- •Охарактеризувати предмет, завдання та основні методи психології вищої школи
- •2. Обґрунтувати навчально-професійну діяльність студента як провідну.
- •3. Пояснити суперечливості та кризи студентського віку
- •4. Розкрити адаптацію студента до навчання у вищій школі, та психологічні умови її ефективності
- •5. Пояснити зміст поняття творчості як умови самореалізації особистості у вищій школі
- •6. Пояснити психологічні особливості управління навчально-виховним процесом у закладах вищої освіти
- •7. Проаналізувати психологічні особливості студентської групи та її структуру
- •8. Проаналізувати психологічні бар’єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів
- •9. Пояснити психологічний зміст і основні прояви професійного стресу та синдрому «професійного вигорання» учасників освітнього процесу закладів вищої освіти
- •10. З’ясувати психологічні передумови успішності та неуспішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •11. Андрагогіка як галузь педагогічної науки
- •Мета підготовки фахівця у вищій школі. Мета виховання у вітчизняній і зарубіжній педагогіці
- •Українська етнопедагогіка як джерело розвитку педагогічної науки і практики
- •Поняття і завдання дидактики вищої школи
- •Сутність процесу навчання у вищій школі
- •Методи і засоби навчання у вищому навчальному закладі
- •Формування (виховання, розвиток) фахівця
- •Виховальні відносини викладача і студентів у вищій школі, засоби їх забезпечення
- •Методи і форми виховання у вищому навчальному закладі
- •Тьюторський підхід у діяльності викладача
- •21. Зміст навчання хімії у старшій і вищій школі.
- •22.Методи навчання хімії у старшій і вищій школі.
- •23. Програмоване навчання хімії у старшій і вищій школі.
- •24.Організаційні форми навчання хімії у старшій і вищій школі.
- •25. Лабораторний практикум і його роль в навчанні хімії у старшій і вищій школі.
- •26. Самостійна робота здобувачів освіти у навчанні хімії.
- •27. Засоби навчання хімії.
- •28. Контроль за засвоєнням хімічних знань у старшій і вищій школі.
- •29. Інноваційні технології навчання хімії.
- •30. Сучасні форми і методи оцінювання у старшій і вищій школі.
- •31. Будова атома. Будова матерії.
- •32. Будова молекул і хімічний зв’язок.
- •33. Симетрія молекул.
- •34. Кислоти і основи.
- •35. Окиснення і відновлення. Окисно-відновні потенціали.
- •36. Стереоізомерія.
- •37. Енергетика хімічних реакцій.
- •38. Механізми хімічних реакцій.
- •39. Фізико-хімічні методи дослідження речовин.
- •40. Будова атома Карбону.
- •41. Природа хімічних зв'язків.
- •42. Сучасні уявлення про взаємний вплив атомів у молекулі. Індукційний ефект.
- •Індуктивний (індукційний)ефект
- •43. Мезомерний ефект.
- •44. Ізомерія органічних сполук.
- •45. Кислотно-основні властивості органічних сполук
- •46. Ароматичність
- •47. Гетероциклічні ароматичні системи.
- •48. Основи теорії хімічних перетворень
- •49. Заміщення біля атому Карбону.
- •50. Електрофільне і нуклеофільне заміщення в ароматичному ряду.
- •Електрофільне заміщення в ароматичних сполуках проходить у три етапи.
- •51.Поняття хімічної номенклатури
- •52. Номенклатура неорганічних сполук.
- •53. Номенклатура iupac органічних сполук.
- •54. Сучасний хіміко-аналітичний контроль
- •55. Пробовідбір і пробопідготовка.
- •56. Концентрація і розподіл як стадії пробопідготовки.
- •57. Аналіз вод.
- •58. Аналіз повітря
- •59. Аналіз грунтів та донних відкладень.
- •60.Визначення екотоксикантів
- •61. Аналіз біологічних матеріалів.
- •62. Аналіз геологічних об'єктів.
- •63. Аналіз харчових і сільськогосподарських продуктів.
- •64.Відмінності якісного та кількісного аналізу органічних сполук від аналізу неорганічних речовин
- •65. Підготовка речовини до аналізу
- •66. Визначення фізичних констант
- •67. Елементний аналіз.
