- •7.130102, 8.130102 «Облік і аудит»
- •7.130103, 8.130103 «Менеджмент організацій»
- •Передмова
- •1. Організаційно-методичні вказівки щодо проведення занять
- •1.1. Попередня підготовка
- •1.2. Робота в лабораторії
- •1.3. Оформлення звіту
- •Захист звіту
- •2. Правила безпеки при роботі в лабораторії
- •3. Методичні вказівки до лабораторних і практичних
- •1. Дослідження мікрокліматичних умов на робочих місцях
- •1.1. Теоретична частина Мікрокліматичні параметри, їх вплив на організм людини, принцип нормування
- •Прилади й методи дослідження мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони Вимірювання температури повітря
- •Визначення вологості повітря
- •Вимірювання швидкості руху повітря
- •1.2. Практична частина Дослідження параметрів мікроклімату
- •2. Дослідження загазованості повітря
- •2.1. Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини
- •Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •Засоби й методи оцінки концентрації шкідливих
- •Характеристика газоаналізатора уг-2
- •Конструкція і принцип дії повітрозабірного пристрою
- •Склад спецкомплектів
- •Підготовка до аналізу індикаторних трубок
- •Призначення фільтруючих патронів
- •2.2. Практична частина Дослідження концентрації аміаку в повітрі
- •3. Дослідження запиленості повітря
- •3.1. Теоретична частина Загальні положення
- •Методика визначення запиленості повітря
- •Опис установки
- •3.2. Практична частина Порядок виконання роботи
- •4. Дослідження освітленості робочих місць
- •4.1. Теоретична частина Вимоги до освітлення виробничих приміщень
- •4.2. Практична частина Дослідження природного освітлення
- •Світлові і електричні параметри ламп розжарювання
- •Світлові і електричні параметри люмінесцентних ламп
- •5. Дослідження захисних властивостей і вибір зізод
- •5.1. Теоретична частина
- •5.1.1. Загальні відомості
- •5.1.2. Призначення і будова зізод Респіратори
- •Протипилові респіратори
- •Протигазові респіратори
- •Призначення патронів протигазових респіраторів
- •Універсальні респіратори
- •Фільтруючі протигази
- •Призначення протигазових коробок
- •Шлангові протигази
- •5.2.4. Вибрати тип зізод в залежності від умов праці
- •Результати вибору зізод
- •5.2.5. Приклади вибору зізод і розрахунку їх потреби
- •Час захисту фільтрів протипилових респіраторів в залежності від умов праці, год.
- •Час захисної дії фільтруючих патронів респіраторів
- •6. Оформлення звіту за лабораторну роботу
- •7. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •1. Загальні відомості
- •1.1. Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочого місця користувача еом
- •1.2. Епюра оптимальної робочої пози
- •1.3. Оцінка неспецифічних умов праці студента-користувача пеом
- •1.4. Експериментальне визначення параметрів робочої пози
- •2. Загальні положення, вимоги гост 12.2.032 -78
- •2.1. Розмірні характеристики робочого місця
- •2.2. Вимоги до розміщення органів управління
- •2.3. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації
- •3. Вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів вдт
- •3.1. Просторове розміщення і фарбування помешкань
- •3.2. Особливості розміщення робочих місць у приміщенні
- •3.3. Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому
- •3.4. Конструктивні особливості робочого сидіння
- •4. Індивідуальне завдання
- •Орієнтація, розміри приміщення і кількість робочих місць вдт
- •Розміри тіла оператора
- •3.3. Практичне заняття № 3. – «Безпека праці під час використання пк і оргтехніки».
- •4. Теми для самостійного вивчення
- •4.1. Обов’язки з питань охорони праці керівників підприємств, головних
- •4.1.1. Обов'язки керівників підприємств
- •4.1.2. Обов'язки головних спеціалістів
- •4.1.3. Обов'язки інженера з охорони праці
- •19. Інженер з охорони праці має право:
- •4.2. Рекомендації по розробці розділу охорона праці в колективному договорі
- •4.3. Порядок розробки інструкції з охорони праці
- •Методика розробки інструкції приведена нижче
- •4.4. Моделювання дій по оп керівника підприємства
- •4.5. Положення Закону «Про загально-обов’язкове державне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві»
- •Література
Методика визначення запиленості повітря
Для визначення концентрації пилу в повітряному середовищі існує декілька методів: розрахунковий, електричний, фотоелектричний.
