- •1. Поняття соціальної технології. Місце комунікаційних технологій у системі соціальних технологій.
- •2. Класифікація та коротка характеристика комунікаційних технологій.
- •3. Поняття маніпуляція. Місце маніпулятивних елементів у системі комунікаційних технологій.
- •4. Поняття комунікативного простору. Елементи комунікативного простору.
- •5. Візуальна комунікація у системі комунікаційних технологій.
- •6. Поняття образ у комунікативному просторі.
- •7. Роль та значення невербальних параметрів особистості у системі публічної комунікації.
- •8. Кінесика у системі візуальної комунікації. Жести у системі невербальних засобів комунікації.
- •9. Вербальна комунікація. Поняття ефективної мовної комунікації
- •10. Неуспішна мовна комунікація. Типологія комунікативних невдач
- •11. Перформансна комунікація як специфічний різновид комунікаційного процесу
- •12. Гра, свято, ритуал у комунікативному та культурному оформленні соціуму
- •13. Сучасні форми перформансної комунікації. Флеш-моб та його комунікаційна семантика
- •14. Фольклорно-обрядові форми перформансної комунікації українського суспільства
- •15. Міфологічна комунікація та її фунція в системі комунікаційних процесів
- •16. Поняття «міф», «архетип» у сучасній комунікативістиці
- •17. Основні функції міфу у соціально-політичних процесах.
- •18. Маніпулятивне використання міфу та архетипу в політичній комунікації.
- •19. Сценарій масової інформаційної стратегічного характеру.
- •20. Технологія "оксамитових", "кольорових" революцій.
- •21. Карнавальна культура як елемент технологій "оксамитових", "кольорових" революцій
- •22. Комунікаційно-технологічні складові політичної комунікації.
- •23. Комунікативна діяльність та її складові. Типи комунікації. Функції комунікативних одиниць.
- •24. Поняття комунікативного акту й комунікативного ефекту в масовій комунікації. Ефективність комунікації і її складові. Неефективна комунікація. Причини зниження ефективності комунікації.
- •25. Комунікативний ефект як результат сприйняття журналістського матеріалу. Логічні комунікаційні ефекти. Комунікативний ефект з погляду процесуальних характеристик.
- •26. Комунікативні ефекти як реакція на повідомлення. Передбачувані й непередбачувані комунікативні ефекти.
- •28. Пропаганда як соціально-психологічний феномен. Комунікативна схема пропаганди.
- •29. Політична пропаганда в історії розвитку суспільства.
- •30. Класифікація видів пропаганди.
- •31. Психологія пропаганди. Механізми впливу пропаганди на психіку людини.
- •32. Вплив соціально-психологічних стереотипів змісту пропаганди.
- •33. Спеціальні техніки пропаганди
- •34. Політична пропаганда як засіб становлення та функціонування політичних режимів
- •35. Політична пропаганда як засіб становлення та функціонування тоталітарного режиму
- •36. Особливості впливів політичної пропаганди у демократичних режимах
- •37. Соціально-психологічна сутність іміджу та його символіка
- •38. Різновиди соціального іміджу. Компоненти іміджу (габітарний, вербальний, кінетичний, предметний, професійно-особистісний).
- •39. Методики моделювання іміджу
- •40. Іміджеві психотехніки.
- •41. Інструментарій іміджелогії (концепція г.Почепцова): позиціонування, маніпуляція, міфологізація, емоціоналізація, вербалізація, деталізація, візуалізація.
- •42. Політичний імідж: технологія створення. Поняття харизми.
- •43. Сутність та особливості виборчих технологій.
- •44. Класифікації виборчих технологій.
- •45. Політичні комунікації і вибори. Комунікативна основа виборчої кампанії.
- •46. Стратегія і тактика виборів. Сучасні типи виборчих стратегій.
- •47. Арсенал комунікативних дій і заходів. Етапи виборчої кампанії. Календарний план проведення виборів.
