- •Переднє слово
- •ТЕМА 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
- •ТЕМА 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
- •ТЕМА 5. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ
- •5.3. Філософські ідеї пізнього Відродження
- •ТЕМА 6. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
- •ТЕМА 7. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ
- •8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї «філософії життя»
- •ТЕМА 11. ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ
- •ТЕМА 12. СВІДОМІСТЬ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА
- •12.2. Проблема походження свідомості
- •12.4. Структура та функції свідомості
- •ТЕМА 14. ФІЛОСОФІЯ ОСОБИСТОСТІ
- •14.2. Феномен людської особистості та проблема її онтологічного статусу
- •ТЕМА 15. ПРОБЛЕМА ПІЗНАННЯ У ФІЛОСОФІЇ
- •15.2. Рівні і форми пізнання
- •15.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання
- •15.4. Людина і пізнання. Істина і правда
- •16.3. Проблема методу та методології в сучасній філософії
- •16.4. Методи і форми наукового пізнання
- •ТЕМА 17. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
- •17.1. Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики
- •ТЕМА 18. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
- •ТЕМА 19. КУЛЬТУРА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
- •19.3. Національні культури та культура загальнолюдська
- •19.4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •ТЕМА 20. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ
- •20.2. Поняття науки, техніки і технології
- •Заключне слово
Нарешті, варто прояснити особливості таких методів, як
трансцендентальн а а наліти к а : йдеться про дослідження змісту
таких понять, які називаються трансценденталіями. На відміну від універсалій, тобто узагальнен х понять, трансценденталії утворюються шляхом включення зм1сту певних часткових понять в єдину лінію зв' язків і, таким чином, разом із збільшенням обсягу таких понять збільшується і їх зміст (в універсаліях же навпаки: чим ширшим є їх обсяг, тим біднішим зміст).
Ув а г а !
тотальну та непорушну ц1шсюсть, яку несе
трансценденташя.
• Отже, методологічна пшюра.ма сучастют· філософії. ще раз засвідчує тшм й' 11оліфо!ііч11ий характер, lZ' схильиістпь до терпимого прийняття різтюА1ш-tіт1шх варіантів філософствуват-111.я. Окрім того, це є безумовтtиА-t свідчентtям складтюстей сучастюго людського свіпюорієнтуваття та самоосмислеющ наявтюсті різтюАtаllіnтих вимірів сучасної· онтологічтюі· ситуацй людини. Реальність сучасної· людини постає все більше суб 'єктивтю акцеюповатюю, духовно заглиблетюю, такою, в якій ю1се не можlІа провести одтюзтшчні NLe:нci між реальним у пzрадиційlіому сенсі та віртуальиим, людськш1 та 11озалюдським, - все це і відображає ;1- етодологічна ситуація сучасно[' філософії:
16.4. Методи і форми наукового пізнання
Весь хід нашого розгляду пізнавальної проблематики привів до необхідності докладніше з 'ясувати суттєві особливості
наукового шзнання, адже не має сумншу, що наукове шзнання |
||
сьогодні є найрезультативнішим. |
і найавторитетнішим. . |
. Ми |
досить часто, обговорюючи якісь складні питання, посилаємося на науку, чекаємо саме від неї або рішучих підтверджень деяких суджень і позицій, або безсумнівних їх спростувань.
У в а га !
найпершим та єдино виправданим предметом філософії.
ТЕМА 1 6. ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ |
409 |
реальності. Як звичайно, наукові теорії будують за принципом "піраміди": угорі розміщені вихідні концептуальні принципи науки, що фіксують її фундаментальні установки (наприклад: "закони Всесвіту всюди однакові '', "Світ є впорядкованил1, тобто має регулярність, а не безладним ", "Все підлягає формалізаціі" та
маmеJ11шmич1-юму обчисленню ", "Будь-що, що існує, можна уявити у
формі систелш " та ін. ) . Далі йдуть принципи, що фіксують
фундаментальні якісні характеристики досліджуваної реальності, потім - теореми, закони, твердження, поняття, фактичні дані.
