- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Структура навчальної дисципліни “Логіка”
- •Заліковий модуль 1. Основні логічні форми мислення та закони логіки Змістовий модуль 1. Предмет і задачі логіки. Основні закони мислення Основні питання лекції та семінарського заняття
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •1.2. Основні етапи розвитку логіки як науки.
- •1.3. Структура та мова формальної логіки.
- •1.4. Основні закони мислення
- •1.5. Практичне значення логіки для юристів.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 2. Поняття та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •2.1. Поняття як форма мислення: загальна характеристика, властивості та ознаки.
- •2.2. Структура поняття: зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.
- •2.3. Види понять.
- •2.4. Логічні відношення між поняттями.
- •2.5. Логічні операції над поняттями.
- •Обмеження і узагальнення понять.
- •Поділ понять та правила поділу.
- •Правила поділу понять:
- •Визначення понять та правила визначення.
- •Явні визначення мають такі правила:
- •Операції, подібні до визначення.
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 3. Судження та логічні операції з ними Основні питання лекції та семінарського заняття
- •3.1.Загальна характеристика судження і його структур. Судження і речення
- •Будь-яке судження людина висловлює у формі речення. Навіть, коли ми думаємо про себе, не виражаючи думки в письмовій або усній формі, ми користуємося прихованою, внутрішньою мовою.
- •3.2. Прості категоричні судження. Об’єднана класифікація суджень та розподіленість термінів в судженнях
- •3.3. Відношення між судженнями. Логічний квадрат
- •Правила операцій з простими судженнями та ймовірні помилки
- •3.4. Складні судження та їх класифікація
- •3.5. Поділ суджень за модальністю
- •Питання для самоконтролю
- •3.Що розуміється під предикатом судження?
- •Завдання для самостійної роботи
- •Види умовиводів
- •4.1.2. Безпосередні умовиводи
- •4.1.3. Категоричний силогізм. Визначення та побудова простого категоричного силогізму (пкс)
- •Аксіоми силогізму
- •2.Петренко – людина.
- •Загальні правила:
- •Категоричний силогізм з судженнями, що виокремлюють.
- •Категоричні силогізми із суджень з відношеннями.
- •4.1.4. Умовні та розподільні силогізми
- •Якщо а то с
- •4.1.5. Скорочені та складно-скорочені умовиводи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •4.2.2. Види неповної індукції: популярна, через відбір фактів, наукова
- •4.2.3. Методи наукової індукції
- •Метод єдиної схожості
- •Метод єдиної відмінності
- •Об'єднаний метод схожості і відмінності
- •Метод супутніх змін
- •Метод залишків
- •Правила побудови індуктивних міркувань.
- •Помилки в індуктивних міркуваннях.
- •Питання для самоконтролю
- •4.3.2. Аналогія властивостей та відносин
- •4.3.3. Аналогія закону і права
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Сутність доведення та його структура
- •Види доведення: пряме та непряме.
- •5.3. Поняття про критику. Спростування як окремий випадок критики
- •Отже, н. Скоїв злочин
- •5.4. Правила й помилки в доведенні та спростуванні Правила щодо тези
- •Правила щодо аргументів
- •Правила щодо демонстрації
- •5.5. Парадокси і софзми.
- •5.6. Загальна характеристика гіпотези
- •5.7. Види гіпотез. Поняття версії
- •5.8. Способи підтвердження і спростування гіпотез
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки Основні питання лекції та семінарського заняття
- •6.1. Вербальні (мовні) форми аргументації
- •6.2. Риторика – мистецтво красномовства
- •6.3. Культура судових промов
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Висновки
- •Практикуми практикум і
- •Практикум іі поняття та логічні операції з ними
- •Види понять
- •Відношення між поняттями
- •Операції над поняттями
- •Практикум ііі
- •Прості судження
- •Складні судження
- •Практикум іv
- •IV. 1. Дедуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV.2. Індуктивні умовиводи
- •Практикум IV
- •IV. 3. Аналогія.
