- •Рівні сформованості громадянської вихованості учнів молодших класів допоміжної школи
- •Рівень громадянської вихованості учнів молодших класів допоміжних шкіл-інтернатів (за результатами анкетування педагогів)
- •Література
- •Література
- •Основні завдання, форми і методи громадянського виховання учнів спеціальних шкіл-інтернатів
- •Література
- •Взаємодія мистецтв в естетичному вихованні учнів з обмеженими інтелектуальними можливостями
ПРОБЛЕМИ
ВИХОВАННЯ *
Алла ВИСОЦЬКА
Рівні сформованості громадянської вихованості учнів молодших класів допоміжної школи
Теоретичний аналіз проблеми громадянського виховання учнів з обмеженими інтелектуальними можливостями, спостереження виховного процесу спеціальних навчальних закладів м. Києва, результати анкетування, проведеного з вихователями шкіл-інтернатів Київської області, підтвердили складність і надзвичайну актуальність проблеми, засвідчили, що повноцінна соціальна адаптація дітей неможлива без наявності у них комплексу громадянських якостей і рис характеру, що стати б основою повсякденних дій, вчинків і поведінки в цілому.
Ознайомлення з практикою реалізації у виховному процесі допоміжних шкіл-інтернатів питань громадянського виховання учнів переконало нас у тому, що педагоги-вихователі однобічно розглядають комплекс особистісних якостей школярів, що має формуватися у процесі громадянського виховання, виокремлюючи лише основні показники патріотизму. Зважаючи на це, одним із об’єктів вивчення під час нашого експериментального дослідження стало визначення таких якостей особистості, що складають основу розвитку всіх інших якостей і які слугували б орієнтиром при визначенні стану громадянської вихованості учнів. Зазначимо, що аналізуючи експериментальні матеріали, ми намагалися визначити не тільки головні якості особистості, а також основні показники вияву кожної з них [1].
Окремим завданням нашого дослідження стало з’ясуван-
А. Висот.ка. 2005
ня стану громадянської вихо- ваності учнів молодших класів. Оскільки ми розглядаємо громадянськість як найсуттєвішу психологічну характеристику особистості, що поєднує результати багатьох виховних впливів, то, відповідно, до вирішення проблеми формування громадянина підходимо комплексно, стверджуючи необхідність реалізації відповідних завдань у процесі морального, трудового, екологічного, естетичного та інших напрямів виховання. Тому загальний рівень громадянської вихованості школярів визначався на основі експериментальних матеріалів, отриманих співробітниками лабораторії виховної роботи у спеціальних школах-іптернатах (А. Висоцька, Н. Квітка, А. Ла- пін, Я. Нікітіна, Г. Швидюк) у процесі дослідження індивідуальних тем, у відповідності із загальними критеріями оцінювання рівня громадянської вихованості, визначеними нами |2|; із урахуванням комплексу відповідних особистісних якостей, що мають формуватися у процесі громадянського виховання; а також згідно з показниками оцінювання сформованості моральних властивостей особистості громадянського спрямування, громадянського ставлення дітей до суспільно корисної праці, природоохоронної освіченості учнів, їхньої естетичної вихованості.
Дослідження проводилося у допоміжних школах-інтерна- гах м. Києва та Київської області. В експерименті брали участь учні 3 — 4 класів (близько 100 дітей). .
При визначенні рівня громадянської вихованості учнів аналізувалися:
ступінь сформованості пізнавального, емоційного та поведінкового компонентів громадянськості;
стан сформованості громадянських якостей;
досвід самостійної діяльності (самостійно та за допомогою педагога), застосування знань, умінь, навичок у різних життєвих ситуаціях;
характеристики поведінки учня: вмотивованість, ус в і - домленість, адекватність.
Нами визначено три рівні громадянської вихованості (високий. середній, низький).
Високий рівень характеризувався засвоєнням школярами необхідних понять з громадянської сфери життя, наявністю громадянських почуттів, готовності і вміння діяти відповідно до правил поведінки.
Середній рівень характеризувався наявністю в учнів знань і розумінням більшості понять із громадянської сфери життя, суперечливістю між громадянськими та індивідуалістичними почуттями, здатністю до здійснення громадянських вчинків.
Низький рівень характеризувався розумінням учнями суті відповідних понять (переважно на рівні побутових), домінуванням індивідуальної мотивації у вчинках, здатністю діяти відповідно до встановлених правил лише під примусом і страхом покарання.
Якщо ж у комплексі поведін- кових проявів учня жоден із перелічених компонентів не мав позитивного прояву. — ми кон-
СІ
Рівень
громадянської вихованості
Сформованість
основних показників (у %)
Сформованість
моральних
властивостей
громадянського
спрямування
Ставлення
до суспільно корисної праці
Природо
охоронна
освіченість
Естетична
вихованість
Високий
—
44
—
25,5
Середній
40
39
58
33,2
Низький
55
17
40
41,9
Громадянська
невихованість
5
—
2
—
Рівень
громадянської вихованості;
шкіл-інтернатів
(за
результатами
Таблиця
1
кчнів
молодших класів допоміжних
експериментального
дослідження)
статували фомадянську невихованість (див. таблицю І).
