- •1.Держава: поняття, ознаки
- •7. Правова норма: понятта, ознаки. Структура:
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права:
- •10.Межі дії нормативно-правових актів:
- •37. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •48. . Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. Поняття та способи припинення цив. Зобов’язань
- •73. Складу злочину та зміст його елементів
- •74. Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві
- •75 Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправні діяння
- •76. Стадії вчннення умисного злочину
1.Держава: поняття, ознаки
Держава — це особлива політ.-терит. організація, що має свій суверенітет, спеціал.апарат управління і примусу, і здатна надавати своїм приписам загальнообов’язкової сили для всього населення країни.
ознаками держави є: -соц. влада виражає і захищає інтереси насамперед керівного класу, його частини або якоїсь ін.соц. групи; -носії влади в організаційному відношенні відокремлені у певні структури;-для утримання держ. влади встановлюються податки;-функції влади розподіляються між окремими органами ;- в державі влада поширюється на всіх людей, що перебувають на певній, належній їй території;- у державі складається система особливих загальнообов'язкових правил поведінки — юридичних норм, яких не знало первісне суспільство.
2.форми держ. правління:Форма держави – це така її складна характеристика, яка містить у собі три взаємозалежних елементи: форму державного правління, форму державного устрою і форму державного режиму. Державне правління — спосіб організації вищої державної влади. Розрізняють такі види державного правління:- монархія — вища державна влада здійснюється однією особою і, зазвичай, передається за спадком;- республіка — вища державна влада здійснюється виборним колегіальним органом, який обирається населенням (або його частиною) на певний строк.Види форм правління сучасних держав:- президентська республіка — глава держави (президент) одноособове або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким, як правило, керує сам (США, Швейцарія);- напівпрезидентська або президентсько-парламентська республіка — глава держави (президент) особисто пропонує склад уряду, котрий підлягає обов'язковому затвердженню всім парламентом (Україна, Франція);- парламентська республіка — глави держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується виключно парламентом і підзвітний лише йому (Італія, ФРН);- парламентська монархія — глава держави (монарх) не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується виключно парламентом і лише йому підзвітний (Англія, Японія);- дуалістична монархія — глава держави (монарх) особисто формує склад уряду, яким керує сам або через призначеного ним прем'єр-міністра.
3. державний устрій, політичний режим. Державний устрій — спосіб поділу держави на певні складові частини та розподілу влади між нею та цими частинами. Основні види державного устрою: 1. Проста (унітарна) держава — частини держави не мають свого суверенітету, всіх ознак державності. Деякі унітарні держави (наприклад, Україна) включають автономні утворення.2. Складна держава — частини держави мають суверенітет, всі ознаки державності.Складні держави поділяються на:а) федерації — союзні держави.б) конфедерації — об'єднання, союзи держав, що створюються для виконання певних завдань.
Державний режим — порядок здійснення державної влади певними методами і способами. Основні види державного режиму1. Демократичний — державна влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми) та діяльність різних громадських об'єднань, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення і здійснення політики держави.(найбільш пошир.у державах Європи, Центр. та Пн. Америки);2. Тоталітарний — державна влада здійснюється шляхом обмеження або порушення основних прав людини; скорочення, усунення легальних можливостей для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення (зокр.через діяльність громад.об'єднань, які їх представляють); зосередження неконтрольованої населенням державної влади в руках правлячої верхівки або однієї особи.(зберігається в окремих країнах Близького Сходу, Африки).
4.Теорії походження держави: теологічна теорія Представником теорії був Фома Аквінський. Його вчення побудоване на ієрархії форм: від Бога (чистого розуму) – до духовного і матеріального світу. Проголошення божественного походження держави обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує найбільш реакційні державні устрої, вказує на те, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки правителя Богом і покликана захищати благо всіх. Патріархальна теорія: Суть: держава походить від сім’ї, є результатом історичного розвитку та збільшення останньої. Абсолютна влада монарха – продовження батьківської влади. (Арістотель, М.Михайловський, Р. Фільшер). Договірна теорія: виникла у стародавній Греції, сформована монтескє, Руссо, Спінозою, які розглядали державу як продукт людського розуму. Обєднання людей в державу – добровільний вибір (договір). Укладається договір між людьми: що одні будуть управляти, а інші підкорятися. Психологічна теорія: держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. (Потреба психіки в покорі, наслідуванні…). Народ є інертною масо. І потребує керівника. (Л. Петражецький). Теорія насильства: Держава виникла як результат завоювання одних племен іншими. Держава є тією силою, яку утворюють завойовники для переможців. (Л. Гумплович, К. Катуський, Є.Дюринг…). Органічна теорія: Обгрунтував Спенсер. Держава – біологічний організм: держава народжується, змінюється, розмножується, старіє, гине. Має політичне тіло, що виконує відповідні функції. Теорія географічного детермінізму: Фактори виникнення держави: клімат, ландшафти, природні ресурси. (Л. Мєчніков, Е. Хантінгтон). Демографічна теорія: Обумовлена збільшенням народонаселення (Мальтус). Технократичні та техніко-економічні теорії: Прогрес продуктивних сил, перехід до продуктивної економіки. Різновид – Марксизм (соціально – економічні фактори створення держави) (Г.Чайло). Історико-матеріалістична теорія: (класова) Держава виникає внаслідок економічних причин, як результат розвитку і занепаду первіснообщинного ладу, розвитку способу виробництва, щро й визначає соціальні зміни в суспільстві (Морган, Маркс, Енгельс)
5. поняття та основні ознаки права: Право - сис-ма загальнообов’язкових, встановлених чи визнаних д-вою і забезпечених державними санкціями (у випадку порушення) норм. В юридичній літературі право розглядають як загальносоціальне явище і як волевиявлення держави (юридичне право). Як загальносоціальне явище право характеризується певною свободою й обґрунтованістю поведінки людей, тобто відповідними можливостями суб'єктів суспільного життя, що об'єктивно зумовлені розвитком суспільства, мають бути загальними й рівними для всіх однойменних суб'єктів. З таких позицій існують: права людини; права об'єднань, груп, верств; права нації, народу; права людства. Юридичне право — це свобода та обґрунтованість поведінки людей, що задекларована державою відповідно до чинних нормативно-правових актів та інших джерел права. До основних ознак права як волевиявлення держави можна віднести такі:*історичний х-р права та залежність його змісту від типу д-ви;*встановлення чи санкціонування правових норм д-ви;*вираження у праві держ.волі народу;*забезпечення реалізації правових приписів засобами держ. примусу.;До ознак права як загальносоціальне явище:*регулятивний х-р права;*нормативний х-р права (дозвіл, припис, заборона);*системність права;*загальнообов’язковість ;*формально визначений х-р;*право як засіб розв’язання конфлікту;*право як загальнолюдська цінність