Найбільш простим із них являється ваговий метод, він же є стандартним методом в санітарно-гігієнічній практиці в нашій країні (СН-245-71; ГОСТ 12.1.005-88 „Воздух рабочей зоны”). В цьому методі концентрація пилу в повітрі робочої зони визначається в мг/м3.
Ваговий метод заснований на принципі отримання додаткової ваги фільтру при пропусканні через нього певного об’єму досліджуємого повітря.
В якості фільтруючого матеріалу застосовують паперові фільтри (аналітичні фільтри аерозольні - АФА).
Розрахунок концентрації пилу визначається по формулі:
Q = m2 - m1 / V0, (1)
де: Q – вагова концентрація пилу, мг/м3;
m1 – маса фільтру до відбору проби, мг;
m2 – маса фільтру після відбору проби, мг;
V0 – об’єм повітря (м3), протягнутого через фільтр і приведеного до
нормальних умов, тобто до такого об’єму, який він займав би при температурі
20ºС і тиску 760 мм.рт.ст.
Об’єм повітря, приведений до нормальних умов, визначається по формулі:
V0 = Vt × (273 + 20) × Р t / (273 + t) × 760, м3, (2)
де: Рt –реальний атмосферний тиск, мм.рт.ст.;
t – температура повітря в місці відбору проби, ºС;
Vt – об’єм повітря (м3), який пройшов через фільтр при температурі t і при тиску Р t ; він визначається по формулі:
Vt = V × τ / 1000, м3 (3)
де: V – об’ємна швидкість протягування повітря через фільтр, л/хв.;
τ – тривалість відбору проби, хв.
Недоліком вагового методу є те, що він не дає уяви про якісну характеристику пилу, без якої неможлива повна гігієнічна оцінка запиленості.
Опис установки
Установка складається (рис.5) з пилової камери (1) і примкнутого до неї приладного відсіку (аспіратора) (2).
Пилова камера служить ємністю для імітації виробничого приміщення з запиленим повітрям. В ній за допомогою вентилятора піднімається мучний пил у повітря. Через отвір (6) запилене повітря відбирається для дослідження.
В приладному відсіку знаходиться аспіратор для протягування досліджуємого повітря, органи управління, інша електроапаратура.
Повітродувка аспіратора створює від’ємний тиск (як пилосос). Чотири ротаметри (3) служать для установлення об’ємної швидкості протягування повітря через фільтр, л/хв. На ротаметр запилене повітря подається з отвору
(6) пилової камери через патрон з фільтром (7), гумову трубку (8) і вхідний штуцер (4) .
Рис. 5. Установка для дослідження запиленості повітря
1 – пилова камера; 2 – аспіратор; 3 – ротаметри; 4 – вхідні штуцери; 5 – ручки регулювання швидкості протягування повітря; 6 – отвір для забору повітря з пилової камери; 7 – патрон з фільтром; 8 – гумова трубка
3.2. Практична частина Порядок виконання роботи
Ознайомитись з будовою установки.
Включити аспіратор і ручкою вентиля відрегулювати задану викладачем
об’ємну швидкість протягування повітря по верхньому краю поплавка на шкалі ротаметра.
Виключити аспіратор.
Зважити фільтр на аналітичній вазі.
Вставити зважений фільтр у патрон, патрон вставити в повітрозабірний
отвір пилової камери, а вільний кінець гумової трубки приєднати до вхідного патрубка ротаметра.
Включити вентилятор установки для піднімання мучного пилу в повітря
камери.
Включити аспіратор і на протязі 3-5 хвилин (час фіксується по секундоміру
або секундною стрілкою годинника) протягнути запилене повітря через фільтр.
Виключити аспіратор і вентилятор в камері, витягнути фільтр з патрона.
Зважити фільтр на аналітичній вазі.
Приладами (барометр, термометр) зняти значення барометричного тиску і
температури повітря, заповнити.
Знаючи об’ємну швидкість протягування повітря і тривалість досліду, по формулі 3 визначити об’єм повітря, яке пройшло через фільтр.