- •1. Система сил на площині
- •1.1.Короткі теоретичні відомості
- •1.2. Довільна система сил
- •1.3. Задачі для самоконтролю
- •2. Кінематичний аналіз плоских систем і визначення реакцій з’єднань
- •2.1.Короткі відомості про кінематичний аналіз
- •2.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •3. Розрахунок плоских статично визначуваних ферм
- •3.1.Короткі теоретичні відомості
- •3.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •4. Статично визначувані просторові ферми
- •4.1. Короткі теоретичні відомості
- •4.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •5. Розрахунок шарнірно-консольної балки на нерухоме навантаження
- •5.1.Основні теоретичні відомості
- •5.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •6. Розрахунок тришарнірних арок
- •6.1 Короткі теоретичні відомості
- •6.3. Схеми задач для самостійного розв’язування
- •7. Статично визначувані рами
- •7.1. Короткі теоретичні відомості
- •7.2.Розрахунок простої рами
- •7.3.Розрахунок складеної рами
- •7.4. Розрахунок рами із замкненим контуром
- •8. Розрахунок на рухоме навантаження
- •8.1. Короткі теоретичні відомості
- •8.2. Лінії впливу для двоопорної балки
- •8.3. Лінії впливу для консольної балки
- •8.4. Навантаження ліній впливу
- •8.5. Лінії впливу для шарнірно–консольної балки
- •8.6. Лінії впливу в фермах
- •8.7. Лінії впливу в шпренгельних фермах
- •8.9. Задачі для самостійного розв’язування
- •9. Обчислення переміщень у стержневих системах
- •9.1. Короткі теоретичні відомості
- •9.6. Задачі для самостійного розв’язування
- •10. Розрахунок статично невизначуваної рами методом сил
- •10.1. Короткі теоретичні відомості
- •10.2. Розрахунок рами методом сил
- •10.3. Розрахунок симетричної рами методом сил
- •10.4. Задачі для самостійного опрацювання
- •11. Статично невизначувані ферми
- •11.1.Короткі теоретичні відомості
- •11.3. Задачі для самостійного опрацювання
- •12. Нерозрізна балка
- •12.1.Основні теоретичні відомості
- •12.2. Розрахунок статично невизначуваної балки на постійне навантаження методом трьох моментів
- •12.3.Розрахунок нерозрізної балки на тимчасові навантаження методом моментних фокусів
- •12.5. Задачі для самостійного опрацювання
- •13. Метод переміщень
- •13.1.Короткі відомості про метод переміщень
- •13.2.Розрахунок несиметричної рами в канонічній формі
- •13.3. Розрахунок несиметричної рами в розгорнутій формі
- •13.4. Розрахунок симетричної рами на симетричне навантаження
- •13.6. Задачі для самостійного опрацювання
- •14. Метод скінченних елементів для стержневих систем
- •14.1.Основні положення методу скінченних елементів
- •14.3. Розрахунок шарнірно-стержневої системи методом скінченних елементів
- •14.4. Схеми для самостійного розв’язування
- •15.Розрахунок рам на стійкість
- •15.1. Короткі теоретичні відомості
- •15.3. Розрахунок на стійкість симетричної рами
- •15.4. Задачі для самостійного розв’язування
- •16. Динамічний розрахунок рам
- •16.1.Короткі відомості про розрахунок на динамічні дії
- •16.4. Задачі для самостійного опрацювання
- •17. Розрахунок стінової панелі методом скінченних елементів
- •17.1. Короткі відомості про розрахунок стінової панелі
- •17.3. Задачі для самостійного розв’язування
- •18. Навчальний програмний комплекс АСИСТЕНТ
- •18.1. Основні характеристики
- •18.2. Запуск комплексу АСИСТЕНТ
- •18.3. Керування роботою комплексу
- •18.4. иконання розрахункових робіт
- •19.1. Основні характеристики
- •19.3. Завантаження ОК SCAD і основні елементи керування
- •19.4. Основні етапи створення розрахункової схеми в ОК SCAD
|
|
|
|
5 |
л в |
або |
рав |
. |
(8.2) |
Qk Fy |
Qk Fy |
Додатною вважається поперечна сила яка намагається повернути балку відносно перерізу за годинниковою стрілкою
При дії рухомої сили доцільно вибирати ту формулу яка має меншу кількість доданків Так при розташуванні рухомої сили ліворуч перерізу k слід вибирати другу формулу а при розташуванні сили праворуч перерізу – першу
Отже розглянемо два випадки розташування одиничної сили
|
Сила P=1 ліворуч перерізу k |
|
Сила P=1 праворуч перерізу k |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Qk Fy |
|
VB x . |
|
|
Qk Fy |
VA x . |
|
|
|
рав |
|
|
|
л в |
|
|
|
|
|
|
|
||||
Таким чином ліворуч перерізу k лінія |
впливу поперечної сили в перерізі k еквівалентна |
|||||||
від’ємній лінії впливу опорної реакції VB див рис 8.1, |
ей графік називається лівою прямою |
|||||||
Він справедливий і відповідно штрихується ліворуч перерізу k. |
|
|
Аналогічно праворуч перерізу k лінія впливу поперечної сили в перерізі k еквівалентна лінії впливу опорної реакції VА рис 8.1, ей графік називається правою прямою Він штрихується праворуч перерізу k.
