- •Переднє слово
- •ТЕМА 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
- •ТЕМА 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
- •ТЕМА 5. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ
- •5.3. Філософські ідеї пізнього Відродження
- •ТЕМА 6. ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
- •ТЕМА 7. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ
- •8.4. Фрідріх Ніцше та ідеї «філософії життя»
- •ТЕМА 11. ПРОБЛЕМА БУТТЯ У ФІЛОСОФІЇ
- •ТЕМА 12. СВІДОМІСТЬ ЯК ФІЛОСОФСЬКА ПРОБЛЕМА
- •12.2. Проблема походження свідомості
- •12.4. Структура та функції свідомості
- •ТЕМА 14. ФІЛОСОФІЯ ОСОБИСТОСТІ
- •14.2. Феномен людської особистості та проблема її онтологічного статусу
- •ТЕМА 15. ПРОБЛЕМА ПІЗНАННЯ У ФІЛОСОФІЇ
- •15.2. Рівні і форми пізнання
- •15.3. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання
- •15.4. Людина і пізнання. Істина і правда
- •16.3. Проблема методу та методології в сучасній філософії
- •16.4. Методи і форми наукового пізнання
- •ТЕМА 17. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ
- •17.1. Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики
- •ТЕМА 18. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
- •ТЕМА 19. КУЛЬТУРА ТА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
- •19.3. Національні культури та культура загальнолюдська
- •19.4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації
- •ТЕМА 20. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ
- •20.2. Поняття науки, техніки і технології
- •Заключне слово
ТЕМА 5
ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ
Корінь людського буття полягає у свободі волі, а останню можнареалізувати лише через реальне діяння.
Данте Аліг'єрі
Головне для людини -уславити себе зе.мни- ми вчинками.
Франческо Петрарка
Людина може сягати Бога, а може стати нижчою від худоби.
Леонардо да Вінчі
96 |
ТЕМА 5. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ |
Унаслідок нагро.ttадження знань, розширення обріїв суспільного досвіду та кризи середllьовічного світобачеNня у XIV-XV ст. Європа вступає в нову історичну епоху - епоху Відроджею: -tя. Відбувається суттєва світоглядl-lа переорієнпzація: набувають ціююсп1і пізнання природи та земні вчинки людшш, поступово формуються принципи класичтюі·науки. Проте за змістом це була суперечлива епоха, яка ! - le лише підносила та оспівувала людину, а й висвітлювала драматичні стороl-lи ії буття. У європейській історіі" Відроджею-tя розглядають
як епоху перехідну, що містить у собі елементи Середньові_ччя і за родки процесів епохи Нового часу.
(їfjііЩПісл:tя вив чеиняФ матеріалу теми Ви повиині
які саме зміни відбулись у християнському світо
баченні в епоху Відродження;
чому гуманістичний світогляд постав внутрішньо су перечливим явищем;
якими були провідні змістові акценти у ренесансній філософії.
пояснити особливості ренесансної трансформації християнського світосприйняття;
виділити єдину логічну лінію у розвитку філософських шкіл європейського Відродження;
знаходити аналоги між історичними процесами Від
родження та сьогоденням.
+найважливіші ос?бливо ті розвитку ф лософії за умов розвитку основ шдустр ального сусшльства;
+суперечливий характер європейського Відродження, прояви в ньому титанізму та фаустівського духу;
+особливості гуманізму як феномену європейськоїісторії;
+світ?глядне пі rрунтя формування вихідних прин
цишв класично науки.
ОПлан (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
5. 1 . Поняття ''Відродження" і характерні риси духовного
життя цієї доби.
5.2. Провідні напрями ренесансного філософствування: гу маністичний антропологізм, платонізм і натурфілософія.
5.3. Філософські ідеї пізнього Відродження.
ТЕМА 5. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ |
97 |
сто нем ожливе, то присутність Бога була п овсюдна і повсякч асна . Задум Бога прони
зував усю світобудову і давав людині можливість сприймати й оцінювати велич боже
ственної мудрості як у сп огл яданні великого світу, так і у споглядан ні малого . Сама людина також мусила явити своїми діями силу й мудрість, від початку закладені в неї.
Тому за будь -як их обставин людина п овинна була довести свою людську гідність.
Подібне розуміння людини в її ставленні до св іту і до себе самої спричинило й те,
що саме від людини тепер почався в ідлі к будь-яких вимірів сущого. Виникає перспек
тивне сприйняття дійсності, а на картинах з'являється глибина . Це свідчить про те, що реальн ість перестали р озуміти площинною, тобто п озбавлен ою власн ого з місту; на
вп аки, її тепер р озгл ядали я к самоконцентровану. Водночас перспектива п ідля гала
точному математичному о брахункові. Звідси випливає дуже своєрідне поєднання прин ципово різних моментів у світосприйнятті Відродження: природа просякнута Богом . Але
вона постає для людини як о б'єкт; хоч останній має свою утаємничену глибину, його
можна "загнати" у формули й розрахунки. Так естетичну цілість реальн ості під погля
дом людини Відродження доповнено інженерним розрахунком і точним обчисленням .
