Тема: Вплив умов праці на здоров’я населення. Гігієна лікувально-профілактичних закладів.
План:
Проектування та будівництво лікувально-профілактичних закладів.
Експлуатація лікувально-профілактичних закладів.
Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів.
Санітарно-гігієнічний режим.
Протиепідемічний режим.
Проектування та будівництво лікувально-профілактичних закладів.
Гігієна лікувально-профілактичних закладів — розділ гігієни, що розробляє гігієнічні норми і вимоги до розташування, планування, санітарно-технічного благоустрою, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму стаціонарів і поліклінік з метою створення оптимальних умов перебування хворих, ефективного проведення лікування, забезпечення сприятливих умов праці медперсоналу, профілактики внутрішньо лікарняних інфекцій.
Створення належних умов у лікувальних закладах визначається особливостями планування й забудови ділянки, упорядкуванням та внутрішнім плануванням будинків, їх санітарно-технічним благоустроєм (ефективністю опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізації тощо), а також дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в процесі експлуатації.
На етапі проектування й будівництва нових та реконструкції діючих лікувально-профілактичних закладів величезна роль належить організаторам охорони здоров'я, головним лікарям лікарень і поліклінік. Забезпечення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму під час експлуатації лікувальних закладів є обов'язком всього медичного персоналу. Це неможливо без знання лікарями різних спеціальностей гігієнічних норм проектування, вимог до експлуатації лікувально-профілактичних закладів, обов'язків при створенні та функціонуванні медичних установ різних типів.
Проектування та будівництво (реконструкція) лікувально-профілактичних закладів вимагають найактивнішої участі з боку лікарів-лікувальників і передбачає такі основні етапи: складання завдання на проектування; вибір і відведення земельної ділянки під забудову; розробка проекту з його прив'язанням до ділянки та подальшим затвердженням; будівництво та прийняття об'єкта до експлуатації. В процесі проектування та будівництва лікувальних закладів провідна роль належить замовнику (забудовнику), проектній організації і будівельній організації.
Замовниками лікувально-профілактичних закладів є організації, які приймають рішення про будівництво і мають кошти для фінансування проектування і будівництва: переважно Міністерство охорони здоров'я або відділи охорони здоров'я місцевих адміністрацій. Проекти будівництва та реконструкції лікувально-профілактичних закладів розробляє спеціалізований проектний інститут медичного проектування при Міністерстві охорони здоров'я або його філії, розташовані в деяких обласних центрах. Така спеціалізація дає змогу використовувати висококваліфікованих проектантів, накопичувати необхідний досвід проектування, поліпшувати якість проектів і кошторисів, що розробляються. Як підрядники можуть виступати управління капітального будівництва виконкомів, будівельно-монтажні трести і управління, ремонтно-будівельні управління та кооперативи.
Всі організаційні заходи в процесі проектування та будівництва лікувальних закладів здійснює замовник в особі керівників органів охорони здоров'я та головних лікарів лікарень або поліклінік. Контроль за дотриманням гігієнічних норм і правил покладається на органи державного санітарного нагляду у вигляді запобіжного нагляду.
Проектуванню та будівництву лікувального закладу передує підготовчий етап — складання завдання на проектування, що здійснюється замовником об'єкта. У завданні на проектування зазначають передбачену потужність об'єкта, його структуру з урахуванням забезпечення населення лікувально-профілактичною допомогою, бажані особливості його планування, інженерне обладнання, благоустрій і т.ін.
Наступний етап — вибір і відведення земельної ділянки під будівництво. Вибір ділянки передбачає попереднє узгодження можливості і умов розташування об'єкта на території області, району або населеного пункту, відведення ділянки — остаточну передачу її замовнику після розробки і узгодження проекту, наявності асигнувань і затвердженої проектної документації.