Таким чином лінія впливу поперечної сили в перерізі k складається з двох паралельних прямих
ліва пряма проходить через нуль лівій опорі і штрихується ліворуч перерізу права пряма проходить через нуль правій опорі і штрихується праворуч перерізу Проміжні ординати лінії впливу можна обчислити з умов подібності трикутників Остаточна лінія впливу поперечної сили в перерізі k представлена на рис 8.1, .
8.3. Лінії впливу для консольної балки
Розглянемо консольну балку AC по якій переміщується одинична вертикальна сила P 1
рис 8.2,а).
6
|
|
Рис 8.2 |
|
|
|
Лінії впливу опорних реакцій |
|
|
|
|
|
У затиснені |
А виникає вертикальна опорна реакція VA та реактивний момент MA |
одо |
|||
горизонтальної |
опорної реакції затиснення |
то вона |
дорівнює нулю |
е випливає з |
умови |
рівноваги Fx |
0 . |
|
|
|
|
Визначаємо опорну реакцію VA: |
|
|
|
|
|
|
Fy 0 |
VA 1 0 |
VA 1. |
|
|
Таким чином опорна реакція VA є константою яка не залежить від місцерозташування сили Лінія впливу опорної реакції VA показана на рис 8.2,б.
Для визначення реактивного моменту MA складаємо рівняння моментів стосовно точки А:
M A 0 |
M A 1 x 0 |
M A x . |
Отже, опорний момент MA змінюється за лінійним законом Для побудови прямої яка характеризує зміну моменту залежно від розташування сили P 1 тобто для побудови лінії впливу достатньо визначити значення функції MA в двох довільних точках
x 0 |
M A 0 0; |
x l |
M A l l. |
Лінія впливу опорного моменту MA побудована на рис 8.2,в.
Лінії впливу внутрішніх зусиль
Згинальні моменти і поперечні сили в довільному перерізі k консольної балки що перебуває під дією рухомої сили рис 8.3,а можна обчислювати за формулами 8. та 8. відповідно Причому незалежно від розташування сили доцільно завжди аналізувати рівновагу консольної частини
7
Рис 8.3
Сила P=1 ліворуч перерізу k |
Сила P=1 праворуч перерізу k |
||
|
|
|
|
Mk |
Mk рав 0. |
Mk |
Mk рав 1 x. |
Qk |
Fy рав 0. |
Qk |
Fy рав 1. |
|
|
|
|
Лінії впливу згинального моменту Mk та поперечної сили Qk побудовано на рис 8.3,б та 8.3,в.
8.4. Навантаження ліній впливу
Лінії впливу є графіками зміни величини тих чи інших параметрів що визначають напруженодеформований стан будь-яких конструкцій чи споруд від дії одиничної рухомої сили За допомогою ліній впливу можна обчислювати величини зазначених параметрів від різноманітних силових дій Причому силові дії можуть бути як нерухомими так і рухомими Така процедура називається навантаженням ліній впливу
Навантаження нерухомими силовими діями
Нехай для якоїсь конструкції (наприклад, для двоопорної балки побудовано лінію впливу якогось фактора Sk. им фактором може бути опорна реакція згинальний момент в певному перерізі прогин деякої точки осі балки тощо Визначимо величину зазначеного фактора Sk від деяких силових дій за допомогою його лінії впливу
кщо на конструкцію діє нерухома сила P (рис 8.4,а то величина фактора Sk може бути обчислена за формулою
Sk Py . |
(8.3) |
8
У цій формулі сила що спрямована вниз вважається додатною
еличина фактора Sk при дії зосередженої вертикальної сили дорівню добутку величини ці ї сили на ординату лінії впливу фактора в точці прикладення сили.
