Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4 курс 1 семестр / курсова менеджмент ЗЕД / МН-4- - курсова з менеджмент ЗЕД.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
21.04.2021
Размер:
510.12 Кб
Скачать

8. Фінансові умови розрахунків за угодою.

При визначенні фінансових умов розрахунків необхідно:

  • обрати валюту ціни та валюту платежу;

  • в залежності від обраної базисної умови поставки (СІР) сформувати структуру контрактної ціни товару;

  • визначити загальну контрактну вартість партії товару;

  • узгодити форму розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом;

  • встановити порядок проведення розрахунків.

Валюта ціни - це валюта, в якій визначається ціна товару в контракті. Валюта платежу - це валюта, в якій покупець буде здійснювати платежі за контрактом. В нашому випадку це долари (курс 1 грн = 15,00 USD).

Формування контрактної ціни:

  • одиниця виміру товару (тонни)

  • вид ціни- тверда (fixed price) встановлюється остаточно при підписанні угоди. Використовують коли угода здійснюється протягом короткого періоду часу, або ціна на товар не буде змінюватися протягом здійснення угоди;

  • обрана базисна умова поставки товару впливає на розподіл витрат між експортером та імпортером щодо поставки товару,а тому вона безпосередньо впливає на структуру та рівень контрактної ціни.

Розрахуємо контрактну вартість товару за базисної умови СІР Липецьк (формула 8.1).

(8.1)

- контрактна ціна товару за i–тої базисної умови Інкотермс;

- витрати експортера на придбання, або собівартість виробництва одиниці товару (8 USD/кг);

- витрати експортера у зв’язку із здійсненням k–того виду зобов’язання відповідно до i–тої базисної умови Інкотермс;

- запланований прибуток у ціні товару, (15%).

Згідно умови поставки CIP(Анкара) експортер має такі зобов язання:

-пакування соняшникової олії (150 USD);

-доставка до м. Київ, вул. Б. Хмельницкого, 19-21(15 USD);

-експортні формальності (90 USD);

-навантаження на основного перевізника (м. Київ, вул. Б. Хмельницкого, 19-21) 60 USD;

-оплата основного перевезення з Києва до Анкари (400 USD);

-страхування олії з Києва до Анкари (100 USD).

Загальна вартість витрат складає 815 USD .

Отже, =(8 + 815) * (100+ 15)*0,01= 946,45 (USD)

Контрактна ціна товару за базисною умовою поставки СIP(Анкара) 946,45 USD /кг.

Контрактна вартість товару становить (формула 8.2):

Вк = Цв * n, (8.2)

де Цв – ціна виробника за одиницю товару, яка становить 8000 USD за 1 т ;

n – кількість товару (10 т).

Вк =8000 *10 = 80000 (RUB)

Вк =80000 * 15,06 = 1204863.52 (гривень) - за курсом НБУ на 07.11.2020.

Основними формами проведення розрахунків у практиці міжнародної торгівлі товарами є наступні:

1.авансова

2.акредитивна

3.інкасова

4.за відкритим рахунком.

Форма проведення розрахунків – документарний акредитив (рекомендується використовувати акредитивні та інкасові форми розрахунків зважаючи на їх вигідність для Української сторони). По ступеню забезпеченості платежу: безвідкличний непідтверджений. По способу оплати: пред'явницький документарний.

Документарний акредитив — це зобов’язання банку-емітента (банку-покупця) виплатити відповідно до вказівок імпортера (наказодавача) вказану в ньому суму (ціну контракту) продавцю (бенефіціару) згідно зі встановленими в акредитиві умовами після того, як документи, вказані в умовах акредитива, будуть представлені банку.

Покупець, відкриваючи акредитив, цим самим засвідчує свою платоспроможність і відсутність бар’єрів до ввезення товару. Це важливе положення, оскільки за умовами «Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів» клієнт, який дав банку розпорядження відкрити акредитив, зобов’язаний прийняти документи і забезпечити відшкодування банку, який здійснив платіж або взяв зобов’язання здійснити його в розстрочку, або здійснив акцепт. Зрозуміло, що такі дії по платежах банк здійснює тоді, коли документи за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива.

Акредитив вигідний для покупця, оскільки він знає, що продавець лише тоді одержить належну йому суму грошей за товар, коли виконає усі умови акредитива. Ця форма розрахунків вигідна і продавцю насамперед тим, що він гарантує для себе швидку оплату товару після виконання умов акредитива.

Безвідкличній непідтверджений документарний акредитив - найбільше часто використовуваний вид акредитива і встановлює для банку-емітента строго визначені зобов'язання. Як тільки зобов'язання дані, банк не може відмовитися від нього без згоди бенефіціара акредитива. Тому ніяка наступна зміна або анулювання акредитива неможливо.

При пред'явницькому документарному акредитиві користувачу гроші виплачуються після того, як він вручає документи і відбувається їхня перевірка. Операція здійснюється за принципом «даю, одночасно одержую замість» (платіж проти документів). У розпорядженні банку є визначена кількість часу, достатня для перевірки документів. Однак навіть по пред'явницькому акредитиву дата платежу може бути відстрочена на кілька днів. Це відбувається, зокрема, тоді, коли банк-платник повинен забезпечити відповідне покриття за допомогою третіх банків.

