Тема 1. Предмет і метод політичної економії.
Основним джерелом задоволення потреб є виробництво.
Економіка – це наука, що вивчає виробничі відносини і закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ на різних етапах розвитку суспільства.
Основні етапи розвитку економічної науки:
Меркантилізм – вважали торгівлю джерелом багатства; Монкретьєн, Юм.
Фізіократи – джерелом багатства вважали тільки працю в с/г виробництві; Кене.
Класична – джерело багатства – праця у всіх сферах виробництва,а ринок саморегульована система. Виникла з розвитком капіталізму. Трудова теорія варт ості; Адам Сміт, Рікардо.
Марксизм – механізм виробництва додаткового продукту як дійсного джерела багатства. Розроблено вчення про суспільно-економічні формації, закономірності їх розвитку і зміни; Маркс, Енгельс.
Маржиналізм – учення засноване на використанні граничних величин.(гранична корисність, граничний дохід); Менгер.
Неокласицизм – заперечує необхідність втручання держави в економіку, розглядає ринок я саморегульовану економічну систему; Маршалл, Пігу
Кейнсіанство – Обгрунтовує необхідність втручання держави в регулювання ринкової економіки, шляхом стимулювання попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики; Кейнс
Інституціоналізм – розглядають економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб’єктами складаються під впливом як економічних, так і політичних, правових, соціологічних факторів; Веблен, Мітчелл
Неокласичний синтез – обґрунтовує принцип поєднання ринкового і державного регулювання економічних процесів, наголошують на необхідності руху до змішаної економіки; Бюккенен, Хікс, Самуельсон
Предмет політичної економії – вивчення суспільних відносин, їх взаємодії з продуктивними силами.
Економічні категорії – це теоретичне вираження певних елементів економічних відносин, економічних явищ і їх форм.
Критерії економічних категорій:
Відображають суспільно-виробничі відносини
Економічна категорія відображає ті відносини, що існують поза свідомістю
Відображає різні ступені економічного життя суспільства
Капітал
Економічний закон – відображає сталий взаємозв’язок між певними елементами економічних явищ і процесів.
Об’єктивний характер дії економічних законів:
Не залежить від волі і свідомості людини
Мають історичний характер дії
Механізм (рівні) використання економічних законів:
Науково-теоритичний – на основі результатів наукового аналізу.
Державно-управлінський – державна влада розробляє відповідні правові закони
Господарсько-практичний – використання економічних законів на практиці.
Економічні принципи – теоретичні узагальнення, що містять допущення, які відображають певні тенденції розвитку економічної системи.
Система економічних законів – це сукупність економічних законів:
Всезагальні - функціонують у всіх економічних системах
Загальні – функціонують у кількох економічних системах, де існують для них певні економічні умови.
Специфічні – функціонують лише у межах однієї економічної системи.
Основні методи:
Діалектичний – базується на використанні законів і принципів філософії.
Наукова абстракція - виокремлення найсуттєвіших ознак предмета
Аналіз – вивчення явища за його складовими частинами
Синтез – узагальнення і систематизація окремих фактів, явищ…
Індукція – від окремого до загального
Дедукція – від загального до одиничного
Моделювання – створення моделей, що відображають головні економічні показники
Графічний - використання схем, графіків, діаграм.
Функції:
Пізнавальна
Практична
Прогностична
Методологічна
Виховна
Економічна політика – це цілеспрямована система заходів держави і фірм у сферах виробництва, розподілу, обміну і споживання благ.