- •20. Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:
- •45.Чиста приведена вартість для володарів компанії:
- •46.Вартість капіталу – це…
- •48.Корпорація – це…
- •49.Показники ефективності капітальних вкладень, як і відповідні їм методи визначення, не використовуються:
- •58. Закономірність територіального поділу праці (тпп)
- •59. Закономірності територіальної концентрації виробництва відображають:
- •60. Напрямки реалізації районування зводяться до вирішення:
БЛОК-2
1. Регіон – це:
а) сукупність якісно однорідних господарських одиниць;
б) соціальний економічний простір з певною природно-географічною територією і однотипною нормативно-правовою базою та етнографічним складом населення;
в) частина території держави, у межах якої встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності;
г) сукупність територіально-географічних умов існування суспільства.
2. Регіон як система включає наступні елементи:
а) природне середовище, виробничу та соціальну сфери;
б) демографічні фактори, політичні фактори, законодавчі фактори;
в) підприємства, постачальників, споживачів;
г) товари, послуги, виробничі відносини.
3. До цілей регіональної економіки відносяться:
а) міжнародні, місцеві;
б) внутрішні, зовнішні;
в) державні, регіональні, локальні;
г) державні, міждержавні, політичні.
4. До засобів праці належать:
а) накопичені людством знання, наука;
б) машини, устаткування, інструменти та інші технічні знаряддя;
в) технологічні процеси та енергопостачання, автоматизовані системи управління, комп’ютери;
г) всі перераховані варіанти.
5. Завданням РПС є:
а) обґрунтування напрямів оптимізації розміщення та розвитку продуктивних сил;
б) підвищення економічної, екологічної та соціальної ефективності їх функціонування в територіальних господарських системах;
в) визначення перспектив пропорційно-збалансованого регіонального розвитку;
г) всі перераховані варіанти.
6. Найбільш загальні та суттєві взаємозв’язки і залежності між явищами та процесами в природі і суспільстві – це:
а) закон;
б) принцип;
в) фактор;
г) метод.
7. Адміністративна область – це:
а) більша частина території України, що має чіткі певні межі та систему органів місцевої влади і управління, які перебувають в обласному центрі;
б) територія, що самостійно не може вирішити свої соціально-економічні проблеми і тому вимагає підтримки держави;
в) частина території держави, у межах якої встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності;
г) регіон, що має традиційно низький рівень життя у порівнянні з основною масою регіонів.
8. Класифікація території, на підставі якої встановлюється її різноманіття і приводиться народне господарство в певну систему, – це:
а) територіальний устрій;
б) соціально-економічне районування;
в) проблемне економічне районування;
г) районування.
9. Науково обґрунтований розподіл країни на економічні райони, які склалися історично або формуються в процесі розвитку продуктивних сил на основі суспільного розподілу праці, – це:
а) політико-географічне районування;
б) природничо-господарське районування;
в) економічне районування;
г) адміністративно-територіальний поділ країни.
10. Промисловість, будівництво, сільське господарство і лісове господарство, транспорт і зв’язок, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівля і збут – це:
а) галузі виробничої сфери;
б) галузі невиробничої сфери;
в) функціонально-галузева структура народного господарства;
г) народне господарство.
11. Структура невиробничої сфери включає:
а) галузі, які надають матеріальні і нематеріальні послуги населенню;
б) галузі, які обслуговують суспільство в цілому;
в) варіант а),б);
г) заготівлю і збут.
12. Господарська спеціалізація регіону – це:
а) переважний розвиток в регіоні певних галузей виробництва, які найбільш ефективно використовують місцеві природні і економічні ресурси;
б) сукупність якісно однорідних господарських одиниць;
в) певний вид господарської діяльності;
г) виробнича сфера народного господарства певного регіону.
13. Людські зусилля, що спрямовані на виробництво, – це:
а) праця;
б) капітал;
в) земля;
г) всі варіанти.
