- •П ередмова
- •Заліковий модуль 1. Макроекономічні індикатори та ринкові механізми Змістовий модуль 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Обмеженість ресурсів, вибір і основні проблеми економіки
- •1.3. Економічні цілі суспільства, економічні системи
- •1.4. Кругооборот у закритій приватній економіці
- •1.5. Модель кругообороту закритої економіки за участю держави
- •1.6. Кругооборот у відкритій економіці
- •9. Основним методом макроекономіки є:
- •10. Макроекономічні моделі будуються з метою:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Змістовий модуль 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Концептуальні принципи системи національних рахунків
- •2.2. Зміст національних рахунків
- •2.3. Класифікація макроекономічних показників
- •2.4. Структура валового випуску за секторами економіки
- •2.5. Способи визначення величини ввп
- •2.6. Методи розрахунку похідних від ввп макроекономічних показників
- •2.7. Система трансфертів в Україні
- •2.8. Макроекономічні показники запасів
- •2.9. Система оцінювання економічних операцій і показників
- •2.10. Суспільний добробут та проблеми його кількісного визначення
- •2.11. Нові макроекономічні показники
- •2.12. Структура національного ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •1. Прокоментуйте наведені нижче твердження. Висловіть власну точку зору:
- •2. Використовуючи дані національних рахунків, розрахуйте: ввп за методом витрат, чвп і національний дохід.
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 3. Ринок праці
- •3.1. Структура населення та форми зайнятості
- •3.2. Механізм ринку праці
- •3.3. Неокласична та кейнсіанська теорії зайнятості
- •3.4. Безробіття: функції, рівень, форми
- •3.5. Наслідки безробіття, закон Оукена
- •3.6. Вартість робочої сили та державне регулювання заробітної плати
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 4 товарний ринок
- •4.1. Попит споживачів на товари як прояв їх потреб
- •4.2. Чинники попиту на товари
- •4.3. Класифікація, стандартизація і якість товару
- •4.4. Загальна характеристика товарного ринку
- •4.5. Суб’єкти товарного ринку і його інфраструктури
- •4.6. Кейнсіанська теорія рівноваги товарного ринку
- •4.7. Особливості моделі рівноваги Хікса
- •4.8. Класична модель рівноваги на товарному ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 5. Грошовий ринок
- •5.1. Сучасні грошово-кредитні системи
- •5.2. Фінансово-кредитні небанківські посередники
- •5.3. Зміст та структура грошової маси
- •5.4. Грошовий ринок
- •5.5. Попит на гроші за класичною теорією
- •5.6. Кейнсіанська концепція попиту на гроші
- •5.7. Сучасні теорії попиту на гроші
- •5.8. Пропозиція грошей та чинники, що її визначають
- •5.9. Мультиплікація депозитів та банківських кредитів
- •5.10. Рівновага на грошовому ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль II. Теорії функціонування і розвитку макроекономічних систем Змістовий модуль 6. Інфляційний механізм
- •6.1. Сутність і вимірювання інфляції
- •6.2.Типи інфляції
- •6.3. Класифікація та ознаки інфляції
- •6.4. Дефляція
- •6.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •6.6. Інфляція і державні інтереси
- •6.7. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива а.Філліпса
- •6.8. Антиінфляційна політика держави та політика зайнятості
- •10. Антиінфляційна стратегія не передбачає:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 7. Споживання домогосподарств
- •7.1. Загальна характеристика споживання і заощадження
- •7.2. Функції споживання та заощаджень
- •7.3. Теорія споживання Дж. М.Кейнса
- •7.4. Модель споживання і. Фішера
- •7.5. Модель життєвого циклу ф. Модильяні
- •7.6. Теорія поведінки споживача м. Фрідмена
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 8. Приватні інвестиції
- •8.1. Сутність та види інвестування
- •8.2. Джерела та чинники інвестицій
- •8.3. Кейнсіанська концепція автономних інвестицій
- •8.4. Неокласична теорія автономних інвестицій
- •8.5. Мультиплікатор інвестицій
- •8.6.Графічний аналіз мультиплікатора інвестицій
- •8.7. Модель «інвестиції – заощадження»
- •8.8. Індуційовані інвестиції, модель акселератора
- •8.9. Інвестиційна привабливість України
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.1. Сукупні витрати: зміст та структура
- •9.2. Складові сукупного попиту та його чинники
- •9.3. Крива сукупного попиту ad
- •9.4. Сукупна пропозиція: зміст та крива
- •9.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, ефект храповика
- •9.6. Умови рівноважного обсягу виробництва
- •9.7. Відхилення рівноважного ввп в умовах повної зайнятості
- •9.8. Мультиплікатор витрат моделі ad - as
- •9.9. Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках
- •9.10. Умови рівноваги трьох ринків за моделлю Хікса - Хансена
- •9.11. Неокласична модель загальної макроекономічної рівноваги (зер)
- •9.12.Кейнсіанська модель загальноекономічної рівноваги
- •9.13. Порівняльна характеристика концепцій зер
- •Порівняльна характеристика моделей зер
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль ііі. Макроекономічна динаміка та державна політика Змістовий модуль 10. Економічна динамика
- •10.1. Зміст, джерела, типи та фактори економічного зростання
- •10.2. Модель економічного зростання є. Домара
- •10.3. Модель економічного розвитку р. Харрода
- •10.4. Неокласична модель економічної динаміки р. Солоу
- •10.5. Вплив на економічну динаміку приросту населення та технологічного прогресу
- •8. Що не впливає на підвищення продуктивності праці?
