- •П ередмова
- •Заліковий модуль 1. Макроекономічні індикатори та ринкові механізми Змістовий модуль 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Обмеженість ресурсів, вибір і основні проблеми економіки
- •1.3. Економічні цілі суспільства, економічні системи
- •1.4. Кругооборот у закритій приватній економіці
- •1.5. Модель кругообороту закритої економіки за участю держави
- •1.6. Кругооборот у відкритій економіці
- •9. Основним методом макроекономіки є:
- •10. Макроекономічні моделі будуються з метою:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Змістовий модуль 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Концептуальні принципи системи національних рахунків
- •2.2. Зміст національних рахунків
- •2.3. Класифікація макроекономічних показників
- •2.4. Структура валового випуску за секторами економіки
- •2.5. Способи визначення величини ввп
- •2.6. Методи розрахунку похідних від ввп макроекономічних показників
- •2.7. Система трансфертів в Україні
- •2.8. Макроекономічні показники запасів
- •2.9. Система оцінювання економічних операцій і показників
- •2.10. Суспільний добробут та проблеми його кількісного визначення
- •2.11. Нові макроекономічні показники
- •2.12. Структура національного ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •1. Прокоментуйте наведені нижче твердження. Висловіть власну точку зору:
- •2. Використовуючи дані національних рахунків, розрахуйте: ввп за методом витрат, чвп і національний дохід.
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 3. Ринок праці
- •3.1. Структура населення та форми зайнятості
- •3.2. Механізм ринку праці
- •3.3. Неокласична та кейнсіанська теорії зайнятості
- •3.4. Безробіття: функції, рівень, форми
- •3.5. Наслідки безробіття, закон Оукена
- •3.6. Вартість робочої сили та державне регулювання заробітної плати
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 4 товарний ринок
- •4.1. Попит споживачів на товари як прояв їх потреб
- •4.2. Чинники попиту на товари
- •4.3. Класифікація, стандартизація і якість товару
- •4.4. Загальна характеристика товарного ринку
- •4.5. Суб’єкти товарного ринку і його інфраструктури
- •4.6. Кейнсіанська теорія рівноваги товарного ринку
- •4.7. Особливості моделі рівноваги Хікса
- •4.8. Класична модель рівноваги на товарному ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 5. Грошовий ринок
- •5.1. Сучасні грошово-кредитні системи
- •5.2. Фінансово-кредитні небанківські посередники
- •5.3. Зміст та структура грошової маси
- •5.4. Грошовий ринок
- •5.5. Попит на гроші за класичною теорією
- •5.6. Кейнсіанська концепція попиту на гроші
- •5.7. Сучасні теорії попиту на гроші
- •5.8. Пропозиція грошей та чинники, що її визначають
- •5.9. Мультиплікація депозитів та банківських кредитів
- •5.10. Рівновага на грошовому ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль II. Теорії функціонування і розвитку макроекономічних систем Змістовий модуль 6. Інфляційний механізм
- •6.1. Сутність і вимірювання інфляції
- •6.2.Типи інфляції
- •6.3. Класифікація та ознаки інфляції
- •6.4. Дефляція
- •6.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •6.6. Інфляція і державні інтереси
- •6.7. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива а.Філліпса
- •6.8. Антиінфляційна політика держави та політика зайнятості
- •10. Антиінфляційна стратегія не передбачає:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 7. Споживання домогосподарств
- •7.1. Загальна характеристика споживання і заощадження
- •7.2. Функції споживання та заощаджень
- •7.3. Теорія споживання Дж. М.Кейнса
- •7.4. Модель споживання і. Фішера
- •7.5. Модель життєвого циклу ф. Модильяні
- •7.6. Теорія поведінки споживача м. Фрідмена
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 8. Приватні інвестиції
- •8.1. Сутність та види інвестування
- •8.2. Джерела та чинники інвестицій
