Основним параметром електромагнітного імпульсу, який визначає його уражаючу дію, є характер зміни напруженості електричного та магнітних полів у часі (форма імпульсу) та величина максимальної напруженості поля (амплітуда імпульсу).

Амплітуда ЕМІ, з збільшенням відстані від ядерного вибуху, швидко зменшується. На великих відстанях ЕМІ надає лише короткочасного впливу на роботу РЕА.

В свою чергу в електронних пристроях виникає наведена електрорушійна сила, яка приводить до пробивання ізоляції кабелів, до пошкодження вхідних елементів апаратури, що приєднані до антен, пошкодження електропровідників, приладів, масового спрацювання засобів захисту (плавких вставок, пристроїв для вимикання).

ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ ІМПУЛЬС

Радіоактивне зараження місцевості.

Радіоактивне зараження місцевості виникає у результаті випадання радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху під час її руху, або утворюється в наслідок наведеної радіоактивності на місцевості та інших предметах.

Призводить до радіоактивного зараження особового складу, об'єктів, техніки та можливого виникнення променевої хвороби.

Найбільш сильне РЗМ відбувається при наземних ядерних вибухах, коли площі зараження з небезпечними потужностями доз випромінювання набагато разів перевищують розміри зон ураження ударною хвилею, світловим випромінюванням та проникаючою радіацією.

Основними джерелами радіоактивного зараження є:

–продукти ділення ядерного заряду (урану та плутонію );

–радіоактивні ізотопи (до 200 видів 36 хімічних елементів), що утворюються в ґрунті та інших матеріалах під впливом нейтронів – наведена активність;

–частина ядерного пального, що не зазнала поділу.

Поступово осідаючи на поверхню землі, радіоактивні речовини створюють ділянку радіоактивного зараження, яка називається радіоактивним слідом. По ступеню небезпечності для особового складу радіоактивний слід умовно поділяється на чотири зони, які характеризуються показниками рівня радіаційного забруднення.

По мірі переміщення хмари ядерного вибуху відбувається випадіння з неї радіоактивних частинок. Спочатку відбувається випадіння великих частинок з високим ступенем активності, а по мірі віддалення від місця вибуху – більш дрібні, що призводить до зниження потужності доз випромінювання на місцевості. У поперечному перетину сліду потужності доз випромінювання зменшуються від осі сліду до їх країв.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАРАЖЕННЯ МІСЦЕВОСТІ

Потужність – вид ЯВ	Напрямок вітру
Час та дата ЯВ

	4000	1200	400	40
Зона Г	Зона В	Зона Б	Зона А

Вісь сліду

Район вибуху

Слід хмари

Потужності доз випромінювання на зовнішніх межах цих зон через 1 годину після вибуху складають 8; 80; 240 і 800 рад/год, а через 10 годин – 0,5; 5; 15; 50 рад/год відповідно. З часом потужності доз випромінювання на місцевості спадають. Так, наприклад, через 7 год після вибуху потужність дози зменшується в 10 раз, а через 49 год – в 100 раз.

Зона А – помірного зараження. Дози випромінювання до повного розпаду РР складають на зовнішній границі зони Д = 40 рад, а на внутрішній границі Д = 400 рад. (На карті зображається синім кольором.)

Зона Б – сильного зараження. Дози випромінювання на зовнішній границі зони складають Д = 400 рад, а на внутрішній границі Д = 1200 рад. (На карті зображається зеленим кольором.)

Зона В – небезпечного зараження. Дози випромінювання складають на її зовнішній границі Д = 1200 рад, а на внутрішній границі Д = 4000 рад. (На карті зображається коричневим кольором.)

Зона Г – надзвичайно небезпечного зараження. Дози випромінювання складають на зовнішній границі зони Д = 4000 рад, а у середині зони Д = 7000 рад. (На карті зображається чорним кольором.)

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСЕРЕДКУ ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ

Осередок ядерного ураження

– територія, у межах якої, внаслідок дії ядерної зброї, виникло масове ураження людей, тварин, рослин або руйнування будівель і споруд

Радіоактивне зараження території продуктами ядерного вибуху, яке виникає через випадання радіоактивних речовин (РР) із хмари ядерного вибуху.

Основними джерелами радіоактивності при ядерному вибуху є: продукти ядерного розпаду, наведена активність, яка виникає при дії проникаючої радіації на деякі хімічні елементи в складі ґрунту (натрій, кремній та ін.), частина ядерного пального, що не прийняло участі у ядерній реакції.