• Onz:JІce, наукова теорія є найбільш 1юзви11е1юю та досконалою фор:.юю наукового піз11аю1JІ . Щоб спростувати наукову теорію, недостатньо .мати факти, що їй суперечать; слід висунути нові гіпотези, аксіоми, створити конкуреттту теор ію або суттєво зміNити притщипи т-шявноl:
.Теоретичне .пізнання, як звичайно, відбувається у формах
м1ркування, штелектуального споглядання, мисленого конструювання та мисленого експериментування; вс1 вони
спрямовані на побудову наукової теорії. Найчастіше при цьому використовуються такі методи: а) аксіомапшчний : виділення
вихідних співвідношень сфери пізнання та встановлення з їх допомогою змісту і зв'язків цієї сфери; б) теоретичного моделювання: конструювання предметних якостей за допомогою математики, теоріїсистем та ін.; в) гіпотетико-дедуктивний: формування гіпотез, що пояснюють сукупність фактів, виведення з гіпотез часткових тверджень та їх пояснення; г) сходження від абстраюпного до
конкрептого: виділення елементарних характеристик фактів та
зведення їх в єдину систему тверджень; д) поєднання історичного
та логічного : досліджують історичний процес певної сфери,
виділяють у ньому необхідні зв'язки, які зводять в єдину систему тверджень. Останнім часом у наукознавстві звертають увагу на важливу роль експериментально-практичної бази науки, де створюють інженерні забезпечення наукових досліджень, прилади, провадять експериментальні випробовування наукових положень.
• Отже, наш екскурс у методологію наукового пізтююtя свідчить про те, що сучастш наука постає ду:нсе насиченою та різтю.маніттюю, а водночас - і складною, за арсе11алом тих засобів, які вотю застосовує з .метою підвищення достовіртюсті та ефективності людських зтюнь.
ТЕМА 1 6. ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ |
4 1 3 |
Висновки
Поглиблент-1я розуміння всіх складностей люди!-lи, zz
відношен!-lя до дійс!-lості, ії пізl-lавальних можливостей та
засобів спричul-lшzи прш-щипову зміl-lу у відношею-tі сучасної·
1-lекласичl-lоі" філософії" до методу та методологіі": во!-lа
відмовилась від пошуків єди!-lого уl-lіверсальl-lого методу
продукува!-l!-lЯ істини всі.ма ба:жаючи.ми, а перейшла до
методологічного 1mюралізму, тобпю до вироблеюm цілоz.1-lизки піз!-lавальних методів, якірізно.лшl-lітно використовуються в ме:нсах ос1-ююшх парадигм сучасноz·фітzософй: В самому змісті мето ду найперше з!-lачення тепер !-lале:J1си111 ь його ко!-lцептуальl-lій складовій. Нарешті, саме використанl-lя ріЗ!-lоманіптих та свідомо застосова!-lих методів зумовлює
1-lайперші та вирішальl- l і переваги науки над буде!-l!-lИМ пізншtня.л1.
t§j(Щ:r•'&
Резюме
ФОсобливістю методологічl-lоl" ситуацй" в сучасl-lій філософіі. є те, що вона відійшла від методологізму та .методологічного А107-l ізму, що були
характ.ер l-l ими |
для ф іл о с о ф ії' |
Нового часу ; в |
су часl-l ій |
ф іл о с о ф ії' |
пр о во дя т ь ся |
р о змежува!і l- l Я |
пр ир о дll и ч ого, |
с о ц іал |
ь тюго та |
гуманітарl- l о г о пізтютшя, відп о в ідно і її методол огічні ор ієнтації" змінюються: тю перший план виходить л1етодологічJІий плюралізм.
®Необхідність та виправданість уваги до nиmal-lь методу у сучасній філософії зумовлена тим, що людська д іяльт-tість 11е детер. 1ітюват-ш генетично, а тол1у й не вибудовується природно-стихійним. шляхом; в цілому людська д іяль ність розвиваєт ь ся в ід рецептурного тmту ВJ-1утрішньо1· оргаJІізацй" до методологічного. Метод постає складтшм утворенням, що включає: описову, процедурну та концептуальну складові. Обгрунтувант-1я способів використаття .методів відбувається
® |
в межах методологій та ;нетодик. |
|
У су час1-1ій ф ілософії в перева:ж:llій біл ь шо сті її 11апрям ів вJ1се не |
||
|
с п о в ідуєт ь ся позиція .ме т о д ол ог із.му, а т ому п иm ат-{]-{Я м ет о ду |
|
|
вирішуються плюралістичтю: в ме;;ках провідних філософських парадигм |
|
|
сучастюсті розробляюп1ься, обгру11товую111ься та використовуються |
|
|
|
|
4 1 4 |
ТЕМА 16. ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ |
р ізн оман іт н і мет о д и, |
щ о |
загал ол1 пра цю ю т ь за пр ит- щ и п ом |
д о п о внювано с т і. В т о й |
же |
час існує ц іла llизка мет. о д ів, щ о |
користуют ь ся найбіл ь ш о ю п о вагою та а в т оритетом і щ о використовуються у більшост.і філософських напрямів сучасності.