- •8.3. Кейнсіанська концепція автономних інвестицій
- •8.4. Неокласична теорія автономних інвестицій
- •8.5. Мультиплікатор інвестицій
- •8.6.Графічний аналіз мультиплікатора інвестицій
- •8.7. Модель «інвестиції – заощадження»
- •8.8. Індуційовані інвестиції, модель акселератора
- •8.9. Інвестиційна привабливість України
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.1. Сукупні витрати: зміст та структура
- •9.2. Складові сукупного попиту та його чинники
- •9.3. Крива сукупного попиту ad
- •9.4. Сукупна пропозиція: зміст та крива
- •9.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, ефект храповика
- •9.6. Умови рівноважного обсягу виробництва
- •9.7. Відхилення рівноважного ввп в умовах повної зайнятості
- •9.8. Мультиплікатор витрат моделі ad - as
- •9.9. Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках
- •9.10. Умови рівноваги трьох ринків за моделлю Хікса - Хансена
- •9.11. Неокласична модель загальної макроекономічної рівноваги (зер)
- •9.12.Кейнсіанська модель загальноекономічної рівноваги
- •9.13. Порівняльна характеристика концепцій зер
- •Порівняльна характеристика моделей зер
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль ііі. Макроекономічна динаміка та державна політика Змістовий модуль 10. Економічна динамика
- •10.1. Зміст, джерела, типи та фактори економічного зростання
- •10.2. Модель економічного зростання є. Домара
- •10.3. Модель економічного розвитку р. Харрода
- •10.4. Неокласична модель економічної динаміки р. Солоу
- •10.5. Вплив на економічну динаміку приросту населення та технологічного прогресу
- •8. Що не впливає на підвищення продуктивності праці?
- •9. Модель Солоу не припускає:
- •10. Що не є аргументом супротивників економічного зростання?
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі і питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістолвий модуль 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •11.1. Функції, які ринок не виконує
- •11.2. Об’єктивна необхідність втручання держави в економіку
- •11.3. Теорія суспільного вибору
- •11.4. Зміст, цілі та інструменти макроекономічної політики держави
- •11.5. Теорія макроекономічної політики я.Тінбергена
- •11.6. Теорія економічної політики р.Манделла
- •11.7. Ефективність економічної політики держави
- •11.8. Зміст, види та завдання фіскальної політики
- •11.9. Державний бюджет, вплив податкової політики на макроекономічну ситуацію
- •11.10. Державні витрати, їх вплив на економіку
- •11.11. Обмеження державного бюджету, концепції його балансування
- •11.12. Державний борг, його вплив на економіку
- •11.13. Взаємозв’язок грошово-кредитних та фіскальних інструментів державного регулювання економіки
- •11.14. Концепції грошово-кредитної (монетарної) політики, функції нбу
- •11.15. Прямі засоби впливу нбу на пропозицію грошей
- •11.16. Опосередковані засоби монетарної політики
- •11.17. Механізми нбу по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки
- •11.18. Державне регулювання підприємництва та інвестиційно-інноваційної діяльності
- •19. Згідно з концепцією мультиплікатора збалансованого бюд-жету, рівне за обсягом скорочення податків і державних закупівель:
- •20. Прямий зв’язок між чистими податковими надходження-ми і реальним чвп:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •12.2. Залежність іноземних інвестицій від внутрішньої відсоткової ставки
- •12.3. Вплив валютного курсу на обсяг зовнішніх запозичень
- •12.4. Вплив експортно-імпортних операцій на економіку країни
- •12.5. Модель рівноваги Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки
- •12.6. Методи визначення та режими валютних курсів
- •12.7. Девальвація національної валюти
- •12.8. Вплив валютного курсу на економічну політику держави
- •1. За останні півстоліття рівень відкритості національних економік:
- •2. Що не є аргументом прихильників протекціонізму?
