Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

018_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_2_2011_

.pdf
Скачиваний:
2
Добавлен:
29.10.2023
Размер:
8.19 Mб
Скачать

200

Ґендерні стандарти сучасної освіти

 

 

Додаток 1.

Маршрут подорожі

2010 р.

Україна

 

1979 р.

 

Нью-Йорк

 

 

X ст. н. е.

 

Середньовіччя

 

 

Початок н. е

 

Зародження

 

 

християнства

Античний світ

 

V ст. до н. е.

 

 

Давній Схід

 

II тис. до н. е.

 

 

Первісний лад

 

X тис. до н. е.

 

 

Первісні люди

Давній Схід

201

Додаток 2.

Додаток 3.

202

 

 

Ґендерні стандарти сучасної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4.

Зародження християнства

203

Додаток 5.

Середньовіччя

204

Ґендерні стандарти сучасної освіти

 

 

Додаток 6.

Античний світ

205

Додаток 7.

Розподіліть хатні обов’язки.

а) Родина складається з батька, матері, доньки 20-ти років, сина 12-ти років і бабусіпенсіонерки. Батьки працюють, донька – студентка, син учиться в школі. Родина мешкає у великому місті, у багатоповерховому будинку.

Батько

Мати

Донька

Син

Бабуся

 

 

 

 

 

б) Родина складається з матері–вдови та двох дітей. Мати працює, дівчатка вчаться у 7-му й 10-му класах школи. Родина мешкає в невеликому місті, у приватному секторі.

Мати

Донька (10 кл.)

Донька (7 кл.)

 

 

 

в) Молода родина, що проживає в селі, складається з чоловіка, жінки й маленького хлопчика. Подружжя не працює через нестачу робочих місць, хоча обоє отримали середню спеціальну освіту. Родина має присадибну ділянку, тримає свійських тварин.

Батько

Мати

Син

 

 

 

206

Ґендерні стандарти сучасної освіти

 

 

Ненчіна Ірина Володимирівна, учитель географії середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 4 м. Сєверодонецька Луганської області

План-конспект уроку з економічної та соціальної географії України 9-й клас

Статевовіковий склад населення, його наслідки. Причини погіршення демографічної ситуації.

Ґендерна рівність

Тема

Статевовіковий склад населення, його наслідки.

 

Причини погіршення демографічної ситуації. Ґендерна рівність.

Мета

сформувати уявлення про статевовікову структуру населення

 

України й чинники, що на неї впливають; розвивати вміння й навички

 

робити висновки на підставі вивченого матеріалу і статистичних

 

даних про демографічну політику в Україні; набувати практичних

 

навичок побудови діаграм на основі статистичних даних; учити усві-

 

домлювати особисту причетність до актуальних подій.

 

Учбова:

 

визначити основні тенденції ґендерної політики;

 

переконати у стереотипності мислення більшості опонентів, спираю-

 

чись на історичні події.

 

Розвивальна:

 

відпрацювати навички порівняння ґендерної політики в різних краї-

 

нах світу та в Україні.

 

Виховна:

 

виховувати толерантне ставлення до власних думок учнів;

 

сформувати у школярів активну життєву позицію з ґендерного питання.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

Епіграф на дошці

Обстоюючи принцип ґендерної рівності, ми виступаємо за рів-

 

ність прав, соціальну справедливість, продуктивність праці й розви-

 

ток бізнесу, у такий спосіб роблячи ще один крок назустріч загально-

 

му соціальному прогресу.

 

Хуан Сомавія,

 

Генеральний директор Міжнародної організації праці

 

207

 

 

 

 

Розповідь учителя

Здавалося, давно канули в Лету часи, коли точилися суперечки

 

про те, чи можна вважати жінку людиною. А проте, донині не вщуха-

 

ють дебати про ґендерну рівність у суспільстві.

 

Не дивно, що тема ґендерної рівності дотепер є актуальною для

 

світового співтовариства. Актуальна вона й для України. Адже патрі-

 

архальний уклад нашого суспільства мимоволі ставить жінку на

 

нижчу сходинку. Заради об’єктивності треба зазначити, що українські

 

жінки давно мають право голосувати на виборах, вони беруть актив-

 

ну участь у суспільно-політичному житті, однак їхні права далеко не

 

рівнозначні тим, які мають жінки у високорозвинених європейських

 

країнах.

 

Приємно, що в останні роки в Україні стали більше уваги приді-

 

ляти ґендерній політиці, навіть було організовано ґендерні центри.

