8. Функції мови

КОМУНІКАТИВНА Функція спілкування

Контактоустановлювальна функція, передача суб’єктивної інформації, встановлювання і регулювання взаємодії між людьми (фатична)

Репрезентативна Функція позначення світу речей

Емотивна Функція вираження почуттів, емоцій

Експресивна Функція самовираження, створення образу мовця, автора

Волюнтативна Функція волевиявлення

Прагматична Функція, що вказує на ставлення мовця до висловленого

Естетична Функція вираження прекрасного, виховання естетичного смаку

Метамовна Функція використання мови для опису іншої мови (метамова фізики, хімії тощо)

МИСЛЕТВОРЧА Функція формування і формулювання думки

Когнітивна (гносеологічна) Функція пізнання

Акумулятивна Функція нагромадження знань

Інформативна (референтна) Функція передачі об’єктивної інформації, відомостей

9. Мова і мовлення.

Мова — це система одиниць спілкування і правил їхнього функціонування, тобто, мова — це інвентар (словник) і граматика, які існують у потенційній можливості. Мовлення — конкретно застосована мова, засоби спілкування в їхній реалізації. Під мовленням розуміють сам процес говоріння і результат цього процесу. Якщо мова — це система, вона статична, то мовлення — це процес говоріння і результат

1) Мова – це абстракція; мовлення – конкретне спілкування, воно існує в говорінні і сприйманні та текстах

2) Мова – явище незалежне від індивіда, воно належить суспільству; мовлення – індивідуальне, його кожен може творити по-своєму, але в межах мови

3) Мова – досить стабільна; мовлення – змінне, динамічне

4) Мова має ієрархічну організацію, систему; мовлення має лінійний характер, де кожен елемент іде один за одним

5) Мова - явище психічне, мовлення – психофізичне (тембр, темп, гучність).

10. Мова і мислення. Їхній взаємозв’язок. Типи мислення.

Мислення — це психофізичний процес відображення мозком людини дійсності в поняттях, судженнях та умовиводах. Сутність мови полягає у тому, що вона бере участь у всіх видах мислення. Думки формуються завдяки слову і в слові. Будь-яка думка має знайти своє словесне вираження, що свідчить про те, що мова і мислення пов’язані між собою, але не тотожні. З одного боку, немає слова, словосполучення, речення, які б не виражали думки, але, з іншого боку, мова не тотожня мисленню, а лише один з найголовніших його інструментів

1. По генезису розвитку розрізняють мислення:

• наочно-дійове;

• наочно-образне;

• словесно-логічне;

• абстрактно-логічне.

Наочно-діюче мислення - вид мислення, що спирається на безпосереднє сприйняття предметів в процесі дій з ними. Це мислення є найбільш елементарний вид мислення, що виникає в практичній діяльності і є основою для формування більш складних видів мислення.

Наочно-образне мислення - вид мислення, що характеризується опорою на уявлення та образи. При наочно-образному мисленні ситуація перетвориться в плані образу або уявлення.

Словесно-логічне мислення - вид мислення, здійснюваний за допомогою логічних операцій з поняттями. При словесно-логічному мисленні оперуючи логічними поняттями, суб'єкт може пізнавати суттєві закономірності та неспостережний взаємозв'язку досліджуваної реальності.

Абстрактно-логічне (абстрактне) мислення - вид мислення, заснований на виділенні суттєвих властивостей і зв'язків предмета і відверненні від інших, несуттєвих.

2. За характером вирішуваних завдань розрізняють мислення:

• теоретичне;

• практичне.

Теоретичне мислення - мислення на основі теоретичних міркувань і висновків. Практичне мислення - мислення на основі думок і висновків, заснованих на вирішенні практичних завдань.

Теоретичне мислення - це пізнання законів і правил. Основне завдання практичного мислення - розробка засобів практичного перетворення дійсності: постановка мети, створення плану, проекту, схеми.

3. За ступенем розгорнення розрізняють мислення:

• дискурсивне;

• інтуїтивне.

Дискурсивне (аналітичне) мислення - мислення, опосередковане логікою міркувань, а не сприйняття. Аналітичне мислення розгорнене в часі, має чітко виражені етапи, представлене в свідомості самої мислячої людини. Інтуїтивне мислення - мислення на основі безпосередніх чуттєвих сприйнять і безпосереднього відображення дій предметів і явищ об'єктивного світу. Інтуїтивне мислення характеризується швидкістю протікання, відсутністю чітко виражених етапів, є мінімально усвідомленим.

4. За ступенем новизни і оригінальності розрізняють мислення:

• репродуктивне

• продуктивне (творче).

Репродуктивне мислення - мислення на основі образів і уявлень, почерпнутих з якихось певних джерел. Продуктивне мислення - мислення на основі творчої уяви.

5. По засобах мислення розрізняють мислення:

• вербальне;

• наочне.

Наочне мислення - мислення на основі образів і представлень предметів. Вербальне мислення - мислення, що оперує абстрактними знаковими структурами.

Встановлено, що для повноцінної розумової роботи одним людям необхідно бачити або уявляти предмети, інші вважають за краще оперувати абстрактними знаковими структурами.

6. За функціями розрізняють мислення:

• критичне;

• творче.

Критичне мислення направлене на виявлення недоліків у думках інших людей. Творче мислення пов'язане з відкриттям принципово нового знання, з генерацією власних оригінальних ідей, а не з оцінюванням чужих думок.