- •3. До чинників, які сприяли швидкому зростанню міжнародної торгівлі в останні десятиріччя, не належить:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
11.16. Опосередковані засоби монетарної політики
Інструментами опосередкованого впливу НБУ на пропозицію грошей є:
операції на відкритому ринку;
регулювання облікової ставки на позики;
регулювання банківських резервів.
Операції на відкритому ринку є гнучким інструментом регулюючої функції НБУ. Зміст його виявляється в продажу чи купівлі центральним банком цінних паперів на «відкритому ринку» у комерційних банків, фірм або населення. Він застосовується для проведення експансійної (купівля) чи рестрикційної (продаж) грошової політики.
Метою кредитної експансії є збільшення зайнятості і обсягу виробництва шляхом збільшення пропозиції грошей . Кредитна рестрикція застосовується з метою запобігти економічній кризі та знизити темпи інфляції шляхом обмеження пропозиції грошей.
Купуючи чи продаючи державні цінні папери, НБУ здійснює вплив на обсяг грошової маси. Якщо НБУ продає комерційним банкам, фірмам або населенню цінні державні папери, то цим засобом він вилучає з обігу гроші, зменшуючи надлишкові резерви комерційних банків та депозити фірм і домогосподарств, що, в свою чергу, мультиплікативно впливає на зменшення пропозиції грошей .
Викуповуючи державні цінні папери у названих суб’єктів, НБУ збільшує надлишкові резерви комерційних банків та депозити фірм і домогосподарств, які, в свою чергу, мультиплікативно впливають на збільшення пропозиції грошей.
Якими інтересами керуються господарюючі та регулюючі суб’єкти?
Стимулом до продажу цінних паперів центральним банком є потреба в обслуговуванні державного боргу. Емісія державних облігацій у цьому випадку є способом фінансування тривалого дефіциту державного бюджету та обслуговування державного боргу. Навіть за умови бездефіцитного бюджету, але значного розриву у часі між надходженнями до бюджету та витратами з нього, виникає потреба у продажу центральним банком цінних паперів. Ця потреба виникає також у разі необхідності зменшення частини надлишкової грошової маси в обігу.
Метою викупу державних цінних паперів центральним банком є потреба збільшення пропозиції грошей в обігу.
Спонукою до купівлі-продажу цінних паперів комерційними банками, фірмами та домогосподарствами є співвідношення між ціною облігацій та рівнем відсоткової ставки за облігаціями. Коли центральний банк продає державні облігації, то збільшує їх пропозицію на ринку, що зменшує їх ціну і підвищує відсоткову ставку за облігаціями. Це спонукає комерційні банки та інших суб’єктів купувати облігації державної позики. Якщо ж центральний банк скуповує державні облігації, попит на них зростає. Ця ситуація підвищує їх ціну, а відсоткова ставка зменшується, що спонукає володарів облігацій продавати їх НБУ.
Важливим засобом монетарної політики є регулювання облікової (дисконтної) ставки – розміру відсотка, за яким НБУ надає позики комерційним банкам. Політика облікової ставки використовується для впливу на кредитну активність комерційних банків через зміну плати за кредит відповідно до кон’юнктурних коливань економіки. Позики, які комерційні банки отримують у НБУ, називаються дисконтними.
Метою дисконтних позик є:
підтримання рівня ліквідності банків у період тяжкого фінансового становища;
підтримання резервів комерційних банків на необхідному рівні.
Як правило, заставою дисконтних позик є державні цінні папери комерційних банків.
Якщо НБУ зменшує облікову ставку, то це стимулює розширення кредитів усієї банківської системи, а збільшення облікової ставки зумовлює зменшення (згортання) кредитів. Як видно, зменшення облікової ставки діє подібно викупу центральним банком державних цінних паперів, а збільшення облікових ставок – подібно продажу НБУ цінних паперів.
Але вплив політики облікової ставки на розширення (згортання) кредиту передбачити значно важче, ніж вплив операцій з цінними паперами на відкритому ринку. Пояснюється це тим, що на обсяг запозичень комерційних банків впливає не тільки рівень облікової ставки, а й рівень ставки позикового відсотка міжбанківських кредитів або інших альтернативних джерел.