- •9. Модель Солоу не припускає:
- •10. Що не є аргументом супротивників економічного зростання?
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі і питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістолвий модуль 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •11.1. Функції, які ринок не виконує
- •11.2. Об’єктивна необхідність втручання держави в економіку
- •11.3. Теорія суспільного вибору
- •11.4. Зміст, цілі та інструменти макроекономічної політики держави
- •11.5. Теорія макроекономічної політики я.Тінбергена
- •11.6. Теорія економічної політики р.Манделла
- •11.7. Ефективність економічної політики держави
- •11.8. Зміст, види та завдання фіскальної політики
- •11.9. Державний бюджет, вплив податкової політики на макроекономічну ситуацію
- •11.10. Державні витрати, їх вплив на економіку
- •11.11. Обмеження державного бюджету, концепції його балансування
- •11.12. Державний борг, його вплив на економіку
- •11.13. Взаємозв’язок грошово-кредитних та фіскальних інструментів державного регулювання економіки
- •11.14. Концепції грошово-кредитної (монетарної) політики, функції нбу
- •11.15. Прямі засоби впливу нбу на пропозицію грошей
- •11.16. Опосередковані засоби монетарної політики
- •11.17. Механізми нбу по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки
- •11.18. Державне регулювання підприємництва та інвестиційно-інноваційної діяльності
- •19. Згідно з концепцією мультиплікатора збалансованого бюд-жету, рівне за обсягом скорочення податків і державних закупівель:
- •20. Прямий зв’язок між чистими податковими надходження-ми і реальним чвп:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •12.2. Залежність іноземних інвестицій від внутрішньої відсоткової ставки
- •12.3. Вплив валютного курсу на обсяг зовнішніх запозичень
- •12.4. Вплив експортно-імпортних операцій на економіку країни
- •12.5. Модель рівноваги Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки
- •12.6. Методи визначення та режими валютних курсів
- •12.7. Девальвація національної валюти
- •12.8. Вплив валютного курсу на економічну політику держави
- •1. За останні півстоліття рівень відкритості національних економік:
- •2. Що не є аргументом прихильників протекціонізму?
- •3. До чинників, які сприяли швидкому зростанню міжнародної торгівлі в останні десятиріччя, не належить:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
Заліковий модуль 1. Макроекономічні індикатори та ринкові механізми Змістовий модуль 1. Макроекономіка як наука
1.1. Предмет макроекономіки
У економіці – безліч понять, позначених звичними, але не завжди зрозумілими словами. Було б непогано, якби ми могли звільнити економіку від її «жаргону». Але це рівноцінно проханню до доктора пояснити захворювання простою, зрозумілою нам мовою. Тому для пояснення економічної ситуації фахівці повинні навчитися використовувати основні терміни, принципи і взаємозв’язки показників.
Термін «економіка» означає:
господарство, сукупність засобів, об'єктів і процесів, використовуваних людьми для забезпечення життя, задоволення потреб;
наука про господарство, способи його ведення людьми, відносини між ними в процесі виробництва і обміну продуктами, закономірності протікання господарських процесів.
Як вже підкреслювалося в передмові, економіка поділяється на 3 рівні:
мікроекономіку (мікро – грецьке слово «маленький»);
мезоекономіку (мезо – посередник) – господарство банків, інвестиційних фондів, страхових компаній;
макроекономіку (макро – в перекладі з грецької мови «великий»).
Останніми роками межі між мікро-, мезо- та макроекономікою розмиваються. Вважається, що макроекономіка є продовженням мікроекономіки.
Мікроекономіка пов'язана з діяльністю окремих економічних суб'єктів: споживачів, робітників, вкладників капіталу, землевласників, фірм (їх часто називають – «окремі дерева в лісі»).
Макроекономіка вивчає господарство в цілому («ліс» в цілому) – загальний об'єм виробництва в країні, на континенті, у світі; загальний рівень зайнятості, загальний обсяг доходу та витрат, загальний рівень цін. Ця наука дає широкий огляд економіки з «висоти пташиного польоту».
Макроекономіка пояснює гігантські проблеми суспільства: економічне зростання або занепад, безробіття, інфляцію тощо.
