- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту чернігівський державний технологічний університет вікова психологія
- •Змістовий модуль 1. Загальні питання вікової психології
- •Тема 1. Вікова психологія як наука
- •1. Об’єкт, предмет і завдання вікової психології
- •2. Зв'язок вікової психології з іншими науками
- •3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
- •4. Специфіка організації досліджень у віковій психології
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 2. Вік і розвиток як центральні поняття вікової психології
- •1. Поняття віку у віковій психології
- •2. Поняття розвитку
- •3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
- •Тема 3. Психоаналітичний напрямок у трактуванні розвитку
- •1. Формування дитячого психоаналізу
- •2. Розвиток концепції 3. Фрейда в роботах Анни Фрейд
- •3. Епігенетична теорія життєвого шляху особистості е. Еріксона
- •Тема 4. Когнітивний напрямок у психології розвитку
- •1. Загальні положення теорії розвитку мислення і інтелекту дитини в теорії ж. Піаже
- •2. Умови розвитку інтелекту за ж.Піаже
- •3. Періодизація розвитку інтелекту за ж.Піаже
- •4. Теорія морального розвитку л. Кольберга
- •Тема 5. Культурно-історичний напрямок у трактуванні вікового розвитку
- •1. Культурно історична концепція л.С. Виготського
- •2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
- •3. Концепція д. Б. Ельконіна
- •4. Теорія розвитку особистості л. І. Божович
- •5. Модель розвитку спілкування м. І. Лисіної
- •6. Екологічні теорії психічного розвитку
- •Змістовий модуль 2. Психічний розвиток у дитячому і юнацькому віці
- •Тема 6. Перинатальний і пренатальний періоди розвитку і народження
- •1. Поняття про пренатальний і перинатальний розвиток. Порушення розвитку
- •2. Психічний розвиток у пренатальний період
- •3. Розвиток нервової системи в пренатальний період
- •4. Психологічний аспект народження
- •Тема 7. Новонародженість
- •1. Особливості новонародженості як критичного періоду
- •2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.
- •3. Характеристика психічного життя новонародженого. Соціальна ситуація розвитку
- •4. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
- •Тема 8. Психологічний розвиток у Немовлячий період
- •1. Соціальна ситуація розвитку. Границі віку
- •2. Розвиток комплексу пожвавлення і його значення
- •3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці
- •4. Розвиток говоріння й розуміння мови
- •5. Основні новоутворення віку. Розвиток форм спілкування дитини. Шпиталізм.
- •6. Розвиток емоційної сфери
- •7. Індивідуальні варіанти розвитку
- •8. Криза першого року життя
- •Тема 9. Психічний розвиток у період раннього дитинства
- •1. Соціальна ситуація розвитку й основні новоутворення раннього дитинства
- •2. Предметна й знарядійна діяльність
- •3. Мовленнєвий розвиток.
- •4. Когнітивний розвиток
- •4. Початок ігрової діяльності
- •5. Розвиток самосвідомості
- •6. Розвиток спілкування
- •7. Криза 3 років
- •Тема 10. Психічний розвиток дитини у Дошкільний період
- •1. Зміна соціальної ситуації розвитку протягом дошкільного дитинства
- •2. Гра й інші види діяльності дошкільника
- •3. Спілкування з дорослими й однолітками
- •4. Когнітивний розвиток
- •5. Розвиток особистості дошкільника. Новоутворення дошкільного віку
- •Тема 11. Психологічні особливості розвитку дитини в Молодшому шкільному віці
- •1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці
- •2. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної
- •3. Когнітивний розвиток молодшого школяра
- •4. Розвиток особистості молодшого школяра. Формування мотиваційно-потребнісної сфери
- •5. Початкові форми рефлексії. Формування самооцінки
- •6. Особливості морального розвитку і розвитку емоційно-вольової сфери
- •5. Соціальне життя в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками
- •Тема 12. Психологічні особливості розвитку у Підлітковому віці
- •1. Загальна характеристика підліткового віку. Діалектика «дитячого» й «дорослого» в підлітковому віці. Зони розвитку й завдання підліткового періоду
- •2. Криза підліткового віку
- •3. Соціальна ситуація розвитку у підлітковому віці
- •4. Характеристика провідних діяльностей підлітка
- •5. Розвиток пізнавальної сфери. Формування елементів теоретичного мислення й системи інтелектуальних (професійно орієнтованих) інтересів
- •6. Зміни в особистісному розвитку
- •7. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
- •8. Становлення «я»-ідентичності і основні форми та прояви порушень поведінки у підлітків
- •9. Основні новоутворення у підлітковому віці
- •Тема 15. Юнацький вік
- •1. Юність у контексті життєвого шляху особистості, завдання віку
- •2. Криза юнацького віку
- •3. Соціальна ситуація розвитку і провідна діяльність у юнацькому віці
- •4. Розвиток когнітивної сфери
- •5. Психосоціальний розвиток у юнацькому віці
- •Розвиток я-концепції і самосвідомості
- •Новоутворення раннього юнацького віку
- •Труднощі юнацького віку
- •Тема 16. Молодість
- •Тема 17. Дорослість (зрілість)
- •Тема 17. Старіння й старість
- •18 Рекомендована література
3. Мовленнєвий розвиток.
