Керівництво військовим колективом, в першу чергу являє собою організаторську роботу, яка має певні етапи:

підготовка та прийняття рішення;постановка задач підлеглим;

контроль та оперативне керівництво діями підлеглих;оцінка виконаної роботи (дії).

Основні причини низької якості та виконуваності рішень є:

-приймається багато рішень по одному й тому ж питанню, а тому частина їх не виконується. Це взагалі підриває авторитет рішень;

-нові рішення почасти не враховують попередні або дублюють існуючий організаційний порядок;

-прийняття псевдорішень, які не несуть конкретного змісту (горезвісні формулювання типу “звернути увагу…”, “посилити…”, “загострити…” тощо)

-відсутність процедури узгодження рішень з їх виконавцями;

-призначення нереальних (“мобілізуючих”) термінів і авралів;

-низький рівень контролю за виконання управлінських рішень.

Етапи підготовки і прийняття управлінського рішення.

Орієнтувальний етап - виявлення проблемної ситуації та визначення мети рішення.

Інформаційний етап відбувається збирання, обробка і аналіз інформації за конкретною проблемою.

Етап вироблення і прийняття рішення (визначення критеріїв прийняття рішення, визначення можливих варіантів рішень та оцінка їх переваг, недоліків та наслідків, вибір оптимального рішення).

Організаційний етап - доведення прийнятого рішення і термінів їх виконання до підлеглих, призначення відповідальних, організація взаємодії.

Етап контролю і оцінки відбувається аналіз виконання тих чи інших заходів, операцій, дій в процесі реалізації управлінського рішення, організується контроль за діяльністю виконавців, ведеться облік і систематизація даних тощо.

30 - 40% прийнятих рішень не реалізуються через їх низьку якість та відсутність контролю.

ПРОБЛЕМИ КЕРІВНИЦТВА І ЛІДЕРСТВА

Керівник – той, хто офіційно безпосередньо управляє підлеглими, особа, що офіційно (формально) наділена ВЛАДОЮ

Лідер – особа в групі (організації), яка неофіційно (неформально) наділена АВТОРИТЕТОМ і має вплив, що проявляється як управлінська дія.

	ФОРМАЛЬНИЙ ЛІДЕР	НЕФОРМАЛЬНИЙ ЛІДЕР
		(впливає на особовий склад
	(впливає на особовий склад
		здібностями, вміннями,
	з позиції займаної посади)
		поведінкою)

«Лидер, это тот, за кем вы идете туда, куда сами бы идти не осмелились…».

	За змістом діяльності
Лідер що надихає	Лідер-виконавець
За характером діяльності
Універсальний лідер	Ситуативний лідер
За спрямованістю діяльності
Емоційний лідер	Діловий лідер

Штаб служби розвідки США під час другої світової війни зробив дослідження на більш ніж 5000 кандидатів на керівні посади. У підсумку були виділені 11 найбільш важливих комплексних характеристик для кандидатів у керівники.

1) придатність до керівництва;

2)енергія і ініціатива;

3)практичний розум;

4)пропагандистське красномовство;

5)емоційна врівноваженість;

6)ввічливість;

7)впевненість у собі;

8)готовність до діяльності;

9)спостережливість;

10)фізична підготовленість;

11)скритність.

Серед них найбільш важливими були визнанні 3 основних фактори: інтелект, ініціатива, самовладання (впевненість у собі), а також уміння піднятися над ситуацією та встановити зв'язок із зовнішнім світом.

У лидеров есть последователи

Підпорядкування – ступінь сприйняття і піддатливості об’єкта управління (людини, колективу) цілеспрямованому впливу з боку суб’єкта управління (керівника, командира,

начльника).

У руководителей есть подчиненные

строптиве підпорядкування
байдуже підпорядкування	типи
ініціативне підпорядкування	підпорядкування

Авторитет офіцера

Авторитет (лат. - влада, вплив) - це емоційно- вольовий вплив командира на особистість або на

військовий колектив.

Авторитет командира - головна умова виховання військовослужбовців і зміцнення дисципліни в колективі.

Властивості авторитету:

Широта авторитету - це поширення впливу командира на більшу чи меншу кількість членів військового колективу.

Стійкість авторитету - постійний вплив на колектив. Іррадіація авторитету - це поширення впливу командира

на діяльність та взаємини, які не стосуються його службових обов'язків.