Макроекономіка пов'язана з перспективою. Для її поняття ми подивимося на процес господарювання як би зверху, побачимо великі потоки сум державних і споживчих витрат, заощаджень і інвестування.
Мета вивчення макроекономіки – освідомити процес нескінченного виробництва на національному (європейському або світовому) рівні, тобто процес безперервного створення і відтворення багатства.
Макроекономіка пов'язана з сукупністю загальних економічних показників – темпи економічного зростання, валовий продукт, національний дохід, рівень зайнятості та безробіття, темпи зростання продуктивності ресурсів, інфляція, ставки відсотка та рефінансування.
Вивчення (аналіз) макроекономіки дає можливість зрозуміти характер функціонування економічної системи.
Макроекономічний аналіз може бути:
позитивним;
нормативним.
Позитивний аналіз займає центральне місце в теорії, припускає пояснення і прогнозування явищ в економіці (вивчає що є), а нормативний макроаналіз відповідає на питання, що і як повинно бути. Уміння використовувати ці методи аналізу дуже важливе для економістів, менеджерів та політиків.
Позитивна економіка має справу з фактами (вже відібраними і такими, що перейшли на рівень теорії) і вільна від суб'єктивних оцінних думок. Вона формулює наукові уявлення про економічну поведінку суб’єктів господарювання, досліджує фактичний стан (наприклад, рівень безробіття становить 7%).
А нормативна економіка дає оцінні думки різних людей щодо того, якою повинна бути економічна ситуація, яку конкретну економічну політику слід рекомендувати, ґрунтуючись на певній економічній теорії (наприклад: народний депутат пропонує зменшити податок на додану вартість до 15%), які конкретні економічні умови або аспекти бажані або небажані для суспільства. Тобто, якщо в пропозиції виникають такі слова як «повинно» або «слідує» – це нормативне твердження. Саме в нормативній економіці розбіжностей найбільше, особливо на рівні обґрунтування економічної політики: якими повинні бути наші господарство та суспільство, прожитковий мінімум тощо.
Макроекономічна теорія пройшла декілька етапів свого розвитку. У цьому процесі переломними були періоди кінця 20-х, початок 30-х років ХХ ст. До цього періоду при наявності періодичних локальних криз, економіка капіталізму змогла забезпечити поступальний розвиток господарства за відсутності розвиненої системи державного втручання у виробництво і розподіл. На цьому етапі макроекономічна теорія виконувала переважно теоретичну функцію.
Світова криза 1929-1933 рр. виявила неможливість подальшого існування економіки країн без державного втручання. Зросла роль практичної функції макроекономіки. Роль класичної теорії зменшилася, а кейнсіанської макроекономічної школи – зросла (її представники виступали за регулювання ринку).
У 60-і роки ХХ-го століття основним конкурентом кейнсіанців стали монетаристи, що відстоюють теорію вільного ринку (свободу конкуренції). А в 80-і роки активні позиції в макроекономіці завоювала так звана «економіка пропозиції», що пропонувала скорочення податків як засіб стимулювання підприємницької активності. Широкого поширення набули теорії раціональних очікувань, довгострокового економічного зростання, інші.
Суперечки різних шкіл макроекономіки ведуться головним чином навколо ключового питання: чи допустимо втручання держави у спонтанний (ринковий) перебіг економічних процесів. Якщо допустимо, – то якою мірою; чи надає це втручання позитивних дій?
Характерно, що об'єктом вивчення всіх шкіл є три головних економічних проблеми:
зайнятість;
інфляція;
економічна динаміка: зростання або занепад.
Чому саме ці проблеми? Тому що ідеальна макроекономічна система забезпечує безперервне зростання обсягу продукту при повному використанні ресурсів суспільства (перш за все трудових ресурсів), при стабільному стані грошової системи. Це – стійке економічне зростання відповідно до потреб суспільства та при збереженні рівноваги на товарному, грошовому, інших ринках.
Зрозуміло, що в реальному житті така модель не діє. Економіка зазнає то підйоми, то спади, виробничі потужності і робоча сила використовуються не повністю, а це супроводжується інфляцією та безробіттям. Тому менеджери і економісти зобов'язані знати предмет макроекономіки:
механізм функціонування всього господарства країни;
чинники, що визначають зміни цього механізму у поточному періоді та в довгостроковій перспективі;
способи впливу держави на економічні процеси.
На основі знань предмету макроекономіки можна пояснювати найбільш істотні взаємозв'язки у суспільному виробництві, абстрагуючись від особливостей функціонування окремих ринків. Пізнаючи предмет макроекономіки, ми зможемо пояснити глибинні причини, що викликають зміни у виробництві, підйоми і спади в економіці, вплив інфляції на виробництво і зайнятість, дію міжнародних чинників на внутрішню економічну рівновагу в країні тощо.