- •Практикум V
- •Тести Змістовний модуль 1. Логіка, її предмет та функції. Закони логіки
- •Змістовний модуль 2. Поняття як форма мислення
- •Змістовний модуль 3. Судження як форма мислення
- •Змістовний модуль 4.1. Дедуктивні умовиводи
- •Змістовний модуль 4.2., 4.3. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Змістовний модуль 5. Основи аргументації
- •Змістовий модуль 6. Мистецтво полеміки
- •Перелік контрольних питань до заліку
- •Література
- •Діденко Ніна Григорівна
Отже, н. Скоїв злочин
Це доведення спростовується тим, що істинність більшого засновку (аргументу) є сумнівною.
Спростування демонстрації. Спростування демонстрації досягається шляхом встановлення того факту, що між аргументами і тезою немає логічного слідування. Спростування, як і доведення здійснюється у формі умовиводу.
Слід мати на увазі, що для створення видимості логічного зв’язку між аргументами і тезою полемісти можуть використовувати “мовні трюки”:“З усією визначеністю можна сказати, що з наведених фактів випливає…”, “Всім зрозуміло, що в цій ситуації можна зробити лише один висновок...”, “Факти впевнено підтверджують ідею про те, що…” і т.п.
Критика не може бути визнана спростуванням у трьох випадках:
1. Аргумент не є вірогідним твердженням.
2. Демонстрація – правдоподібне (ймовірне) міркування.
3. Якщо має місце як перше, так і друге.
5.4. Правила й помилки в доведенні та спростуванні Правила щодо тези
Теза повинна бути судженням чітким і визначеним.
Теза повинна зберігати свою визначеність і чіткість протягом всього процесу міркування.
У разі порушення першого і другого правил виникає помилка, що має назву “підміна тези”. Ця помилка має свої різновиди:
а) Логічна помилка “Аргумент до людини”.
б) Логічна помилка “Аргумент до публіки”.
в) Логічна помилка “Хто дуже багато доводить, той нічого не доводить”.
Теза не повинна містити суперечливих суджень.
Правила щодо аргументів
1.Аргументи доведення (спростування) повинні бути судженнями істинними, які мають бути безсумнівними і доведеними.
Порушення цього правила веде до наступних помилок у доведенні:
а) Основна помилка.
б) Помилка випередження основи.
2. Аргументи повинні бути судженнями, істинність яких визначена незалежно від тези.
Можлива помилка має назву “від сказаного у відносному розумінні до сказаного безвідносно”.
3. Аргументи не повинні бути суперечливими судженнями.
4. Аргументи мають бути достатніми, необхідно створити систему аргументів.
Правила щодо демонстрації
Основною вимогою щодо демонстрації є необхідність логічного слідування між аргументами і тезою. Оскільки формою доведення та спростування є умовивід, то в залежності від форми доведення в них застосовуються відповідні правила конкретного умовиводу. В разі порушення цього правила виникають типові помилки:
а) “занадто поспішне узагальнення” (в індуктивній формі доведення);
б) “почетверіння термінів” (у дедукції).
Коли із аргументів не випливає істинність тези, тобто між собою вони не “зклеюються”, виникає помилка “уявного наслідку”. Вона може бути коли:
а) стався логічний перехід від вузької галузі до більш широкої галузі;
б) стався перехід від умовно сказаного до безумовно сказаного;
в) логічний перехід від сказаного у певному відношенні до сказаного безвідносно до чого б то було.
Неспіввідношення між аргументами і тезою може статися за умов, коли логічно слабкими аргументами обґрунтовують логічно більш сильну тезу. Помилка “уявного наслідку” також може виникати, коли існують:
а) “аргумент до сили”;
б) “аргумент до невігластва”;
в) “аргумент до користі”;
г) “аргумент до здорового глузду”;
д) “аргумент до співчуття”;
е) “агрумент до вірності”;
ж) “аргумент до авторитету” тощо.