У таблиці наведено дані щодо рівня сформованості основних показників громадянської вихованості молодших школярів (відповідно до основних напрямів дослідження комплексної теми лабораторії). При цьому основними показниками оцінювання сформованості моральних властивостей особистості громадянського спрямування (дослідження Я. Нікітіної) стали такі: наявність відповідних знань, понять та уявлень; моральних ідеалів і громадянських почуттів; сформованість соціально значущих якостей особистості, заснованих на нормах моралі; моральна вмотивованість громадянської поведінки, що спрямовує, регулює та забезпечує контроль над діями і вчинками учнів.
Основними показниками оцінювання свідомого ставлення дітей до суспільно корисної праці (дослідження А. Лапіна) стали: розуміння та усвідомлення школярами суспільного значення праці, її зв’язку із суспільними потребами; добровільність участі у справі, вияв інтересу до неї; ініціативність у її реалізації, наявність прагнення до її вдосконалення, покращення якісних і кількісних показників кінцевого продукту; досить висока якість і хороші кількісні показники результату праці; дбайливе ставлення до засобів праці та матеріалів, до громадського майна; незалежність прояву вищезгаданих рис особистості і показників роботи від наявності контролю й оцінки з боку педагога.
Показниками оцінювання природоохоронної освіченості школярів (дослідження Г. Шви- дюк) етапи: наявність знань про довкілля; усвідомлення учнями відповідальності за стан природи та довкілля; вміння оцінити позитивні і негативні явища у ставленні до природи; позитивне ставлення до цінностей природи; готовність оберігати природу рідного краю та відновлювати її; вміння раціонально використовувати природні ресурси.
При оцінюванні естетичної вихованості учнів брались до уваги такі основні показники (дослідження Н. Квітки): сформованість елементарних знань та уявлень про різні види мистецтв; культура поведінки; розуміння змісту та засобів вираження прекрасного; адекватне сприймання естетичних об’єктів; здатність до висловлювання естетичних суджень; здатність до оцінки естетичних об’єктів; сформованість естетичних інтересів і смаків; здатність до різних видів естетичної діяльності [3].
Як бачимо з таблиці, високий рівень громадянської вихованості учнів (за результатами дослідження індивідуальних тем) було констатовано за такими показниками, як сформованість відповідного ставлення до суспільно корисної праці (44 %) і естетична вихованість (25,5 %). За показниками сформованості моральних властивостей громадянського спрямування та природоохоронної освіченості високого рівня не виявлено, водночас, спостерігається громадянська невихованість (відповідно 5 %
і 2 %).
Якщо узагальнити результати оцінювання стану громадянської вихованості учнів молодших класів, можна умовно виокремити 4 групи школярів.
До І групи відносимо учнів з високим рівнем вихованості за показниками ставлення до суспільно корисної праці (до продукту діяльності), а також за показниками естетичної вихованості. Діти виявили стійке позитивне ставлення до результату роботи, відповідальність, старанність, наполегливість. Ці учні охоче беруться до праці, спокійно, по-діловому; лише окремі відчувають певну невпевненість, не знаючи, чи зможуть якісно виконати роботу. Учні, які входять до цієї групи, працюють досить раціонально й самостійно, зосереджуючись на головному. Під час праці вони, за власною ініціативою, виправляють допущені помилки; об’єктивно оцінюють власну роботу і не байдужі до оцінного судження педагога. Головним критерієм успіху для них є нормативні вимоги до якості продукту праці. У процесі здійснення будь-якої діяльності вони утримуються від негативних дій та вчинків.
Більшість школярів цієї групи володіє певними знаннями стосовно різних видів мистецтва (музика, живопис, декоративно-прикладне мистецтво).
Вони здатні емоційно сприймати твори живопису, деко- ративно-прикладного мистецтва, музично-театральні композиції, але не завжди можуть дати адекватну естетичну оцінку сприйнятих об’єктів. Діти мають елементарні естетичні погреби та виявляють інтерес до малювання, аплікації, художньої самодіяльності, вишивання тощо. Ці учні дотримуються елементарних правил культури поведінки і здатні до здійснення простих видів естетичної діяльності (участь у різноманітних гуртках, художній самодіяльності). Водночас виявляють заціка&гіеність до народних традицій і української культури в цілому.
група — учні із середнім рівнем громадянської вихованості (за всіма визначеними нами показниками). Діти володіють деякими моральними знаннями, уявленнями, оперують достатньою кількістю елементарних моральних понять, в змозі дати їм визначення, вказати їх основні ознаки, але не можуть аргументувати свою думку. Школярі виявляють адекватне емоційне ставлення до громадянських понять і відповідних моральних категорій, але не завжди зрозуміло та повно висловлюють і виявляють свої почуття. їм притаманні адекватні поведінкові реакції, ;ше ставлення до оточуючих людей, їхніх вчинків, до явиш довкілля і подій, значною мірою залежить від настрою.