Розрахунок у формі акредитива здійснюється за участю чотирьох сторін: покупця, банку покупця (банк-емітент), продавця (бенефіціара) і банку продавця (авізуючий банк). Покупець-імпортер і вітчизняний продавець укладають між собою торговельний контракт. В ньому вказується, що платежі за товар будуть здійснюватися у формі документарного акредитива. Крім того, в контракті потрібно зазначити назву банку, в якому буде відкрито акредитив, його вид, назву авізуючого банку, порядок сплати банківської комісії і умови виконання платежу (за пред’явленням, у розстрочку, шляхом акцепту тощо), перелік документів, проти яких має здійснюватися платіж, строк дії акредитива.

Порядок проведення розрахунків :

Рисунок 7.2- Схема застосування платіжного акредитива

1.  Підписання зовнішньоекономічного договору

2.               Подання заявки на відкриття акредитива

3.               Відкриття (виставлення) акредитива

4.               Перевірка достовірності отриманого акредитива

5.               Перевірка відповідності умов акредитива умовам договору

6.               Відвантаження товару перевізнику

7.               Одержання від перевізника транспортних документів

8.               Представлення документів, зазначених в акредитиві

9.               Перевірка відповідності документів умовам акредитива

10.         Переказ платежу за акредитивом на рахунок бенефіціара

11.         Пересилання документів у банк-емітент

12.         Перевірка відповідності документів умовам акредитива

13.         Переказ відшкодування за акредитивом

14.         Передача документів заявнику акредитива

15.         Переказ  банку-емітенту  суми  платежу  за  акредитивом  і  суми  комісії  за  відкриття акредитива

Продавець у передбачений угодою строк повідомляє покупця про готовність відвантажити товар. Покупець, одержавши це повідомлення, направляє доручення (заявку) банку-емітенту на відкриття акредитива на користь експортера. Банк-емітент направляє акредитив авізуючому банку. Одержавши акредитив, авізуючий банк перевіряє його достовірність і передає продавцю. Після детального ознайомлення з умовами акредитива і оцінки їх відповідності умовам контракту продавець відвантажує товар та одержує транспортний документ. При оцінці відповідності умов акредитива бенефіціару необхідно звернути особливу увагу на те, чи є акредитив безвідкличним, чи відповідає перелік документів в акредитиві тим, що вказані у контракті, і чи немає в акредитиві неприйнятних для продавця умов, яка сума переказу, чи не змінені строки поставки товару, а також строки подання документів.

Продавець надає своєму банку (авізуючому банку) транспортний документ (наприклад, коносамент), а також інші документи відповідно до умов акредитива. Банк експортера порівнює одержані документи з умовами акредитива і за їх відповідності за зовнішніми ознаками відсилає вказані документи банку-емітенту для оплати. Банк-емітент звіряє документи з умовами акредитива і переказує суму платежу банку експортера, водночас дебетує рахунок імпортера . Авізуючий банк зараховує виручку на рахунок експортера. Банк-емітент передає документи імпортеру, і він вступає у володіння товаром.

Перелік необхідних документів:

- транспортні документи (CMR);

- страхові документи;

- комерційний рахунок.

Транспортні документи - документи, відповідно до яких здійснюється переміщення транспортних засобів, у тому числі документи, за якими здійснюється перевезення до пункту пропуску (при вивезенні товарів) та від пункту пропуску до місця призначення (при ввезенні товарів). До основних документів на транспортний засіб належать лист контролю та свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення товарів та інших предметів під митним контролем .

Страхові документи - регулюють відносини між страховиком і страхувальником. При цьому перший повинен відшкодувати збитки другому в зв’язку з нещасним випадком проти сплати страхової премії. До страхових документів належать: страховий лист, страховий поліс, страховий сертифікат.

Комерційний рахунок- документ, який супроводжує переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їх ідентифікувати. Використовуються для здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди. Є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Вартість банківських послуг становить:

  1. Придбання валюти за тарифом 0,6% становитиме

80000 * 0,6/100 = 480 USD;

  1. Відкриття акредитиву за тарифом 0,25% (min 75 USD):

80000 * 0,25/100 = 200 USD;

Оскільки мінімальне можливе значення 75, то приймаємо 75 USD.

  1. Платіж за акредитивом за тарифом 0,1% (min 50 USD):

80000 * 0,1/100 = 80 USD;

Отже, приймаємо 50 доларів

  1. Перевірка, прийом документів за тарифом 0,15% (min 50 USD):

80000 * 0,15/100 = 120 USD;

Отже, приймаємо 50 RUB

  1. Підтвердження акредитиву за тарифом 2,5%:

80000 * 2,5/100 = 2000 USD;

Тобто сумарні витрати на банківські послуги становлять 2880 USD (43375.09 грн).