- •3.Монізм (матеріалістичний та ідеалістичний), дуалізм і плюралізм як філософські принципи трактування субстанції.
- •5.Філософська система Аристотеля.
- •6.Пробелема пошуку першоначал буття світу і космоцентризм досократичної філософії (Мілетська школа, Ефеська школа, піфагорійці, елеати, атомісти)
- •7.Ідеалістичний досвід заперечення матерії як субстанції
- •8.Патристика (східний і західний варіанти), Августин Аврелій – класик західної патристики
- •9.Поняття істини(об єктивна, абсолютна, відносна, конкретна істина) та проблеми її критеріїв (досвід, мислення, інтуїція, практика)
- •10.Природа і сутність проблеми універсалій, шляхи їх вирішення.
- •11.Місце і роль Фоми Аквінського у систематизації схоластики і розвитку середньовічної філософії.
- •12.Відродження як соціокультурне явище. Формування і розвиток філософії (н.Макіавеллі, т.Мор, т.Кампанелла)
- •13.Філософська система Платона
- •14. Роль світоглядних, духовних та соціально-економічних питань у формуванні філософії Нового часу.
- •15.Ф.Бекон про роль філософської та наукової методології для сучасного і майбутнього розвитку людства.
- •16.Дуалізм методологічних засад філософії р. Декарта.
- •17.Онтологія та епістемологія у європейській філософії Нового часу
- •18.Активно-діяльне розуміння людини в німецькій класичній філософії. Філософські погляди і. Канта.
- •19.Філософські ідеї г.Гегеля та їх актуальність для сучасної філософської думки в Україні.
- •20.Гуманістичний атеїзм л. Фейербаха та його сучасна філософська критика.
- •21.Сучасні інтерпретації філософської сутності основних джерел та складових частин марксизму.
- •22.Загальні особливості духовних процесів та розвитку філософії у хх ст.
- •23.Ідейні джерела екзистенціалізму та його різновиди.
- •24.Постпозитивізм та його роль у філософії кінця хх- поч ххІст.
- •25.Герменевтика, її сутність і зміст.
- •26.Сучасні трактування фрейдизму.
- •27.Проблема відчуження в контексті соціальної філософії.
- •28.Творчість, її сутність та характерні риси
- •29.Загальне та особливе в сучасних інтерпретаціяї сенсу історії.
- •30.Інтуїція, її характерні риси та роль у діяльності фахівця-аграрія
- •31.Іманентний трансценденталізм як філософське світорозуміння(на прикладі творчості г.Сковороди)
- •32. Вчення Сократа. Зміст його концепції «етичного раціоналізму».
- •33. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії (і.Гізель, ф.Прокопович, г.Щербацький, г.Кониський).
- •34. Наукова концепція Демокріта.
- •35. Негативна діалектика.
- •36. Категорії «заперечення», «діалектичне заперечення», «заперечення заперечення», «циклічність розвитку», «спіралевидність розвитку».
- •37. Категорії «протилежність», «єдність», «боротьба», «суперечність».
- •38. Типи метафізичних(класичних) онтологій: ідеалізм, матеріалізм, реалізм, пантеїзм, дуалізм, монізм.
- •39. Єдність і взаємопроникнення протилежностей. Класифікація (типологія) суперечностей.
- •40. Категорії «причини і наслідку», їх роль у пізнавальній і практичній діяльності.
- •41. Поняття «закономірності і закону», їх роль у пізнавальній і практичній діяльності.
- •42. Взаємозвꞌязок та взаємовідношення кількісних та якісних змін у світі.
- •43. Сучасна інтерпретація змісту категорій діалектики.
- •44. Категорії діалектики як вузлові пункти пізнання світу.
- •45. Діалектика категорій «сутності» та «явища» в контексті історії розвитку філософської думки.
- •46. Категорії «можливість» і «дійсність», їх світоглядне і методологічне значення.
- •47. Місце філософських категорій у розумвій діяльності людини.
- •48. Свідомість як субстанція і як одна із форм буття.
- •49. Ідеальність свідомості як головна її властивість.
- •50. Діалектика свободи і необхідності в життєдіяльності людини.
- •51. 58. Синергетика як нова стратегія наукового пошуку.
- •52. Місце діалектики в системі філософського знання.
- •54. Еволюція діалектики в історії філософії.
- •55. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття.
- •56. Внесок європейської просвіті у формування класичної філософії.
- •57. Гуманізм ренесансного та неренесансного типу в історії української філософії.
- •59. Філософія української діаспори.
- •60. Розвиток філософської думки в сучасній Україні.
- •61. Метафізична і діалектична антропології.
- •62. Суспільство і природа як синергетичні підсистеми об’єктивної реальності.
- •63. Виробничий ресурс як головний чинник економічного розвитку суспільства.
- •64. Проблема періодизації людської історії (натуралістичний, соціологізаторський, формаційний, цивілізаційний підходи).
- •65. Основи філософського аналізу суспільства.
- •66. Природа – умова буття суспільства.
- •67. Концепція суспільного прогресу, регресу, коло обігу, кінця історії та проблема сенсу історії.
- •68. Основні категорії філософії економіки (Виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини).
