- •3. Лексичні, морфологічні, синтаксичні риси наукового стилю. Використання термінології, вживання абстрактних і запозичених слів. Функціональні підстилі наукового стилю. Сфера використання.
- •4. Поняття про документ, його визначення, правове й господарське значення. Вимоги та правила укладання документів.
- •11) Терміни та їх місце у професійному мовленні. Визначення терміна. Стан
- •12) Професійна лексика та професіоналізми у документах. Способи творення
- •13) Застарілі слова в документах. Архаїзми та історизми. Неологізми-терміни, неологізми-професіоналізми, індивідуальні неологізми. Неологізми-абревіатури.
- •14) Синоніми у професійному мовленні: семантичні (ідеографічні), стилістичні, абсолютні, морфологічні, синтаксичні, фразеологічні, фонетичні синоніми. Правила функціонування синонімів-термінів.
- •15) Класифікація паронімів (синонімічні, антонімічні, що мають семантичну
- •2. Антонімічні (прогрес – регрес, адресат – адресант).
- •3. Що мають семантичну близькість (витратити – затратити, вирізнятися – відрізнятися).
- •4. Тематичні пароніми (абонент – абонемент, пам’ятка – пам’ятник).
- •16. Використання канцеляризмів у професійному мовленні. Штампи у слововживанні. Мовні кліше. Тавтологія. Плеоназм. Зайві слова у документах
- •17. Правопис прізвищ. Фонетичні правила передачі іншомовних прізвищ українською мовою. Відмінювання прізвищ. Творення та правопис імен по батькові.
- •1.(Старий правопис)
- •2. Літеру і слід писати:
- •4. Апостроф та м’який знак у прізвищах пишеться за загальними правилами.
- •5. М’який знак пишеться:
- •6. Складні (складені) прізвища пишуться разом і через дефіс:
- •3. Відмінювання прізвищ
- •4.Творення та правопис імен по батькові.
- •18. Складні випадки використання великої літери в документах
- •2.Категорія роду іменників у ділових паперах.
- •3.Рід невідмінюваних іменників
- •20. Закінчення –а (-я), -у (-ю) іменників чоловічого роду другої відміни в родовому відмінку однини.
- •21. Правопис закінчень власних і загальних назв у кличному відмінку при звертанні.
- •22. Абревіатури та графічні скорочення у документах. Вимоги до вживання абревіатур та графічних скорочень.
- •23. Особливості використання прикметників у професійному мовленні. Ступені порівняння прикметників.
- •24. Використання займенників у професійному мовленні. Відмінювання займенників.
- •1. Відмінювання особових займенників.
- •2. Відмінювання особово-вказівних займенників.
- •4. Відмінювання присвійних займенників.
- •5. Відмінювання вказівних займенників.
- •7. Відмінювання питально-відносних займенників.
- •8. Відмінювання заперечних і неозначених займенників.
- •25. Особливості використання числівників у професійному мовленні. Правила запису цифрової інформації в документах.
- •26. . Зв'язок числівників з іменниками у професійному мовленні.
- •27. Особливості використання форм дієслова у професійному мовленні.Творення і вживання дієприкметників. Творення і вживання дієприслівників. Особливості перекладу з російської на українську мову.
- •29. Синтаксичні особливості професійного мовлення. Узгодження підмета з присудком у документах
- •30. Складні випадки керування у професійному мовленні.
1. Відмінювання особових займенників.
Однина Множина
н. я ти ми ви
р. мене тебе нас вас
д. мені тобі нам вам
Зн. мене тебе нас вас
Ор. мною тобою нами вами
М. (на) мені (на) тобі (на) нас (на) вас
2. Відмінювання особово-вказівних займенників.
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
Н. він воно вона вони
Р. його, нього ЇЇ, неї їх, них
д. йому їй їм
Зн. його, нього її, неї їх, них
Ор. ним нею ними
М. (на) ньому і (на) нім (на) ній (на) них
Особово-вказівні займенники в родовому, знахідному і місцевому відмінках, коли вживаються з прийменником, мають початковий звук [н]: до нього, до неї; в нього, в
неї; на ньому, на нім, на ній; до них, у них, на них.
Початковий звук [н] постійно з’являється в орудному відмінку особово-вказівних
займенників: ним, нею, ними.
Цей початковий звук з’явився в основі займенників унаслідок морфологічного перерозкладу сполук орудного і місцевого відмінків із давніми прийменниками сьнь
(сьнь имь — с ним, укр. з ним) і вьнь (вьнь ихь — в них). Під впливом цих прийменникових форм утворилися інші форми займенників з початковим приголосним звуком [н] у поєднанні з будь-яким прийменником або й без нього (в орудному відмінку).
3. Зворотний займенник себе відмінюється як особовий займенник ти, починаючи з родового відмінка: себе, собі, себе, собою, (на) собі.
У родовому відмінку з прийменником наголос переміщується на перший склад,
порівняйте: тебе — до тебе, себе — до себе.
4. Відмінювання присвійних займенників.
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
н. мій моє моя мої
р. мого моєї моїх
д. моєму моїй моїм
Зн. як Н. або Р. моє мою як Н. або Р.
Ор. моїм моєю моїми
М. (на) моїм і (на) моєму (на) моїй (на) моїх
За цим типом відмінюються займенники твій, свій. М ножинні форми
відмінюються як прикметники твердої групи а їхній — як прикметники м ’яі
5. Відмінювання вказівних займенників.
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
Н. цей це ця Ці
Р. цього цієї цих
д. цьому цій цим
Зн. як Н. або Р. цю як Н. або Р.
Ор. цим цією цими
м. 1наІ цьому і (на) цім (на) цій (на) цих
За цим типом відмінюються займенники оцей (оця, оце, оці) і се (ся, се, сі)-
Усі інші вказівні займенники відмінюються як прикметники твердої групи. Морфологія як розділ граматики
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
н. той те та ті
Р. того тієї (тої) тих
д. тому тій тим
Зн. як Н. або Р. те ту як Н. або Р.
Ор. тим тією (тою) тими
м. (на) тому і (на) тім (на) тій (на) тих
Відмінювання означальних займенників.
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
Н. весь (увесь) все (усе) вся (уся) всі (усі)
Р. всього всієї всіх
д. всьому всій всім
Зн. як Н. або Р. все (усе) всю як Н. або Р.
Ор. всім всією всіма
М. (на) всьому і (на) всім (на) всій (на) всіх
Означальні займенники сам, самий, кожний, інший відмінюються як прикметники
твердої групи.
7. Відмінювання питально-відносних займенників.
Відмінювання займенників хто, що
н. хто що
Р. кого чого
д. кому чому
Зн. кого що
Ор ким чим
М. (на) кому і (на) кім (на) чому і (на) чім
змінювання займенника чий
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
Н. чий чиє чия чиї
Р. чийого чиєї чиїх
д чийому чиїй чиїм
Зн. як і. або Р. чиє чию як Н. або Р.
Ор. чиїм чиєю чиїми
М. {на) чиєму і (на) чиїм (на) чиїй (на) чиїх