її, мислителі Відродження були приголомшені реалл
іям и історії, адже насправді титанічна діяльність людини несла з собою не лише пози
тивні наслідки , а й ін коли просто жахливі . Італію роздирали нескінченні в ій ни , п ро цвітало п олітичне інтриганство . Діяч і Відроджен ня на практиці могл и п ереконатися у тому, що зростання масштабів самовиявлення людини, піднесення її до рівня Бога тяг
нуло за собою збільшення не лише масштабів позитивного, а й негативного в ній самій .
Тому саме в ц ю добу розгорнулася діял ьfсІість інквізиції, і була створена широковідо ма легенда про доктора Фауста , що заради досягнен ня особливих знань і здібностей
також проявив титанізм, але сатанинський - · продав душу дияволові . На деякий час фа
устівський дух - дух бажання знати будь -що і будь-якою ціною, знати безмежне - стає
символом є вропейсько го духу .
5.2. Провідні напрями ренесансного
філософствування: гуманістичний антропологізм,
неоплатонізм, натурфілософія
У розвитку світоглядних і філософських ідей європейсько
го Відродження простежується тенденція переходу від ідей
раннього гуманізму (XIV ст.) до ідей натурфілософії (кінець
XVI - початок XVII ст.). Якщо ж розглядати цю тенденцію до-
. . ·-· .
кладюше, то можна видшити в 11 розвитку три перюди:
-гуманістичний (антропоцентричний) період: середина XIV - середина
ХV ст.;
-rmатонічний(онтологічнийтапантеїстичний) період: серединаXV-перша
третина XVI ст.;
-натурфілософський період: друга половина ХУ.І - початок XVII ст.
Уформування гуманістичного антропоцентризму зробив свій внесок ви датний поет і мислитель ІталіїДантеАліг 'єрі ( 1 265- 1 32 1 ) . МіркуванняДанте спрямовані наобrрунтування цінності ізначущостіжиття mодини. Хоч поет і
100 |
ТЕМА 5. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ |
• Отже, гумат-tізм Відроджею-tя мав яскраво виражений аІ-Lтропо центричтшй характер. Гу.лшністичтш аІ-Lтропологія була спрямоваТ-Lа на:
обгрунтувантtя особливого, цеІ-LтральТ-Lогомісцялюдини в ієрар- хії світових сутностей,·
підпесенТ-Lя гідності людини,:
прирівТ-LяТ-LТ-LЯ ії у чомусь до Бога.
З іншого боку, гумаТ-Lісти виправдовували земну природу людит-tи, дбали про гармоТ-Lію людських якостей і характеристик.
Названі мотиви звучали також і у творах представників рене сансТ-Lого платоТ-Lізму. Тільки тут воТ-Lи зТ-Lаходили більш повне і струтше філософське обrрунтуваття. Треба також відзначити, що каноТ-LізоваТ-Lому Середньовіч71ям Арістотелеві мислителі Відро джеТ-LТ-LЯ протиставляли ПлатоТ-Lа - у працях й інтерпретаціях нео платот-tіків. Філософія Платона була різТ-Lобарвніша, афористич ніша, літературно жвавіша (діалоги) й художніша. Отже, більше прийнятт-tий для епохи був платонізм.
Одним із перших платоніків Відродження був кардинал
М. Кузанський (1401-1464), син селянина з м.Куза біля Трира.
Микола Кузанський вважав Бога є;;:иним початком сущого, але розріз
няв Бога в його виявленнях і сутності, яка є невимовна. Виявлення цієїсут ності можуть бути лише символічними: через протилежності абсолютного
максимуму та абсолютного мінімуму, через ступінь причетності всіх речей до єдиного. Як сутність, Бог постає можливістю всього, але у згорнутому вигляді. Світ, відповідно, є розгорнута сутність Бога. Микола Кузанський розглядає природуяк божественну книгу, що розкриває Бога людині. Мож
на читати цю книгу й здобувати знання лише про божественне виявлення,
але сутність Бога можна осягнути лише через віру. Оскільки сутність Бога
невичерпна, то й творіння світу відбувається вічно. Звідси випливає, що
Земля не може бути центром світобудови. Але людина водночас являє со
бою фокус природи, бо в людині всі природні можливості зведенідо макси мального ступеня. Тому людська природа загалом є суверенною. Якщо б
людина спромоглася подолати свою обмеж ність, вона могла б стати на рівень з Богом. Людський розуі - 1к-ладаєтс ься з: *відчуття, *уяви, *мірку
вань, *мислення. Розум апріорно (до досвіду) здатнийтворити судження, але
ця здатність реалізується лише у взаємодіїлюдини зі світом. За допомогою розсудку розум утворює поняття, а сам вінздатнийдо охопленнятотожнос
тейзадопомогою інтелектуальноїінтуїції, що наближає розумдо істини при
близно так, як багатокутник наближається до кола.
1 02 |
ТЕМА 5. ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ |