Абревіатури

Біологічний агент (БА) – мікроорганізми, віруси, клітини й тканини рослин, людини і тварин, їхні компоненти й позаклітинні речовини, використовувані в біологічних процесах.

ГМО – генетично модифіковані організми

S. lipmanii – скорочення Streptomyces lipmanii

HEPA - (High Efficiency Particulate Air) фільтри

ЗМІСТ

Глосарій…………………………………………………………………………..2 Зміст………………………………………………………………………………5 Вступ……………………………………………………………………………...6 1 Характеристика продуктів дослідження………………………………….…..9 1.1 Опис характеристики бензилпеніциліну………..………………..…….……9

2 Виробництво бензилпеніциліну…………..…………..…………..…………..13

2.1 Особливості бензилпеніциліну….…………..…………..….…………..…..13

2.2 Стерилізація технологічного аераційного повітря……..……..…….……..15

2.3 Основні характеристики HEPA-фільтрів……..…………………..………..17

2.4 Принцип роботи і фізичні явища…..……..……..……..…………..……....19

3 Аналітична частина…..………..………..………..………..………..………...23

3.1 Формули розрахунку ефективності…..………..………..………..……...…23

4 Конструкція фільтрів для стерилізації повітря………..…………..…………25

Висновок………………………………………………………………...………..27

Список використаної літератури………………………………………………..28

ВТУП

Антибіотики перетворилися на одне з найважливіших відкриттів у медичній науці, що кардинально змінило підходи до лікування інфекційних захворювань. Пеніцилін, знайдений О.Флемінгом у 1928 році, відіграв першорядну роль у цьому процесі, відкривши нову епоху в фармакології та рятуючи мільйони людських життів.

Після з'яви пеніциліну виробництво цього препарату стало активно розвиватися. Спочатку пеніцилін видобували з культур гриба Penicillium chrysogenum. Проте починаючи з 1940-х років, для отримання пеніциліну також почали використовувати актиноміцети, зокрема штами Streptomyces lipmanii, які виробляють ферменти, що сприяють утворенню бензилпеніциліну. Актиноміцети мали переваги у порівнянні з грибами, зокрема вони мали вищі виходи цільового продукту та можливість глибинного культивування.

Подальший розвиток антибіотиків охопив широкий спектр організмів та хімічних структур, що включають такі класи антибіотиків, як тетрацикліни, макроліди, аміноглікозиди, цефалоспорини та інші. Ці антибіотики мають різні спектри дії та властивості, що робить їх ефективними в лікуванні різноманітних інфекційних захворювань.

Завдяки антибіотикам вдалося практично викорінити деякі раніше смертельні захворювання, такі як сифіліс та пневмонія, та суттєво зменшити ризик ускладнень під час операцій та лікування інших медичних станів. Однак виникла проблема антибіотикорезистентності, яка вимагає постійного дослідження та розвитку нових антибіотиків та стратегій боротьби з цим явищем.

В умовах поширення антибіотикорезистентності та постійної загрози інфекційних захворювань, відкриття та виробництво ефективних антибіотиків є надзвичайно важливим завданням для медичної промисловості. Одним з таких ключових антибіотиків є бензилпеніцилін, що залишається одним з найважливіших засобів у лікуванні захворювань, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами. Відмінна ефективність та широкий спектр дії роблять його необхідним засобом для боротьби з багатьма видами бактерій, що можуть викликати серйозні захворювання, включаючи пневмонію, сепсис та інші інфекції. [2]

Проте, не зважаючи на його важливість, виробництво бензилпеніциліну залишається складним та вимагає постійного вдосконалення технологій. Розуміння та вдосконалення процесів виробництва антибіотиків має критичне значення для забезпечення доступності ефективних лікарських засобів та боротьби зі світовими викликами у сфері громадського здоров'я. Тому, в контексті поширення антибіотикорезистентності та постійної потреби у нових та ефективних методах лікування інфекційних захворювань, удосконалення технології виробництва бензилпеніциліну є актуальним завданням для фармацевтичної галузі.