- •VIсеместру стоматологічного факультету
- •5.2. Теоретичні питання до заняття
- •5.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті :
- •Методика операції розтину абсцесів, флегмон шиї
- •1. Абсцес, флегмона надподъязычной частини шиї
- •1.1. Абсцес, флегмона області (regie submentalis) підпідборіддя Топографічна анатомія
- •Основні джерела і шляхи проникнення інфекції
- •Характерні місцеві ознаки абсцесу, флегмони області підпідборіддя
- •Шляхи подальшого поширення інфекції
- •Методика операції розтину абсцесу, флегмони області підпідборіддя
- •1.2. Абсцес, флегмона поднижнечелюстной області (regio submandibularis) Топографічна анатомія
- •Основні джерела і шляхи проникнення інфекції
- •Характерні місцеві ознаки абсцесу, флегмони поднижнечелюстного простору
- •Шляхи подальшого поширення інфекції
- •Методика операції розтину абсцесу, флегмони поднижнечелюстной області
- •1.3. Флегмона дна порожнини рота Топографічна анатомія
- •Основні джерела і шляхи поширення інфекції
- •Флегмона дна порожнини рота з локалізацією гнійно-запального процесу в під'язиковій області з обох боків Характерні місцеві ознаки
- •Шляхи подальшого поширення інфекції
- •Методика операції розтину флегмони дна порожнини рота з локалізацією гнійно-запального процесу в під'язиковій області з обох боків
- •Флегмона дна порожнини рота з локалізацією гнійно-запального процесу в поднижнечелюстной і під'язиковій областях однойменної сторони Основні джерела і шляхи проникнення інфекції
- •Характерні місцеві ознаки
- •Шляхи подальшого поширення інфекції
- •Флегмони дна порожнини рота з локалізацією гнійно-запального процесу в поднижнечелюстных областях з обох боків Характерні місцеві ознаки
- •Шляхи подальшого поширення інфекції
- •Методика операції розтину флегмони дна порожнини рота з локалізацією гнійно-запального процесу в поднижнечелюстных областях з обох боків
- •Флегмона дна порожнини рота з локалізацією інфекційно-запального процесу в поднижнечелюстном і під'язиковому клітковинних просторах з обох боків Характерні місцеві ознаки
- •Шляхи подальшого поширення інфекції
- •Методика операції дренування флегмон дна порожнини рота при локалізації інфекційно-запального процесу в клетчаточном просторі поднижнечелюстных і під'язикових областей з обох боків
- •2. Абсцес, флегмона підпід'язикової частини шиї
- •2.1. Абсцес, флегмона переднього відділу підпід'язикової частини шиї (regie сеrvicalis anterior) Топографічна анатомія
- •Абсцес, флегмона подкожножировой клітковини переднього відділу підпід'язикової частини шиї
- •Абсцес, флегмона надгрудинного межапоневротического клетчаточного простори (spatium interaponeuroticum suprasternale) Основні джерела і шляхи проникнення інфекції
- •Характерні місцеві ознаки
- •Шляхи подальшого поширення інфекції
- •Методика операції розтину абсцесу, флегмони надгрудинного межапоневротического клетчаточного простори
- •Абсцес, флегмона предтрахеалыюго клетчаточного простору (spatium pretracheale) Основні джерела і шляхи проникнення інфекції
- •Характерні місцеві ознаки абсцесу, флегмони передтрахеального клетчаточного простору
- •Шляхи подальшого поширення інфекції
- •Методика операції розтину абсцесу, флегмони передтрахеального клетчаточ- ного простори
- •Абсцес, флегмона сонного трикутника шиї (trigonum caroticum)
- •2.2. Абсцеси, флегмони бічного відділу шиї (regio cervicalis lateralis) і області грудино-ключично-сссцевидной м'яза (regio sternocleidomastoidea)
- •Абсцес, флегмона фасціальної піхви грудино-ключично-сосцевидной м'яза (т. Sternocleidomastoideus)
- •Абсцес, флегмона клітковини судинно-нервового пучка шиї (spatium vasonervorum)
- •Абсцес, флегмона верхньої частини бічного відділу шиї (trigonum omotrapezoideum)
- •Абсцес, флегмона надключичного простору (trigonum omoclaviculare)
- •2.3. Абсцес, флегмона заднього відділу шиї (regie nuchae)
- •Абсцес, флегмона поверхневих шарів заднього відділу шиї (подкожножировой
- •Абсцес, флегмона пахвової клітковини заднього відділу шиї (рис, 27, а)
- •Ситуаційні завдання:
2.2. Абсцеси, флегмони бічного відділу шиї (regio cervicalis lateralis) і області грудино-ключично-сссцевидной м'яза (regio sternocleidomastoidea)
Кнаружи від передньої області шиї розташований грудино-ключично-сосцевидная м'яз, проекції якого відповідає однойменна область (regio sternocleidomastoidea). Характерною особливістю цієї області є наявність щільного відносно замкнутого фасціального футляра грудино-ключично-сосцевидной
м'язи, утвореного другою фасцією шиї. У підшкірній жировій клітковині цієї області, перетинаючи задній край м'яза, проходить зовнішня яремна вена (v. jugularis externa). Під м'язом в нижньому відділі області проектується основний судинно-нервовий пучок шиї (a. carotis communis, v. jugularis interna, n. vagus). Позаду нього під п'ятою фасцією шиї знаходиться симпатичний ствол (truncus sympathicus).