Інерція авторитету - Непомітно «старий» авторитет втрачає силу. Своєю діяльністю командир не підкріплює силу авторитету (не враховується колективна думка, звички або стиль упралвння не відповідають новим умовам).

Авторитет буває: -посадовий (статусний)

-моральний

-професійний (функціональний).

Характеризуючи військових керівників можна провести класифікацію авторитету:

-істинно авторитетний, що поєднує риси єдиноначальності та демократичності;

-переважно авторитарний;

-переважно ліберальний;

-псевдоавторттетний.

-авторитет педантизму,

-авторитет підкупу,

-авторитет відстані,

-авторитет чванства,

-авторитет пригнічування.

Стиль управління - відносно стійка система засобів, методів та форм впливу керівника на підлеглих у відповідності з метою сумісної діяльності. Це своєрідний почерк управлінської поведінки.

	ПАРАМЕТРИ		ВИДИ СТИЛІВ УПРАВЛІННЯ
	СТИЛІВ
	УПРАВЛІННЯ	АВТОРИТАРНИЙ	ДЕМОКРАТИЧНИЙ	ЛІБЕРАЛЬНИЙ
	Прийняття	ОСОБИСТЕ	з урахуванням	ПОГОДЖЕННЯ З
	рішення		пропозицій підлеглих	ДУМКОЮ ПІДЛЕГЛИХ
	Спосіб доведення	НАКАЗ	ПОРАДА	ПРОХАННЯ
	рішення	ВИМОГА	РЕКОМЕНДАЦІЯ	ВМОВЛЯННЯ
		КОРОТКЕ,	більш тривале, як	може не вступати у
	Спілкування	ДІЛОВЕ, СУХЕ	ділове, так і	спілкування, якщо до
			особистісне	нього не звертаються
	Регуляція	ПЕРЕВАЖАЄ	ПЕРЕВАЖАЄ	УТРИМУЄТЬСЯ
	поведінки та	СТЯГНЕННЯ	ЗАОХОЧЕННЯ	ВІД
	діяльності			РЕГУЛЯЦІЇ
	Думка про	КАТЕГОРИЧНА,	ВВАЖАЄ ВСІХ	ОЦІНОК ПРАКТИЧНО
	підлеглих	розподіл на поганих та	ПІДЛЕГЛИХ
	(оцінка)	добрих	ХОРОШИМИ	НЕ ДАЄ
	Ставлення до	З НЕДОВІРОЮ,	ЗАОХОЧУЄ	переоцінка можливостей
	ініціативи	НЕГАТИВНЕ	ІНІЦІАТИВУ	ініціативи підлеглих
	Морально -
	психологічний	НАПРУЖЕНИЙ	ОПТИМАЛЬНИЙ	НЕСТАБІЛЬНИЙ
	клімат
	Показники	ВИСОКІ КІЛЬКІСНІ,	СЕРЕДНІ КІЛЬКІСНІ,	НЕСТАБІЛЬНІ
	діяльності	СЕРЕДНІ ЯКІСНІ	ВИСОКІ ЯКІСНІ
	Контроль	ПІДВИЩЕНИЙ	СЕРЕДНІЙ	ВІДСУТНІЙ

3. Акмеологія в діяльності сучасного військового керівника.

Акмеологія ( грец. acme — вершина, квітуча

пора).

Наука акмеологія вивчає закономірності і феномени розвитку людини на ступені його зрілості і особливо при досягненні ним найбільш високого рівня у цьому розвитку.

Військова акмеологія – науковий і прикладний напрямок акмеології, який розвивається на стику природничих, суспільних і військово-технічних наук, які вивчають феноменологію індивідуальних і групових суб’єктів військової служби, закономірності, механізми, умови і фактори їх продуктивного розвитку і реалізації в реальній життєдіяльності.

Об’єкт вивчення військової акмеології - військовослужбовці і військові колективи.

Предмет вивчення військової акмеології – цілеспрямована активність військовослужбовця з розвитку і продуктивного використання власного творчого потенціалу в інтересах військової служби і задоволення життєвих потреб.

В діяльності сучасного військового керівника виділяються компоненти, які відображають:

підвищення професійної компетентності;вдосконалення професійних навиків і умінь;освоєння нових способів прийняття і реалізації

ефективних рішень;освоєння нових високопродуктивних алгоритмів і

технологій вирішення професійних завдань;вдосконалення системи самоконтролю;освоєння нових технічних засобів діяльності.