 

Залишилося тільки дочекатися, коли теорія стане практикою і жінкам

 

створять умови, аналогічні до умов у цивілізованих країнах – з рівни-

 

ми правами й більшими можливостями.

 

Сьогодні на уроці ми визначатимемо причини й наслідки цього

 

явища в нашій країні.

Учитель

ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань.

 

1. Перед вивченням нової теми пригадаємо матеріал попере-

 

днього уроку. Я поставлю вам запитання, а ви дасте на них

 

відповіді.

 

2. Запитання

 

3. Скільки у вас рідних братів і сестер? Скільки братів і сестер

 

у ваших батьків?

 

4. Яким був склад родини вашої бабусі? Дідуся?

 

5. Які висновки можна зробити щодо зміни кількості членів

 

вашої родини?

 

6. Як це позначається на кількості населення країни?

Розповідь учителя

IV. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення нового мате-

1. Природний рух населення України.

ріалу супроводжують

Природний приріст населення країни почав зменшуватися 50

показом слайдів

років тому. У зниженні народжуваності немає нічого незвичайного,

 

подібні процеси відбуваються в бiльшостi європейських країн. Це

 

пов’язано з багатьма причинами, зокрема зі збільшенням кiлькостi

 

міського населення, розвитком медицини, зростанням освітнього й

 

культурного рівня населення, збільшенням віку укладання шлюбу,

 

старінням населення. Але в основі зниження народжуваності лежить

 

зміна соціального становища жінки в суспiльствi, її залучення до

 

суcпiльного виробництва, отримання рівних прав із чоловіком.

 

В Україні й у деяких сусідніх країнах до цих чинників в останні

 

два десятиліття додалося нестійке економічне становище бiльшостi

 

громадян, а також складна екологічна ситуація. У країні знизився

 

доступ до якісних медичних послуг, посилився вплив негативних

 

чинників, пов’язаних із соціальним стресом. Усе це призвело до

 

порушень у механізмах природного­ приросту населення.

 

У наш час демографічні процеси в Україні характеризуються

 

низьким рівнем народжуваності, високою смертністю й негативним

 

природним приростом. У країні триває процес депопуляції, тобто

 

систематичне зменшення абсолютної кiлькостi населення країни.

208

Ґендерні стандарти сучасної освіти

 

 

 

 

Розповідь учителя

Дотепер, відповідно до традицій, уважають, що чоловік неодмін-

Пояснення нового мате-

но повинен бути сильним, прагнути влади, багато заробляти, жінка

ріалу супроводжують

натомість має бути соціально пасивною, домашньою, затишною,

показом слайдів

залежною від чоловіка.

 

Однак життя руйнує ці стереотипи. І чоловікам, і жінкам довело-

 

ся відмовитися від них у роки реформ. Тисячі жінок виявилися наба-

 

гато ліпше пристосованими до нових часів, ніж їхні чоловіки. Багато

 

жінок очолили великі підприємства, відкрили свою справу. Їхнім

 

чоловікам довелося брати на себе турботу про дім і дітей. Вони осво-

 

їли нові ролі, але їхні уявлення про те, що відповідає «мужності» й

 

«жіночності», не змінилися. Звідси домашні сварки, невдоволення

 

собою й життям, постійні стреси.

 

У Західній Європі ситуація сприятливіша, однак показники при-

 

родного приросту тут нижчі за 6%, а в деяких країнах смертність

 

перевищує народжуваність (робота з додатком).

Робота з контурними кар-

Практична робота № 3. Побудова графіка зміни кількості населен-

тами та картами атласу

ня за певний період.

Учень

Повідомлення дітей

 

(завдання отримано заздалегідь)

 

Радянське законодавство містило положення, що гарантувало

 

рівні можливості для жінок і чоловіків, ураховуючи економіку й

 

сферу праці . Однак жінки здебільшого обирали «жіночі» професії,

 

приділяючи більше часу вихованню дітей. При цьому держава забез-

 

печувала їх різними виплатами й пільгами. Жінки могли вільно

 

повернутися на своє колишнє робоче місце, тому що держава гаран-

 

тувала захист від безробіття. Водночас чоловіки традиційно викону-

 

вали функції годувальника родини й назагал мали вище положення,

 

обіймаючи керівні посади, хоча жінкам і було гарантовано 30% таких

 

посад. У перехідний період багато жінок, щоб прокормити свої роди-

 

ни, були змушені перейти з державного сектору економіки в нефор-

 

мальний сектор, втрачаючи при цьому соціальний захист і гарантії

 

зайнятості. Наразі економічна активність жінок у регіоні продовжує

 

залишатися досить високої: 80 жінок-працівниць припадає на кожні

 

100 чоловіків. Водночас частка жінок у високооплачуваних галузях,

 

що динамічно розвиваються, продовжує скорочуватися, і все більше

 

жінок протягом тривалого часу залишаються без роботи.

