У такому разі, населення проектуючого селища становить

Н = 33300 осіб.

Розрахунок за методом трудового балансу відповідає на питання: скільки мінімально потрібно населення в проектувальному населеному пункті для його нормального функціонування?

11.1.3. Проектування систем водопостачання і водовідведення в сільських населених пунктах

Система водопостачання, або водопроводу, являє собою комплекс інженерних споруд, призначених для забору води з природних джерел, покращання її якості, транспортування, зберігання та надання споживачам. Функціонування системи водопостачання не повинно порушувати екологічної рівноваги навколишнього середовища і в той же час має відповідати вимогам надійності.

Системи водопостачання проектують за визначеними схемами, які являють собою сукупність споруд водопроводу та послідовність розташування їх на місцевості.

Основні фактори, які лежать в основі проектування: розміри водоспоживання на визначений розрахунковий період; планові розміри; топографічні та геологічні умови, географічне розташування об’єкта водопостачання, ступінь благоустрою його території та поверховість забудови; характеристика джерела водопостачання та місцезнаходження по відношенню до об’єкта водопостачання; основне призначення води, ступінь її очистки перед подачею у водопровідну мережу та можливість її повторного використання; характеристика виробничого центру.

Джерела водопостачання можуть бути різними: підземні води, відкриті водоймища (ріки, озера тощо), а також водопровідні мережі районних систем.

Вибране джерело водопостачання погоджується з місцевою санітарно-епідеміологічною станцією. Для захисту джерел господарсько-питного водопостачання від забруднення встановлюють три зони санітарної охорони.

Водопровідну мережу наносять на генеральний план з урахуванням напряму вулиць, розміщення будівель та споруд, до яких подається вода.

За відсутності в населеному пункті водопроводу, використовують шахтні та трубчасті колодці.

253

11.1.4. Каналізація

Під час проектування 2–4-х поверхових житлових, а також культурно-побутових будинків, необхідно передбачити водовідведення.

Відсутність каналізації призводить до забруднення понижених сусідніх ділянок та водоймищ.

Водовідведення населених пунктів необхідно передбачати за системами: роздільної – повної, або неповної, напівроздільної, а також комбінованої. Вибирається система водовідведення на підставі техніко-економічних розрахунків, з урахуванням рельєфу місцевості та санітарно-гігієнічних вимог.

Проектуючи населений пункт, застосовують районні (регіональні) схеми водовідведення, об’єднуючи декілька населених пунктів та виробничих центрів у густонаселених районах. У цих схемах передбачається одна очисна станція великої потужності замість декількох малопотужних очисних споруд.

У тому випадку, якщо проектуючий населений пункт знаходиться на великій відстані від існуючих сусідніх населених пунктів, доцільно будувати централізовану систему водопостачання. Вона охоплює весь населений пункт і тому економічніша при забудові двох і більше поверхових будівель.

Місцеву каналізацію проектують для групи житлових будівель, громадських або виробничих будинків. Таких місцевих систем у населеному пункті може бути декілька.

Переміщаються стічні води по мережі самопливом. Тому, діаметр труб має бути досить великим, а відповідно проектується ухил, який забезпечує рух рідини: діаметр труб 125 мм – 0,010; 150 мм –

0,007; 200 мм – 0,005.

Каналізаційний колектор прокладають по пониженій місцевості населеного пункту, по тальвегу, а по рівній місцевості – по середині населеного пункту, який підлягає каналізації. Під час паралельної укладки водопровідної та каналізаційної мереж, відстань між трубопроводами має бути не менше 1,5 м при діаметрі водопровідних труб до 200 мм, та не менше як 3,0 м при діаметрі понад 200 мм.

Очисні споруди споруджують за межами населеного пункту на відстані від нього не менше 200 м, з підвітряної сторони на ділянці з ухилом не більше за 2 %.

254

Контрольні питання

1.За якою формулою вираховують знаменник масштабу, що забезпечує виконання землевпорядних дій?

2.Приведіть формулу професора Маслова для визначення середньої квадратичної помилки загальної площі землекористування.

3.Які фотограмметричні матеріали використовують під час проектування лінійних об’єктів?

4.Які масштаби фотопланів застосовують під час складання схеми меліоративних заходів?

5.Які процеси несе в собі зміст “оновлених карт”?

6.Яка залежність між площею та аерофотозніманням?

7.Які існують складові під час проектування населеного

пункту?

Література

1.Глотов В.М., Майоров Г.Е. Аналіз метричних властивостей цифрових знімальних систем // Геодезія, картографія та аеро-

знімання. – 2000. – Вип. 60.

2.Глотов В.М., Майоров Г.Е. Метод калібрування цифрових камер // Геодезія, картографія та аерознімання. – 2000.

3.Глотов В.М. Особливості визначення фокусної відстані цифрових фототеодолітних камер // Геодезія, картографія та аерознімання. – 2003. – Вип. 63.

4.Глотов В.М. Разработка и исследование способов определения ЭвнО фототеодолитных камер // Дисертація … канд. техн. наук. – Львів, 1990.

5. Дорожинський	О.Л. Основи фотограмметрії. – Львів:
Львівська політехніка,	2003.

6.Дробышев Ф.В. Основы аэрофотосъёмки и фотограмметрии.

–М.: ГОСГЕОЛТЕХИздат, 1963.

7.Лаврова Н.П., Стеценко А.Ф. Аэрофотосъёмка, аэрофотосъёмочное оборудование. – М.: Недра, 1973.

