- •1) З сучасної української літературної мови
- •1.1 Лексикологія, фонетика, морфеміка, морфологія
- •13. Поняття про склад. Основні закономірності складоподілу в українській мові. Норми української акцентуації.
- •14. Орфоепічні норми в системі українського вокалізму.
- •15. Морфемний склад слова.
- •16. Предмет і завдання словотвору.
- •17. Способи словотворення.
- •18. Іменник як частина мови. Лексико семантичні розряди іменників.
- •19. Граматичні категорії роду, числа, відмінка іменників.
- •20. Поділ імен на відміни і групи.
- •21. Прикметник як частина мови. Розряди прикметників за значенням. Степені порівняння. Особливості відмінювання.
- •22. Числівник у системі частин мови.Розряди за
- •Розряди числівників за значенням
- •Кількісні та порядкові числівники
- •Кількісні числівники
- •Порядкові числівники
- •23. Розряди числівників за будовою. Особливості відмінювання.
- •24. Займенник як окрема частина мови. Розряди займенників за значенням, співвіднесенню з іншими частинами мови. Особливості відмінювання.
- •25. Дієслово як частина мови. Граматичні категорії виду, часу дієслова.
- •Часи дієслів
- •Види дієслів
- •26. Граматичні категорії стану, особи. Перехідні й неперехідні дієслова.
- •27. Дієприкметник, морфологічні ознаки. Активні і пасивні дієприкметники. Форми на –но, то. Дієприслівник, його значення і синтаксична роль.
- •28. Прислівник як частина мови. Групи прислівників за значенням. Питання про категорію стану і модальні слова.
- •29. Семантика сполучників, їх функції. Сполучні слова.
- •30. Розряди часток за значенням. Вигуки як особливий розряд слів. Звуконаслідувальні слова.
- •1.2 Синтаксис
- •1. Предмет синтаксису. Одиниці синтаксису. Синтаксичні зв’язки в словосполученні і реченні: сурядний, підрядний (узгодження, керування й прилягання) та предикативний зв’язок; подвійний зв’язок.
- •2. Словосполучення. Види словосполучень. Сполучення слів, що не є словосполученнями.
- •3. Речення як багатоаспектна одиниця. Ознаки речення. Граматичні категорії речення. Поняття про предикативність. Суб’єктивна та об’єктивна модальність. Класифікація речень у сучасній українській мові.
- •4. Присудок як граматична категорія речення. Простий, складений і подвійний, дієслівний та іменний присудки.
- •5. Підмет, особливості його реалізації. Номінативний та інфінітивний, складений підмет.
- •6. Другорядні члени речення: означення (узгоджене й неузгоджене), прикладка; додаток (прямий та непрямий); обставина та її різновиди; детермінант. Поняття про синкретичні члени речення.
- •7. Односкладні речення: означено-особові; неозначено-особові; узагальнено-особові; безособові; інфінітивні; номінативні та вокативні.
- •8. Неповні речення: контекстуальні неповні речення; ситуативні неповні речення; обірвані; парцельовані; еліптичні.
- •10. Загальна характеристика складного речення.
- •11. Складносурядні речення, їх класифікація.
- •12. Складнопідрядне речення. Класифікація складнопідрядних речень. Сполучники і сполучні слова в складнопідрядних реченнях.
- •13. Складнопідрядні речення:
- •14. Питання про безсполучникове складне речення. Безсполучникові речення з однотипними і різнотипними частинами.
- •2)З сучасноъ росыйськоъ лытературноъ мови
- •2.1 Фонетика
- •Артикуляционная классификация согласных звуков: шумные и сонорные, по месту образования, по способу образования, артикуляционные различия твердых и мягких согласных.
- •2. Позиционная мена гласных звуков в безударном положении.
- •3. Типы слогов в русском языке. Теория слога и слогоделения в русском языке.
- •4.Ударение в русском языке: словесное, тактовое, логическое и эмфатическое. Интонация, ее фразообразующая роль. Основные интонационные конструкции (по е.А.Брызгуновой).
- •5. Фонология как раздел языкознания. И.А.Бодуэн де Куртене как основатель фонологии. Учение о фонеме. Спорные вопросы в системе фонем русского языка (Московская и Петербургская фонологические школы).
- •1) Конститутивная: все единицы более высокого, чем фонемы, уровня построены из фонем.
- •1.Фонема- подвижный элемент морфемы. Если звук чисто физическое явление, то фонема- языковая.
- •2.Отход от морфемного критерия-переход на психологический уровень. Это устойчивое представление о звуке без связи с морфемой.
- •6. Позиционные чередования согласных звуков русского языка. Позиции сильные и слабые.
- •1. Чередования по звонкости-глухости представлены тремя разновидностями: а) звонких с глухими в конце слова; б) звонких с глухими перед глухими; в) глухих со звонкими перед звонкими.
- •2. Чередования по твердости-мягкости подразделяются на два типа — чередования твердых с мягкими и чередования мягких с твердыми.
- •3. Чередования по месту и способу образования представлены лишь отдельными парами фонем: з — ж, с — ш, т — ц, т'— ц, д — ц, д'— ц, т — ч, т'— ч, д — ч, д' — ч.
