7. Застосування аналізу попиту і пропозиції до цін, що встановлює держава.

Час від часу у широкої громадськості або уряду складається думка, що механізм попиту і пропозиції породжує несправедливо високі ціни для покупців, або несправедливо низькі ціни для продавців. В таких випадках уряд може втручатися в ринковий механізм ціноутворення, законодавчо встановлюючи межі зростання або падіння цін. Розглянемо, що відбувається з ринковим механізмом ціноутворення в результаті такого державного регулювання цін.

I. Встановлення стелі (потолка, найвищого рівня) ціни.

Якщо на ринку склались несправедливо високі ціни для покупців, держава, втручались в ринковий механізм, може встановити межу зростання цін на певні товари, тобто стелю ціни.

Стеля (потолок) ціни (Рс) являє собою законодавчо встановлену максимальну ціну, яку продавцю дозволяється запросити за свій товар або послугу.

Встановлення стелі цін має сенс за умови, що така ціна є нижчою ніж рівноважна ціна (Рс  Ре), тобто вона встановлюється з метою захистити окремих покупців від надмірно високих ринкових цін (рис. 15).

Обґрунтування для введення стелі цін на конкретні продукти є уявлення про те, що ці максимально можливі ціни дозволять споживачам купувати деякі товари або послуги першої необхідності, які вони не змогли б купити за рівноважних ринкових цін. В даному випадку, в основному, мова йде про збільшення купівельної спроможності найбільш бідних верств населення. Крім того, встановлення стелі цін може застосовуватися для контролю величини орендної плати і ставок відсотку по кредитах, а також для обмеження інфляційних процесів в економіці.

Наслідки встановлення стелі цін неоднозначні. Крім позитивного ефекту, пов’язаного із захистом інтересів найбільш бідних верст населення, з’являються негативні (небажані) моменти, які інколи перекривають весь позитивний ефект. Справа в тому, що таке адміністративне втручання держави у функціонуючий ринковий механізм паралізує його здатність до вільного раціонування (нормування) споживання товарів. В результаті існування стелі цін створюється стійкий дефіцит.

Встановлення стелі цін порушує звичайні процеси ринкового пристосування. У відсутності стелі цін конкуренція між покупцями привела б до зростання цін, тим самим одночасно стимулюючи розширення виробництва та пропозиції товарів на ринку, витісняючи тим самим деяких покупців з ринку до тих пір, поки дефіцит не зникне при рівноважному рівні цін.

Таким чином, цінова стеля створює проблеми пов’язані з порушенням функціонування ринкового механізму пристосування до рівноваги. В таких випадках, держава, встановивши стелю цін, зобов’язана взяти на себе відповідальність за наслідки такого рішення.

Існування стелі цін ставить перед урядом наступні проблеми:

1. Як розподілити стійкий дефіцит, що виник (при Рс, Qd > Qs). Буде це відбуватися не врегульовано (стихійно) або ж уряд повинен створити певну систему розподілу дефіцитної продукції між усіма бажаючими споживачами (випуск споживацьких талонів, купонів, карточок та ін.). При цьому слід відмітити, що така талонна система розподілу товарів не вирішує проблеми дефіциту.

2. Існування тіньового, так званого “чорного” ринку, на якому ці ж товари, в порушенні встановлених державою вимог, продаються і купуються за цінами, які вищі встановлених меж.

II. Встановлення нижнього рівня цін.

Нижній рівень цін (Р_f) – це мінімальна ціна, встановлена урядом, яка перевищує ціну рівноваги.

Як правило, нижній рівень цін встановлюється в таких випадках, коли суспільству або уряду уявляється, що вільне функціонування ринкової системи не здатне забезпечити достатній рівень доходів певним групам постачальників ресурсів або виробників. Найбільш відомі випадки застосуванням нижнього рівня цін пов’язане з встановленням мінімальної заробітної плати і мінімальних закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію.

В становлення нижнього рівня цін має сенс за умови, якщо він вищий за рівноважну ціну (Р_f  Ре), тобто він встановлюється з метою захисту інтересів окремих постачальників ресурсів і виробників (рис. 16).

Наслідки встановлення нижнього рівня цін також неоднозначні. За будь-якої ціни, що перевищує ціну рівноваги, кількість пропонованої продукції буде більше кількості продукції, на яку є попит, тобто виникне стійкий надлишок пропозиції, або надлишок продукції.

Також як і у випадку зі стелею цін здатність вільного ринкового механізму до пристосування буде паралізована адміністративним втручанням держави. На уряд, в такому випадку, так або інакше, лягає завдання по вирішенню проблеми, пов’язаної з утворенням надлишку пропозиції.

Наприклад, відносно до виробництва сільськогосподарської продукції у уряду можуть бути наступні можливі рішення:

- визначати граничні розміри посівної площі під дану культуру;

- приймати заходи по обмеженню пропозиції;

- викуповувати надлишок продукції, що утворився;

- приймати заходи по розширенню попиту на дану продукцію.

Проведений аналіз адміністративного втручання держави в ринковий механізм ціноутворення дозволяє зробити висновок.

Встановлення державою фіксованих цін не дає можливості ринковій ціні здійснювати врівноважуючу (розподільчу) функцію. Введення цінової стелі приводить до виникнення стійких дефіцитів, і якщо уряд прагне до справедливого розподілу, то йому приходиться брати на себе функцію по нормуванню споживання. Введення нижнього рівня цін сприяє виробництву надлишків продукції, а отже, уряд повинен, або закуповувати ці надлишки, або запобігати їх виникненню, вводячи обмеження на виробництво або стимулюючи споживацький попит.

Таким чином, державне встановлення цін має суперечливі наслідки. Передбачувані вигоди від введення цінової стелі і нижніх рівнів цін для споживачів і виробників, слід співставляти з тими збитками, які виникають у зв’язку з появою дефіциту і товарних надлишків.