- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту чернігівський державний технологічний університет вікова психологія
- •Змістовий модуль 1. Загальні питання вікової психології
- •Тема 1. Вікова психологія як наука
- •1. Об’єкт, предмет і завдання вікової психології
- •2. Зв'язок вікової психології з іншими науками
- •3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
- •4. Специфіка організації досліджень у віковій психології
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Вік і розвиток як центральні поняття вікової психології
- •1. Поняття віку у віковій психології
- •2. Поняття розвитку
- •3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
- •Тема 3. Психоаналітичний напрямок у трактуванні розвитку
- •1. Формування дитячого психоаналізу
- •2. Розвиток концепції 3. Фрейда в роботах Анни Фрейд
- •3. Епігенетична теорія життєвого шляху особистості е. Еріксона
- •Тема 4. Когнітивний напрямок у психології розвитку
- •1. Загальні положення теорії розвитку мислення і інтелекту дитини в теорії ж. Піаже
- •2. Умови розвитку інтелекту за ж.Піаже
- •3. Періодизація розвитку інтелекту за ж.Піаже
- •4. Теорія морального розвитку л. Кольберга
- •Тема 5. Культурно-історичний напрямок у трактуванні вікового розвитку
- •1. Культурно історична концепція л.С. Виготського
- •2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
- •3. Концепція д. Б. Ельконіна
- •4. Теорія розвитку особистості л. І. Божович
- •5. Модель розвитку спілкування м. І. Лисіної
- •6. Екологічні теорії психічного розвитку
- •Змістовий модуль 2. Психічний розвиток у дитячому і юнацькому віці
- •Тема 6. Перинатальний і пренатальний періоди розвитку і народження
- •1. Поняття про пренатальний і перинатальний розвиток. Порушення розвитку
- •2. Психічний розвиток у пренатальний період
- •3. Розвиток нервової системи в пренатальний період
- •4. Психологічний аспект народження
- •Тема 7. Новонародженість
- •1. Особливості новонародженості як критичного періоду
- •2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.
- •3. Характеристика психічного життя новонародженого. Соціальна ситуація розвитку
- •4. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
- •Тема 8. Психологічний розвиток у Немовлячий період
- •1. Соціальна ситуація розвитку. Границі віку
- •2. Розвиток комплексу пожвавлення і його значення
- •3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці
- •4. Розвиток говоріння й розуміння мови
- •5. Основні новоутворення віку. Розвиток форм спілкування дитини. Шпиталізм.
- •6. Розвиток емоційної сфери
- •7. Індивідуальні варіанти розвитку
- •8. Криза першого року життя
- •Тема 9. Психічний розвиток у період раннього дитинства
- •1. Соціальна ситуація розвитку й основні новоутворення раннього дитинства
- •2. Предметна й знарядійна діяльність
- •3. Мовленнєвий розвиток.
- •4. Когнітивний розвиток
- •4. Початок ігрової діяльності
- •5. Розвиток самосвідомості
- •6. Розвиток спілкування
- •7. Криза 3 років
- •Тема 10. Психічний розвиток дитини у Дошкільний період
- •1. Зміна соціальної ситуації розвитку протягом дошкільного дитинства
- •2. Гра й інші види діяльності дошкільника
- •3. Спілкування з дорослими й однолітками
- •4. Когнітивний розвиток
- •5. Розвиток особистості дошкільника. Новоутворення дошкільного віку
- •Тема 11. Психологічні особливості розвитку дитини в Молодшому шкільному віці
- •1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці
- •2. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної
- •3. Когнітивний розвиток молодшого школяра
- •4. Розвиток особистості молодшого школяра. Формування мотиваційно-потребнісної сфери
- •5. Початкові форми рефлексії. Формування самооцінки
- •6. Особливості морального розвитку і розвитку емоційно-вольової сфери
- •5. Соціальне життя в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками
- •Тема 12. Психологічні особливості розвитку у Підлітковому віці
- •1. Загальна характеристика підліткового віку. Діалектика «дитячого» й «дорослого» в підлітковому віці. Зони розвитку й завдання підліткового періоду
- •2. Криза підліткового віку
- •3. Соціальна ситуація розвитку у підлітковому віці
- •4. Характеристика провідних діяльностей підлітка
- •5. Розвиток пізнавальної сфери. Формування елементів теоретичного мислення й системи інтелектуальних (професійно орієнтованих) інтересів
- •6. Зміни в особистісному розвитку
- •7. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
- •8. Становлення «я»-ідентичності і основні форми та прояви порушень поведінки у підлітків
- •9. Основні новоутворення у підлітковому віці
- •Тема 15. Юнацький вік
- •1. Юність у контексті життєвого шляху особистості, завдання віку
- •2. Криза юнацького віку
- •3. Соціальна ситуація розвитку і провідна діяльність у юнацькому віці
- •4. Розвиток когнітивної сфери
- •5. Психосоціальний розвиток у юнацькому віці
- •Розвиток я-концепції і самосвідомості
- •Новоутворення раннього юнацького віку
- •Труднощі юнацького віку
- •Тема 16. Молодість
- •Тема 17. Дорослість (зрілість)
- •Тема 17. Старіння й старість
- •18 Рекомендована література
6. Розвиток емоційної сфери
Про розвиток емоційної сфери дитини говорити досить складно. Першим яскравим проявом емоційності, спрямованої на дорослого, є «комплекс пожвавлення».