- •2.2Лексикология
- •12. Лексика русского языка с точки зрения происхождения. Иноязычные заимствования. Лексика с точки зрения сферы употребления: общенародная, региональная и социально ограниченная.
- •2.3. Морфология
- •16. Морфология как раздел грамматики. Грамматическое значение слова. Грамматическая категория.
- •17. Имя существительное как часть речи. Лексико-грамматические группы имен существительных. Склоняемые и несклоняемые имена существительные.
- •18. Категория числа. Категория падежа. Типы склонения имен существительных.
- •20. Имя прилагательное как часть речи. Лексико-грамматические группы прилагательных. Грамматические разряды имен прилагательных.
- •21. Образование краткой формы. Образование степеней сравнения. Типы склонения имен прилагательных.
- •22. Имя числительное как часть речи. Грамматические признаки числительных. Грамматические разряды. Склонение имен числительных.
- •23. Местоимение как часть речи. Деление местоимений по значению, по грамматическим свойствам. Склонение местоимений.
- •Продуктивные классы глагола
- •2.4. Синтаксис
- •31.Синтаксические связи на уровне слова и предложения.
- •32.Синтаксические отношения между синтаксически связанными словами и между предикативными единицами сложного предложения.
- •33.Словосочетание как единица синтаксиса. Словосочетание и сочетание слов. Типы словосочетаний.
- •34.Понятие предложения. Типология простого предложения.
- •35.Главные и второстепенные челны предложения. Вопрос о детерминантах.
- •36.Понятие осложненного предложения. Виды осложненных предложений.
- •37.Понятие о сложном предложении. Сложное и простое предложение. Средства связи и выражение отношений между частями сложного предложения.
3. Речення як багатоаспектна одиниця. Ознаки речення. Граматичні категорії речення. Поняття про предикативність. Суб’єктивна та об’єктивна модальність. Класифікація речень у сучасній українській мові.
Речення — багатоаспектна одиниця, виділення якої базується на таких ознаках, які репрезентують його структурно-семантичну єдність:
1) самостійність функціонування;
2) предикативність;
3) інтонаційна оформленість та смислова завершеність;
4) граматична організованість.
Граматичні категорії класифікують на категорії слів, куди відносять частини мови, категорії словесних форм (час, рід, відмінок, число і т. ін.), категорії словесних позицій (члени речення) і категорії словесних конструкцій (речення).
Предикати́вність (від лат. praedicatio - стверджене, сказане, висловлене) - це віднесеність змісту речення до об'єктивної реальності. Це комплексна категорія, що виражає співвіднесеність змісту речення з реальною дійсністю і відбивається у зв'язку підмета і присудка, які становлять граматичну основу речення.
Об'єктивна модальність – це стосунок повідомлюваного до дійсності, а суб'єктивна – ставлення мовця до повідомлюваного, оцінка висловленого.
Речення класифікуються за будовою й типами синтаксичних зв'язків на прості і складні: «Наближалась весна» (М.Хвильовий); «Навально сунула чорною хмарою німецька орда, і не було чим зупинити» (А.Головко). Прості розподіляються на неускладнені й ускладнені: «А потім раптово впали сніги» (О.Гончар); «Я вчув Бояна спів із давнини у перший день, у першу мить війни» (П.Воронько). Складні речення поділяються на сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) і безсполучникові: «Весна бажаная прийшла, і з нив веселими струмками Вода цілюща потекла» (С.Черкасенко); «Цього року старожили не бачили різдвяних зір, бо небо стояло в сірій сорочці будня» (М.Хвильовий); «Дзвенять затьмарені трамваї, хриплять розпачливо гудки» (Ю.Клен). Окремо виділяються багатокомпонентні складні речення з різними типами зв'язків (складні синтаксичні конструкції): «Вже сонце сховалося за обрієм, почало вечоріти, як зібралася вся козацька сила в одне місце» (А. Чайковський). За головними членами речення класифікуються на двоскладні та односкладні: «Добирався Баглай до міста на попутних» (О.Гончар); «Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять» (Л.Костенко). Односкладні речення поділяються на означено-особові: «Розплети задуму на полотнах сонця» (М.Хвильовий), неозначено-особові: «Женуть селян у колективи, збирають по повітах продналог» (Ю. Клен), узагальнено-особові: «Не дрімай! Бери кайло — Довбай!» (С. Черкасенко), безособові: «Не спалось Онисьці» (Є.Гуцало), інфінітивні: «З б р о ж е к. Як мені розуміти пана патрона?» (М. Куліш), номінативні: «Весна» (О.Кобилянська).
Другорядні члени сприяють поділу речень на непоширені і поширені: «Ми летимо» (М.Вінграновський); «Дмитро рвався відчинити двері» (А.Чайковський).
Наявність усіх членів речення або пропуск їх у мовному потоці дає змогу класифікувати речення на повні і неповні: «Почалася нова смуга в Єльчиному житті» (О. Гончар); «Ми його спитали, чи ловлять у селі рибу. — Ловлять, — охоче відказав хлопчина. — В Стиру й на озері. — А Стир далеко? — Та чому ж далеко? Близько» (Є. Гуцало).