- •Зародження та основні етапи розвитку економічної теорії як науки.
- •Методи ек. Теорії.
- •Функції економічної теорії та її місце у с-мі ек наук.
- •15. Альтернативні теорії вартості, їх еволюція та сучасне трактування. Закон вартості, його суть та функції.
- •22. Функції ринку та його структура.
- •49. Економічні функції держави.
- •37. Фінансова система: сутність, структура та функції в ринковій економіці.
- •23. Закон попиту та пропозиції. Його сутність та механізм дії. Еластичність попиту та пропозиції.
- •51. Економічне зростання: його сутність, типи та фактори.
- •55. Сучасні глобальні проблеми: їх природа, види, шляхи вирішення.
- •24. Сутність та основі елементи інфраструктури ринку.
- •26. Основні типи ринкових структур досконалої та недосконалої конкуренції.
- •41. Акціонерно-корпоративний капітал. Ринок цінних папері. Фондова біржа.
- •45.Заробітна плата, її сутність, форми, системи і рівень.
- •34.Концепції витрат обігу і торговельного прибутку
- •42. Аграрні відносини, їх зміст та специфіка. Земля як об’єкт власності та фактор виробництва.
- •54. Світове господарство: причини виникнення, сутність, структура. Сучасні форми міжнародних економ. Відносин.
- •43. Земельна рента, її сутність, форми і механізм формування. Ціна землі і орендна плата.
- •44.Сутність, види та джерела формування доходів. Функціональний і персональний розподіл доходів.
- •53.Зміст і основні риси перехідної економіки. Необхідність і основні шляхи переходу України до соціально орієнтованої ринкової економіки.
- •35. Сучасні форми торговельного підприємства. Товарна біржа.
- •47. Зайнятість. Безробіття: причини, види та шляхи подолання. Закон Оукена.
- •48. Необхідність, форми і методи державного регулювання ринкової економіки.
- •36. Сутність і джерела позичкового капіталу. Позичковий процент та його норма.
- •50. Суспільне відтворення, його сутність, види. Основні макропоказники та методи їх обчислення.
- •9.Місце і роль людини в економічній системі
- •28. Негативні наслідки монополізації ек. Антимонопольне законодавства та антимонопольна політика.
- •2.Предмет економічної теорії та еволюція його визначення
- •10. Сутність суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне вирбоництво. Їх взаємозвязок.
- •4.Економічні категорії і економічні закони. Пізнання та використання економічних законів
- •6 Економічні потреби та інтереси: їх суть та класифікація. Закон зростання потреб.
- •8. Власність, її сутність,форми та місце в економічній системі
- •7.Сутність, цілі та структурні елементи ек-ної системи. Основні типи економічних систем
- •11 Основні фактори суспільного виробництва. Виробнича функція
- •14. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості
- •16. Теоретичні концепції виникнення та суті грошей.
- •31.Кругооборот і оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •26. Основні типи ринкових структур досконалої та недосконалої конкуренції.
Зародження та основні етапи розвитку економічної теорії як науки.
Економічна наука – сфера розумової д-ті людини, функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони і принципи розвитку реальної економічної дійсності. Ек. Наука як с-ма знань почала складатися лише у 16-17 ст., коли ринкове господарство почало набувати загального хар-ру. Розвиток ек. Науки: Мерканилізм (16-17 ст) Представники - Монкретьєн, Манн. Вважали основним джерелом багатства сферу обігу, торгівлю, а саме багатство ототожнювали з накопиченням грошей (золотих і срібних). Фізіократи – (17-18 ст) кене, Тюрго, Мірабо. Досліджували природу і виробництво. Але джерелом багатства вважали тільки працю у с/г вир-ві. Класична політична економія – 18-19 ст, Петі, Сміт, Рікардо. Зосереджують увагу на аналізі ек. Явищ і закономірностей розвитку всіх сфер в-ва. Основним регулятором ек. Процесів вважають ринковий механізм, заперечують втручання держави в ек. Започатковують трудову теорію вартості. Марксизм 19-20 ст. – Маркс, Енгельс досліджують с-му законів капіталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Запропонували концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці та ін. Однак положення про заперечення приватної власності і ринку, посилення експлуатації, по єдиний фактор формування вартості, неминучість краху капіталізму не мали належної наукової обґрунтованості і не знайшли практичного підтвердження. Маржиналізм 19 ст. Менгер, Джевонс, Вальрас пояснюють ек. Процеси та явища виходячи з універсальної концепції використання граничних величин, використовують кількісний аналіз, ек-математичні методи і моделі. Неокласицизм – Засновники – Маршал, Пігу, послідовники- Хайєк, Фрідмен, Лаффер та ін. заперечують необхідність втручання держави в ек., розглядать ринок як саморегульовану ек. С-му. Охоплює багато різних концепцій та шкіл: монетаризм, теорію суспільного вибору, раціональних очікувань та ін. Кейнсіанство- Кейнс. Обґрунтовує необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової ек. Шляхом стимулювання попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики. Послідовники – Робінсон, Сраффа ( за перерозподіл доходів, збільшення соц. Витрат та ін.) Інституціоналізм – Веблен, Коммонс, Мітчел, Гілбрейт та ін. вплив на ек. крім ринкових важелів здійснюють інститути, під якими вони розуміють державу, корпорації, профспілки, звичаї, культуру тощо. Неокласичний синтез – Хікс, Самуельсон. Обгрунтовують принцип поєднання ринкового і державного регулювання ек. Процесів, наголошують на необхідності руху до змішаної ек.
Методи ек. Теорії.
Метод ек теорії – сукупність прийомів, засобів і принципів, за допомогою яких досліджуються категорії і закони функціонування та розвитку ек с-м. ек теорія використовує загальнонаукові та специфічні методи. Діалектика – загальний метод для всіх наук, основан на основах філософії Гегеля, сутність яких полягає у пізнанні ек явищ у їхньому зв’язку, у стані безперервного розвитку, у розумінні, що накопичення кількісних змін зумовлює зміни якісного стану. Наукова абстракція – поглиблення пізнання реальних ек процесів шляхом виокремлення основних, найсуттєвіших ознак сторін певного явища, очищених від всього випадкового, неістотного. Аналіз і синтез: при аналізі об’єкт дослідження розглядається на складові частини, кожна з яких вивчається окремо, при синтезі відбувається об’єднання різних елементів в єдине ціле з урахуванням взаємозв’язків між ними. Індукція і дедукція. Індукція – це метод пізнання від окремого до загального, Дедукція – навпаки, від загального до одиничного. Історичний метод вивчає процеси у тій історичній послідовності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися. Логічний метод досліджує окремі ек процеси у їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до складного, звільняючись від історичних випадковостей. Економічне моделювання – формалізований опис ек процесів і явищ за допомогою математики й економетрики, структура якого абстрактно відтворює реальну картину життя. Економічний експеримент – штучне відтворення ек процесів та явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятливих умов та подальшого практичного впровадження.