14. Регулювання регіонального відтворення може здійснюватись через:
а) макроекономічну політику держави у контексті вирішення загальноекономічних національних завдань держави;
б) окремий напрям макроекономічної політики держави, коли розробляється комплекс нормативних документів;
в) окрему складову регіональної політики, коли структурні проблеми регіонального відтворення вирішуються в процесі реалізації завдань соціально-економічного і екологічного розвитку регіонів країни;
г) всі варіанти.
15. Система індикаторів, які характеризують стан та зміни в науково-технічному розвитку країни та забезпечують державний вплив на розвиток науки і використання в народному господарстві інновацій, - це:
а) директивне планування;
б) індикативне планування;
в) індикаторні важелі;
г) бізнес-план.
16. Регіональна політика включає такі види політики:
а) економічну, національну, соціальну, науково-технічну, екологічну, демографічну, гуманітарну;
б) ринкову, соціально-культурну, техніко-технологічну;
в) планову, прогнозовану, контрольну;
г) функціональну, галузеву, організаційну, мотиваційну.
17. Метою економічної політики є:
а) раціональне використання різноманітних економічних можливостей регіонів, об’єктивних переваг територіального поділу праці та економічної кооперації регіонів;
б) забезпечення достатнього рівня добробуту в кожному регіоні;
в) виявлення нових технологій;
г) створення безпечних умов життя людини.
18. Регіональна економічна політика включає:
а) бюджетну та податкову політику, контрольно-економічну діяльність;
б) планування, прогнозування і програмування соціально-економічного розвитку регіону, інформаційне забезпечення;
в) розміщення продуктивних сил і структурні перетворення в регіоні, політику розвитку регіональних комплексів;
г) всі варіанти.
19. Місцеве самоврядування в Україні – це:
а) гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення;
б) право територіальної громади володіти, користуватись і розпоряджатись майном, що їх належить;
в) форма залучення на добровільній основі коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру;
г) повноваження органів виконавчої влади, які передаються місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
20. Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:
а) народовладдя, законності, гласності, колегіальності, виборності;
б) поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами;
в) правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах відповідних повноважень, судового захисту місцевого самоврядування;
г) всі варіанти.
21. Система місцевого самоврядування включає:
а) територіальну громаду, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
б) сільську, селищну, міську раду, сільського, селищного, міського голову;
в) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, органи самоорганізації населення;
г) всі варіанти.
22. Трудові ресурси – це:
а) працездатна частина населення, яка володіючи фізичними та інтелектуальними можливостями, здатна виробляти матеріальні блага і надавати послуги;
б) сукупність людей, які проживають на певній території – районі, місті, регіоні, країні;
в) частина населення, яка зайнята економічною діяльністю;
г) частину населення, що не досягла працездатного віку.
23. Загальна працездатність – це:
а) здатність людини до підприємницької діяльності;
б) здатність людини до праці, що не вимагає спеціальної підготовки;
в) здатність до кваліфікованої праці певної професії;
г) варіанти а), в).
24. Професійна працездатність – це:
а) здатність до участі у виборчому процесі;
б) здатність людини до праці, що не вимагає спеціальної підготовки;
в) здатність до кваліфікованої праці певної професії;
г) варіанти а), б).
25. Найбільший потенціал мінеральних ресурсів в Україні знаходиться в:
а) Донецькій та Дніпропетровській областях;
б) Автономній Республіці Крим та Закарпатській областях;
в) Київській та Миколаївській областях;
г) Одеській та Херсонській областях.
26. Найбільший потенціал водних ресурсів в Україні знаходиться в:
а) Івано-Франківській та Миколаївській областях;
б) Автономній Республіці Крим;
в) Тернопільській та Вінницькій областях;
г) варіанти б), в).
27. Найбільший потенціал лісових ресурсів в Україні знаходиться в:
а) Тернопільській та Вінницькій областях;
б) Закарпатській та Івано-Франківській областях;
в) Автономній Республіці Крим;
г) Київській області.
28. Інноваційний потенціал включає:
а) масштаби інноваційної діяльності в РГК;
б) ступінь впровадження досягнень НТП у виробництво;
в) резерви розвитку за рахунок НТП;
г) всі варіанти.