Учитель

2. Віковий склад населення.

 

Демографічну ситуацію в країні відбиває вікова структура насе-

 

лення. Розглянемо, яким чином на неї впливає приріст населення.

 

Вікова структура населення – це співвідношення між різними

 

віковими групами населення країни (в процентах).

 

Прийнято виділяти три основні вікові групи:

 

перша: 0–14років – молодша;

 

друга: 15–59 років – середня;

 

третя: 60 років і більше – старша.

 

209

 

 

 

 

Учитель

Старіння населення характерне для західноєвропейських дер-

 

жав, однак там цей процес пов’язано з високою тривалістю життя, а в

 

Україні – передусім зi зменшенням народжуваності. Тривалість життя

 

в нашій кpaїнi майже на десять років менша, ніж у 3ахiднiй Європі. Ще

 

одна відмінність – велика різниця між тривалістю життя чоловiкiв i

 

жінок, яка сягає майже дванадцяти років. Смертнicть серед чоловiкiв

 

вища, ніж смертність серед жінок. Це передусім стосується рівня

 

смертності чоловіків працездатного­ віку: більше 40% чоловiкiв поми-

 

рає у віці від 20-ти до 60-ти років. Це головний чинник переважання

 

кiлькостi жінок у статевому склaдi населення України.

Учень

Повідомлення дітей

 

Згідно зі статистикою, число самогубств серед чоловіків пра-

 

цездатного віку було майже у вісім разів вище, ніж серед жінок. Число

 

тих, хто отруївся алкоголем – вище в шість разів.

 

Сьогодні в Україні проживає 100 тис. безпритульних дітей. 45%

 

дітей виховують у неповних родинах. До того ж, маємо таке нега-

 

тивне явище, як насильство в сім’ї. Сумна статистика.

 

Ґендерна освіта є одним зі способів уникнути таких негараздів.

 

Вона орієнтує людей на реальність із новими цінностями й новими

 

нормами соціальної поведінки.

Учитель

3. Статевий склад населення.

 

Статева структура населення – це співвідношення між кількіс-

 

тю чоловіків і жінок.

 

Статевий склад є однією з найважливіших характеристик населен­

 

ня. На нього впливає тривалість i рівень життя населення, становище

 

жінки в родині й суспiльствi, а також рiзнi iсторичнi події.

 

Україна продовжує втрачати позиції в рейтингу ґендерної рівності,

 

який щорічно складає Всесвітній економічний форум.

 

Наразі наша країна посідає 63-тє місце, між Ботсваною й Венесуелою,

 

хоча рік тому Україна була 61-ою, а в 2006 році – 48-ою.

 

У рейтингу враховують чотири складові: політичні, економічні

 

показники, турбота про материнство й дитинство, а також сфера освіти.

 

Що стосується політичної складової, балів країні додає велика кількість

 

жінок у парламенті й на посадах міністрів, а також те, що за останні 50

 

років саме жінка обіймала найвищу державну посаду.

 

Перші місця в рейтингу посідають Ісландія, Норвегія, Фінляндія й

 

Швеція. Франція скотилася на 46-те місце після того, як у країні стало

 

менше жінок-міністрів. США, навпаки, піднялися на дванадцять позицій

 

і вперше за п’ять років потрапили в першу двадцятку: зміна адміністра-

 

ції привела жінок на керівні посади, до того ж, скоротився розрив між

 

середньою жіночою й середньою чоловічою заробітною платнею.

 

Сьогодні в Україні жінок на 3,5 млн більше, ніж чоловiкiв. У серед-

 

ньому на 100 жінок припадає 86 чоловiкiв. При цьому відзначають

 

великі peгioнальнi відмінності: менша статева диспропорція в низці

 

областей 3ахiдної України. Так, у 3акарпатськiй області на 100 жінок

 

припадає 92,9 чоловік (найвищий показник у країні), у Львiвськiй – 90,1,

 

в Iвано-Франкiвськiй – 89,3. Бiльшi диспропорції в Чернiгiвськiй області

 

– 83 чоловіка на 100 жінок (максимальний показник), у Харкiвськiй –

 

84,8, в АР Крим – 85,2, у Київській області – 85,9.