- •Пояснювальна записка
- •Камянське - 2020 року
- •ДніпроВський державний технічний університет
- •6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи
- •Календарний план
- •Керівник кр ________________________________ Шрамко ю.Ю.
- •Реферат реферат
- •Вступ вступ
- •Загальна частина
- •1 Загальна частина
- •1.1 Конструкція козлових кранів
- •1.2 Кінематична схема переміщення крана
- •1.3 Попередній вибір двигуна
- •1.3.1 Завдання для проектування
- •1.3.2 Розрахунок потужності електродвигуна механізму козлового крану
- •1.4 Побудова навантажувальної діаграми
- •1.5 Огляд системи керування крановим приводом
- •Спеціальна частина
- •2 Спеціальна частина Вибір та обґрунтування системи керування еп. Математичне моделювання динамічних режимів
- •2.1 Будова частотного перетворювача
- •2.2 Вибір силових елементів напів-провідникового перетворювача Випрямляч
- •Інвертор струму
- •Мережевий дросель
- •2.3 Побудова механічної характеристики
- •2.4 Система підпорядкового керування пч-ад, розрахунок і моделювання перехідних процесів
- •Техніко економічне обгрунтування прийнятих рішень
- •3 Техніко економічне обгрунтування
- •Прийнятих рішень
- •Охорона праці
- •4 Охорона праці
- •4.1 Законодавство України з охорони праці
- •4.2 Шкідливі фактори дільниці козлового крану
- •4.3 Заходи щодо поліпшення умов праці
- •Висновки висновки
- •Перелік посилань перелік посилань
- •Додадок Додаток а
4.2 Шкідливі фактори дільниці козлового крану
Згідно ГОСТ 12.0.003 - 74 небезпечні і шкідливі виробничі фактори ділять на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
З числа небезпечних і шкідливих фізичних факторів при експлуатації вантажопідіймальних машин виділяють:
-
рухомі машини і механізми;
-
незахищені рухомі елементи механізмів;
-
переміщувані вантажі;
-
руйнуються конструкції;
-
підвищений рівень шуму на робочому місці;
-
підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може статися через тіло людини;
-
відсутність або недостатність природного освітлення;
-
гострі кромки, задирки і шорсткість поверхонь виробів і обладнання;
-
розташування робочого місця на значній висоті щодо поверхні землі (підлоги);
Хімічно небезпечні та шкідливі виробничі фактори не пов'язані з роботою вантажопідіймальних машин, а визначаються навколишніми умовами, в яких знаходиться машина. Виняток становлять вантажопідйомні машини з приводом від двигуна внутрішнього згоряння.
Біологічно небезпечні та шкідливі виробничі фактори при експлуатації вантажопідіймальних машин відсутні.
Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори за характером дії ділять на фізичні і нервово-психологічні перевантаження. Фізичні навантаження ділять на: статичні і динамічні; нервово–психологічні: розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці.
Незахищені рухомі машини і механізми:
-
вантажний візок;
-
підвіска крюкова;
-
поворотна платформа;
-
вали електродвигунів і редукторів;
-
барабан;
-
зубчасті колеса при попаданні в небезпечну зону працюючого можуть привести до травми або смертельного випадку;
4.3 Заходи щодо поліпшення умов праці
Для виключення контакту людини з небезпечною зоною застосовуються огороджувальні Засоби захисту: кожухи, щити, решітки, сітки на жорсткому каркасі, Корпуси електродвигунів та редукторів, а також попереджувальні та вказуючі плакати.
Підвищений рівень шуму при роботі зубчастих передач, підшипників кочення, обертанні неврівноважених частин машини викликає загальне стомлення, призводить до погіршення слуху, послаблює увагу, уповільнює психофізичні реакції.
Зменшення рівня шуму практично досягається[12]:
-
заміною зворотно-поступального переміщення обертовим;
-
підвищенням якості балансування обертових деталей;
-
підвищенням класу точності виготовлення деталей;
-
поліпшенням змащування;
-
заміною підшипників кочення на підшипники ковзання;
-
використанням негучних матеріали (наприклад, пластмаси);
-
використанням вібродемпфуючих матеріалів (мастики);
-
здійсненням віброізоляції машин від фундаменту;
-
використанням гнучких сполучень;
-
використанням зубчатих передач з спеціальним профілем або заміною їх на малошумні передачі (клинопасову, гідравлічну).
За ГОСТ 12.1.003-83 «рівень звукового тиску на робочому місці при помірно напруженій праці і легкої категорії робіт 70 дБ а». [13]
Підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якої може статися через тіло людини при випадковому дотику до струмоведучих частин машини, неізольованому струмоводу призводить до місцевих (електричні опіки, механічні пошкодження, електроофтальмія) і загальним електротравм (електричним ударам). Заходами захисту від ураження електричним струмом є: огорожа неізольованих струмоведучих частин, захисне заземлення, занулення, подвійна ізоляція, захисне відключення, застосування попереджувальних і заборонних плакатів.
Недостатня освітленість на робочому місці призводить до погіршення зору, зниження безпеки робіт. При недостатності природного освітлення застосовуються джерела штучного світла: лампи, прожектора, спеціальні освітлювальні установки. За ГОСТ 27584-88 [14] освітленість на вантажно-розвантажувальних майданчиках в зоні роботи крана і на вантажозахоплювальному пристрої на будь-якому рівні його підйому і переміщення в горизонтальній площині повинна бути не менше Ен = 10 лк від зовнішньої освітлювальної установки. Освітленість від зовнішніх освітлювальних установок 0.9 *(Ен •К), [К-коефіцієнт запасу].
Фізичні та нервово – психологічні перевантаження призводять до швидкого стомлення, ослаблення уваги, уповільнення реакцій. Для зменшення перевантажень необхідно: підвищувати комфортність місць операторів; застосування вентиляції (кондиціонування). Освітленість на робочих поверхнях пульта і важелях управління повинна бути на менше 20лк (ГОСТ 27584-88 [14]