Мова засвоюється з разючою швидкістю, особливо після того, як діти починають вимовляти свої перші слова. Третій рік життя характеризується зростаючою мовною активністю дитини. Розширюється коло її спілкування, навіть з незнайомими людьми. Підвищується мовна активність під час ігор і самостійної діяльності дитини. Діти не тільки самі дуже говіркі, але і прислухаються до мови, не зверненої безпосередньо до них; легко запам'ятовують і відтворюють невеликі вірші і казки.
За 2,5 роки раннього дитинства мова дитини розвивається від примітивних назв до усвідомленого вираження думки, випадної мови, що складає з граматично правильних речень.
Дуже важливий шлях у мовному розвитку — оволодіння значенням слова. Трохи пізніше дитина освоює питання «Що це?», і досить кілька разів почути назву предмета, щоб почати користуватися словом. Словниковий запас досягає 1200-1500 слів до кінця 3-го року життя, у ньому зустрічаються всі частини мови; серед речень зустрічаються основні типи, включаючи складні безсполучникові і союзні речення.
Власна мова дитини тісно уплетена в її діяльність і поступово починає виконувати функцію організації її дій, входячи в них як обов'язковий компонент.
На 3-му році життя розуміння мови дитиною не тільки зростає за обсягом, але і змінюється якісно. Дитина любить слухати мову дорослих, любить радіо, читання казок, віршів, освоюючи розуміння оповідання-розповіді. Але це розуміння здійснюється краще в межах наочної ситуації.
Дітям властиво розширювати значення часто уживаних слів. Розширення змісту може ґрунтуватися на подібності суб'єктивних реакцій. Наприклад, багато дітей люблять слово «Ось!», уживаючи його наприкінці будь-якої дії: закінчивши складати пірамідку, злізши з дивану, побачивши, що мати закінчила її вдягати.
Значно рідше діти звужують значення. Так, слово «машина» може вживатися тільки стосовно машин, що рухаються, і не використовуватися для припаркованих чи зображених на малюнку. Деякі діти словом “киця” позначають тільки власну кішку і т.д.
Успіхи в мовленнєвому розвитку виражаються також в удосконалюванні розуміння і постановці запитань. Дворічні діти розуміють як загальні питання, які вимагають відповідей «так» чи «ні», так і спеціальні, які починаються зі слів «де», «хто», «що», і звичайно відповідають на них правильно. На питання, що починаються зі слів «коли», «як», «чому» і «навіщо», діти можуть відповідати так, начебто їх запитали «що» чи «де», але вже до 3-х років розуміння таких питань уточнюється.
Власні перші загальні питання дитини звучать у вигляді тверджень з питальною інтонацією наприкінці речення. Найперші і найчастіші зі спеціальних питань починаються в них зі слів «що» і «де». «Коли», «як» і «чому» з'являються пізніше. Уживання таких слів пов’язане з тим, що дитина вчиться ставати на точку зору іншої людини: 2-річні діти, пояснюючи слова «тут» чи «там», ясно уявляють собі ступінь далекості. Слова «цей», «той», «там» діти вживають у правильному значенні вже на 2-му року життя, але розуміння їх значення приходить до 4—5 рокам.
Термін початку інтенсивного зростання активного словника, появи 2-3-слівних речень і перших питань, звернених до дорослого, залежать від характеру спілкування дитини дорослими. Якщо дорослі мало розмовляють з дитиною, не спонукують її до активного використання слів, угадують будь-яке бажання дитини, не стимулюючи звертання до активної мови, розвиток мовлення може сповільнюватися.
У зв'язку зі зростанням розумінням слів і швидким збільшенням словника мова перетворюється для дитини в основний засіб спілкування. Основу розумового розвитку в ранньому дитинстві складають нові види дій, що формуються в дитини, сприймання і розумових дій.