З першого року життя на обличчі дитини відбиваються страх, подив, страждання, задоволення. Спочатку вони пов’язані з задоволенням базових біологічних потреб (наприклад, у їжі), але під кінець року поширюються на більш широке коло явищ (наприклад, на спілкування з дорослими) і на власну діяльність дитини (наприклад, дотягування до предмета, стояння і присідання в ліжечку і т.д.).
Поява посмішки і сміху тісно пов’язана зі змінами в когнітивному розвитку. Однак частота посмішок, адресованих іншим, залежить і від зовнішніх обставин. Установлено, що діти, які виховуються в родині, посміхаються частіше, і частота посмішок досягає в них максимального значення раніше на кілька тижнів, ніж у дітей, що виховуються в дитячих будинках (приблизно в 4 міс.). Ця закономірність зберігається протягом усього першого року життя.
У дітей старше 6 міс. можна знайти емоційну прихильність до певних людей. Протягом 1—2-го міс. після виникнення ознак першої прихильності до матері більшість дітей починають виявляти прихильність до батька, братам, сестрам, бабусям і дідусям. Ознаки прихильності: об'єкт прихильності краще і швидше може заспокоїти й утішити дитину; дитина частіше, ніж до інших, звертається до нього за допомогою і розрадою; у присутності об'єкта прихильності вона рідше відчуває страх. Наприклад, у незнайомій обстановці однорічні діти рідше проявляють явні ознаки страху чи намір розплакатися, якщо в кімнаті знаходиться мати. Дитина готова спілкуватися і грати з незнайомою людиною, якщо поруч знаходиться хтось із близьких, але варто її чимось налякати чи схвилювати, вона відразу обернеться до об'єкта прихильності. Щоб установити ступінь небезпеки ситуації, дитина, як правило, також звертається до свого об'єкта прихильності. Наприклад, дитина, що наближається до нового предмета, незнайомої іграшки, миттєво зупиниться і поповзе до матері, якщо на її обличчі відіб'ється переляк чи вона вимовить будь-як безглузду фразу зляканим голосом. Але якщо мати посміхнеться і скаже щось підбадьорливим голосом, дитина знову поповзе до іграшки.
7. Індивідуальні варіанти розвитку
З перших днів у поведінці немовлят спостерігаються помітні розходження. Одні діти багато кричать, плачуть, інші поводяться спокійно; деякі сплять у певні часи, інші сплять і просинаються поза всяким розкладом; одні рухливі, постійно перевертаються, пересуваються, інші здатні подовгу сидіти і лежати тихо.
Такі розходження, крім того, що вони викликаються навколишнім оточенням і поведінкою дорослих, пов’язані з темпераментом. Вивчати темперамент маленьких дітей дуже складно. Відомі дослідження американських психологів Томаса і Чесса (1977), які аналізували темпераменти немовлят за наступними показниками: рівень активності, ритмічність (регулярність сну і їжі), примхливість, стійкість уваги, збудливість, поріг реакції, готовність пристосовуватися до нових умов.
Класифікуючи дітей за цими показниками, дослідники виділили 3 групи дітей: спокійні, важкі і загальмовані. Спокійні діти (75% усіх вивчених) життєрадісні, їдять і сплять в один час, добре адаптуються, їх нелегко розхвилювати. Важкі діти (близько 10%) примхливі, потребу в їжі і сні проявляють нерегулярно, бояться нових людей і ситуацій, відрізняються підвищеною збудливістю. Загальмовані діти (приблизно 15%) відносно неактивні і примхливі, від нового намагаються усунутися чи реагують негативно, але чим більш вони освоюються в новій ситуації, тим більш адекватними стають їх реакції. Пізніше у важких дітей з'являється більше емоційних проблем, ніж у дітей інших груп. Очевидно, батьки таких дітей іноді різко, роздратовано реагують на їх поведінку, тим самим поглиблюючи нервозність, властиву дітям від народження.
У 10-місячних дітей з'являються нові емоційні реакції. Одна з них — страх при зустрічі з незнайомою людиною чи явищем. У такій ситуації можна спостерігати зляканий вираз обличчя: губи підгорнуті, очі розширені, брови підняті. Іншу емоцію психологи назвали «гнівом, викликаним розчаруванням». Ця емоція з'являється у вигляді опору і плачу, коли переривають якесь заняття дитини чи з її полю зору зникає цікавий об'єкт.
У перший рік життя діти реагують також на прояв гніву чи радості інших людей. Однорічні малята, бачачи, що хтось сердиться, хвилюються, а спостерігаючи прояв ніжності між іншими людьми, ставали ніжними чи виявляли ревнощі.