017_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_1_2010_

320	Ґендерні стандарти сучасної освіти

4. Фізична культура

Місце ґендерного компонента в курсі. Компонент розкриває фізіологічні особливості статей та їх вплив на становлення та практику фізичної культури та спорту. Мета компонента – визначити найоптимальніші види спорту для фізичного розвитку людини.

Задачі компонента:

•розуміти ґендерну специфіку фізичної культури;

•застосовувати статевий підхід для відбору фізичних вправ;

•з’ясувати особливості диференціації спортивних ігор за статтю.

Складові компонента:

•фізіологічні особливості чоловіків та жінок;

•ґендерні аспекти фізичної культури;

•спорт і ґендер;

•олімпійські ігри та ґендер.

5.Українська мова (за професійним спрямуванням)

6.Іноземна мова (за професійним спрямуванням)

Місце ґендерного компонента в курсах. Компонент відрізняється тим, що будь-яку галузь філології можна розглянути через призму відображення в ній ґендерних відносин. Назагал дослідження ґендеру в мовознавстві стосується двох груп проблем: 1) мова й віддзеркалення в ній статі; 2) мовна й загальна комунікативна поведінка чоловіків та жінок. Мета вивчення першої проблеми полягає в описові й поясненні того, як позначають в мові наявність людей різної статі, які оцінки приписують чоловікам й жінкам і в яких семантичних областях вони виражені найбільше. Мета вивчення другої проблеми – визначити типові стратегії й тактики, специфічний ґендерний вибір одиниць лексикону, способи досягнення успіху в комунікації, переваги у виборі лексики, синтаксичних конструкцій тощо, тобто специфіку чоловічого й жіночого мовлення.

Задачі компонента:

•охарактеризувати ґендерну проблематику у філології;

•розкрити основні напрямки досліджень ґендерної лінгвістики;

•володіти механізмом сприйняття ґендерного аспекту професійного мовлення;

•визначити, як впливає міжкультурна комунікація на конструювання ґендерної ідентичності;

321

•формувати ґендерну культуру мовлення.

Складові компонента:

•проблеми ґендерної лінгвістики;

•ґендерні упередження, спільні для всіх мов;

•роль ґендеру у створенні мовної картини світу;

•мовний сексизм, або дискримінаційне зображення статей у мові;

•ґендерне прочитання текстів;

•ґендерний аспект сучасної мовної політики;

•ґендерна культура мовлення;

•мовний аспект ґендерних стереотипів у текстах;

•«чоловіча» й «жіноча» мова;

•образи чоловіка та жінки в мовній свідомості;

•ґендерні аспекти професійної комунікації;

•ґендерна специфіка міжкультурної комунікації.

7. Правознавство

Місце ґендерного компонента в курсі зумовлено наявністю наскрізних тем, об’єднаних спільним предметом: права й свободи людини та громадянина, виборча система, шлюбно-сімейні відносини тощо. Виокремлення саме цих аспектів можна пояснити соціокультурною й правовою обумовленістю статі в цих відносинах, а також певною підтримкою з боку держави та міжнародного співтовариства. Мета компонента – створити умови для рівних правових можливостей жінок і чоловіків.

Задачі компонента:

•застосовувати ґендерний підхід для вивчення права;

•характеризувати зміст правового статусу чоловіка та жінки;

•розуміти ґендерну специфіку галузевого законодавства;

•зрозуміти суть ґендерної проблематики права, що дозволить використовувати здобуті знання на практиці.

Складові компонента:

•національне та міжнародне право і відображення в ньому ґендерного компонента;

•Конституція України та українське законодавство про рівні права і можливості;

•ґендерна рівність у сучасному законодавстві;

•правовий захист жінки й чоловіка в Україні;

322	Ґендерні стандарти сучасної освіти

•ґендерна політика у правовій і соціальній державі;

•ґендерні аспекти права;

•природне та соціальне право, їхня ґендерна детермінанта;

•правовий статус жінки та чоловіка;

•вплив ґендерної структури суспільства на розвиток правової системи;

•міжнародний захист прав людини: ґендерний вимір;

•насильство в сім’ї;

•сімейне право.

8. Політологія

Місце ґендерного компонента в курсі. Компонент розкриває політичний аспект ґендерних відносин у суспільстві, використання жіночого та чоловічого потенціалу як одного з чинників суспільного розвитку. Мета компонента – сформувати в студентів ґендерну чутливість до процесів, що відбуваються в політиці, розвинути навички до ґендерно диференційованого аналізу політичних явищ і процесів. Ціль компонента – надати студентам наукову й методичну допомогу в усвідомленні та сприйнятті ґендерної проблематики, об’єктивному аналізі місця й ролі чоловіків та жінок у всіх сферах суспільно-політичного життя.