Моральні почуття і риси особистості цих учнів виявляються у поведінці епізодично, запежно від обставин (наприклад, у присутності вихователя). Школярі цієї групи не виявляють самостійності та сталості в поведінці, сіле адекватно сприймають і реагують на вимоги інших. Загалом їхня поведінка га дотримання дисципліни забезпечуються спонуканням і контролем з боку педагогів.
Школярам властива нестійкість у ставленні до результатів праці. Виявляючи в одному з видів роботи оптимізм і наполегливість, у другому — вони пасивні й невпевнені. Школярі цієї групи, енергійно беручись до справи, швидко втрачають до неї інтерес: темп роботи уповільнюється, увага відволікається. Частина з них прагне старанно виконати робогу, інша — не вияізляє зацікавленості в якісному її виконанні. Самооцінка у них дешо завищена, однак вони здатні переживати задоволення від результату праці.
Водночас, учні виявляють поверховий інтерес до довкілля, хоча позитивно сприймають природу рідного краю і володіють певними знаннями про довкілля та необхідність раціонального використання природних ресурсів. Вони беруть посильну участь у природоохоронній роботі під керівництвом педагогів. При цьому мають недостатній рівень сфор- мованості навичок самоконтролю поведінки: усвідомлюють, але не сприймають свою багатосторонню залежність від природи.
Значна частина учнів цієї групи володіє неточними знаннями щодо видів мистецтва. Діти поверхово сприймають естетичні об’єкти, а в оцінних судженнях не можуть аргументувати свою думку. Естетичні потреби та інтереси школярів виявляються, здебільшого, лише на побутовому рівні. Ці учні дотримуються правил культурної поведінки за наявності контролю педагогів, виявляють недостатню активність і зацікавленість у процесі естетичної діяльності.
Учні 3 групи оперують окремими елементарними моральними поняттями, але виявляють низький рівень їх усвідомленос- ті: не можуть дати правильне, зрозуміле визначення цих понять. вказати їх основні ознаки.
а також висловити відповідні оцінні судження.
Поведінкові реакції цієї групи школярів не завжди адекватні, ставлення до оточуючих нерівне, іноді з виявами жорстокості й агресивності. Такі учні не завжди адекватно сприймають вимоги педагогів, часто ігнорують їхні зауваження. Вони схильні до порушень дисципліни та правил поведінки, не можуть пояснити мотивів здійснення певних вчинків.
Учні цієї групи песимістично ставляться до результатів праці. Вони дешо невпевнені, недостатньо організовані та старанні. Такі діти часто відволікаються від роботи, помилки виправляють лише частково і, переважно, не за власної ініціативи. І хоч вони можуть працювати з гтовною віддачею сил і вмінь, зазвичай, досягають кінцевого результату посередньої якості. На початку роботи більшість цих учнів хвилюються, недостатньо уважно сприймають інструкції. Виконуючи завдання, вони діють несумлінно, не виявляючи ініціативи. При оцінюванні кінцевого результату своєї діяльності орієнтуються, здебільшого, на оцінку педагога, а не на нормативні вимоги, тому і почуття успіху пов’язане у них лише з оцінкою дорослого.
Школярам притаманна байдужість до знань про довкілля, участь у природоохоронних заходах вони беруть лише підтиском і контролем педагога. Вони не усвідомлюють своєї багатосторонньої залежності від природи; здійснюють природоохоронні дії під примусом і страхом покарання.
Учні мають обмежений обсяг відповідних естетичних знань та низький рівень їх ус- відомленості, міцності та сис- тематизованості. Сприймання та розуміння ними естетичних об'єктів має примітивний характер. Вони не здатні до ви
словлення оцінних суджень і виявлення естетичних інтересів. Часто порушують правила культурної поведінки у школі та громадських місцях. Діти виявляють пасивність у практичній естетичній діяльності.
До 4 групи належать школярі, в яких констатовано громадянську невихованість.
Поряд із вивченням стану корекційно-виховної роботи школи шодо формування в учнів громадянськості засобами морального, трудового, екологічного та естетичного виховання і визначення відповідного рівня їхньої вихованості, нами проведено дослідження щодо визначення загального рівня громадянської вихованості учнів 3 —4 класів.
Результати аналізу отриманих експериментальних даних виявили, що загальний рівень громадянської вихованості молодших школярів невисокий (таблиця 2).
Табл
и ця
2 Загальний
рівень громадянської вихованості учнів
молодших класів допоміжних шкіл-інтернатів
(за
результатами експериментального
дослідження)
Загальний
рівень громадянської вихованості
(у %)
Високий
Середній
Низький
Громадянська
невихованість
7
30
58
5