Як нам уже відомо, розширення кредиту (інвестування) означає збільшення виробництва, і навпаки. Тому політика облікової ставки має спрямовуватись на обмеження кредиту в умовах, що ведуть до буму, і сприяти розширенню кредиту в умовах депресії. Тобто, в депресивній економіці облікова ставка має зменшуватись, а в умовах буму (або його загрози) – зростати.
Але практика господарювання свідчить, що в період економічного зростання облікова ставка зростає значно пізніше, а в період економічних спадів вона значно пізніше знижується, ніж ставка відсотка. Тому зробимо висновок, що вплив облікової ставки на попит на гроші та на економіку в цілому мало прогнозований.
Ще одним інструментом опосередкованого впливу НБУ на пропозицію грошей є регулювання банківських резервів. Обов’язкове резервування частини депозитів комерційних банків у центральному банку називають частковим резервним покриттям. Банківська система з частковим покриттям склалася в ХІХ ст. Первісно існувала система повного покриття: банк усі депозити зберігав як резерви. Така система сформована «золотих справ майстрами», які й зберігали дорогоцінні метали, необхідіні для їхнього ремесла, а з часом приймали на зберігання золото інших власників за певну плату. Це золото спочатку не використовувалось ніяк, просто зберігалося. Це і була 100-відсоткова резервна банківська система.
З часом «золотих справ майстри» звернули увагу на те, що багато золотих монет залишались без руху досить довго. Лише незначна кількість клієнтів щодня з’являлась до них з метою забрати свої золоті монети. Але водночас приходили нові клієнти і віддавали гроші на зберігання. Відтік приблизно дорівнював притоку. І майстри «золотих справ» вирішили частину цих монет, що знаходились у них на зберіганні, надавати в позику за певну плату тим, хто пред’являв на них попит. Позику надавали під розписку про повернення в певний строк за певну плату. Так були започатковані банки з частковим резервним покриттям.
Обов’язкові банківські резерви – це частина депозитів комерційних банків, які безвідсотково зберігаються у НБУ, що зменшує кредитні ресурси комерційних банків. Цей інструмент НБУ є найбільш жорстким інстументом грошово-кредитної політики. Його використовують як засіб, що забезпечує швидке зменшення чи розширення кредитної маси в економічній системі.
Вплив НБУ на макроекономічну ситуацію здійснюється шляхом маніпуляції нормою банківських резервів (R). Ефект цього засобу досягається двома напрямами:
зміною обсягу надлишкових резервів комерційних банків;
зміною величини грошового мультиплікатора .
Наприклад, збільшення норми банківських резервів з 5 до 15% зменшить на 10% кредитні ресурси комерційних банків. Водночас зменшиться грошовий мультиплікатор з до . Це означає, якщо система комерційних банків мала депозитних вкладів на суму 70 млрд грн, то при нормі обов’язкових резервів 5% кредитні ресурси становили 1960 млрд грн , а при нормі 15% - лише 392,7 млрд грн .
Якщо ж НБУ зменшить норму обов’язкових банківських резервів, то спостерігатиметься зворотний вплив на економіку – пропозиція грошей зросте – як внаслідок збільшення надлишкових резервів комерційних банків, так і внаслідок дії мультиплікатора у бік зростання.
Наведений вище приклад свідчить, що вплив норми резервування на пропозицію грошей досить сильний. Тому різкі і часті коливання норматива обов’язкових банківських резервів небепечні для системи комерційних банків. Значне обмеження їх кредитних ресурсів негативно впливає на фінансовий стан самих банків і на економіку в цілому.
Висновок: найпоширенішим і найдієвішим засобом впливу на економіку є операції на відкритому ринку. Вони не мають різкого негативного впливу на ефективність роботи банків, легко контролюються НБУ і результат дії цього засобу виявляється дуже швидко.