Задачі компонента

Найважливіше завдання компонента – навчити студентів аналізувати уявлення про самих себе та орієнтуватися в різноманітних суспільно-політичних і соці- ально-культурних ситуаціях у своєму призначенні чоловіка чи жінки, долаючи дискримінаційні стереотипи. До інших завдань зараховують:

•засвоєння основних понять і категорій, що використовують у ґендерній теорії для аналізу політичних явищ та процесів;

•виявлення ґендерних складових у різних політологічних напрямах (кратологія, конфліктологія, прогностика, геополітика, політична географія тощо);

•ґендерний аналіз політики;

•вивчення особливостей функціонування ґендеру в політичній сфері;

•визначення місця ґендеру як конструкта у формуванні та функціонуванні публічної влади;

•виявлення нормативних статусів обох статей у різних політичних системах;

•висвітлення ґендерних аспектів політичного лідерства.

Складові компонента:

•ґендерна політика в Україні;

•зміст та особливості ґендерного підходу до політики;

323

•ґендерний компонент у системі політики;

•ґендер і громадянське суспільство;

•ґендер у сучасній політичній теорії;

•ґендерний аналіз політичної системи України;

•ґендерна методологія в політичних дослідженнях;

•виборчі системи та проблема ґендерної рівності;

•ґендерні аспекти державного управління;

•ґендерний вимір у політиці;

•ґендерна демократія;

•ґендерний дискурс засобів масової комунікації.

9. Історія України

Місце ґендерного компонента в курсі. Компонент розкриває місце й роль жінки та чоловіка в національній історії, можливості й перспективи розвитку фемінізму в Україні, висвітлює етапи та напрями його розвитку. Мета компонента – ознайомити студентів з проблемою ґендеру в історії, зокрема, через вивчення ролі жінки в історії України, сформувати всеохопне уявлення про національну історію, що творилася обома статями. Ціллю компонента є огляд історії української соціально-політичної думки, порівняльний аналіз політичної участі жінок і чоловіків, що потрібно для кращого усвідомлення ґендерної проблематики та вивчення особливостей її становища в Україні.

Задачі компонента:

•утвердити ґендерний підхід до національної історії;

•виявити роль та місце жінки в історії України;

•визначити нормативні статуси обох статей у різні історичні періоди;

•розглянути історію крізь призму ґендерної проблематики, тобто як історію інтерґендерної взаємодії з урахуванням та ідентифікацією і чоловічого, і жіночого досвіду;

•проаналізувати взаємовідносини обох статей в історичному контексті.

Складові компонента:

•проблема ґендеру в історичній науці;

•ґендерний вимір в історії України;

•історія жіночого руху в Україні;

•історія жінок козацької доби;

•жінка-лідер в українській історії;

•сприйняття та засвоєння феміністичних ідей на українських землях;

324	Ґендерні стандарти сучасної освіти

•історія емансипації жінки в Україні;

•формування феміністичних концепцій в Україні;

•ґендерна методологія в історичних дослідженнях.

10. Соціологія

Місце ґендерного компонента в курсі. Ґендерна соціологія – галузь соціо-

логії, що вивчає закономірності диференціації чоловічих і жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування, співіснування, на особливості соціальної організації, специфіку чоловічої та жіночої соціальної спільноти. Мета компонента – поширення ґендерної методології в соціальних дослідженнях, становлення в суспільній свідомості молоді демократичних уявлень про ґендерні ролі, симетрію у взаєминах статей.

Задачі компонента:

•розкривати питання ґендерної стратифікації;

•розуміти ґендерні проблеми сімейних і професійних взаємин;

•визначати ґендерні аспекти соціальної політики;

•показати динаміку змін соціальної ґендерної практики в сучасному світі;

•проаналізувати соціальний статус жінок та чоловіків в різних суспільствах.

Складові компонента:

•ґендерна соціологія;

•ґендерна соціалізація;

•ґендерна ідентичність;

•соціологія шлюбу, родини, сім’ї та молоді;

•варіативність поєднання компонентів статевої ідентичності;

•сексуальні особливості та соціальна винагорода;

•теорія диференціації сексуальних ролей;

•соціальне конструювання ґендеру;

•проблеми ґендерної рівності;

•соціальний статус жінок в Україні.

11. Економічна теорія

Місце ґендерного компонента в курсах. Компонент розкриває ґендерну роль жінки й чоловіка в економіці, використання жіночого та чоловічого потенціалу як одного з чинників економічного розвитку суспільства. Мета компонента – сформувати в студентів ґендерну чутливість щодо процесів, які відбуваються в економіці, розвинути навички ґендерно диференційованого аналізу економічних явищ і процесів.

325

Задачі компонента:

•засвоєння основних понять і категорій, що використовують у ґендерній теорії для аналізу економічних явищ і процесів;

•опанувати теоретичні підходи, що пояснюють ґендерну нерівність в економічній сфері суспільства;

•дати уявлення про основні теоретичні підходи до аналізу статусу жінок в економіці;

•визначити шляхи подолання ґендерної асиметрії;

•підготувати студентів до ґендерного аналізу економічної політики.

Складові компонента:

•ґендерні аспекти економічної теорії та економічної політики;

•ґендерний аспект економічного розвитку суспільства;

•жінки й чоловіки на ринку праці;

•ґендерний зріз безробіття;

•ґендерна сегрегація праці;

•ґендерна нерівність в оплаті праці;

•ґендерні дослідження в менеджменті;

•ґендерні аспекти управління;

•глобалізація міжнародної міграції: роль жінок та чоловіків;

•неоплачувана праця й ґендер.