- •48. Медіа і вибори: домінація символів і міфів. "Символічний припис" як необхідний атрибут віртуального сприйняття лідера.
- •49. "Позиціювання" партії, кандидата на обрання. Орієнтація на сегменти аудиторії виборців. Роль змі у проведенні виборчих перегонів.
- •51. Форми і засоби передвиборної агітації. Визначення політичної реклами (ст.66).
- •52. Загальний порядок використання змі (аудіовізуальних та друкованих (ст.68, 69, 70)).
- •53. Обмеження щодо ведення передвиборчої агітації (ст.71).
- •54. Історія формування технології спін доктор
- •56. Спіндоктор та його функції. П'ять типів роботи спіндоктора. Пре-спін. Пост-спін. Торнадо-спін. Контроль кризи. Зменшення витрат. Схема роботи спіндоктора.
- •58. Недоліки та переваги маніпулятивної та силової системи керування масовою свідомістю
- •59. Спіндоктор як модератор новин.
36. Особливості впливів політичної пропаганди у демократичних режимах
На думку О. Литвиненка, демократичне суспільство змушене балансувати між двома крайнощами: без свободи немає демократії, але існує небезпека використання свободи слова для маніпулювання масовою свідомістю – принижує почуття гідності суспільства і вводить його в оману. Пропаганду доповнює агітація, методи якої спрямовані на досягнення миттєвого або короткочасного ефекту.
У демократичному режимі ЗМІ можуть за умови мотивації і коштів забезпечити сильний психологічний вплив і навіть пресинг населення. Одним з прикладів є міфотворення, для якого потрібні ряд умов:
- наявність ЗМІ у власності тих сил, які зацікавлені в міфах
- надання права мовлення професіоналам, які мають змогу говорити одні і ті самі речі значний період часу на багатьох каналах
- низька критичність мислення масової аудиторії.
Стереотипи не просто деформують образ реального, а і узагальнюють думки групи; формують відчуття ідентичності особи у рамках своєї групи – «наші», виникаючі у процесі зіткнення з іншими.
Визначальним чинником і передумовою демократичних перетворень у суспільстві є зміна способу мислення людей, їхніх ціннісних орієнтацій (менталітет) – щоб переворот був міцним, потрібно змінити не уряд, а звичаї.
Одна з гарантій функціонування демократичного режиму – постійне інформування населення про політичні рішення та дії, які приймаються. Розвиток демократичного режиму залежить від рівня розвитку політичної свідомості і культури населення, а це можна забезпечити лише просвітницькою і освітньою роботою. Наприклад, у ФРН діє принцип субсидіарності, який полягає в тому, що політичну освіту визнають як важливе і довготривале завдання.
Проблеми громадянської освіти в Україні:
- кадрове питання
- брак посібників і підручників
- нечітко відпрацьована концепція
- брак або невизначеність суспільного замовлення на неї
- відсутність чіткого уявлення про те, яким належить бути громадянину демократичної України, а звідси залишається відкритим питання, якою мусить бути громадянська освіта.
37. Соціально-психологічна сутність іміджу та його символіка
По-перше, імідж, як і соціальне уявлення, має комунікативну природу.
По-друге, імідж, так само як і соціальні уявлення, носить колективний характер, є феноменом масової, а не індивідуальної свідомості. По-третє, імідж, як і соціальне уявлення, безпосередньо залежить від культурно-історичного контексту, він динамічний: його атрибути перетворюються, видозмінюються відповідно до змін у самому носії або в груповій свідомості. По-четверте, і імідж, і соціальне уявлення направляють, регулюють поведінку індивідів.
38. Різновиди соціального іміджу. Компоненти іміджу (габітарний, вербальний, кінетичний, предметний, професійно-особистісний).
Три можливі підходи до іміджу:
- функціональний – виділяють різні його типи залежно від різного функціонування
- контекстний – ці типи функціонування ми знаходимо в різних контекстах реалізації
- порівняльний – порівняння близьких іміджів.