Після складання завдання на проектування замовник разом з проектувальником готує пропозиції щодо вибору території під будівництво, лікувально-профілактичного закладу, узгоджені з проектом районного планування або генеральним планом населеного пункту. При виборі ділянки під лікувально-профілактичний заклад особливу увагу слід звернути на достатність розмірів її з урахуванням можливості розширення, доступність ділянки для населення і транспорту, близькість джерел водо-, тепло- та енергопостачання, місць спуску стічних вод, наявність джерел забруднення атмосферного повітря й шуму па прилеглих до ділянки територіях, кліматогеографічні умови (вітровий та інсоляційний режим, рельєф місцевості тощо), стан ґрунтового покриву і т.ін. Вибір земельної ділянки підлягає обов'язковому по погодженню з санітарно-епідеміологічною службою.
Обґрунтовані спільні пропозиції замовника і проектанта щодо розташування ЛПЗ із порівнянням різних варіантів за технічними, економічними і гігієнічними показниками разом із ситуаційними планами ділянок по кожному варіанту та рішенням про будівництво об'єкта подаються замовником на розгляд постійно діючої комісії виконкому. До складу комісії входять заступник голови виконкому (голова комісії), інженер-землевпорядник, головний архітектор, представники замовника, проектної організації, державного санітарного, пожежного нагляду, організацій, що відають експлуатацією транспортних і інженерних комунікацій. Замовник повинен своєчасно повідомити всі зацікавлені відомства про терміни роботи комісії та організувати виїзд її на місце. За результатами роботи комісії складається акт вибору ділянки, який підписують усі члени комісії і затверджує орган, що дав завдання на проектування. Якщо всі зацікавлені сторони висловили одностайну думку про придатність ділянки для будівництва, виконком видає замовнику дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт і розробку на їх основі проекту відведення ділянки. Узгодження проекту відведення ділянки архітектурно-містобудівною радою є підставою виконкому для ухвали рішення про відведення ділянки під будівництво, яка остаточно переходить у володіння замовника.
Важлива роль належить лікарям, місцевим органам охорони здоров'я під час розробки і затвердження проекту лікувально-профілактичного закладу. Одержавши від замовника завдання на проектування, будівельний паспорт ділянки, технічні умови під'єднання майбутнього об'єкта до інженерних комунікацій (водогону, каналізації, енерго- і тепломереж), дані про стан підземних вод і поверхневих водойм, атмосферного повітря та ґрунту, що викладені у проекті відведення ділянки, ухвалу виконкому про відведення ділянки, проектна організація приступає до проектування об'єкта. Саме при підготовці проектного завдання та під час безпосереднього спілкування з проектантом має знайти втілення практичний досвід лікаря, його розуміння лікувального процесу та його поточності, гігієнічні знання щодо оптимального розташування окремих корпусів, приміщень, служб і т. ін.
Проектування об'єктів здійснюється у вигляді типових або індивідуальних проектів. Типові проекти передбачені для масового будівництва однотипних споруд і виконуються у чіткій відповідності з чинними будівельними і санітарними нормами і правилами, що засвідчується відповідним записом головного інженера в матеріалах проекту. Додатково до типового проекту розробляють проект прив'язки об'єкта до конкретної земельної ділянки. У проекті прив'язки, крім природних умов ділянки (рельєф, структура і склад ґрунту, розміри, кліматичні особливості та ін.) визначають місце будинку або споруди в системі забудови, способи відведення поверхневих вод від фундаментів і прив'язки будинку до існуючих інженерних комунікацій, види будівельних матеріалів та особливості опалювальних приладів, указують орієнтацію будинку та окремих його частин, описують навколишні об’єкти і можливість запобігання їх шкідливим впливом, розробляють найбільш раціональні схеми очищення
стічних вод об'єкта. Індивідуальні проекти розробляються з метою реконструкції, розширення, переобладнання (перепланування) існуючих будівель або будівництва окремих лікарень і можуть містити обґрунтовані часткові відхилення від діючих норм і правил.