29. Потенціал виробничого споживання – це:
а) здатність споживачів засобів виробництва їх придбати і використати;
б) купівельна спроможність населення по відношенню до товарів;
в) попит на товари на регіональному ринку предметів споживання;
г) варіант б),в).
30. Потенціал особистого споживання:
а) здатність споживачів засобів виробництва їх придбати і використати;
б) купівельна спроможність населення по відношенню до товарів;
в) попит на товари на регіональному ринку предметів споживання;
г) варіант б),в).
31. За походженням екологічні фактори, що діють на організм, поділяють на:
а) абіотичні;
б) біотичні;
в) антропогенні;
г) всі варіанти.
32. До абіотичних факторів належать:
а) кліматичні;
б) ґрунтові;
в) хімічні;
г) всі варіанти.
33. До біотичних факторів належать:
а) фітогенні;
б) зоогенні;
в) мікрогенні;
г) всі варіанти.
34. Засіб управління, який надає систематичну, періодичну, об'єктивну і задокументовану оцінку системи управління та процесів, спрямованих на охорону навколишнього середовища, - це:
а) екологічна експертиза;
б) екологічний моніторинг;
в) екологічний аудит;
г) екологічна сертифікація.
35. Діяльність, спрямована на визначення потреб споживачів в екологічно безпечному навколишньому природному середовищі, формування екологічно чистого продукту, - це:
а) екологічне страхування;
б) екологічний маркетинг;
в) екологічний менеджмент;
г) екологічний аудит.
36. Екологічний ринок – це:
а) ринок, на якому здійснюється екологічна експертиза товарів;
б) ринок, на якому немає обмежень щодо якісних характеристик продукції;
в) ринок екологічних технологій, робіт, товарів, послуг, знань, екологічної інформації;
г) ринок, на якому проводиться екологічний моніторинг.
37. Сукупність факторів, що знаходяться на достатньому рівні для забезпечення безпечного і комфортного життя населення, не погіршують стан здоров’я, – це:
а) екологічний стан;
б) екологічні потреби;
в) якість життя;
г) екологічне управління.
38. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначає:
а) основні принципи охорони навколишнього природного середовища;
б) екологічні права і обов’язки громадян України;
в) систему управління у сфері природокористування;
г) всі варіанти.
39. Охорона і використання земель регулюється:
а) Земельним кодексом України;
б) Кодексом про надра України;
в) Водним кодексом України;
г) Лісовим кодексом України.
40. Шкода, заподіяна міжнародним правопорушенням поділяється на:
а) пряму (позитивну) шкоду та упущену вигоду;
б) позитивну та негативну;
в) пряму та непряму;
г) безпосередню та опосередковану.
41. Прогнозовані збитки, що мали б бути обов’язково отримані, якби не було шкоди, заподіяної міжнародно-протиправним діянням, - це:
а) пряма шкода;
б) упущена вигода;
в) безпосередня шкода;
г) всі варіанти.
42. Міжнародне співробітництво в галузі охорони НПС повинно вирішувати такі питання:
а) оцінка впливу на навколишнє середовище;
б) проведення взаємних консультацій, обмін інформацією
в) забезпечення екологічної безпеки;
г) всі варіанти.
43.Найбільш розповсюджені наступні показники ефективності капітальних вкладень:
а) чиста поточна вартість інвестиційного проекту, дисконтований термін окупності;
б) внутрішня норма рентабельності;
в) відповіді а) і б).
44.Термін “товариство”:
а) визначає основну ланку господарського комплексу країни і функціонує в сфері матеріального виробництва, в науці, торгівлі, сфері послуг і т. п., є юридичною особою, діє на умовах повного госпрозрахунку, самофінансування та самоуправління;
б) віддзеркалює економічну і комерційну політику стосунків власників суб'єкта господарської діяльності, ніж чисто виробничо-торговельні відносини;
в) визначається як об'єднання громадян та (або) господарських суб'єктів для спільної господарської діяльності на основі договорів між ними.