Г. Почепцов, виділяє такі типи іміджу:
- дзеркальний (відповідає нашому уявленню про самих себе - ми нібито дивимось у дзеркало і розмірковуємо, які ж ми є). За словами Почепцова, цей варіант іміджу переважно позитивний, оскільки психологічно ми завжди висуваємо на перше місце позитив. Водночас, уважає науковець, такий тип іміджу має відповідно і мінус - це мінімальне врахування думки про нас інших людей);
- поточний (уявлення інших людей про нас) - створюється на базі уявлень, переконань людей, що зазвичай не відповідають дійсності, але активно нав'язується загалу, формуючи при цьому вигідну громадську думку.
- бажаний (що відображає те, до чого ми прагнемо). Він характерний для новостворених структур, програм, нових ведучих, про яких ще нікому нічого не відомо, і тому цей бажаний імідж може виступати в ролі єдино можливого образу. Такий варіант іміджу перегукується з поточним.
- корпоративний – імідж організації в цілому, а не окремих ї підрозділів або результатів роботи. Цей тип іміджу особливо важливий для фінансових структур, оскільки він відображає репутацію організації ї успіхи і ступінь стабільності.
- множинний – утворюється при наявності ряду незалежних структур замість єдиної корпорації. До гарного єдиного іміджу прагнуть, наприклад, авіакомпанії, що використовують власну символіку, єдину уніформу.
Також є тип негативного іміджу, який створюється опонентом, ворогом, тобто варіант що створюється свідомо, а не випадково.
"МХАТовскому актеру недостаточно, чтобы его похвалили. Ему еще надо, чтобы партнера поругали" .
Компоненти іміджу:
1. габітарний -(візуальний) – узагальнений вигляд (зовнішність, одяг (стиль), фігура, зачіска, тобто портрет)..Це своєрідна іміджева база. У підсвідомості оточення одяг (нормальний) завжди асоціюється з тією соціальною групою, до якої суспільство ставиться позитивно, і, навпаки, не асоціюється з прошарком, до якого склалося негативне ставлення.
2. вербальний - думка, що з'являється під час мовного спілкування (усного або писемного). З погляду іміджевої комунікації, мову можна розглядати як систему спілкування, яка характеризується спеціалізацією, продуктивністю, миттєвістю, довільністю знаків, трансльованістю і культурною обумовленістю. Транслювання мовного іміджевого акту полягає в тому, що людське мовлення застосовується для передавання інформації про живі речі, осіб, явища, віддалені в часі й просторі. Можна говорити про них також як про неіснуючі (особи, речі, предмети, явища). Або такі, що ніколи раніше не існували (минулість) або не існуватимуть (майбутність). А це означає, що слова, сказані колись, у певному місці, в певний час, можуть мати вплив у майбутньому – в інший час, в іншому місці. Тобто зв'язки і наслідки повідомлень транслюються, можуть бути передані в часі й просторі.
3. кінетичний - сприймається і створюється на основі розуміння і врахування жестикуляції, міміки, тілесних рухів, постави. Тобто невербальні засоби іміджевого спілкування – це комунікативні елементи (компоненти комунікативного коду), які мають немовну/несловесну (але знакову) природу і разом із вербальністю слугують для створення, передавання і сприйняття повідомлень, відіграючи важливу роль в іміджі
4. предметний - такий символічний образ речі чи іншого неживого об'єкта, який провокує сприйняття даної речі або об'єкта як суб'єкта. Основним механізмом створення предметного іміджу є персоніфікація – створення особливої установки стосовно предмета.
5. професійно-особистісний - особистісний імідж може утворюватись під час вербального чи невербального спілкування з людиною та за допомогою інформації, котра отримується з різних каналів і виникає у разі відсутності прямого контакту з людиною. Особистісний імідж – важлива складова професійного іміджу. Це пов’язано з тим, що суспільна думка за сприянням засобів масової інформації декларує: потрібно досягти успіху в житті, а професійна кар'єра значною мірою допомагає людині в цьому та залежить від рівня розвитку позитивного професійного іміджу