Мал. 21. М'язи бічного відділу підпід'язикової частини шиї : 1 — m. sternocleidomastoideus, 2 — т. omohyoideus (venter inferior), 3 — т. scalenus anterior, 4 — т. Sptenius capitis, 5 — m. longus capitis, 6 — m. levator scapulae, 7 — m. scalenus posterior, 8 — m. scalenus medius
Бічний відділ шиї (trigonum colli laterale) обмежений: спереду — заднім краєм грудино-ключично-сосцевидной м'яза, ззаду — краєм трапецієвидного м'яза, знизу — ключицею. Під'язиковий для Лопатки м'яз ділить trigonum colli laterale ще на два трикутники: trigonum omoclaviculare і trigonum omotrapezoideum (мал. 94).
Пошарова структура. Шкіра тонка, поверхнева фасція містить волокна m. platysma. У жировій клітковині під фасцією проходять гілки nn. Supraclaviculares (з шийного сплетення), що іннервують шкіру області, а також зовнішня яремна вена, яка в кутку між ключицею і m. sternocleidomastoideus проб'є фасції і впадає в підключичну вену. Друга фасція шиї в межах бічного трикутника, і особливо над ключицею, представлена щільним листком і зростається з верхнім краєм ключиці. Третя фасція з оповитим нею м'язом (m. omohyoideus) поширюється лише в надключичній області бічного трикутника. Між другою і третьою фасціями знаходиться жирова клітковина (saccus coecus retrosternocleidomastoideus), що є продовженням в латеральну сторону клітковини надгрудинного межапоневротического простору.
Під третьою фасцією знаходиться клетчаточное простір, замкнутий ззаду передхребетною (п'ятою) фасцією шиї. Остання покриває тут сходові м'язи (mm. scaleni anterior, medius et posterior). Безпосередньо над ключицею під п'ятою фасцією проходить підключична артерія і плечове нервове сплетення, що потрапляє в надключичну область через щілину між передньою і середньою сходовими м'язами (spatium interscalenum). Нижня стінка підключичної артерії на цій ділянці прилежит безпосередньо до куполу плеври. Наперед від артерії за ключицею лежить підключична вена, яка проходить в spatium antescalenum. По передній поверхні переднього сходового м'яза у вертикальному напрямі проходить діафрагмальний нерв (n. phrenicus). По ходу артерії і вени надключичний клетчаточное простір через пред- і міжсходові проміжки сполучається з клітковиною переднього відділу шиї і переднього середостіння. У латеральному напрямі через щілину між ключицею і першим ребром паравазальная клітковина триває в пахвову область. Над ключицею від a. subclavia відходять a. thoracica interna, a. vertebralis, tr. thyreocervicalis. У підключичну вену, окрім припливів однойменних артеріальним гілкам, вливається зовнішня яремна вена, а у венозний кут, утворений внутрішньою яремною і підключичною венами, з лівого боку впадає ductus thoracicus (грудна лімфатична протока).
У бічному трикутнику шиї вище за під'язиковий для лопатки м'яз з-під заднього краю m. sternocleidomastoideus виходять гілці шийного сплетення.
У бічному відділі шиї, як видно з викладеного, є міжфасціальні і міжм'язові щілини, що містять щедрі скупчення клітковини :
1) відносно замкнута фасціальна піхва грудино-ключично-сосцевидной м'яза,
2) глибокий міжфасціальний простір надключичної області (по ходу підключичної артерії і вени сполучається з клітковиною передньої області шиї, середостіння, пахвової області, паравазальной клітковиною загальної сонної артерії і внутрішньої яремної вени),
3) клетчаточное простір верхнього відділу бічного трикутника шиї (tr. omotrapezoideum) знаходиться між другої і п'ятої фасціями шиї.
Слід мати також на увазі, що при руйнуванні (гнійному розплавленні) задньої стінки піхви m. sternocleidomastoideus можливе утворення гнійного набряку в spatium vasonervorum основного судинно-нервового пучка шиї (a. carotis communis, v. jugularis interna, n. vagus).