Після завершення проектування замовник одержує від проектної організації чотири примірники проекту, не пізніше ніж за місяць до початку фінансування будівництва повідомляє у територіальну санепідемстанцію про передбачуване будівництво і надає проектні матеріали з метою їх експертизи, затвердження висновку щодо проекту і здійснення контролю за ходом будівництва. Типові проекти не підлягають узгодженню з органами і закладами державного санітарного нагляду. В них узгоджуються лише проекти прив'язки. Індивідуальні проекти підлягають обов'язковому узгодженню з держсаннаглядом. Висновок по проекту будівництва затверджує санітарно-технічна рада санепідемстанції, до складу якої входять головний лікар і керівники структурних підрозділів санепідемстанції, представники проектної організації, замовника й виконавчих органів влади. Строк розгляду проекту санепідемстанцією становить два-три тижні.
Крім санепідемстанції висновок щодо проекту видається органами пожежного нагляду, інспекцією архітектурно-будівельного нагляду, технічною інспекцією рад профспілок в межах їхньої компетенції. У випадку виявлення серйозних недоліків у проекті, що можуть вплинути на режим його експлуатації, проектні матеріали повертаються проектній організації на доопрацювання.
При позитивному висновку всіх зацікавлених інстанцій замовник передає будівельній організації-підряднику будівельний майданчик, затверджену проектну документацію і забезпечує фінансування будівництва. Підрядник повинен за підрядною угодою на капітальне будівництво побудувати у встановлений термін передбачений проектом об'єкт відповідно до затвердженої проектної документації, забезпечити належну якість будівельно-монтажних робіт, провести випробування змонтованого ним обладнання, своєчасно усунути недоробки і дефекти, що виявлені під час приймання будівельно-монтажних робіт, здати замовнику збудований об'єкт і забезпечити його введення в експлуатацію. Замовник за участю санепідемстанції і державної архітектурно-будівельної інспекції здійснює систематичний контроль за ходом будівництва з метою з'ясувати відповідність робіт, що проводяться, вимогам проекту та санітарно-гігієнічним нормам. Відвідувати будівельний майданчик необхідно щонайменше тричі: на стадії "нульового циклу" (копання котловану, закладення фундаменту) з метою перевірки стану ґрунту, наявності джерел його забруднення (залишків поховань, вигрібних ям, звалищ), правильності закладення фундаменту та його гідроізоляції; на стадії виконання "прихованих робіт" для контролю за якістю монтажу перекриттів та перегородок, звукоізоляції, вентиляційних каналів і т.ін.; на стадії завершення будівельних робіт з метою оцінки якості всіх видів робіт, а також благоустрою навколишньої території. У випадку виявлення порушень у ході будівництва замовник разом із санепідемстанцією вживають заходів щодо усунення недоліків аж до припинення будівництва шляхом призупинення фінансування.
Заключний етап будівництва (реконструкції) — введення об'єкта в експлуатацію, що здійснюється за два етапи. На першому етапі замовник організує робочу приймальну комісію в складі представників замовника, генерального підрядника та субпідрядних організацій, проектної організації, технічної інспекції праці, органів державного санітарного, архітектурно-будівельного та пожежного нагляду. Робоча комісія перевіряє відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації, якість виконаних робіт, результати проведення монтажними субпідрядними організаціями індивідуальних та комплексних випробувань обладнання й санітарно-технічних пристроїв, приймає рішення про готовність об'єкта до експлуатації та ухвалює його для пред'явлення державній приймальній комісії.
Заключне приймання в експлуатацію лікувально-профілактичного закладу здійснюється державною комісією в складі представників замовника, генерального підрядника, генерального проектувальника, органів державного архітектурно-будівельного, санітарного та пожежного нагляду, профспілкової організації замовника, організацій, що відають експлуатацією водо-, електро-, тепломереж, а також експертів з різних питань. Комісія складає акт приймання об'єкта до експлуатації.
Ретельне дотримання чинних санітарно-гігієнічних норм і правил на кожному з наведених етапів проектування, будівництва та введення в експлуатацію — запорука подальшої ефективної експлуатації лікувально-профілактичних закладів.