8.Лобанов А.Н. Фототопография. – М.: Недра, 1983.

9.Лобанов А.Н. Фотограмметрия. – М.: Недра, 1984.

10.Лысюк В.Н. Экономика, организация и планирование картографического производства. – М.: Недра, 1978.

11.Старков А.А., Богданов В.М. Научные труды // Планировка и застройка сельских населенных мест. – М.: Гипротис, 1968. – Вып. 46

255

12.Сердюков В.М. Фотограмметрия в промышленности и гражданском строительстве. – М.: Недра, 1977.

13.Федоров В.И. Аэрогеодезия и аэроизыскания автомобильных дорог. – М.: Транспорт, 1964.

14.Федоров Н.В., Коршак Ф.А. Геодезия. – М.: Автотрансиздат,

1956.

15.Фостиков А.А., Ниягулов У.Д., Старков А.А. Фотограмметрические методы при планировке и учете земель сельских населенных мест. – М. .: Недра, 1984.

16.Руководство по топографическим съемкам в масштабах

1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Фототеодолитная съемка. – М.: Недра, 1977.

17.Пособие по планово-высотной привязке аэроснимков методом фототеодолтной съемки при создании топографических карт

вмасштабе 1:25000. – М.: ГОСГЕОЛТЕХИздат, 1963.

18.Цифровой фотограмметрический комплекс “Дельта”. Программное обеспечение для создания и редактирования цифровых карт и планов. Версия 5.0. Руководство оператора // НПП

“Геосистема”, 2000. – Ч. 2.

19.Цифровая фотограмметрия: Обзор программных средств // НИС. – Обозрение, 1998. – № 1.

256

				ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
Аберація		31
Аналітичний спосіб трансформування										85
Ангармонічне відношення							19
Апогей	14
Астигматизм			32
Афінне перетворення прямої								18
Базисний кут пеленгування							46
Базис фотографування						44
Базис фотографування умовний									181–183
Бінокулярний зір				91
Вертикальний паралакс трансформованої стереопари											188
Визначення повздовжнього і поперечного перекриття											48
Висоти фотографування						41
Геоцентрична система координат									62
ГІС-технологія 14
Головна вертикаль, горизонталь знімка										56
Головна точка сходу					57
Головний масштаб знімання								67
Горизонтування моделі						124
Дагеротипія			8
Декартова система координат								60
Десенсибілізація				35
Дистанційне управління						33
Дисторсія		32
Диференційне трансформування									84
Задачі космічної фотограмметрії									193
Задачі універсальних приладів								130
Збереження інформації						203
Зміст оновлених карт					238
Зона трансформованого знімання									80
Зв’язуючі точки				110
Іконометрія			7
Екранна площина				29
Елементи центральної проекції									56
Епюр розкладання, складання								27
Картинна площина					15
Кома	32
Кривизна поля зображення							32
Криволінійність маршруту							50
Конвергентний випадок знімання									179
									257

Лінії неспотвореного масштабу 67
Лінія головної вертикалі	56
Лінія дійсного горизолнту 56
Лінія напряму знімання	56
Лінія основи 56
Маршрут польоту 37
Масштаб зображення 23
Масштабування моделі	124
Методи аерофотопольоту	38

Методи обробки цифрової інформації 149 Метод мультиплікації, миготіння 48

Містоформуючі фактори	251
Навігаційна інформація	205
Накидний монтаж 48
Негативне зображення	24

Нормальний випадок фототеодолітного знімання 178

Паралактичний кут		91
Параметри цифрових камер				200,201
Перигей 14
Перспектива 15					26
Перспектива безмежної прямої
Площина головної вертикалі				56
Площина дійсного горизонту					56
Площина знімка	56
Площина основи	56
Площина проекційна		56
Проектування, проекція			15
Промінь головний	57
Промінь надирний	56
Промінь центральний			56
Просторова система координат					61
Повздовжній паралакс			101
Позитивне зображення			24
Полярна система координат				60

Прямі і непрямі ознаки дешифрування 163

Радіолокаційний знімок	54
Рентгенівське зображення	52
Світлочутливість апаратів	203
Способи дешифрування	162
Стереоавтограф 11
Стереокомпаратор 11

Стереопара фотографічних знімків 95

258

Стереоскопічний ефект			94
Стереофотограмметрія 10,11
Тематичне дешифрування				170
Точка надиру 57
Точка нульових спотворень				58
Фотограмметрія	6
Фотограмметрична система координат					61
Фотографічний об’єктив			31
Фотографічне знімання			36
Фотографічне проявлення, фіксування					34
Фототеодолітне знімання			174
Фототрансформатор		74
Фототриангуляція	151
Центральна проекція		20
Цифрове зображення		197
"Ялинка" 48

259

Навчальне видання

Кордуба Юрій Геннадійович Смірнов Євгеній Іванович

ФОТОГРАММЕТРІЯ

навчальний посібник

Українською мовою

Редактор: Н.В. Король Комп’ютерна верстка: Т.М. Кудін

Підписано до друку 21.03.2007 р. Умов. друк. арк. 10,6

Наклад 1000 прим. Зам. № 94

Редакційно-видавничий відділ Навчально-методичного центру Міністерства аграрної політики України Технікумівська, 1, смт Немішаєве Бородянського Київської

т/ф 8 (04477) 41-2-69

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК № 2435

260