®Філософська методологія включає у свій зміст також осмислеття тих
ме т о д ів наукового піз11шmя, які пра цю ю т ь на р ізних р івнях функціонуватшя науки і що виводять науку на перше місце за ступенем
достовірності та виправданості в сучасному пізтштті. Мепидологічна паноралш сучасllого 1-шукового пізншшя дозволяє нам краще зрозуміти, що і як відбувається у 11із1шю-tі.
(1J |
П и та н н я дл я о б г о в о р е н н я н а семі н а р ськ о му з а н ятті |
1.Особливосп і методологічтюі· ситуацй" в сучасній філософії".·
|
пр и ч и н и п ереходу від м ет о д ол огічн ого .м он ізму д о |
2. |
методологічного плюралізму. |
Поняття методу та його складових у сучасній філософській |
|
З. |
методології". Метод - методологія - методика. |
Провідн і мето ди сучасної" філософіі та особливост і 1·х |
|
|
застосуват-tня. |
4.Методи і форми 1шукового пізнання.
Тем и дл я р е ф ер аті в , до п о відей і к о нтроль н и х р о біт
І. Методологізм як провідна устшювка в європейській філософй" Нового часу.
2. Особливостпі мепюдологічиих вирішень у llекласичній філософії".
З. Методологічний плюралізм та ш1тил1етодологізм як позицй" в сучасній філософії".
4.Метод як внутрішня форлш організації людської· діяльності.
5. Проблеми методологічних орієнтацій в сучасній європейській філософії".
6.Особливості фе1юме1юлогіУ як філософського методу.
7.Сучасна оцінка евристичних 11-южливостей діалектичного мепиду у філософй.
8. Герменевт.ика та герл1еневтич11ий дискурс як методологічні позиції".
9.Значення методологічно!· свідомості для сучасної науки.
ТЕМА 1 6. ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ |
4 1 5 |
З а вда н н я дл я с а м о ст і й н о го о п р а цю в а н ня і з а кр і пл е н ня
матері ал у з теми
Завдання 1. Поясніть, у чому полягали очевидні недоліки методологічної орієнтації в європейській філософії Нового часу?
Завдання 2. Яких змін зазнали методологічні орієнтації у некласичній
філософії та філософії ХХ ст.?
Завдання 3. Як співвідносяться між собою методологічний монізм та
методологічний плюралізм? В чому полягають переваги
кожного із них?
Завдання 4. Я ким є з в ' язок п арадигми філософського мислення із
методологією?
Завдання 5. Якими є провідні парадигми сучасної філософії і які методи
пізнання "працюють" у межах цих парадигм?
Завдання 6. Окресліть поле можливих застосувань феноменологічного
методу у філософії.
Завдання 7. Чому марксистський варіант застосування діалектичної
методології виявився не виправданим?
Завдання 8. Я кі методи філософського пізнання постають в сучасній філософії найбільш авторитетними і чому?
Завдання 9. Якими є основні методи сучасного наукового пізнання і в чому
полягають особливості їх використання?
Додатк о в а л ітер атур а з теми
1 . |
В ведение в философию. Ч.2. - М . , 1 989. - Гл .ХШ, разд. 4. |
||||
2. |
Жоль К.К. Методь1 научного познания и логика. - К . , 200 1 .- Разд. 4. |
||||
3 . |
Філософія. Курс лекцій. - |
К., 1 994.- Лекція 2 1 . |
І985. |
||
4. |
Ильин В. В. , Калинкин А . Т. |
Природа науки . |
|
М . , |
|
5 . |
На пути к теории научного знания. - М . , І |
984. |
|
||
|
|
|
|
6.Петрушенко В. Епістемологія як філософська теорія знання. - Львів, 2000. - Розд. 1 .
7 . |
Ракитов А . И. |
Курс лекций по логике науки. - М . , 1 97 1 . |
|
8. |
Ракитов А . И. |
Философские проблемь1 науки . - М . , 1 977 . |
|
9. |
Сичивица О. М. |
Методь1 и формь1 научного познания. - М . , 1 972. |
|
1 0. Сичивиця О. М. |
Моральна відповідальність вченого і суспільно-історичний процес. |
-Львів, 2000.
ІІ . Лесков Л. В . Философия рестобильности // Вестник Московского университета .
Серия 7. Философия, 200 1 , №3 .
12 . Межуев В. Н. Суверенность философского знания // Философские науки . 200 1 . №3.
4 1 6 |
ТЕМА 16. ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ В СУЧАСНІЙ ФІЛОСОФІЇ |