4. Функції культури

Культура – це те, що втілюється в практичній діяльності людей, у стійких повторюваних зразках їх поведінки та діяльності.

Основними функціями культури є такі:

– смислоутворювальна – вироблення актуальних для індивіда та

спільності культурних смислів, які інтегровано втілюються в певній картині

світу й мотивують життєдіяльність, духовну творчість людини. Цю функцію

можна назвати також світоглядною;

– пізнавально-інформативна – культура є найважливішим способом

задоволення пізнавальних інтересів людей;

– комунікативна (соціального спілкування) – дозволяє закріпити зв'язок

особистості й суспільства, побачити зв'язок часу, встановити зв'язок

прогресивних традицій, налагодити взаємовплив (взаємообмін), відібрати

найбільш необхідне й доцільне для тиражування;

– регулятивно-нормативна – культура на основі цінностей і ідеалів

санкціонує норми як соціальні стандарти поведінки людей;

– інтегративна – культура не тільки формує й регламентує умови

спілкування та взаємодії індивідів, але й конституює систему стабільних

соціальних зв'язків, поєднуючи людей у сім’ї, соціальні групи та спільності,

сприяє формуванню й розвитку суспільства;

– господарсько-економічна – у сфері культури людина пізнає, що та як

ефективно робити, розподіляти, обмінювати, кому й чим займатися, що, де та

як зберігати;

– соціалізації (інкультурації) особистості – за допомогою культури

виробляються всі соціально прийнятні якості людини: здатність до спілкування,

до трудової й творчої діяльності, до соціальних взаємодій;

– спадкоємності досвіду людського буття – культура є пам'яттю

суспільства;

– творча – культура є способом творчо-діяльного перетворення й

упорядкування природного та соціального середовища, в результаті чого

створюється й удосконалюється середовище людського буття;

– емоційно-психологічна – характеризує вироблення «культури

почуттів». Культура містить величезні ресурси збагачення емоційної сфери

людського життя, без чого її повноцінність неможлива.

Усі функції культури тією чи іншою мірою реалізують її головне

призначення, історичну місію, що може бути визначена як людинотворчість. Із одного боку, людина створює культуру, являючи собою її творцем, суб'єкта, але, з іншого боку, культура, будучи створеною й функціонуючи вже як сформована система, у свою чергу формує людину відповідно до норм і уявлень, які домінують у суспільстві, впливає на людину як у плані її

соціальної участі в житті суспільства, так і в плані її особистісного становлення й розвитку. Тим самим людина є одночасно і суб'єктом, і об'єктом культури.