Ґендерну асиметрію мови програм дисциплін циклу гуманітарної та соці- ально-економічної підготовки можна подолати, додаючи до іменників чоловічого роду студент, викладач тощо відповідні іменники жіночого роду студентка,

викладачка тощо.

Курси дисциплін соціально-гуманітарного профілю містять стереотипи щодо ґендерної проблематики. Тільки системний підхід до викорінення застарілих уявлень та створення ґендерно позитивних навчальних програм, підручників та посібників дозволить створити умови для подолання ґендерних стереотипів, що побутують в сучасному суспільстві.

326	Ґендерні стандарти сучасної освіти

ВИСНОВКИ

Моніторинг ґендерних аспектів освіти ще раз підтвердив, що розвиток ґендерної освіти є невід’ємним компонентом побудови демократичного толерантного суспільства. Незважаючи на певні досягнення в цій галузі, ще залишається багато невирішених проблем.

Наразі Україна створила сприятливі умови для впровадження ґендерної проблематики в систему освіти на національному та регіональному рівні: відбувається оновлення стандартів та програм освіти; суспільство поступово стає ґендерно чутливим, усвідомлюючи ґендерні проблеми і потребу їх вирішувати.

Результати дослідження дають підстави зробити такі висновки.

1.Вдосконалено чинний термінологічний апарат ґендерної освіти через запровадження в науковий обіг поняття «ґендерна компетентність» *.

2.Законодавство, що регулює сферу вищої освіти, є ґендерно нейтральним, тобто воно не підкреслює різні фізичні та соціальні характеристики обох статей. Однак нормативно-правова база системи освіти потребує переходу від ґендерно нейтральної до ґендерно чуттєвої моделі з урахованням рекомендацій авторів дослідження.

3.Долучення ґендерного підходу до забезпечення студентів належними умовами для навчання має враховувати комплекс заходів, а саме: корекцію змісту навчальних програм та навчальних курсів, створення належних умов організації навчально-виховного процесу, підготовку ґендерно позитивних кадрів.

4.Упровадження ґендерних підходів у навчальні програми дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки національної освіти тільки розпочато.

5.Базовими курсами для впровадження ґендерних підходів у систему вищої освіти є загальні нормативні курси дисциплін циклу гуманітарної та соці- ально-економічної підготовки, оскільки саме вони є основою підготовки не лише спеціаліста, а й узагалі людини з вищою освітою. Інтеграція ґендерного компонента в нормативні навчальні курси не виключає інтеграцію ґендерного компонента в інші навчальні курси, а також запровадження окремих суто ґендерних курсів.

6.Запропоновані рекомендації щодо ґендерної складової освіти варто врахувати для вдосконалення навчальних програм, підручників та посібників.

* Ґендерна компетентність – сукупність знань, умінь, навичок, цінностей і ставлень, що дають змогу ефективно впроваджувати принцип рівних можливостей обох статей в усі сфери життєдіяльності суспільства.

327

7.Під час укладання навчальних програм автори повинні дотримуватися ґендерної симетрії мови.

Напрямки подальших досліджень:

•аналіз нових навчальних програм дисциплін циклу гуманітарної та соці- ально-економічної підготовки;

•аналіз навчальних програм природничо-наукових (фундаментальних) дисциплін;

•аналіз вибіркових дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки;

•ґендерна експертиза підручників та посібників для вищої школи, які мають рекомендації Міністерства освіти і науки України;

•обговорення результатів досліджень на семінарах та навчальних конференціях;

•проведення тренінгів із підготовки фахівців цієї галузі;

•підготовка ґендерно позитивних навчальних програм;

•підготовка ґендерно позитивних навчальних посібників;

•розробка методики викладання дисциплін суспільно-гуманітарного циклу з урахуванням ґендерних особливостей студентської аудиторії.

328	Ґендерні стандарти сучасної освіти

ДОДАТОК

Орієнтовний перелік вибіркових дисциплін циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки бакалавра 11

Антропологія	Менеджмент здоров’я
	Мистецтвознавство
Геополітика
Глобалістика	Педагогіка
	Політологія
Евристика	Правознавство
Екологія	Прогностика
Економіка	Психологія
Естетика	Психологія права
Етика
Етнографія	Релігієзнавство
Етнологія	Риторика
Етологія
	Соціологія
Інформаційне суспільство	Суспільні комунікації
Історія вчень про державу та право
Історія мистецтв	Теорії еволюції та креаціонізм
Історія світової цивілізації	Теорія та практика освіти
Історія театру
	Українознавство
Компаративістика
Корпоративна соціальна	Філософія науки
відповідальність	Філософія права
Кроскультурний менеджмент
	Цінності європейської цивілізації
Літературознавство
Логіка	Інші
Маркетинг
Менеджмент

11Міністерство освіти і науки України [Електронний ресурс] / Про вдосконалення нормативної частини: Проект наказу Міністерства освіти і науки України. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/newstmp/2009_1/10_06/9/doc.doc