продукції – результат перевищення навантаження на довкілля.
Якість природного середовища – це стан природних і перетво-реною людиною екосистем, зберігаючи їх здібність до постійного обміну речовин та енергії в природних екосистемах. У природних екосистемах якість природного середовища забезпечується дією законів розвитку природи, а у перетворених – дотримання міри відповідності природного навколишнього середовища споживання живих організмів та екологічним інтересам суспільства.
1.1. Система екологічних норм
Система екологічних норм – це сукупність взаємнопов’я-заних екологічних нормативів, регламентів, правил і вимог, що ведуть до встановлення взаємнопогоджених вимог до об’єктів екологічного нормування.
Природоохоронні норми – це система нормативів, регламентів, правил і вимог для забезпечення екологічної безпеки населення, охорону навколишнього природного середовища (ОНПС) і раціональне використання природних ресурсів. До системи природоохоронних норм входять:
екологічні нормативи – науково-обґрунтовані критерії мак-симально допустимих змін природних властивостей об’єктів нормування і максимального допустимого рівня впливу на НПС господарської та іншої діяльності;
нормативи екологічної безпеки – науково-обґрунтовані критерії безпеки та нешкідливості факторів НПС для людини та інших живих організмів;
екологічний норматив антропогенного навантаження науково обґрунтовані критерії гранично допустимого впливу антропогенних факторів, який не змінює якості НПС, або змінює його в припустимих межах та гарантує екологічну безпеку для людини та інших живих організмів;
екологічний норматив якості об’єктів НПС науково обґрунтовані критерії (загально фізичні, біологічні, хімічні, радіаційні) екологічного благополуччя екосистем;
ресурсогосподарські нормативи – науково обґрунтовані критерії раціонального природокористування, спрямовані на досягнення максимуму соціально-економічного ефекту господарської діяльності при дотриманні екологічних нормативів ОНПС.
Екологічна норма – це обов’язкова межі збереження екологіч-ного благополуччя системи в цілому і її складових; обмеження рівнів впливу господарської та іншої діяльності відповідно законодавства і націлені на раціональне природокористування та охорону НПС.
Сучасні питання екологічного нормування полягають у створенні науково-методичної та матеріально-технічної основи робіт з розробки нормативних документів та їх впровадженні у практику.
Екологічному нормуванню підлягають:
стан природних об’єктів;
характер використання природних ресурсів;
вплив антропогенних джерел.
1.2. Методики проведення екологічного
нормування
Методики проведення екологічного нормування включає наступний комплекс робіт:
проведення експериментів в лабораторних та натурних умовах (мікросистеми);
дослідження на ізольованих ділянках природних екосистем;
виконання робіт на експериментальних еталонних полігонах, пристосованих для проведення експерименту в природних умовах;
стаціонарні ландшафтні геохімічні та геофізичні дослід-ження;
використання теоретичних та розрахункових аналітичних методів;
проведення експертних процедур;
узагальнення даних спостереження для різних станів екосистем – надзвичайні ситуації; екологічне лихо, деградаційні проце-си і екстремальне високе антропогенне навантаження.
1.3. Нормативна база охорони нпс
Нормативна база охорони НПС має бути збудована за ієрарх-хічним принципом і включати:
1. Еколого-технічні та еколого-технологічні норми. Осно-вною метою їх впровадження є обмеження на використання техніки та технологій.
2. Природоохоронні норми. Основною метою їх застосування є врахування всієї сукупності факторів екологічного ризику. До складу цього комплексу норм входять:
2.1. Нормативи і правила екологічної безпеки:
гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речо-вин у атмосферному повітрі, водах, ґрунтах;
гранично допустимі рівні (ГДР) акустичного, електромагніт-ного, шкідливого впливу фізичного і біологічного характеру;
гранично допустимий вплив (ГДВ) на основі ГДК;
тимчасові погоджені викиди (ТПВ);
гранично допустимі скиди (ГДС);
тимчасово погоджені скиди (ТПС);
2.2. Екологічні норми:
екологічні нормативи якості для різних рівнів екосистем (нормативи збереження видового та ландшафтного різноманіття);
нормативи забезпечення стійкості загального екологічного балансу, гранично допустимі зміни структурно-функціональних показників в екосистемах;
нормативи збереження генофонду;
вимоги до збереження унікальних природних об’єктів, ландшафтів, правила вилучення зон екологічного лиха, відновлення якісного стану екосистем (нормативи якості води, повітря і т.д.);
екологічні нормативи та правила охорони природних ресур-сів (ГДР регулювання природних процесів, правила охорони умов відтворення природних ресурсів, нормативи охорони природно-ресурсного потенціалу регіону);
екологічні нормативи антропогенного навантаження (до-пустимі рівні навантаження на одиницю території; нормативи розміщення відходів на од. території;
гранично допустимі викиди в одиницю часу;
сумарні гранично допустимі екологічні навантаження;
ГДР біологічного та фізичного впливу;
нормативи на інфраструктуру території.
Ці нормативи поділяються на:
індивідуальні і типові;
для сучасного стану та перспективні;
потенційно можливі;
особлива група – екологічні нормативи для зон надзви-чайної ситуації, зон екологічного лиха і для об’єктів особливої охорони.
2.3. Ресурсогосподарські нормативи і правила:
нормативи використання природних ресурсів (регіональні по-ресурсні нормативи (в межах ПТК);
галузеві по-ресурсні нормативи (в межах виробництва);
нормативи споживання природних ресурсів;
нормативи використання вторинних ресурсів;
нормативи утилізації відходів виробництва.