- •68.Ідентифікація органічних речовин
- •69. Якісний функціональний аналіз
- •70. Кількісний функціональний аналіз
- •71. Основи класичної теорії хімічної будови
- •72. Фундаментальні складові матеріальних об’єктів
- •73. Симетрія молекулярних систем
- •74. Поляризація молекул
- •75. Електричні та магнітні властивості атомів і малих молекул
- •76. Двохатомні молекули. Багатоатомні молекули
- •77. Будова і властивості твердих тіл
- •78. Математична модель хімічних перетворень
- •79. Молекулярна енергетика горіння
- •80. Каталіз та каталізатори. Вивчення впливу неорганічних каталізаторів та ферментів на перебіг хімічних реакцій.
- •81. Біогенний обмін речовин у біосфері
- •82. Жива речовина біосфери та її біогеохімічні функції
- •83.Газова функція живої речовини та біогенний кугооіг води
- •84. Концентраційна функція живої речовини
- •85. Окисно-відновна функція живої речовини
- •86. Значення хімічних елементів у житті живих організмів
- •87. Вплив геохімічного середовища на розвиток та хімічний склад рослин.
- •88. Біогеохімічне районування
- •89. Біологічний та біогеохімічний кругообіги елементів у біосфері
- •90. Ноосфера як етап розвитку біосфери
83.Газова функція живої речовини та біогенний кугооіг води
Газові функції пов'язані з поглинанням і виділенням живими організмами кисню, вуглекислого газу, аміаку, пари води. Газові функції розділяють на види:
-киснево-вуглекислотна функція, завдяки якій створюється основна маса вільного кисню на планеті. Носіями цієї функції є хлорофільні зелені організми. Виділення кисню йде тільки при освітленні зеленої речовини сонячним промінням. Вночі зелені рослини утворюють вуглекислий газ, відбувається процес утворення вугільної кислоти. Тому ця функція і називається киснево- вуглекислотна
6СО2 + 6Н2О → С6Н12О6 + 6О2↑;
-вуглекислотна функція, при якій утворюється біогенна вугільна (H2CO3) кислота за результатом дихання тварин, життєдіяльності грибів, бактерій;
-озонна та перекисьводородна функція, в результаті якої кисень, переходячи в озон, зберігає життя від пагубної дії ультрафіолетового випромінювання. Озон і перекис водню – це продукти життя на Землі;
-азотна функція, завдяки якій вільний азот утворюється живою речовиною ґрунту океану;
-вуглеводнева функція, при якій біогенні гази – вуглеводні, що утворюються в сонячні дні в повітрі хвойних лісів, зменшують теплове випромінювання нашої планети і охороняють рослини від нічного тепловипромінювання;
-водна функція, яка забезпечує біогенний кругообіг води в біосфері живою речовиною. Наприклад, рослини висмоктують воду з ґрунту і підґрунтя, чим знижують рівень ґрунтових вод;
-сірчановоднева або сульфідна функція, яка складається з двох стадій: у перетворенні органічної сірки тваринами і бактеріями на кінцевий продукт – сірководень і відновлення мінеральної сірки бактеріями в сірководень. Наприклад, у присутності органічної речовини і при недоліку кисню система сульфати-сульфіди за участю мікроорганізмів різко зрушується у бік утворення сульфідів
Na2SO4 + 2C → Na2S + 2CO2↑.
Під дією вуглекислоти сірчисті метали розкладаються з утворенням бікарбонатів і карбонатів
Na2S + Н2CO3→ Na2СO3 + Н2S↑.
Сірководень, що утворюється, йде до атмосфери і у вигляді опадів випадає на землю, викликаючи процеси десульфатації ґрунтів (солончаки, торф'яні болота, застояні водоймища).
84. Концентраційна функція живої речовини
Концентраційні функції виявляються в здатності живих організмів накопичувати хімічні елементи. У рослинних тканин знаходиться велика кількість хімічних елементів, що вибірково поглинаються живою речовиною. Всі концентраційні функції живої речовини можна розділити на дві великі групи: концентраційні функції I роду і концентраційні функції II роду.
Функції I роду полягають у здатності живої речовини захоплювати з навколишнього середовища ті хімічні елементи, сполуки яких зустрічаються в тілі всіх без виключення живих організмів. До таких елементів, які входять до складу всіх живих організмів належать H, C, N, O, Na, Mg, Al, Si, P, S, Cl, K, Ca, Fe.
Функції ІІ роду забезпечують концентрацію певних хімічних елементів, які можуть в інших живих організмах не зустрічатися або знаходитися в низьких межах. Організми, які вибірково накопичують один або декілька хімічних елементів, називають організмами- концентраторами. До найбільш відомих організмів-концентраторів відносяться: картопля і соняшник, які накопичують у великих кількостях калій; бобові рослини накопичують кальцій; чай – алюміній; мохи – залізо; раки і павуки – мідь; молюски і корали – кальцій та ін.