- •69.Натуралізм і антропоцентризм античної філософії, іх сутність і специфічні відмінності.
- •70. Національна психологія (ментальність) та самосвідомість. Поняття етноцентризму.
- •71. Економічний детермінізм марксистської філософїї і сучасність.
- •72. Онтологія та гносеологія історії.
- •73. Феноменалістичне поняття свідомості.(22 ситуационный)
- •74. Роль філософії та науки в пошуках істини. Проблема єдності людського знання у ххі столітті.
- •75. Світ як сукупна реальність та універсам людської життєдіяльності. Проблема єдності та багато вимірності світу.
- •76. Поняття методології і методи пізнання.
- •77. Епістемологія, її сутність і зміст.
- •78. Специфіка істини у філософії, науці, соціальному пізнанні. Істина як уміння.
- •79. Основні принципи епістемології та різноманітність форм пізнання
- •80. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність, особистість.
- •81.Культура особистості, специфіка культури фахівця
- •82. Матеріалізм як філософський напрям, його характерні риси.
- •83. Наукові революції в історії.
- •84. Чуттєве, раціональне та інитуітивне в філософії.
- •85. Історіософія Шевченка.
- •86. Наука як суспільне явище. Філософськф підвалини науки
- •87. Психофізичний дуалізм у сучасній філософії свідомості.
- •88. Наука як соціальний інститут.
- •89. Особистість в соціальній філософії.
- •90. Культура як сукупність текстів, мови, результатів діяльності людства.
71. Економічний детермінізм марксистської філософїї і сучасність.
Матеріалістичне розуміння історії нерідко називали і називають в немарксистській літературі економічним розумінням історії.Економічне розуміння історії;Економічне пояснення історії, економічним матеріалізмом, і, нарешті, економічним детермінізмом. Колись марксисти і самі не відмовлялися від використання цих термінів. Але нині прибічники матеріалістичного розуміння історії від названих термінів і раніше усього словосполучення "економічний детермінізм" зазвичай відхрещуються. І тому є причини. Економічний детермінізм, що багато в чому наближається до марксову розуміння історії, поза сумнівом, є присутнім в працях англійського економіста Річарда Джонса. До думки про те, що економіка грає найважливішу роль в історії, прийшли в другої половини XIX ст. багато істориків. Погляди прибічників економічного підходу до історії були дуже різноманітними. Передусім, серед них не було єдності в тому, що розуміти під економікою. Як відомо, слово "економіка" має декілька значень. У найширшому сенсі під економікою розуміють громадське виробництво, як воно існує в тому або іншому соціоісторичному організмі в цілому, в єдності усіх його сторін і моментів, включаючи техніку і технологію різних галузей господарства, їх взаємозв'язок і взаємовідносини, рівень продуктивності і форми організації праці, і, нарешті, громадські стосунки по виробництву. Саме такий сенс нерідко вкладають в це слово, коли говорять про економіку тієї або іншої країни. У вужчому сенсі під економікою розуміють організацію, структуру або стан тієї або іншої галузі виробництва або взагалі форми господарської діяльності. Саме такий сенс вкладають в цей термін, коли говорять про економіку сільського господарства, економіку транспорту і тому подібне. І, нарешті, під економікою можна розуміти існуючу в суспільстві систему соціально-економічних, виробничих стосунків. Відстоюючи важливу або навіть вирішальну роль економіки, частина прибічників історико-економічного напряму одночасно виступала з критикою марксистського матеріалістичного розуміння історії. Для деяких з них це був спосіб відвести від себе звинувачення в співчутті марксистським ідеям перетворення суспільства. Інші прибічники "економізму" врешті-решт прийшли до розуміння величезної цінності історичного матеріалізму. Якщо відносити до економічного детермінізму будь-яку концепцію, що вважає економіку визначальним чинником в розвитку суспільства, то матеріалістичне розуміння історії виступить усього лише як одно з його напрямів. Але все таки головна причина відмови якщо не усіх, то значній частині марксистів від терміну "економічний детермінізм", полягає в тому, що економічний детермінізм нерідко став тлумачитися як вчення, яке розглядає економіку в якості єдиного чинника історії, причому такого, який автоматично і повністю, до найдрібніших деталей визначає усі інші сторони життя суспільства, позбавляючи його навіть тіні самостійності. Для позначення такого розуміння суспільства і історії, окрім приведеного вище словосполучення, застосовується також і термін "економічний матеріалізм", а ще частіше - "вульгарний соціологізм". Марксизм ніколи не вважав економіку єдиним чинником історії. Для нього безперечним було, що в історії діють багато чинників, серед яких економічний в кінці кінців є визначальним. Матеріалістичне розуміння історії ніколи не заперечувало, хоча і відносній, але проте величезній самостійності духовній, політичній і інших сфер громадського життя. Якщо тлумачити економічний детермінізм так примітивно, як це нерідко роблять, то матеріалістичне розуміння історії до нього не може бути віднесене, як і багато інших концепцій, в яких економіка розглядається в якості головного чинника громадського розвитку. До речі, саме таке примітивне розуміння економічного детермінізму, а тим самим і матеріалістичного розуміння історії і було однією з причин критики марксизму з боку ряду прибічників історико-економічного напряму.