а |
б |
в |
г |
Рис 8.4
кщо на конструкцію |
діє система нерухомих вертикальних сил (рис 8.4,б то величина |
|
фактора Sk може бути обчислена за формулою |
|
|
|
n |
|
|
Sk Pi yi . |
(8.4) |
|
i 1 |
|
еличина фактора Sk |
від дії системи зосереджених вертикальних сил дорівню |
сумі |
добутків величин сил на ординати лінії впливу цього фактора в точках прикладення
відповідних сил. |
|
кщо на конструкцію діє рівномірно розподілене навантаження інтенсивністю q |
рис 8.4,в то |
величина фактора Sk може бути обчислена за формулою |
|
Sk qAq . |
(8.5) |
еличина фактора Sk від дії вертикального рівномірно розподіленого навантаження дорівню добутку інтенсивності навантаження q на площу Aq лінії впливу цього фактора в межах навантаження.
При навантаженні конструкції зосередженим моментом М (рис 8.4,г величина фактора Sk може бути обчислена за формулою
Sk M tg . |
(8.6) |
9
еличина фактора Sk від дії зосередженого моменту дорівню добутку величини моменту М на тангенс нахилу дотичної до лінії впливу фактора в точці прикладення моменту.
Момент який обертається за годинниковою стрілкою вважається додатним Тангенс вважається додатним для кута розташованого в першій або третій чверті
нарешті у разі якщо на систему водночас діє сукупність n зосереджених сил k –рівномірно розподілених навантажень та m – зосереджених моментів то величина фактора Sk може бути обчислена за формулою
n |
k |
m |
|
Sk Pi |
yi qi Aqi Mi tg i . |
(8.7) |
|
i 1 |
i 1 |
i 1 |
|
Отже для обчислення величини будь–якого фактора від нерухомого навантаження за допомогою лінії впливу необхідно
усунути задане нерухоме навантаження побудувати лінію впливу фактора вважаючи що по конструкції рухається одинична вертикальна сила
завантажити побудовану лінію впливу заданим нерухомим навантаженням за формулами
(8.3) – (8.7).
Навантаження рухомими силами
Мета навантаження лінії впливу рухомими силами полягає в обчисленні найбільшої величини того чи іншого фактора коли по конструкції переміщується система сил
Нехай по однопрогоновій балці рухається система вертикальних зосереджених сил рис 8.5,а), відстані між яким в процесі руху не змінюються На рис 8.5,б показана лінія впливу якогось фактора Sk побудована від руху одиничної сили
Процес навантаження системою рухомих сил має два етапи ерший етап. Визначення розташування системи рухомих сил при якому шуканий фактор
матиме найбільше за величиною значення Положення буде небезпечним за двох умов
1. |
Одна з сил має бути розташована над вершиною лінії впливу Така сила називається |
|||
|
критичним вантажем У нашому випадку Pкр P5 рис 8.5,а). |
|||
2. |
Має виконуватись система двох нерівностей яка для трикутної лінії впливу має вигляд |
|||
|
Rл в Pкр |
R рав |
; |
|
|
|
a |
b |
(8.9) |
|
R |
R |
рав Pкр |
|
|
|
|||
|
л в |
|
|
. |
|
a |
|
b |
|
|
|
|
10
Рис 8.5
Тут Rл в – сума сил розташованих ліворуч вершини лінії впливу В даному випадку
Rл в P1 P2 P3 P4 .
R рав – сума сил розташованих праворуч вершини лінії впливу В даному випадку
R рав P6 P7 P8 . |
|
|
|
|
|
кщо хоча б одна з нерівностей 8.9 |
не виконується необхідно пересунути систему сил в |
||||
інше положення встановивши над вершиною іншу силу і повторити перевірку |
|||||
У випадку полігональної ліній впливу |
рис 8.5,в) умову небезпечного розташування вантажів |
||||
можна записати у вигляді |
|
|
|
|
|
|
|
SL SR |
0 . |
(8.10) |
|
У співвідношенні |
|
|
|
|
|
|
SL Ri |
tg i Pкр tg л в. |
|
||
|
|
Ri |
|
|
(8.11) |
|
SR |
tg |
i Pкр tg рав. |
|
|
Тут позначено Pкр – критична сила величина вантажу, |
встановленого в місці найбільшої |
||||
випуклої ординати лінії впливу); tg |
i – тангенси кутів нахилу прямолінійних ділянок лінії впливу |
||||
додатні |
якщо кути знаходяться в |
або |
чверті і від’ємні |
якщо кути розташовані в або V |
|
чвертях ; |
Ri – рівнодійні сил розташованих у межах відповідних прямолінійних ділянок лінії |
впливу рис 8.5,г).